Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне (6-20 см заввишки) з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини його довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Плід — чорна, тупотригранна коробочка.
Проліски дволисті ростуть у листяних і мішаних лісах, по чагарниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні — квітні. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі. Заготовляють її в районах поширення. Потребує дбайливого використання та охорони.
За морфологічними ознаками до пролісок дволистих близькі проліски пониклі (S. cernua Red.) (S. sibirica Andrz.). Вони мають кілька сплюснутих квіткових стебел, квітка з пониклою широкодзвоникуватою оцвітиною, а насінина без принасінника. Ростуть в тих же умовах, що й проліски дволисті, поширені у Лісостепу і Степу, переважно на Лівобережжі.
Декоративна, медоносна і лікарська рослина.
Проліски дволисті і пониклі — гарні декоративні ранньовесняні рослини. Рекомендуються для кам'яних гірок, але найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно (цибулинками-дітками), тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.
У пролісок дволистих відомі форми з білими і рожевими квітками.
Всі види пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.
У народній медицині використовують цибулини пролісків дволистих. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлюванні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу.