Serratula coronata, ye una especie de plantes con flores del xéneru Serratula s.s., perteneciente a la familia Asteraceae.
Son plantes herbáceasde 0,5-1,5 m d'altor, con rizomes procumbentes robustos, y de tarmos erectos glabros, ramificaos distalmente. Les fueyes basales y medianes son peciolaes, con peciolu de 5-15cm y llimbu oblongo a elípticu de 40 por 12 cm, pinnaes o pinnatisectas con segmentos estrechamente elípticos de marxe dentáu o serráu. Les fueyes cimeres son similares pero sésiles. Los capítulu son heterógamos, con arreyos cupuliformes o campanulaos de 1-2,5cm de diámetru, con bráctees inxeríes, en 6-7 files, el viesu de color coloráu púrpura; les esternes son triangulares a ovaes, de ápiz agudu y con una espinula; les medies ya interiores son elíptiques o llanceolaes con ápiz acumináu a agudu y les más internes son lliniales. La corola de los flósculos ye de color púrpura; los periféricos, femeninos, de 2-3 cm y los centrales, hermafroditus, más pequeños. Les cipseles son oblanceolada-elipsoide, d'unos 7 mm, bien estriaes y col miriguanu de goches escábrides de más de 1 cm.[1]
Crez en montes, fasteres de montes, estepes, praderíes y riveras de ríos. Ye nativa dende Europa oriental hasta China, Mongolia, Xapón y Corea; introducida en Suiza.[2][1]
La especie describióse por Carlos Linneo y publicada en Species Plantarum, ed. 2, vol. 2, p. 1144, 1763[1].[3]
Serratula coronata, ye una especie de plantes con flores del xéneru Serratula s.s., perteneciente a la familia Asteraceae.
Serratula coronata es una especie de plantas con flores del género Serratula, perteneciente a la familia Asteraceae.
Son plantas herbáceasde 0,5-1,5 m de altura, con rizomas procumbentes robustos, y de tallos erectos glabros, ramificados distalmente. Las hojas basales y medianas son pecioladas, con peciolo de 5-15cm y limbo oblongo a elíptico de 40 por 12 cm, pinnadas o pinnatisectas con segmentos estrechamente elípticos de margen dentado o serrado. Las hojas superiores son similares pero sésiles. Los capítulos son heterógamos, con involucros cupuliformes o campanulados de 1-2,5cm de diámetro, con brácteas imbricadas, en 6-7 filas, el envés de color rojo púrpura; las externas son triangulares a ovadas, de ápice agudo y con una espinula; las medias e interiores son elípticas o lanceoladas con ápice acuminado a agudo y las más internas son lineales. La corola de los flósculos es de color púrpura; los periféricos, femeninos, de 2-3 cm y los centrales, hermafroditos, más pequeños. Las cipselas son oblanceolada-elipsoide, de unos 7 mm, muy estriadas y con el vilano de cerdas escábridas de más de 1 cm.[1]
Crece en bosques, laderas de montañas, estepas, praderas y riveras de ríos. Es nativa desde Europa oriental hasta China, Mongolia, Japón y Corea; introducida en Suiza.[2][1]
La especie fue descrita por Carlos Linneo y publicada en Species Plantarum, ed. 2, vol. 2, p. 1144, 1763[1].[3]
Serratula coronata es una especie de plantas con flores del género Serratula, perteneciente a la familia Asteraceae.
Стебла прямостоячі розгалужені, гранисті й ребристо-борозенчасті, пурпуруваті, до 150 см заввишки. Листки чергові, черешкові (нижні) або майже сидячі (верхні), перистороздільні до розсічених, з 3—7 парами яйцеподібно- або видовженоланцетних бічних сегментів і більшим за них верхівковим; зверху голі, темно-зелені, зісподу — світліші; сегменти листків гострокінцеві, нерівнозубчасті, з відтягнутими на кінці в коротеньке білувате вістря зубцями, по всьому краю пилчасто-жорсткі. Квітки трубчасті, пурпурові, зібрані в кошики, розташовані на кінцях головних гілок по 1—2; крайові квітки більші, функціонально маточкові, з три-чотири-роздільним відгином, серединні — двостатеві, з п'ятироздільним відгином. Цвіте з липня до вересня. Плід — сім'янка.
