Cırhavuc (lat. Pastinaca)[1] — çətirkimilər fəsiləsinə aid bitki cinsi.[2]
Cırhavuc (lat. Pastinaca) — çətirkimilər fəsiləsinə aid bitki cinsi.
Pastinaca és un gènere de plantes amb flors dins la família apiàcia. Consta d'unes 14 espècies. En català la paraula llatina pastinaca ha originat el mot pastanaga que en realitat és d'un altre gènere d'apiàcies. La xirivia és l'espècie Pastinaca sativa.
Pastinaca és un gènere de plantes amb flors dins la família apiàcia. Consta d'unes 14 espècies. En català la paraula llatina pastinaca ha originat el mot pastanaga que en realitat és d'un altre gènere d'apiàcies. La xirivia és l'espècie Pastinaca sativa.
Pastinak-slægten (Pastinaca) er en planteslægt, hvor den mest kendte art er denne art:
ArterDie Pastinaken (Pastinaca) bilden eine Pflanzengattung in der Familie der Doldenblütler (Apiaceae). Die etwa 14 Arten sind von Europa bis Westasien verbreitet. Die wichtigste wirtschaftlich genutzte und zugleich die einzige in Mitteleuropa vorkommende Art ist der Pastinak (Pastinaca sativa), auch die Pastinake genannt.
Die Pastinaca-Arten sind zweijährige krautige Pflanzen. Sie bilden eine lang-kegelförmige, bei Kultursippen rübenförmig verdickte Hauptwurzel. Der Stängel ist gerippt und hohl.
Die wechselständig am Stängel angeordneten Laubblätter sind in Blattscheide, Blattstiel und Blattspreite gegliedert. Die Blattspreiten sind meist einfach gefiedert und kahl. Die Fiederblättchen sind sitzend und gesägt oder fiederschnittig.
In seiten- oder endständigen, aufsteigenden, vielstrahligen, doppeldoldigen Blütenständen befinden sich viele Blüten. Hüllen (Involucrum) und Hüllchen (Involucellum) fehlen.
Die Blüten besitzen eine doppelte Blütenhülle. Die Kelchzähne sind winzig und dreieckig. Die Kronblätter sind eiförmig, gelb und an der Spitze nach innen gebogen.
Die Frucht zerfällt bei der Reife wie bei allen Doldenblütlern in zwei Teilfrüchte.
Die Gattung Pastinaca wurde durch Carl von Linné in Species Plantarum, Tomus I, 1753, Seite 262 und Genera Plantarum, 5. Auflage, 1754, Seite 126 aufgestellt.[1]
Die Gattung Pastinaca gehört zur Tribus Tordylieae in der Unterfamilie Apioideae innerhalb der Familie Apiaceae.
Die Gattung Pastinaca umfasst etwa 14 Arten:
Nicht mehr zu Pastinaca gehören:
Die Pastinaken (Pastinaca) bilden eine Pflanzengattung in der Familie der Doldenblütler (Apiaceae). Die etwa 14 Arten sind von Europa bis Westasien verbreitet. Die wichtigste wirtschaftlich genutzte und zugleich die einzige in Mitteleuropa vorkommende Art ist der Pastinak (Pastinaca sativa), auch die Pastinake genannt.
