Висока рослина (до 4-5 м) з майже безлистими пагонами діаметром до 7 см. На кінці кожного стебла розташований пучок яскраво-зелених стебел довжиною 10-30 см, які розгалужуються на 3-5 променів другого порядку.
Болотяній рослині необхідні умови, що нагадують її життя на берегах Нілу тропічної Африки, і тому горщик, в якому вона росте, наполовину опускають в посудину з водою (не слід поміщати папірус під воду цілком.)[4]. Можна опустити в акваріум частину горщика або витягнуті з горщика коріння, — вони добре розростаються у воді і дають велику кількість пагонів, в деяких випадках до шістдесяти[4]. Для кращого росту у воду додають живильні розчини (по рецепту традесканції[4]).
На дні акваріума під шаром піску повиннен бути перегнійний — дерновий і торф'янистий — ґрунт[4]. На початку зими горщик виймають з води і поливають (знизу, з піддонника) рідко і помірно; у лютому папірус пересаджують в свіжу землю і знову ставлять у воду[4]. Ґрунт у горщику поливають гнойовою рідиною (25 грамів коров'ячого гною на один літр води)[4]. Папірус тримають в теплі, не нижче 16 °C, і ставлять на сонячне вікно. Всі засохлі листя обрізають[4].
При належному догляді папірус в квітні — травні зацвітає, після чого старе листя починає сохнути, а на зміну їм з'являється нове[4]. Без сонця рослини не ростуть і не розцвітають.
Якщо вдасться отримати насіння папірусу, то їх висівають в сиру дернову землю з піском. Перший час сходи заливають водою[4]. Рослину можливо розмножити без насіння: зрізають мутовку листків і поміщають на поверхню води акваріума або кладуть на вологий пісок, прикривши банкою — зі сплячих бруньок в пазухах листків виростуть молоді рослинки.[4].
При пересадці великі кущі папірусу можна розділити на два або на чотири[4].
Поширеніший і особливо добре росте в кімнатах інший вид папірусної рослини, трохи меншого розміру — циперус альтерніфоліус — черговолистковий (Cyperus alternifolius) з острова Мадагаскару[4].