İstiotçiçəklilər (lat. Piperales) — ikiləpəlilər sinfinə aid bitki sırası.
İstiotçiçəklilər (lat. Piperales) — ikiləpəlilər sinfinə aid bitki sırası.
Les piperals (Piperales) són un ordre de plantes amb flor (angiospermes). Entre altres famílies conté la del pebrer (Piperaceae).
El sistema APG II de classificació de les angiospermes, col·loca aquest ordre dins del clade Magnoliidae amb aquestes agrupacions:
Les piperals (Piperales) són un ordre de plantes amb flor (angiospermes). Entre altres famílies conté la del pebrer (Piperaceae).
El sistema APG II de classificació de les angiospermes, col·loca aquest ordre dins del clade Magnoliidae amb aquestes agrupacions:
Pepřotvaré (Piperales) je řád nižších dvouděložných rostlin zahrnující celkem 5 čeledí. Jsou to byliny i dřeviny, rozšířené především v tropech.
Pepřotvaré jsou byliny nebo dřeviny s měkkým dřevem, s jednoduchými listy s primárně dlanitou žilnatinou. V pokožce jsou anomocytické průduchy (se sousedními buňkami identickými s ostatními buňkami epidermis). Mezi hlavní synapomorfie tohoto řádu náležejí dvouřadě uspořádané listy, pochva na bázi listu a nukleární endosperm. Charakteristické jsou také zbytnělé nody, cévy s jednoduchými perforacemi a jednotlivé cévní svazky, často vytvářející dřevo se širokými paprsky.[1]
Řád vykazuje některé znaky jednoděložných, zejména trojčetné květy a plastidy sítkovic shodného typu (jako u jednoděložných). [1] U některých čeledí je ve stonku více nepravidelných kruhů cévních svazků. Objevuje se pseudomonokotylie - vyvíjí se jen jedna děloha, druhá zakrňuje.
Většina zástupců řádu pepřotvaré roste v tropech. V evropské květeně je podobně jako v ČR zastoupena pouze čeleď podražcovité (Aristolochiaceae), a to rody podražec (Aristolochia) a kopytník (Asarum).[2]
Pepřovník Piper aduncum, čeleď pepřovníkovité
Podražec křovištní (Aristolochia clematitis), čeleď podražcovité
Hydnora africana, čeleď Hydnoraceae
Houttuynia cordata, čeleď ještěrkovcovité
V Cronquistově i Dahlgrenově systému byly podražcotvaré (Aristolochiales) a pepřotvaré (Piperales) rozlišovány jako samostatné řády.
Řád pepřotvaré je řazen do skupiny vývojových větví nižších dvouděložných rostlin nazývané 'Magnoliids'. Podle kladogramů APG je sesterskou větví pepřotvarých řád Canellales. Pozice čeledi Hydnoraceae v rámci řádu je prozatím nejednoznačná.[4] Monotypická čeleď Lactoridaceae je někdy vřazována do čeledi podražcovité (Aristolochiaceae).
Podle posledních fylogenetických studií z roku 2013 se čeleď podražcovité (Aristolochiaceae) ukázala jako nepřirozená skupina a její 2 podčeledi (Aristolochioideae a Asaroideae) tvoří samostatné vývojové větve. Zatím není jasné, zda sesterskou skupinou k Aristolochioideae jsou Lactoridaceae[5] či Hydnoraceae[6]. Vzájemné příbuzenské vztahy se dají zobrazit následujícím fylogenetickým stromem:
PiperalesPepřovník černý je zdrojem známého koření, černého pepře. Některé druhy, zejména z čeledí podražcovité (Aristolochiaceae) a ještěrkovcovité (Saururaceae), se pěstují jako okrasné rostliny.
Obrázky, zvuky či videa k tématu pepřotvaré ve Wikimedia Commons
Pepřotvaré (Piperales) je řád nižších dvouděložných rostlin zahrnující celkem 5 čeledí. Jsou to byliny i dřeviny, rozšířené především v tropech.
Peber-ordenen (Piperales) har følgende fællestræk: Det er urter eller lianer, som indeholder flavoner, sesquiterpener og alkaloider. Bladene er spredte og toradede med hel rand. Ordenen har fem familier:
FamilierI det ældre Cronquists system blev familien Chloranthaceae inkluderet i Piperales.
I det ældre Cronquists system blev familien Chloranthaceae inkluderet i Piperales.
Die Pfefferartigen (Piperales) sind eine Pflanzenordnung in der informellen Gruppe der Magnoliopsida. Sie enthält fünf Familien.
Es sind verholzende oder krautige Pflanzen. Die einfachen Laubblätter weisen oft Drüsen auf, die ätherische Öle absondern. Die Blattspreiten weisen oft eine handförmige (palmate) Nervatur auf.
Die Blütenstände sind ährig bis traubig.
Die Blüten der Piperales fallen durch das Fehlen perianther Blütenorgane auf. Dadurch sind die sich ausbildenden Staub- und Fruchtblätter ungeschützt, die bei den meisten Eudikotyledonen vorhandenen Calyx und Corolla fehlen bei dieser Ordnung.[1] Die Pollenkörner sind meist monosulcat.
Den Pfefferartigen (Piperales) werden fünf Pflanzenfamilien zugeordnet:[2]
Die Pfefferartigen (Piperales) sind eine Pflanzenordnung in der informellen Gruppe der Magnoliopsida. Sie enthält fünf Familien.
De Piperales zyn een orde van bedektzoadign of bloeinde plantn. De noame is gevormd uut de familienoame Piperaceae.
De Piperales volgns 't APG III-système (2009):
Piperales is a botanical name for an order o flouerin plants.
Piperales iku bangsa tetuwuhan ngembang kang kalebu sajeroning klad magnoliids miturut Sistem klasifikasi APG II). Bangsa iki uga diakoni minangka ordho sajeroning sistem klasifikasi Cronquist kang kacakup sajeroning anak kelas Magnoliidae.