Pasternak (Pastinaca) — soyabonguldoshlar oilasiga mansub ikki va koʻp yillik oʻtsimon oʻsimliklar turkumi, sabzavot ekini. P.ning 15 turi boʻlib, shulardan 5 turi Kavkazda uchraydi. Ekma P. (P. sativa) turi ekiladi. Yevrosiyo, Amerikada koʻp tarqalgan. P. 2 yillik oʻsimlik. 1-yili barglar va ildiz-meva hosil qiladi. 2-yili sershox novdalar berib gullaydi. Barglari patsimon tik, ildiz-mevasi etli, sargash oq, silliq. Shakli konussimon yoki yumaloq choʻziq, gullari mayda toʻpguli soyabonsimon, chetdan changlanadi. Mevasi qoʻsh pista, urugʻi mayda, oq va ji-garrang . P. sovuqqa chidamli, namsevar xushboʻy oʻsimlik. Ildizini qor ostidan kavlab olib yangi sabzavot sifatida ishlatish mumkin. Il-dizida 17—18% quruq modda, 8—10% qand, vitaminlar, efir moyi mavjud. Uni ziravor sifatida ham ishlatish mumkin. Oʻstirish agrotexnikasi sabzi singari. Yaproklari oshkoʻk sifatida ovqatga ishlatiladi. P. urugʻi Oʻzbekistonda erta bahorda yoki kech kuzda sepiladi, gektariga 4—6 kg urugʻ sarflanadi. Hosildorligi 400—700 s/ga. [1]
Pasternak (Pastinaca) — soyabonguldoshlar oilasiga mansub ikki va koʻp yillik oʻtsimon oʻsimliklar turkumi, sabzavot ekini. P.ning 15 turi boʻlib, shulardan 5 turi Kavkazda uchraydi. Ekma P. (P. sativa) turi ekiladi. Yevrosiyo, Amerikada koʻp tarqalgan. P. 2 yillik oʻsimlik. 1-yili barglar va ildiz-meva hosil qiladi. 2-yili sershox novdalar berib gullaydi. Barglari patsimon tik, ildiz-mevasi etli, sargash oq, silliq. Shakli konussimon yoki yumaloq choʻziq, gullari mayda toʻpguli soyabonsimon, chetdan changlanadi. Mevasi qoʻsh pista, urugʻi mayda, oq va ji-garrang . P. sovuqqa chidamli, namsevar xushboʻy oʻsimlik. Ildizini qor ostidan kavlab olib yangi sabzavot sifatida ishlatish mumkin. Il-dizida 17—18% quruq modda, 8—10% qand, vitaminlar, efir moyi mavjud. Uni ziravor sifatida ham ishlatish mumkin. Oʻstirish agrotexnikasi sabzi singari. Yaproklari oshkoʻk sifatida ovqatga ishlatiladi. P. urugʻi Oʻzbekistonda erta bahorda yoki kech kuzda sepiladi, gektariga 4—6 kg urugʻ sarflanadi. Hosildorligi 400—700 s/ga.
Ang Pastinaca (mga parsnip) ay isang sari ng halamang namumulaklak na nasa loob ng Apiaceae, na binubuo ng 14 na mga espesye. Ang pangkabuhayan na pinaka mahalagang kasapi sa sari ay ang Pastinaca sativa, ang parsnip.
Ang lathalaing ito na tungkol sa Halaman at Pagkain ay isang usbong. Makatutulong ka sa Wikipedia sa nito.
Ang Pastinaca (mga parsnip) ay isang sari ng halamang namumulaklak na nasa loob ng Apiaceae, na binubuo ng 14 na mga espesye. Ang pangkabuhayan na pinaka mahalagang kasapi sa sari ay ang Pastinaca sativa, ang parsnip.
Пашканат (науч. Pastinaca) — род на цветни растенија од семејството штитоцветни (Apiaceae). Содржи вкупно 14 вида, од кои стопански значаен е обичниот пашканат (Pastinaca sativa) со потекло од средна Европа.[1]
Пашканат (науч. Pastinaca) — род на цветни растенија од семејството штитоцветни (Apiaceae). Содржи вкупно 14 вида, од кои стопански значаен е обичниот пашканат (Pastinaca sativa) со потекло од средна Европа.
Pastinaca (parsnips) is a genus of flowering plant in the family Apiaceae, comprising 14 species. Economically, the most important member of the genus is Pastinaca sativa, the parsnip.
The etymology of the generic name Pastinaca is not known with certainty. The name may be derived from the Latin word pastino (or pastinare), meaning "to prepare the ground for planting of the vine" (or more simply, "to dig") or the Latin word pastus, meaning "food", liberally translated as "Earth-food".[2][3]
As of December 2022, Plants of the World Online accepted 15 species:[1]
Pastinaca (parsnips) is a genus of flowering plant in the family Apiaceae, comprising 14 species. Economically, the most important member of the genus is Pastinaca sativa, the parsnip.
