Ялове́ць[1][2][3][4][5][6] або яліве́ць[7][2] (лат. Juniperus, рос. можжеве́льник, біл. ядловец, чеськ. jаlоvес, пол. jаłоwiес, в.-луж. jаłоrс) — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових.
Латинську назву juniperus вперше згадував давньоримський поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду. Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — колючий[8]. Українська назва походить від праслов'янської (j)alovьcь, похідне від jalovъ — «безплідний»; первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами[9].
Налічується 71[10] вид, 9 з яких — в Україні. Найпоширеніші з них:
Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів тощо; деревину ялівця використовують для виготовлення меблів, олівців тощо.
Рід містить понад 50 видів:
Ялове́ць або яліве́ць (лат. Juniperus, рос. можжеве́льник, біл. ядловец, чеськ. jаlоvес, пол. jаłоwiес, в.-луж. jаłоrс) — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових.
Латинську назву juniperus вперше згадував давньоримський поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду. Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — колючий. Українська назва походить від праслов'янської (j)alovьcь, похідне від jalovъ — «безплідний»; первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами.
Налічується 71 вид, 9 з яких — в Україні. Найпоширеніші з них:
Ялівець звичайний (J. communis) — кущ або деревце (до 6 м заввишки), що росте в лісах Карпат, на Поліссі та в північній смузі Лісостепу, Ялівець сибірський (J. communis subsp. alpina) — кущ (30 — 90 см заввишки), що росте в Карпатах вище гірської границі лісів разом з криволіссям. Ялівець віргінський — в Україні вирощується як декоративна рослина.Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів тощо; деревину ялівця використовують для виготовлення меблів, олівців тощо.