Sajeroning sistem APG II bangsa iki nyakup limang suku, ya iku
Sajeroning sistem Cronquist (1981), telung suku pisanan dipapanaké ing bangsa liya lan nambahaké Chloranthaceae.
Koma bîberawayan, koma bîberkiyan (Piperales) yek ji komên riwekan e, di nava Magnolîdiyan de cih digire. Di vê komê de 5 famîle hene. Riwekên wan darokî yan giha ne.
Koma bîberawayan (Piperales) ji 5 famîlean pêk tê:
Piperales iku bangsa tetuwuhan ngembang kang kalebu sajeroning klad magnoliids miturut Sistem klasifikasi APG II). Bangsa iki uga diakoni minangka ordho sajeroning sistem klasifikasi Cronquist kang kacakup sajeroning anak kelas Magnoliidae.
Piperales is a botanical name for an order o flouerin plants.
Koma bîberawayan, koma bîberkiyan (Piperales) yek ji komên riwekan e, di nava Magnolîdiyan de cih digire. Di vê komê de 5 famîle hene. Riwekên wan darokî yan giha ne.
Tekst üüb Öömrang A pöberoortagen (Piperales) san en plaantenkategorii mä fiiw familin.
A pöberoortagen (Piperales) san en plaantenkategorii mä fiiw familin.
Πιπερώδη (Piperales) είναι η βοτανική ονομασία για την τάξη των ανθοφόρων φυτών. Περιλαμβάνει κατ' ανάγκη την οικογένεια των Πιπερίδων (Piperaceae), αλλά κατά τ' άλλα έχει αντιμετωπιστεί ποικιλοτρόπως με την πάροδο του χρόνου. Πολύ γνωστά φυτά, τα οποία μπορούν να συμπεριληφθούν σε αυτή τη σειρά, περιλαμβάνουν το μαύρο πιπέρι, την κάβα (kava), την ουρά της σαύρας (lizard's tail), την αριστολοχία και την άγρια πιπερόριζα.
Στο σύστημα ΙΙΙ του APG (APG III system) του 2009, αυτή η τάξη τοποθετείται στον κλάδο των μαγνολιίδων (magnoliids) και είναι περιγεγραμμένη ως εξής:[1]
τάξη Πιπερώδη (Piperales)Κανελλώδη (Canellales)
Aristolochiaceae
Hydnoraceae
Lactoridaceae
Πιπερίδες (Piperaceae)
Saururaceae
Δαφνώδη (Laurales)
Μαγνολιώδη (Magnoliales)
Αυτή είναι μια προέκταση του συστήματος APG του 1998, η οποία χρησιμοποιούσε την ίδια τοποθέτηση (στις μαγνολιίδες) αλλά χρησιμοποιούσε αυτό το περίγραμμα:
Η Lactoridaceae τώρα, δεν συντηρείται πλέον; το μοναδικό γένος της Lactoris τοποθετείται εντός της Aristolochiaceae.
Το σύστημα Cronquist (Cronquist system) του 1981, την τάξη στην υποκατηγορία Magnoliidae της κατηγορίας Magnoliopsida [=Δικοτυλήδονα] και χρησιμοποιούσε αυτό το περίγραμμα:
Το σύστημα Engler (Engler system), στην ενημερωμένη του έκδοση του 1964, τοποθετούσε την τάξη στην υποκατηγορία των Archichlamydeae, στην κατηγορία Dicotyledoneae [=Δικοτυλήδονα] και χρησιμοποιούσε αυτό το περίγραμμα:
Στο σύστημα Wettstein (Wettstein system), η πιο τελευταία έκδοση που δημοσιεύθηκε το 1935, κατέτασσε την τάξη στα Monochlamydeae, στην υποκατηγορία Choripetalae, στην κατηγορία Dicotyledones. Χρησιμοποιούσε το περίγραμμα:
Πιπερώδη (Piperales) είναι η βοτανική ονομασία για την τάξη των ανθοφόρων φυτών. Περιλαμβάνει κατ' ανάγκη την οικογένεια των Πιπερίδων (Piperaceae), αλλά κατά τ' άλλα έχει αντιμετωπιστεί ποικιλοτρόπως με την πάροδο του χρόνου. Πολύ γνωστά φυτά, τα οποία μπορούν να συμπεριληφθούν σε αυτή τη σειρά, περιλαμβάνουν το μαύρο πιπέρι, την κάβα (kava), την ουρά της σαύρας (lizard's tail), την αριστολοχία και την άγρια πιπερόριζα.
Перачнакветныя (Piperales) — парадак кветкавых (Angiosperms) расьлінаў, які зьмяшчае 3 сямейства: Aristolochiaceae, Piperaceae, Saururaceae.
పైపరేలిస్ (లాటిన్ Piperales) వృక్ష శాస్త్రములోని ఒక క్రమము.
Piperales is an order of flowering plants (4,170 recognized species). It necessarily includes the family Piperaceae but other taxa have been included or disincluded variously over time. Well-known plants which may be included in this order include black pepper, kava, pepper elder, lizard's tail, birthwort, and wild ginger.[3]
In the APG IV system, of 2016, this order is placed in the clade magnoliids and is circumscribed as follows:[4]
This is an expansion from the APG system, of 1998, which used the same placement (in the magnoliids) but used this circumscription:
The Cronquist system, of 1981, placed the order in the subclass Magnoliidae of class Magnoliopsida [=dicotyledons] and used this circumscription:
The Engler system, in its update of 1964, placed the order in subclassis Archichlamydeae in class Dicotyledoneae [=dicotyledons] and used this circumscription:
The Wettstein system, latest version published in 1935, assigned the order to the Monochlamydeae in subclass Choripetalae of class Dicotyledones. It used the circumscription:
Piperales is an order of flowering plants (4,170 recognized species). It necessarily includes the family Piperaceae but other taxa have been included or disincluded variously over time. Well-known plants which may be included in this order include black pepper, kava, pepper elder, lizard's tail, birthwort, and wild ginger.