Pastinaca es un género de plantas herbáceas perteneciente a la familia Apiaceae, comprende 14 especies. Un importante miembro de este género es la pastinaca, Pastinaca sativa.[2]
Son hierbas perennes o bianuales, robustas a delgadas, erectas, caulescentes, ramificadas, glabras a pelosas, generalmente con raíces axonomorfas a veces engrosadas. Hojas alternas, pecioladas, membranáceas, 1-2-pinnadas con anchos folíolos serrados a pinnatífidos; pecíolos envainadores. Inflorescencia de umbelas compuestas, laxas, pedunculadas; involucro e involucelo generalmente ausentes; radios muy pocos, patente-ascendentes; pedicelos patente-ascendentes. Dientes del cáliz ausentes; pétalos ovados, con un ápice inflexo más angosto, amarillos a rojizos; estilos cortos, el estilopodio cónico-comprimido. Frutos ovados a obovados, aplanados dorsalmente, glabros; carpóforo 2-partido; costillas 5, las dorsales filiformes, las laterales angosta y delgadamente aladas y con nervaduras cerca de los márgenes externos; vitas solitarias en los intervalos, 2-4 en la comisura; cara de las semillas plana; células de refuerzo en las costillas dorsales y cerca de los márgenes externos de las alas.[3]
El género fue descrito por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 262. 1753.[3] La especie tipo es: Pastinaca sativa
Pastinaca es un género de plantas herbáceas perteneciente a la familia Apiaceae, comprende 14 especies. Un importante miembro de este género es la pastinaca, Pastinaca sativa.
Pastinaca Apiaceae familiako landare loredun genero bat da, 14 espezie dituena. Horien artea dago txiribia (Pastinaca sativa), jateko ona den barazkia. Latinezko pastinaca hitzak euskarazko pastanagre eman du, beste Apiaceae genero bat (azenarioa) izendatzeko erabiltzen dena.
Pastinaca Apiaceae familiako landare loredun genero bat da, 14 espezie dituena. Horien artea dago txiribia (Pastinaca sativa), jateko ona den barazkia. Latinezko pastinaca hitzak euskarazko pastanagre eman du, beste Apiaceae genero bat (azenarioa) izendatzeko erabiltzen dena.
Palsternakat (Pastinaca) on kasvisuku, joka kuuluu sarjakukkaiskasvien (Apiaceae) heimoon. Siihen sisältyy muun muassa juureksena tunnettu palsternakka (Pastinaca sativa).[1]
Palsternakat (Pastinaca) on kasvisuku, joka kuuluu sarjakukkaiskasvien (Apiaceae) heimoon. Siihen sisältyy muun muassa juureksena tunnettu palsternakka (Pastinaca sativa).
Pastinaca est un genre de plantes herbacées de la famille des Apiaceae (Ombellifères).
Selon NCBI (18 mars 2021)[1] :
Selon Catalogue of Life (18 mars 2021)[2] :
Pastinaca est un genre de plantes herbacées de la famille des Apiaceae (Ombellifères).
Pastrnak (lat. Pastinaca), biljni rod korisnog dvogodišnjeg raslinja iz porodice celerovki (Apiaceae). kao domaća vrsta raširen je po velikim dijelovima Europe (osim najsjevernije), po Turskoj i Peruu, a neke vrste su uvezene na područje Skandinavije, dijelovima Afrike, Sjeverne Amerike i Bolivije.[1]
Petnaest vrsta[2], u Hrvatskoj raste pitomi pastrnak (P. sativa)
Pastinaca L., 1753 è un genere di piante floreali della famiglia Apiaceae.
Le piante di questo genere sono piante erbacee biennali[2]. L'apparato radicale è spesso, lungo e a forma conica; lo stelo può essere cavo o pieno, comunque nervato[2]. Le foglie sono pennate, di solito glabre su entrambe le superfici; le pinne sono serrate o pinnatifidi e sono sessili[2]. Le ombrelle sono terminali e laterali; le brattee e le bratteole sono assenti; vi sono numerosi raggi con andamento ascendente[2]. I denti del calice sono minuti e triangolari[2]. I petali sono ovali, gialli, incurvati all'apice[2]. Lo stilopodio è breve e di forma conica; gli stili sono brevi e divaricati[2]. Il frutto è un ampio ellissoide, glabro, fortemente appiattito sul dorso; le costole dorsali sono filiformi e sottili, le laterali sono ampiamente alate[2]. Le vittae sono 1 in ogni solco, 2-4 sulla commessura[2]. La faccia del seme è piana[2].
Il genere è originario delle aree a clima temperato del continente eurasiatico; nel XVII secolo è stata introdotta in America la coltivazione per usi alimentari della Pastinaca sativa[3].
Per il genere Pastinaca l'IPNI registra le seguenti specie (alcuni dei seguenti nomi possono essere non risolti)[4]:
Del genere Pastinaca la più importante economicamente è Pastinaca sativa, la pastinaca, il cui tubero ha impieghi alimentari.
