الأسماء في صفحات التنقل
Die Chinesische Rosskastanie (Aesculus sinensis Hort.) ist ein Vertreter der Rosskastanien (Aesculus). Sie ist in China endemisch.
Die Chinesische Rosskastanie ist ein bis 25 m hoher, sommergrüner Baum und erreicht Brusthöhendurchmesser von bis 2,5 m. Die Zweige sind kahl, jung auch behaart bis dicht zottig.
Der Blattstiel ist 7 bis 15 cm lang, gräulich behaart oder kahl. Die Blattspreite besteht aus 5 bis 7, selten 9 handförmig angeordneten Fiederblättchen. Die Blättchenstiele sind 0,5 bis 2,5 cm lang, und wie der Blattstiel gräulich behaart oder kahl. Die Blättchen sind länglich-lanzeolat, länglich, oder länglich eiförmig. Sie sind 8 bis 25, selten 30 cm lang und 3 bis 8,5, selten 10,5 cm breit. Ihre Unterseite ist kahl und auf den Nerven grauhaarig (manchmal nur bei jungen Blättern), oder einheitlich grau behaart oder zottig behaart. Die Basis ist gestutzt, gerundet oder leicht herzförmig, der Blattrand ist gesägt bis gekerbt-gesägt, das Blattende ist plötzlich zugespitzt. Es gibt 13 bis 25 Paar Seitennerven.
Der Blütenstand ist behaart oder kahl. Der Blütenstandsstiel ist 5 bis 10 cm lang, der Blütenstand ein zylindrischer Thyrsus von 15 bis 35 cm Länge und an der Basis 2,5 bis 12 cm Breite. Der Blütenstand besteht aus 2 bis 4 cm lang gestielten Teilblütenständen, die 5 bis 10 Blüten tragen. Der Blütenstiel ist 2 bis 8 mm lang. Die Blüten sind duftend. Der Kelch ist 3 bis 7 mm lang, an der Außenseite behaart oder kahl. Die vier Kronblätter sind weiß mit gelben Flecken, annähernd alle gleich verkehrt-länglicheiförmig bis verkehrt-lanzeolat, 8 bis 14 mm lang, 3 bis 5 mm breit. Die Außenseite ist behaart. Die 6 oder 7 Staubblätter sind 18 bis 30 mm lang. Die Staubfäden sind kahl, die Staubbeutel sind 1 bis 1,5 mm lang. Der Griffel ist kahl oder mit Ausnahme der Spitze zottig. Blütezeit ist April bis Juni.
Die Kapselfrucht ist gelblich braun, eiförmig, kogelig, verkehrt eiförmig oder birnenförmig, hat einen Durchmesser von 3 bis 4,5 cm, ist dicht punktiert, aber glatt. Das Perikarp ist trocken 1 bis 6 mm dick. Die Kapsel enthält ein bis zwei Samen, die braun, fast oder ganz kugelförmig sind und einen Durchmesser von 2 bis 4,5 cm haben. Der Nabel ist weiß, und nicht zwischen weniger als ein Drittel bis zur Hälfte des Samens ein. Fruchtreife ist im September und Oktober.
Die Chinesische Rosskastanie ist in China endemisch. Sie kommt natürlich in den Provinzen Chongqing, Gansu, Guangdong, Guizhou, Henan, Hubei, Hunan, Jiangxi, Shaanxi, Sichuan und Yunnan vor. Kultiviert wird sie in Hebei, Henan, Jiangsu, Shaanxi, Shanxi und Zhejiang. Sie wächst in Laubwäldern, in der Nähe von Flüssen, in Dickichten, an Berg- und Hügelhängen, in Schluchten und Straßenrändern. Sie steigt bis 2000, selten 2300 m Seehöhe.
Extrakte der Pflanze werden als Heilmittel gehandelt. Gemäß Zahlen des Max Rubner-Instituts ist die Chinesische Rosskastanie eine der besten Quellen für Tocotrienol-Vitamin E und Plastochromanol-8.
Die Chinesische Rosskastanie wird innerhalb der Gattung Rosskastanien (Aesculus) in die Sektion Calothyrsus gestellt, zusammen mit der Kalifornischen Rosskastanie, Aesculus assamica und der Japanischen Rosskastanie.