La piperaloj (Piperales) estas ordo de la klado magnoliedoj, al kiu apartenas interalie la familio pipracoj (Piperaceae). Ili estas ĉefe tropikaj, moltigaj plantoj.
Komuna trajto estas, ke la folinervoj iras paralele, la folioj estas glatrandaj, la infloresko estas grapolo, la nombro de stamenoj estas 2-3. La frukto estas unugrajna aŭ nukso.
floroformulo: A2-3G3 aŭ A2-3 aŭ G3, ovario supre staranta.
Piperales es el nombre botánico para un orden de fanerógamas. Necesariamente incluye a la familia Piperaceae pero su circunscripción ha variado mucho con el tiempo.
En el sistema APG II, de 2003, este orden se incluye en el clado magnólidas y circunscripto como sigue:
Esto es una expansión del sistema APG, de 1998, que también lo ubicaba en las magnólidas pero con otra circunscripción:
El sistema Cronquist, de 1981, ubicaba al orden en la subclase Magnoliidae de la clase Magnoliopsida = dicotiledónea y con esta circunscripción:
El sistema Engler, en su actualización de 1964, colocaba el orden en la subclase Archychlamydeae, de la clase Dicotiledónea = dicotyledons y con esta circunscripción:
El sistema Wettstein, en una última versión de 1935, asignó el orden a Monochlamideae en la subclase Choripetalae de la clase Dicotyledones, circunscripta a:
Pipralaadsed (Piperales) on õistaimede selts.
Pipralaadsed (Piperales) on õistaimede selts.
Piperales Landarea ordena bat da.
APG II arabera:.[1]
Piperales on Magnolianae-ylälahkoon kuuluva kasvilahko, jossa on kolme heimoa. Siihen kuuluvilla kasveilla on yleensä pienet siemenet, ja kasvit ovat pääasiassa ruohoja.[1]
Varren johtojänteet sijaitsevat kahtena renkaana. Kukinto on terttumainen ja usein varsipäätteinen eli terminaalinen. Pienet kukat ovat epäselvästi vastakohtaisia ja kehättömiä.[2]
Lahkossa on uusimpien sukulaisuustutkimusten mukaan kolme heimoa. Aikaisemmin itsenäisinä pidetyt Lactoridaceae ja Hydnoraceae sisältyvät piippuruohokasveihin.[3]
Piperales on Magnolianae-ylälahkoon kuuluva kasvilahko, jossa on kolme heimoa. Siihen kuuluvilla kasveilla on yleensä pienet siemenet, ja kasvit ovat pääasiassa ruohoja.
Varren johtojänteet sijaitsevat kahtena renkaana. Kukinto on terttumainen ja usein varsipäätteinen eli terminaalinen. Pienet kukat ovat epäselvästi vastakohtaisia ja kehättömiä.
L'ordre des pipérales (Piperales) est un ordre de plantes angiospermes primitives. En classification de Cronquist (1981) il comprend trois familles :
La classification phylogénétique APG (1998) a modifié la composition de cet ordre :
En classification phylogénétique APG II (2003) et classification phylogénétique APG III (2009) sa circonscription est étendue :
Piperales é o nome botánico para unha orde de fanerógamas. Necesariamente inclúe a familia Piperaceae mais a súa circunscrición ten variado moito co tempo.
No sistema APG II, de 2003, esta orde fica no clado magnoliids e circunscrito coma segue:
Isto é unha expansión do sistema APG, de 1998, que tamén o situaba nos magnoliids mais con outra circunscrición:
O sistema Cronquist, de 1981, situaba a ordee na subclase Magnoliidae da clase Magnoliopsida = dicotiledónea e con esta circunscrición:
O sistema Engler, na súa actualización de 1964, colocaba a orde na subclase Archychlamydeae, da clase Dicotiledónea = dicotyledons e con esta circunscrición:
O sistema Wettstein, nunha última versión de 1935, asignou a orde a Monochlamideae na subclase Choripetalae da clase Dicotyledones, circunscrita a:
Piperales é o nome botánico para unha orde de fanerógamas. Necesariamente inclúe a familia Piperaceae mais a súa circunscrición ten variado moito co tempo.
No sistema APG II, de 2003, esta orde fica no clado magnoliids e circunscrito coma segue:
orde Piperales familia Aristolochiaceae familia Hydnoraceae familia Lactoridaceae familia Piperaceae familia SaururaceaeIsto é unha expansión do sistema APG, de 1998, que tamén o situaba nos magnoliids mais con outra circunscrición:
orde Piperales' familia Aristolochiaceae familia Lactoridaceae familia Piperaceae familia SaururaceaeO sistema Cronquist, de 1981, situaba a ordee na subclase Magnoliidae da clase Magnoliopsida = dicotiledónea e con esta circunscrición:
orde Piperales familia Chloranthaceae familia Piperaceae familia SaururaceaeO sistema Engler, na súa actualización de 1964, colocaba a orde na subclase Archychlamydeae, da clase Dicotiledónea = dicotyledons e con esta circunscrición:
orde Piperales familia Chloranthaceae familia Lactoridaceae familia Piperaceae familia SaururaceaeO sistema Wettstein, nunha última versión de 1935, asignou a orde a Monochlamideae na subclase Choripetalae da clase Dicotyledones, circunscrita a:
orde Piperales familia PiperaceaePaparolike (lat. Piperales), red biljaka dvosupnica kojoj pripada četiri porodice sa 3.299 vrsta; to su paparovke ili Piperaceae 2.658 vrsta u 13 rodova; Aristolochiaceae 624 vrste u 8 rodova; Hydnoraceae 10 vrsta u 2 roda; Saururaceae 7 vrsta u 4 roda. To su tropske drvenaste biljke ili zeleni sitnih cvjetova, bez čaške i vjenčića.
Papar po kojemu cijeli red nosi ime podrijetlom je iz južne Indije i Šri Lanke, i jedan je od najraširenijih i najpoznatijih zaćina na svijetu. Plod su mu malena okrugla zrna. Ljutina mu je u ljusci, najljući je crni, najblaži bijeli papar a gastronomski zeleni papar, boja mu ovisi o stadiju razvoja i nisu različite vrste, negose radi u sva tri slučaja o biljci Piper nigrum.
Biljka papra može narasti do 4 metra visine, a oslonac joj je često drugo drveće po kojemu se penje.
Porodica Saururaceae vernakularno je nazvana gušterov rep, a u Sjedinjenim Državama gdje je raširena nazivaju je lizard's tail. Raste po plitkoj vodi uz bare, močvare i potoke, rijetko kada ispod površine, a često see koriste u akvaristici
Porodici Hydnoraceae pripadaju neke parazitske vrste. Rodu Hydnora domovina je Afrika a rodu Prosopanche tropska Amerika.
Dvije vrste ove porodice su invazivne, to su Houttuynia cordata i Piper aduncum, a 81 vrsta je ugrožena u porodici paparovki i 7 u porodici kopitnjkovki, od toga 5 u rodu vučjih stopa i po jedna u rodu Pararistolochia i Saruma.
Piper sarmentosum (sin. Piper lolot)
Anemopsis californica
Apama siliquosa nije priznata
Thottea sivarajanii, nije priznata
Paparolike (lat. Piperales), red biljaka dvosupnica kojoj pripada četiri porodice sa 3.299 vrsta; to su paparovke ili Piperaceae 2.658 vrsta u 13 rodova; Aristolochiaceae 624 vrste u 8 rodova; Hydnoraceae 10 vrsta u 2 roda; Saururaceae 7 vrsta u 4 roda. To su tropske drvenaste biljke ili zeleni sitnih cvjetova, bez čaške i vjenčića.
Papar po kojemu cijeli red nosi ime podrijetlom je iz južne Indije i Šri Lanke, i jedan je od najraširenijih i najpoznatijih zaćina na svijetu. Plod su mu malena okrugla zrna. Ljutina mu je u ljusci, najljući je crni, najblaži bijeli papar a gastronomski zeleni papar, boja mu ovisi o stadiju razvoja i nisu različite vrste, negose radi u sva tri slučaja o biljci Piper nigrum.
Biljka papra može narasti do 4 metra visine, a oslonac joj je često drugo drveće po kojemu se penje.
Porodica Saururaceae vernakularno je nazvana gušterov rep, a u Sjedinjenim Državama gdje je raširena nazivaju je lizard's tail. Raste po plitkoj vodi uz bare, močvare i potoke, rijetko kada ispod površine, a često see koriste u akvaristici
Porodici Hydnoraceae pripadaju neke parazitske vrste. Rodu Hydnora domovina je Afrika a rodu Prosopanche tropska Amerika.
Dvije vrste ove porodice su invazivne, to su Houttuynia cordata i Piper aduncum, a 81 vrsta je ugrožena u porodici paparovki i 7 u porodici kopitnjkovki, od toga 5 u rodu vučjih stopa i po jedna u rodu Pararistolochia i Saruma.
Piperales adalah salah satu bangsa tumbuhan berbunga yang termasuk dalam klad magnoliids menurut Sistem klasifikasi APG II). Bangsa ini juga diakui sebagai ordo dalam sistem klasifikasi Cronquist yang tercakup dalam anak kelas Magnoliidae.
Dalam sistem APG II bangsa ini mencakup lima suku, yaitu
Dalam sistem Cronquist (1981), tiga suku pertama ditempatkan pada bangsa lain dan menambahkan Chloranthaceae.
Piperales adalah salah satu bangsa tumbuhan berbunga yang termasuk dalam klad magnoliids menurut Sistem klasifikasi APG II). Bangsa ini juga diakui sebagai ordo dalam sistem klasifikasi Cronquist yang tercakup dalam anak kelas Magnoliidae.
Le piperali[1] (Piperales von Berchtold e Presl) sono un ordine di angiosperme del clade magnoliidi[2].
Tra le specie più note di questo ordine figurano il pepe nero (Piper nigrum), la kava (Piper methysticum) e l'asarabacca (Asarum europaeum).
La classificazione APG IV, pubblicata nel 2016 dall'Angiosperm Phylogeny Group,assegna all'ordine Piperales le seguenti famiglie:[2]
Il Sistema Cronquist (1981)[3] includeva in questo raggruppamento anche le Chloranthaceae, attualmente inquadrate in un ordine a sé stante, Chloranthales, considerato come una linea monofiletica indipendente all'interno del clade delle mesangiosperme.[2]
Le piperali (Piperales von Berchtold e Presl) sono un ordine di angiosperme del clade magnoliidi.
Tra le specie più note di questo ordine figurano il pepe nero (Piper nigrum), la kava (Piper methysticum) e l'asarabacca (Asarum europaeum).
Piperales (nomen botanicum a Bartholomaeo du Mortier statutum) sunt ordo plantarum florentium. Inclutissimae plantae hoc in ordine inclusae sunt Piper nigrum, Piper methysticum, Saururaceae, Aristolochia, et (Anglice) "wild ginger" (hoc est, quaevis harum plantarum: Alpiniae, Asari, Curcumae australasicae, Asiasari sieboldi, et multarum Zingiberis specierum).
Systemate APG II anni 2003, hunc ordinem in clado magnoliidarum ponit, et eum sic circumscribit:
Piperales MagnoliidaeSystema Cronquist anni 1981 hunc ordinem in subclassi Magnoliidarum classis Magnoliopsidorum posuit, et hanc circumscriptionem adhibuit:
Systema Engler, anno 1964 retractatum, hunc ordinem in subclassi Archichlamydearum classis Dicotyledonearum posuit, et hanc circumscriptionem adhibuit:
Systema Wettstein, in forma ultima (anno 1935 edita), hunc ordinem inter Monochalmydeas in subclassi Choripetalarum classis Dicotyledonum ponit, et hanc circumscriptionem adhibuit:
Situs scientifici: • ITIS • NCBI • Biodiversity • Encyclopedia of Life • Fossilworks 
Haec stipula ad biologiam spectat. Amplifica, si potes! Piperales (nomen botanicum a Bartholomaeo du Mortier statutum) sunt ordo plantarum florentium. Inclutissimae plantae hoc in ordine inclusae sunt Piper nigrum, Piper methysticum, Saururaceae, Aristolochia, et (Anglice) "wild ginger" (hoc est, quaevis harum plantarum: Alpiniae, Asari, Curcumae australasicae, Asiasari sieboldi, et multarum Zingiberis specierum).
Pipiriečiai (Piperales) – magnolijainių (Magnoliopsida) klasės magnolijažiedžių (Magnoliidae) poklasio augalų eilė.
Pipiriečiai (Piperales) – magnolijainių (Magnoliopsida) klasės magnolijažiedžių (Magnoliidae) poklasio augalų eilė.
Piparu rinda (Piperales) ir divdīgļlapju klases rinda, kas iekļauj 4 dzimtas. Vispazīstamākais rindas pārstāvis ir plaši izmantojamais garšaugs melnais pipars.
Vārpastu dzimta izplatīta mērenajā joslā un subtropu klimata joslā, piparu — subtropu un tropu klimatā, jo sevišķi daudzveidīgi Dienvidamerikas ziemeļdaļā un ekvatoriālajā dienvidaustrumu Āzijā. Aristolohijas sastopamas tropu un mērenā klimata joslās gandrīz visā pasaulē.
Piparu dzimtas augi raksturīgi ēnainos, mitros tropu un subtropu mežos. Vairākums peperomiju ir epifīti Amerikas dienvidu un centrālās daļas un dienvidaustrumu Āzijas lietus mežos, savukārt Āfrikā to ir maz — tikai 20 sugas. Dzimtā dominē zemieņu augi līdz 400 m v.j.l..
Vārpastu dzimtas augi Ziemeļamerikā un dienvidaustrumu Āzijā visbiežāk aug ļoti dažādās mitrās vietās — no sāļūdens dūksnājiem okeānu piekrastē līdz slapjām ieplakām kalnos, upju ielejās un applūstošu ieplaku malās.
Aristolohijas aug pārsvarā ēnainos, mitros mežos no zemienēm līdz apmēram 180 m v.j.l. Dienvidamerikā un Centrālamerikā bieži kā kāpelējošas liānas lietus mežu laucēs un apmalēs. Kumeļpēdas sastopamas salīdzinoši sausākos un mazāk noēnotos biotopos. Sausienēs aristolohojas dzimtas augu ir maz, izņēmums ir sausās klinšu nogāzēs vai skujkoku un ozolu mežos Savienotajās Valstīs un Meksikā.
Saskaņā ar 2016. gada APG IV sistēmu (segsēkļu klasifikācijas taksonomiskā sistēma), piparu rindu veido 3 dzimtas:[1]
Piparu rindas iedalījums, saskaņā ar APG II (2003) UN APG III (2009) sistēmu:
Piparu rindas iedalījums, saskaņā ar 1981. gada Kronkvista sistēmu:[2]
Piparu rinda (Piperales) ir divdīgļlapju klases rinda, kas iekļauj 4 dzimtas. Vispazīstamākais rindas pārstāvis ir plaši izmantojamais garšaugs melnais pipars.
Piperales is een botanische naam van een orde van bedektzadigen: de naam is gevormd uit de familienaam Piperaceae. Een orde onder deze naam wordt algemeen erkend door systemen voor plantentaxonomie.
In het APG II-systeem (2003) en het APG III-systeem (2009) heeft ze de volgende samenstelling:
Dit is een lichte verandering ten opzichte van het APG-systeem (1998):
In het Cronquist-systeem (1981), waar de orde geplaatst werd in een onderklasse Magnoliidae, was de omschrijving toch wel heel anders:
In het Cronquist systeem werden de Aristolochiaceae in een eigen orde Aristolochiales ondergebracht.
In het Wettstein systeem (1935), waar de orde werd ingedeeld in de onderklasse Choripetalae, was ze nog weer kleiner, met de volgende samenstelling:
Piperales is een botanische naam van een orde van bedektzadigen: de naam is gevormd uit de familienaam Piperaceae. Een orde onder deze naam wordt algemeen erkend door systemen voor plantentaxonomie.
In het APG II-systeem (2003) en het APG III-systeem (2009) heeft ze de volgende samenstelling:
orde Piperales familie Aristolochiaceae (Pijpbloemfamilie) familie Hydnoraceae familie Lactoridaceae familie Piperaceae familie SaururaceaeDit is een lichte verandering ten opzichte van het APG-systeem (1998):
orde Piperales familie Aristolochiaceae familie Lactoridaceae familie Piperaceae familie SaururaceaeIn het Cronquist-systeem (1981), waar de orde geplaatst werd in een onderklasse Magnoliidae, was de omschrijving toch wel heel anders:
orde Piperales familie Chloranthaceae familie Piperaceae familie SaururaceaeIn het Cronquist systeem werden de Aristolochiaceae in een eigen orde Aristolochiales ondergebracht.
In het Wettstein systeem (1935), waar de orde werd ingedeeld in de onderklasse Choripetalae, was ze nog weer kleiner, met de volgende samenstelling:
orde Piperales familie PiperaceaePiperales er en orden av de blomsterplantene. Den har 5 familier og en rekke slekter med flere tusen arter. Gruppen omfatter både urter, lianer, busker, trær og epifytter. Av stor økonomisk betydning er artene som frembringer kryddere som pepper, og kava.
Størst innen pepperfamilien er pepperslekten (Pipes) med 1 000 – 2 000 arter, og Peperomia-slekten med om lag 1 000 arter. Holurtfamilien er mellomstor og har om lag 480 arter. Familien Lactoridaceae er minst med bare én art, mens Saururaceae har 4 slekter og 6 arter.