Inoltre, la Pastinaca sativa può produrre dermatiti. Altre specie che possono provocare fitofotodermatite sono[3]:
Pastarnokas (Pastinaca) – salierinių (Apiaceae) šeimos augalų gentis, kurioje viena Lietuvoje auganti rūšis – paprastasis pastarnokas (lot. Pastinaca sativa). Augalas iki 100 cm aukščio, šiurkščiai plaukuotas. Stiebas tvirtas, briaunuotas, lapai vieną kartą plunksniški. Žiedynas – skėtis. Skėčiai sudaryti iš 5-20 nevienodo ilgio stipinų. Žydi liepos – rugsėjo mėn. Auga pakelėse, pagrioviuose, pievose.
Kultūroje auginama var. sativa, kuriam būdingos storos, mėsingos šaknys, naudojamos maistui. Šaknyse yra daugiau kaip 12 proc. angliavandenių, apie 1,5 proc. azotinių medžiagų ir 0,4 proc. riebalų
Viduramžiais buvo paplitęs kaip populiarus garnyras, panašiai kaip bulvės šiandieną.
Pasternak (Pastinaca L.) – rodzaj roślin należący do rodziny selerowatych (Apiaceae Lindl.). Należy tu 14 gatunków występujących w Europie i zachodniej Azji. Gatunkiem typowym jest Pastinaca sativa L.[2].
Elaphoboscum Ruprecht
Rodzaj należący do podrodziny Apioideae Seemann, rodziny selerowatych (Apiaceae Lindl.), rzędu selerowców (Apiales Lindl.), kladu astrowych w obrębie okrytonasiennych[1].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa Rosopsida Batsch, podklasa dereniowe (Cornidae Frohne & U. Jensen ex Reveal), nadrząd Aralianae Takht., rząd araliowce (Araliales Reveal), rodzina selerowate (Apiaceae Lindl.), rodzaj pasternak (Pastinaca L.)[3]
Pasternak (Pastinaca L.) – rodzaj roślin należący do rodziny selerowatych (Apiaceae Lindl.). Należy tu 14 gatunków występujących w Europie i zachodniej Azji. Gatunkiem typowym jest Pastinaca sativa L..
Pastinaca L. é um género botânico pertencente à família Apiaceae.[1]
Palsternackssläktet (Pastianca) är ett släkte inom familjen flockblommiga växter.[1] Palsternackor ingår i familjen flockblommiga växter.[1] En art, palsternacka (P. sativa), odlas som rotfrukt.
Wikimedia Commons har media som rör Pastinaca.
Wikispecies har information om Pastinaca.
Palsternackssläktet (Pastianca) är ett släkte inom familjen flockblommiga växter. Palsternackor ingår i familjen flockblommiga växter. En art, palsternacka (P. sativa), odlas som rotfrukt.
Пастерна́к (Pastinaca L.) — рід трав'янистих рослин родини Зонтичних, найвідомішим представником якого є пастернак звичайний (Pastinaca sativa) — поширена харчова рослина. Походить з Європи та Середньої Азії.
Окрім пастернаку звичайного[2], або посівного[3] (Pastinaca sativa) в Україні поширені ще:
Задовго до н. е. використовувався як овочева пряна культура. Насіння його знайдено в розкопках доби неоліту на території сучасної Швейцарії. З тих пір він був важливим продуктом харчування, аж до завезення в Європу картоплі. Дикорослі форми й досі відомі на Кавказі та Балканах. У нашій країні значного поширення набув в XVIII ст. Тепер у нас його культивують повсюдно, особливо в зоні консервної промисловості.
Пастернак звичайний — дворічна рослина. У перший рік утворює великий білий коренеплід та розетку з 3—7 великих пірчасто-розсічених листків висотою 60—70 см. На другий рік з'являється розгалужений квітконіс, на якому розвиваються квітки, насіння. Рослина дуже холодостійка. Пастернак вимогливий до родючості ґрунту, світлолюбний, помірно вимогливий до вологості. Насіння проростає при 2—З °С, коренеплоди зимують у ґрунті і придатні для використання при весняному збиранні до розпускання листків. Проростки витримують заморозки до мінус 7 °C. Оптимальною для розвитку є температура 15—18 °С. При підвищенні температури понад 20 °C листки пастернаку виділяють леткі речовини, які можуть викликати сильні опіки шкіри, а рослини другого року мають такі самі властивості протягом усієї вегетації. При догляді за рослинами потрібно бути обережними, проводити його у похмурі дні або у вечірній час, обов'язково одягненим і в рукавицях. Продуктовими органами є тільки коренеплоди.
Пастернак характеризується високим вмістом вуглеводів та енергетичною цінністю. Одне з перших місць серед овочевих культур належить йому й за вмістом мінеральних солей, переважно калію. Коренеплоди містять значну кількість вітамінів С, В1, В2, В6, РР, каротину, багато ефірних олій та біологічно активних речовин, фурокумаринів, ферментів, білку, пектину, клітковини.
Коренеплоди мають приємний гострувато-солодкий смак та тонкий аромат, дещо подібні і до моркви, й до петрушки, нагадують кмин, ганус, фенхель. Застосування їх у дієтичному харчуванні дуже корисне при жовчно-кам'яній і нирково-кам'яній хворобах, подагрі, після тяжких захворювань, при нервових розладах, туберкульозі, емфіземі, пневмонії, бронхіті, для поліпшення функцій органів травлення. Пастернак збуджує апетит, стимулює діяльність залоз внутрішньої секреції й обмін речовин, зміцнює стінки капілярів, знімає пропасницю і спазми, має сильну сечогінну дію, сприяє виведенню каменів та солей, є болезаспокійливим, бактерицидним і тонізуючим засобом. Інколи застосовують для лікування простати.
Використовують пастернак у складі «білого коріння» у супах та соусах. Виготовляють з нього смачні і поживні самостійні другі страви у вареному, тушкованому, запеченому чи смаженому вигляді. Іноді пастернак використовують сирим на додаток до салатів або самостійно. Заготовляють у свіжому, сухому або засоленому вигляді. З пастернаку готують деякі лікарські препарати. Пастинацин лікує грудну жабу та неврози, а бероксан — шкірні хвороби. Пастернак використовують для профілактики серцево-судинних захворювань.
Районовано сорт Круглий.
При сівозміні пастернак висівають після добре угноєних просапних культур (капусти, огірка, картоплі). Під зяблеву оранку вносять фосфорно-калійні добрива (Р15К5). Рано навесні проводять розпушування з внесенням азотних добрив (Nl5). Сіють з міжряддями 20—25 см. Норма висіву насіння становить 5—7 г/м². Насіння висівають на глибину 2—4 см обов'язково з ущільненням поверхні ґрунту. Сходи з'являються через 8—12 днів. У цей час проводять розпушування впоперек рядків. Рослини в рядку залишають на відстані 8—10 см одна від одної. Догляд за пастернаком передбачає 2—3-разове розпушування міжрядь, виполювання бур'янів, у разі потреби полив нормою 7—10 л/м². Урожай збирають з липня до жовтня при потребі. Перед збиранням урожаю листя скошують. Урожайність коренеплодів становить 3—7 кг/м². Зберігають їх у сховищах запіскованими. Частину рослин можна залишати в ґрунті, щоб зібрати їх рано навесні.
Найвідомішою згадкою про пастернак є жартівлива пісенька «Танцювала риба з раком»
Танцювала риба з раком
А петрушка з пастернаком
А цибуля з часником
А дівчина з козаком[4]
Пісня кілька разів повторюється у фільмі Пропала грамота.
P. sativa
Коренеплід
плоди P. sativa
Ілюстрація P. sativa
Пастерна́к (Pastinaca L.) — рід трав'янистих рослин родини Зонтичних, найвідомішим представником якого є пастернак звичайний (Pastinaca sativa) — поширена харчова рослина. Походить з Європи та Середньої Азії.
Pastinaca L., 1753
Виды
Пастерна́к (лат. Pastináca) — род двулетних и многолетних трав семейства Зонтичные, овощная культура.
Произрастает на долинных и горных лугах, в зарослях кустарников.
Употребляется как пряность[2]. В кулинарии в основном используется корень пастернака, так называемый белый корень. Его варят, запекают в духовке, используют в салатах и зимних супах.
Другие русские названия — пустарнак, полевой борщ, поповник, козелки, ствольё, белый корень[3].
Пастернак — заимствование через польский из немецкого, от латинского названия pastināca, которое, в свою очередь, происходит от pastināre «копать».
Пастерна́к (лат. Pastináca) — род двулетних и многолетних трав семейства Зонтичные, овощная культура.
Произрастает на долинных и горных лугах, в зарослях кустарников.
Употребляется как пряность. В кулинарии в основном используется корень пастернака, так называемый белый корень. Его варят, запекают в духовке, используют в салатах и зимних супах.
欧防风属（学名：Pastinaca）是伞形科下的一个属，为二年生或多年生草本植物。该属共有约14种，分布于欧洲与亚洲。[1]
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
Karte mit allen verlinkten Seiten: 