Das Verhältnis von Aesculus chinensis zur sehr ähnlichen Aesculus wilsonii war lange Zeit unklar. Aesculus chinensis war 1833 von Bunge anhand von kultivierten Exemplaren beschrieben worden und nur in Kultur bekannt. Aesculus wilsonii wurde 1913 von Wildpflanzen erstbeschrieben. Die beiden Formen sind jedoch durch fließende Merkmalsübergänge miteinander verbunden, bereits 1960 hat Hardin den Status von zwei selbständigen Arten angezweifelt. 2005 wurde Aesculus wilsonii im Status einer Varietät in Aesculus chinensis eingegliedert, es gibt somit zwei Varietäten mit folgenden Differenzialmerkmalen:
Die Chinesische Rosskastanie (Aesculus sinensis Hort.) ist ein Vertreter der Rosskastanien (Aesculus). Sie ist in China endemisch.
Aesculus chinensis, the Chinese horse chestnut (Chinese:七叶树 qi ye shu), is a tree species in the genus Aesculus found in eastern Asia.
The seed contains triterpenoid saponins[1] and flavonoids, such as aescuflavoside and aescuflavoside A, which are glycosides of quercetin.[2]
Aesculus chinensis, the Chinese horse chestnut (Chinese:七叶树 qi ye shu), is a tree species in the genus Aesculus found in eastern Asia.
The seed contains triterpenoid saponins and flavonoids, such as aescuflavoside and aescuflavoside A, which are glycosides of quercetin.
Aesculus chinensis, es una especie de arbusto perteneciente a la familia de las sapindáceas. Es originaria de Asia.
Son árboles que alcanzan un tamaño de 25 m de altura, con las ramillas glabras o puberulentas a densamente vellosas cuando jóvenes. Con pecíolo de 7-15 cm, de color gris; la lámina de la hoja 5-7 (-9) folioladas; peciólulos 0,5-2,5 (-3) cm, de color gris; los folíolos oblongo-lanceolados, oblongos, oblongo-oblanceolados, u oblongo-obovados, de 8-25 (-30) × 3-8.5 (-10.5) cm, glabros abaxialmente, tomentoso grisáceos en las venas (a veces solo cuando son jóvenes), o ± uniformemente tomentoso grisáceos o cuneados vellosos, la base redondeada o ligeramente cordada, serrulado el margen o crenulado serrulado, el ápice abruptamente acuminado; con venas laterales en 13-25 parejas. La inflorescencia puberulenta o glabra, en pedúnculo de 5-10 cm; con 5-10 flores. Las flores son fragantes. Los pétalos en número de 4, de color blanco, con manchas amarillas, subiguales. El fruto es una cápsula de color marrón amarillento, ovoide, globosa, obovoide o piriforme, de 3-4.5 cm. Semillas 1 o 2, marrón, globosas o subglobosas, de 2-3.5 cm de diámetro.
Se encuentra en los bosques de frondosas, cerca de los arroyos en bosques altos y sombríos, en bosques, matorrales, laderas de las montañas y colinas, barrancos, caminos, también se cultiva, por debajo de 2000 (-2300) m. Nativas en Chongqing, Gansu, Guangdong, Guizhou, Henan, Hubei, Hunan, Jiangxi, Shaanxi, Sichuan, Yunnan y cultivada en Hebei, Henan, Jiangsu, Shaanxi, Shanxi y Zhejiang.[1]
Aesculus chinensis fue descrita por Alexander von Bunge y publicado en Mémoires Presentes a l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg par Divers Savans et lus dans ses Assemblées 2: 84, en el año 1833.[2]
Aesculus: nombre genérico latino dado por Linneo en 1753 y 1754, a partir del Latín antiguo aesculus, -i, el roble, lo que es sorprendente, aunque en los numerosos autores de la antigüedad que lo usaron, Plinio el Viejo precisa en su Historia naturalis (16, 11) que es uno de los árboles que producen bellotas ("Glandem, quae proprie intellegitur, ferunt robur, quercus, aesculus, ..." -La bellota propiamente dicha viene del roble, del aesculus, ...) y, quizás de allí proviene la confusión, pues las castañas de india tienen un lejano y superficial parecido con la bellotas por su piel dura y su carne firme y amarillenta.
chinensis: epíteto geográfico que alude a su localización en China.