Følgende fem familier og slekter, med noen av de tilhørende artene, hører til ordenen Piperales:
Av disse ble Hydnoraceae lagt til på APG-kongressen i 2003, og overflyttet fra ordenen Rafflesiales.
De fylogenetiske forholdene innenfor gruppen anses å se slik ut:
MagnoliidaePiperales
Piperales er en orden av de blomsterplantene. Den har 5 familier og en rekke slekter med flere tusen arter. Gruppen omfatter både urter, lianer, busker, trær og epifytter. Av stor økonomisk betydning er artene som frembringer kryddere som pepper, og kava.
Størst innen pepperfamilien er pepperslekten (Pipes) med 1 000 – 2 000 arter, og Peperomia-slekten med om lag 1 000 arter. Holurtfamilien er mellomstor og har om lag 480 arter. Familien Lactoridaceae er minst med bare én art, mens Saururaceae har 4 slekter og 6 arter.
wawrzynowce Laurales
magnoliowce Magnoliales
rogatkowce Ceratophyllales
klad dwuliściennych właściwych eudicots
kokornakowate Aristolochiaceae
pieprzowate Piperaceae
saururowate Saururaceae
W systemie APG II (2003) i APG III z 2009 wyróżniane były dodatkowo rodziny Lactoridaceae (obejmująca endemiczny dla wysp Juan Fernández rodzaj Lactoris) oraz piestrzennikowate Hydnoraceae. Ponieważ okazały się one być zagnieżdżone w obrębie rodziny kokornakowatych – począwszy od systemu APG IV z 2016 nie są one wyodrębniane[1].
W systemie APG II (2003) i APG III z 2009 wyróżniane były dodatkowo rodziny Lactoridaceae (obejmująca endemiczny dla wysp Juan Fernández rodzaj Lactoris) oraz piestrzennikowate Hydnoraceae. Ponieważ okazały się one być zagnieżdżone w obrębie rodziny kokornakowatych – począwszy od systemu APG IV z 2016 nie są one wyodrębniane.
Podział na rodziny według systemu Reveala (1999) Rodzina: Piperaceae C. Agardh, Aphor. Bot. (14): 201 nom. cons. 1824 – pieprzowate Rodzina: Saururaceae Rich. ex E. Meyer, Houttuynia: 20 1827 – saururowate, wątlikłoskowate, jaszczurzowate Podział na rodziny według systemu Cronquista (1981) Rodzina: Chloranthaceae – zieleńcowate Rodzina: Saururaceae – saururowate Rodzina: Piperaceae – pieprzowatePiperales é uma ordem de plantas angiospérmicas (plantas com flor - divisão Magnoliophyta), pertencente à classe Magnoliopsida (Dicotiledóneas - planta cujo embrião contém dois ou mais cotilédones).
O grupo inclui as plantas que produzem a pimenta.
O sistema de classificação de Cronquist, de 1981, colocava esta ordem na subclasse Magnoliidae da classe Magnoliopsida, usando a seguinte circunscrição:
Piperales é uma ordem de plantas angiospérmicas (plantas com flor - divisão Magnoliophyta), pertencente à classe Magnoliopsida (Dicotiledóneas - planta cujo embrião contém dois ou mais cotilédones).
O grupo inclui as plantas que produzem a pimenta.
O sistema de classificação de Cronquist, de 1981, colocava esta ordem na subclasse Magnoliidae da classe Magnoliopsida, usando a seguinte circunscrição:
ordem Piperales família Aristolochiceae família Piperaceae família Saururaceae família HydnoraceaeOrdinul Piperales face parte alături de ordinele Magnoliales, Ranunculales, Papaverales, Aristolochiales, Nymphaeales din subclasa Magnoliidae. Acest ordin cuprinde un număr de aproximativ 1.300 de specii de plante tropicale. Plantele ce au fost încadrate în acest ordin pot fi erbaceae, liane, arbuști și arbori.
Florile acestor plante poate fi hermafrodite sau unisexuate nude, lipsite de periant. Ele sunt grupate în inflorescențe racemoase (spice) sau cimoase compacte.
Fructele sunt bace, cu pericarpul subțire.
Ordinul Piperales face parte alături de ordinele Magnoliales, Ranunculales, Papaverales, Aristolochiales, Nymphaeales din subclasa Magnoliidae. Acest ordin cuprinde un număr de aproximativ 1.300 de specii de plante tropicale. Plantele ce au fost încadrate în acest ordin pot fi erbaceae, liane, arbuști și arbori.
Pepparordningen (Piperales) är en ordning av gömfröväxter. Den tillhör varken de enhjärtbladiga växterna eller trikolpaterna, utan är placerad i undergruppen magnoliider. I nyare klassificeringssystem ingår följande familjer:
I det äldre Cronquistsystemet var även Chloranthaceae placerad i Piperales, men den är numera inte indelad i någon ordning.
Pepparordningen (Piperales) är en ordning av gömfröväxter. Den tillhör varken de enhjärtbladiga växterna eller trikolpaterna, utan är placerad i undergruppen magnoliider. I nyare klassificeringssystem ingår följande familjer:
Hydnoraceae Lactoridaceae Pepparväxter (Piperaceae) Piprankeväxter (Aristolochiaceae) Ödlesvansväxter (Saururaceae)I det äldre Cronquistsystemet var även Chloranthaceae placerad i Piperales, men den är numera inte indelad i någon ordning.
Denna växtartikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
В основному трав'янисті рослини, менш часто зустрічаються чагарники й субчагарники, рідкісні малі дерева, іноді ліани й епіфіти. Листки чергові, рідше протилежні, прості, часто мають залози, які виділяють ефірні олії. Суцвіття китицевидні або колосовидні. Квітки численні, дрібні. В основному двостатеві квіти часто з приквітками і без оцвітини. Плоди м'ясисті 1-насінні в Saururus, м'ясисті капсули з малою кількістю насіння, або частіше більш-менш кісточкові іноді ягідних. Насіння дрібне, часто містять алкалоїди та флавоноли.
Багато членів ряду населяють вологі тропічні області, загалом же ростуть на всіх континентах крім Антарктиди.
Перець чорний (Piper nigrum) є загальновідомою пряністю і його культивують у багатьох країнах з тропічним кліматом. В Таїланді, Лаосі та Малайзії використовується Piper sarmentosum для приготування салатів, карі та інших страв.
Bộ Hồ tiêu (danh pháp khoa học: Piperales) là một bộ thực vật có hoa. Các hệ thống phân loại mới nhất nói chung coi nó là một phần của phức hợp Mộc lan (Magnoliids) trong thực vật hai lá mầm cổ. Bộ này chứa 4-5 họ (tùy theo hệ thống phân loại) với khoảng 17 chi và 4.090 loài.
Họ Aristolochiaceae nói chung được đưa vào trong bộ Piperales, nhưng một số hệ thống phân loại đưa nó vào bộ riêng của chính nó, gọi là Aristolochiales. Trong hệ thống Cronquist (1981) thì họ Chloranthaceae cũng được đặt trong bộ Piperales này.
Bài viết liên quan đến Bộ Hồ tiêu này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Bộ Hồ tiêu (danh pháp khoa học: Piperales) là một bộ thực vật có hoa. Các hệ thống phân loại mới nhất nói chung coi nó là một phần của phức hợp Mộc lan (Magnoliids) trong thực vật hai lá mầm cổ. Bộ này chứa 4-5 họ (tùy theo hệ thống phân loại) với khoảng 17 chi và 4.090 loài.
Họ Aristolochiaceae nói chung được đưa vào trong bộ Piperales, nhưng một số hệ thống phân loại đưa nó vào bộ riêng của chính nó, gọi là Aristolochiales. Trong hệ thống Cronquist (1981) thì họ Chloranthaceae cũng được đặt trong bộ Piperales này.
Piperales Dumort. (1829)
Семейства
Перечноцветные (лат. Piperales) — порядок цветковых растений.
В таксономической системе классификации цветковых растений APG III (2009) этот порядок состоит из следующих семейств:
Виды Piperales — часто травянистые растения с пальчатонервными листьями. Элементы цветка большей частью расположены в трёхчленных мутовках.
Среднеевропейские представители семейства Aristolochiaceae копытень (Asarum) и кирказон (Aristolochia) имеют всегда простой спайнолистный околоцветник и синкарпную нижнюю завязь. У видов этого семейства цветки опыляются мухами, с чем часто связаны трубчатые околоцветники-ловушки тускло-красной или коричневой окраски и неприятный запах цветов.
Мелкие, лишённые околоцветника, обоеполые или однополые цветки Piperaceae собраны в колосья. Костянки содержат одно семя, сформировавшееся из прямой семяпочки и имеющие крупный перисперм. Плоды и семена чёрного перца (Piper nigrum) используются как приправа.
У семейства Saururaceae, очевидно близкородственного Piperaceae, в основании колоса часто имеются хорошо заметные прицветники, отчего соцветие напоминает отдельный цветок.
Единственный вид семейства Lactoridaceae — кустарник, произрастающий на острове Хуан-Фернандес близ западного побережья Южной Америки. Его пыльца распространяется в тетрадах.
Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её. 
порядки Амбореллоцветные, Австробэйлиецветные, Хлорантоцветные, Кувшинкоцветные
magnoliids: порядки Канеллоцветные, Лавроцветные, Магнолиецветные, Перечноцветные
порядки Аироцветные, Частухоцветные, Спаржецветные, Диоскореецветные, Лилиецветные, Панданоцветные, Петросавиецветные
commelinids: семейство Дазипогоновые, порядки Пальмоцветные, Коммелиноцветные, Злакоцветные, Имбирецветные
Предположительно родственные к eudicots: порядок Роголистникоцветные
семейство Сабиевые, порядки Самшитоцветные, Протеецветные, Лютикоцветные, Троходендроцветные
семейство Диллениевые, порядки Гуннероцветные, Камнеломкоцветные
порядок Виноградоцветные
fabids (eurosids I): порядки Бересклетоцветные, Тыквоцветные, Бобовоцветные, Букоцветные, Мальпигиецветные, Кисличноцветные, Розоцветные, Парнолистникоцветные
malvids (eurosids II): порядки Капустоцветные, Кроссосомоцветные, Гераниецветные, Уэртеецветные, Мальвоцветные, Миртоцветные, Пикрамниецветные, Сапиндоцветные
порядки Берберидопсисоцветные, Гвоздичноцветные, Санталоцветные
порядки Кизилоцветные, Верескоцветные
lamiids (euasterids I): семейства Бурачниковые, Икациновые, Меттениусовые, Онкотековые, Валиевые, порядки Гарриецветные, Горечавкоцветные, Ясноткоцветные, Паслёноцветные
campanulids (euasterids II): порядки Зонтикоцветные, Падубоцветные, Астроцветные, Бруниецветные, Ворсянкоцветные, Эскаллониецветные, Паракрифиецветные
неопределённое положение: семейства Аподантовые, Циномориевые, роды Гумиллея, Никобариодендрон, Петенея
Перечноцветные (лат. Piperales) — порядок цветковых растений.
В таксономической системе классификации цветковых растений APG III (2009) этот порядок состоит из следующих семейств:
Кирказоновые (Aristolochiaceae) — космополитное; 12 родов, 450—500 видов Гидноровые (Hydnoraceae) — 2 рода Лакторисовые (Lactoridaceae) — острова Хуан-Фернандес, 1 род, 1 вид Перечные (Piperaceae) — пантропическое, 13 родов, более 1900 видов Савруровые (Saururaceae) — от Юго-Восточной до Восточной Азии, 4 рода, 6 видовВиды Piperales — часто травянистые растения с пальчатонервными листьями. Элементы цветка большей частью расположены в трёхчленных мутовках.