Для виготовлення галенових лікарських форм використовують траву серпію, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Після сушіння грубі частини стебел відкидають. Рослина неофіцинальна.
У траві серпію містяться алкалоїди (сліди) і значна кількість аскорбінової кислоти (у свіжому листі до 120 мг %). У народній медицині серпій увінчаний визнають як засіб, що має в'яжучі, протизапальні, жарознижувальні, жовчогінні, протиблювотні й седативні властивості.
Настій трави дають усередину при хворобах шлунка, блюванні, проносі, жовтяниці, геморої, гарячці, недокрів'ї та психічних захворюваннях.
Внутрішньо — настій трави (2 чайні ложки сухої трави настояти 3—4 години на 250 мл окропу) пити по 1 ст ложці тричі на день після їди.
Serratula coronata là một loài thực vật có hoa trong họ Cúc. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1763.[1]
Serratula coronata là một loài thực vật có hoa trong họ Cúc. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1763.
伪泥胡菜(学名:Serratula coronata)为菊科麻花头属的植物。分布于东欧、日本、俄罗斯、中欧以及中国大陆的陕西、辽宁、黑龙江、河北、山东、吉林、贵州、湖北、江苏、新疆等地,生长于海拔130米至1,600米的地区,一般生长在草丛、林中、山谷、山坡、路边、河谷、丘陵、林缘、山坡林中、河滩和田中,目前尚未由人工引种栽培。
タムラソウ(田村草、学名:Serratula coronata subsp. insularis )は、キク科タムラソウ属の多年草 [4]。別名、タマボウキ(玉箒)[5]。
木質の根茎は横に這う。茎は直立し、高さ30-140cmになり、多数の縦線がある。茎葉は互生し、下部の葉は大きく、上部の葉ほど葉柄が短くまたは無柄になり、羽状に全裂し、両面に細毛が生える。アザミ属のような刺は無い。下部の葉には長い葉柄があり、その葉身は卵状長楕円形で羽状に全裂または深裂し、裂片は長楕円形で4-7対になり、縁には粗い鋸歯があって、表面は緑色、裏面は淡緑色になる[3][4][5]。最下部の葉柄の長い葉は、花時には枯れて、無い場合もある。
花期は8-10月。紅紫色の頭状花序は径3-4cmになり、数個枝別れした枝先に上向きにつき、一見アザミ属のように見える。総苞は長さ25mmになる広卵状球形で、総苞片は7列で覆瓦状に密接してつき、外片は広披針形で、中片から内片にいくにしたがい小さくなり、片の先端は鋭く刺状になる。頭花は筒状花だけで構成されており、周辺の一列の小花は長さ25-28mmになり、3-5裂し、雄蕊、雌蕊が無く結実しない。中の筒状花は長さ22-26mmになり、両性花で結実する。花柱の先は2分して反曲する。果実は痩果で、長さ6mmの円柱形で基部は狭くなる。冠毛は長さ11-14mmになる[3][4][5]。
日本では、本州、四国、九州に分布し、山地の草原などに生育する。国外では朝鮮半島に分布する[3][4][5]。
分類上の基本種、マンシュウタムラソウ[1](Serratula coronata subsp. coronata )は、葉の羽状裂片は基部で互いにつづき、葉の表面には基本的に毛が無い。総苞片は黒色か黒紫色を帯びる。シベリア、中国大陸からヨーロッパにかけて広く分布する[4]。
和名タムラソウ(田村草)の「語源は不明」であると牧野富太郎は述べている[5]。また、亜種名のsubsp. insularis は「島に生ずる」の意[6]で、基本種のsubsp. coronata がユーラシア大陸に分布するのに対し、本亜種は日本列島と大陸の東の朝鮮半島に分布する。