Aesculus chinensis, es una especie de arbusto perteneciente a la familia de las sapindáceas. Es originaria de Asia.
Листяне дерево з розлогою кроною заввишки до 25 м. Гілля голе, молоді пагони опушені. Черешки 7-15 см завдовжки, голі або опушені. Листки темно-зелені, гладкі, пальчасті, зазвичай складені з 5-7 (інколи з 9) листочків. Кожен листочок довгасто-ланцетної або яйцеподібної форми, з округлою або злегка серцеподібною основою, з зубчастим краєм, завдовжки 8-30 см і завширшки 3-10 см.
Суцвіття — гола або опушена, циліндрична волоть 15-35 см завдовжки та 2,5-12 см завширшки. Квітконіжки завдовжки 2-8 мм. Квітки білі з жовтими плямами, запашні. Чашечка квітки 3-7 мм завдовжки, гола або волохата з зовнішнього боку. Оцвітина складається з 4 пелюсток 8-14 мм завдовжки. Тичинок 6-7, їх довжина становить 18-30 мм. Плоди — обернено-яйцеподібні або яйцеподібні коробочки діаметром 3-4,5 см. Оболонка плоду завтовшки 1-6 мм, жовтувато-коричнева, гладка. Насінини відносно великі (їх діаметр становить 2-4,5 см), коричневі з білуватою плямою, що займає від ⅓ до ½ поверхні. Квітне у квітні-червні. Плодоносить у вересні-жовтні.
Ареал цього виду не виходить за межі Китаю, де він зустрічається у провінціях Гуандун, Чунцін, Ганьсу, Ґуйчжоу, Хенань, Хайнань, Хубей, Цзянсу, Шеньсі, Юньнань та Сичуань. Культурні насадження цього виду можна зустріти у провінціях Хебей, Хенань, Цзянсу, Шаньсі, Чжецзян. В природі гіркокаштан китайський зростає у листяних лісах, вздовж річок, на схилах гір і пагорбів, в ущелинах, на узбіччях доріг. Великі популяції зустрічаються на висоті 2000 м над рівнем моря, а поодинокі дерева можна знайти на висотах до 2300 м.[1]
На батьківщині з гіркокаштану китайського виготовляють екстракт, який містить вітамін Е. Це дерево здавна відоме як декоративне і вирощується біля храмів і будинків. Номінальний підвид взагалі відомий лише у культурі: в природі не зафіксовано жодного місця зростання цього таксона.
Гіркокаштан китайський належить до секції Calothyrsus, до якої окрім нього відносяться гіркокаштани ассамський і каліфорнійський. Деякий час неясними залишалися його відносини з гіркокаштаном Вільсона, з яким він пов'язаний багатьма перехідними формами. Гіркокаштан китайський, описаний в 1833 році, був відомий лише у культурі, а гіркокаштан Вільсона, хоча й був описаний у 1913 році, відомий і у дикому стані. В 2005 році гіркокаштан Вільсона набув статусу підвида гіркокаштану китайського.[2][3]
Aesculus chinensis là một loài thực vật có hoa trong họ Bồ hòn. Loài này được Bunge mô tả khoa học đầu tiên năm 1832.[1]
Aesculus chinensis là một loài thực vật có hoa trong họ Bồ hòn. Loài này được Bunge mô tả khoa học đầu tiên năm 1832.
七叶树（学名：Aesculus chinensis）为七叶树科七叶树属的植物，为中国的特有植物。
落叶乔木。掌状复叶对生，椭圆形小叶5～7个，有细锯齿，叶柄有柔毛。圆锥花序顶生，初夏开白色花，花瓣4枚。蒴果3裂，扁球形种子1棵。
分布于中国大陆的河北、河南、山西、陕西等地，常生长在灌木林中，目前尚未由人工引种栽培。
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