Среднеевропейские представители семейства Aristolochiaceae копытень (Asarum) и кирказон (Aristolochia) имеют всегда простой спайнолистный околоцветник и синкарпную нижнюю завязь. У видов этого семейства цветки опыляются мухами, с чем часто связаны трубчатые околоцветники-ловушки тускло-красной или коричневой окраски и неприятный запах цветов.
Мелкие, лишённые околоцветника, обоеполые или однополые цветки Piperaceae собраны в колосья. Костянки содержат одно семя, сформировавшееся из прямой семяпочки и имеющие крупный перисперм. Плоды и семена чёрного перца (Piper nigrum) используются как приправа.
У семейства Saururaceae, очевидно близкородственного Piperaceae, в основании колоса часто имеются хорошо заметные прицветники, отчего соцветие напоминает отдельный цветок.
Единственный вид семейства Lactoridaceae — кустарник, произрастающий на острове Хуан-Фернандес близ западного побережья Южной Америки. Его пыльца распространяется в тетрадах.
胡椒目(Piperales)在生物分类学上是被子植物中的一个目。草本或木本，叶子有油细胞，常有辛辣味，其中胡椒是主要的调味品。
依分子数据的分类，胡椒目属于木兰类植物，和白樟目的亲缘关系最近，两者与樟目及木兰目共同组成木兰类植物。
2003年APG II及2009年APG III分类法中的胡椒目包含五科[1][2]，2016年的APG IV分类法中本目则只包含三科[3]：
胡椒目内部各科关系如下：[4]
胡椒目 Piperales马兜铃科 Aristolochiaceae
胡椒科 Piperaceae
三白草科 Saururaceae
1935年韦特斯坦分类系统（Wettstein system）将本目置于双子叶植物（Dicotyledones）离瓣花被亚纲（Choripetalae）单瓣花区（Monochlamydeae），仅包含胡椒科一科。
1964年修定的恩格勒植物分类系统（Engler system）则将本目归类于双子叶植物纲（Dicotyledoneae）原始花被亚纲（Archichlamydeae）之下，包含金粟兰科（Chloranthaceae）、囊粉花科、胡椒科与三白草科四科。
1981年克朗奎斯特分类系统将本目放在木兰纲（Magnoliopsida，=双子叶植物）木兰亚纲（Magnoliidae，大略相当于木兰类植物）之下，包含金粟兰科、胡椒科与三白草科三科。
1998年，APG分类法依据基因分子数据分类，将本目列入被子植物之下的木兰类植物分支之中，包含了胡椒科、三白草科、囊粉花科及马兜铃科四科，其中的马兜铃科是APG分类系统新设立的科，而曾被归类於本目的金粟兰科则被移出，成为当时地位未定的一科。
2003年APG II开始将鞭寄生科列入本目，此科早前曾被克朗奎斯特系统归类于大花草目，但基因分析强烈支持此科应属于本目[1]。此外，自1999年起，几份基因分析的研究倾向将囊粉花科合并到马兜铃科之中[1]，但由于其关系不强（小于66%），且形态学分析倾向将两者分开，于是2003年的APG II及2009年的APG III都未将两者合并。
另外，APG III也将曾被归类於本目的金粟兰科单列一目，成为木兰类植物的旁系群。[2]
2016年APG IV将鞭寄生科和囊粉花科并入马兜铃科。[3]
コショウ目 (Piperales) はモクレン類に属する被子植物の目の1つ。
4科におよそ20属4100種が属する[1]。
次のような系統樹が得られている[1]。
コショウ目ウマノスズクサ科
ヒドノラ科
コショウ科
ドクダミ科
クロンキスト体系ではモクレン亜綱に含められ、花の構造から以下の3科が属す。
新エングラー体系では古生花被植物亜綱に含められ、次の4科が属す。
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。
후추목(--目, 학명: Piperales 피페랄레스[*])은 목련군의 목이다.[1] 약모밀과 후추 등을 포함한다.
카넬라목(Canellales)
후추목(Piperales)쥐방울덩굴과(Aristolochiaceae)
후추과(Piperaceae)
삼백초과(Saururaceae)
녹나무목(Laurales)
목련목(Magnoliales)
2016년 APG IV 분류 체계에서는 쥐방울덩굴과, 후추과, 삼백초과를 포함하는 후추목을 속씨식물군 목련군 아래에 분류하며,[2] 이는 2009년 APG III 분류 체계, 2003년 APG II 분류 체계 및 1998년 APG 분류 체계의 분류와 동일하다.[3][4][5] 다만 APG III 및 그 이전 분류 체계에서 후추목 아래에 분류되었던 락토리스과(Lactoridaceae), 족도리풀과(Asaraceae), 히드노라과(Hydnoraceae)가 APG IV 분류 체계에서는 쥐방울덩굴과에 병합되었다.[2][3][4][5]
1981년 크론퀴스트 분류 체계는 후추목을 목련문(Magnoliophyta[=속씨식물]) 목련강(Magnoliopsida[=쌍떡잎식물]) 목련아강(Magnoliidae) 아래에 분류했으며, 하위에 삼백초과(Saururaceae), 홀아비꽃대과(Chloranthaceae), 후추과(Piperaceae)를 두었다.[6]
1964년 엥글러 분류 체계는 후추목을 관상식물문(Siphonogamae[=종자식물]) 속씨식물아문(Angiospermae) 쌍떡잎식물강(Dicotyledoneae) 이판화아강(Archychlamydeae) 아래에 분류했으며, 하위에 락토리스과(Lactoridaceae), 삼백초과(Saururaceae), 홀아비꽃대과(Chloranthaceae), 후추과(Piperaceae)를 두었다.[7]
1935년 베트슈타인 분류 체계는 후추목을 속씨식물아문(Angiospermae) 쌍떡잎식물강(Dicotyledones) 이판화아강(Choripetalae) 무판화군(Monochlamydeae) 아래에 분류했으며, 하위에 후추과(Piperaceae)를 두었다.[8]
.jpg)
