Nile region.
Cosmopolitan.
Weeds of moist ground.
Annual.
Planhigyn blodeuol bychan yw Olbrain bach sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Brassicaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Coronopus didymus a'r enw Saesneg yw Lesser swine-cress.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Olbrain Lleiaf.
Mae'r dail ar ffurf 'roset' a chaiff y planhigyn ei flodeuo gan wenyn.
Planhigyn blodeuol bychan yw Olbrain bach sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Brassicaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Coronopus didymus a'r enw Saesneg yw Lesser swine-cress. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Olbrain Lleiaf.
Mae'r dail ar ffurf 'roset' a chaiff y planhigyn ei flodeuo gan wenyn.
Der Zweiknotige Krähenfuß (Lepidium didymum, Syn.: Coronopus didymus) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Kressen (Lepidium) in der Familie der Kreuzblütengewächse (Brassicaceae). Als ursprüngliches Verbreitungsgebiet der inzwischen weltweit vorkommenden Art wird Südamerika angenommen.[1]
Die meist einjährige, selten auch zweijährige, krautige Pflanze erreicht eine Wuchslänge von 10 bis 45 (selten bis 70) cm. Sie verströmt einen übelriechenden Geruch. Die Pflanze ist unbehaart oder hat gerade Pflanzenhaare von etwa 1 mm Länge. Die Stängel wachsen niederliegend bis aufsteigend und sind meist an der Basis verzweigt.
Die wechselständigen Laubblätter sind gestielt und gefiedert. Die Grundblätter sind fast bis zur Mittelrippe gefiedert und 4 bis 10 cm lang. Von der Spindel gehen auf beiden Seiten 2 bis 7 mm lange, seitliche gezähnte oder eingeschnittene, spitze Lappen ab. Die mittleren Blätter ähneln denen an der Basis und haben die Abmessungen von 1,5 bis 4,5 × 0,5 bis 1,2 cm. Die Blätter werden nach oben allmählich kleiner und sind weniger geteilt. Die Lappen werden länglich lanzettlich bis elliptisch.
Gegenüber den Stängelblättern sitzen die traubigen Blütenstände. Die Blütenstielchen sind länger als die Blüten. Die weiß bis gelblichen eiförmigen Kronblätter haben eine Größe von 0,4 bis 0,5 mm. Sie sind kürzer als die Kelchblätter und können auch ganz fehlen. Die zwei (oder selten vier) Staubblätter haben weiße Staubfäden und violette Staubbeutel. Die Blütezeit ist vorwiegend März bis Juni.
Die 2 mm lang gestielten Schötchen bestehen aus zwei fast kugeligen Hälften, sind ausgerandet, netzig runzelig und ohne Zacken. Die Breite der Schötchen beträgt 2 bis 3 mm. Die Fruchtkörper sind unbehaart, schlank aufsteigend oder leicht zurückgebogen mit einer Größe von 1,5 bis 2,5 mm.
Die Pflanze hat die Chromosomenzahl 2n = 32.[2]
Der Zweiknotige Krähenfuß kommt ursprünglich in Südamerika vor, ist aber in Europa, Afrika, Asien, Australien, Neuseeland, Nordamerika, Mexiko und auf Inseln im Pazifik ein Neophyt.[1] Der Zweiknotige Krähenfuß wächst bevorzugt an stickstoffreichen, hellen und warmen Plätzen. Er ist weltweit verbreitet und siedelt vorwiegend in Küstennähe in Höhenlagen bis zu 1000 m. Die bevorzugten Stellen sind Straßenränder und Abfallbereiche sowie Felder mit Gesellschaften des Verbands Polygono-Chenopodion oder Trittpflanzengesellschaften des Verbands Polygonion avicularis.[2]
Die ökologischen Zeigerwerte nach Landolt & al. 2010 sind in der Schweiz: Feuchtezahl F = 3w (mäßig feucht aber mäßig wechselnd), Lichtzahl L = 4 (hell), Reaktionszahl R = 4 (neutral bis basisch), Temperaturzahl T = 4+ (warm-kollin), Nährstoffzahl N = 4 (nährstoffreich), Kontinentalitätszahl K = 2 (subozeanisch), Salztoleranz = 1 (salztolerant).[3]
Synonyme für Lepidium didymum L. sind: Carara didyma (L.) Britton, Coronopus didymus (L.) Sm., Coronopus pinnatifida DC., Senebiera pinnatifida DC., Senebiera didyma (L.) Pers., Senebiera incisa Willdenow.[1],[4]
Der Artikel beruht hauptsächlich auf folgenden Unterlagen:
Der Zweiknotige Krähenfuß (Lepidium didymum, Syn.: Coronopus didymus) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Kressen (Lepidium) in der Familie der Kreuzblütengewächse (Brassicaceae). Als ursprüngliches Verbreitungsgebiet der inzwischen weltweit vorkommenden Art wird Südamerika angenommen.
Kimpi (Coronopus didymus) nisqaqa huk yuram.
Suckata ronica (Lepidium didymum) jo rostlina ze swójźby kśicnokwětarjowych rostlinow (Brassicaceae).
W někotarych žrědłach se rodoju ronicow[3] (Coronopus) zarědujo.
Synonymy za Lepidium didymum L. su: Carara didyma (L.) Britton, Coronopus didymus (L.) Sm., Coronopus pinnatifida DC., Senebiera pinnatifida DC., Senebiera didyma (L.) Pers., Senebiera incisa Willdenow. [4], [5]
Suckata ronica (Lepidium didymum) jo rostlina ze swójźby kśicnokwětarjowych rostlinow (Brassicaceae).
W někotarych žrědłach se rodoju ronicow (Coronopus) zarědujo.
Lepidium didymum, the lesser swine-cress,[3] is a species of flowering plant in the family Brassicaceae.
Lepidium didymum is an annual or biennial herb[4] with decumbent or ascending and glabrous green stems, up to 40 centimetres (16 in) long, radiating from a central position. The leaves are pinnate and alternate, and can reach a length of 5 cm (2 in). It blooms between July and September. The flowers are inconspicuous, the four white petals very short or absent, with 2 (rarely 4),[5]: 54 stamens and the fruits consist of two rounded valves, notched at the apex, with a very short style between.[6]: 405 [7] They are also wrinkled and contain orange or reddish brown seeds, that are 1–5 mm long.[7]
It was first described and published by the Swedish botanist Carl Linnaeus in 'Mant. Pl.' (Mantissa Plantarum) on page 92 in 1767.[8][1]
The specific epithet didymum, refers to the Greek word δίδυμα for 'twin' or 'in pairs',[9] referring to the seed capsule.
Lepidium didymum is of uncertain origin,[4] but is often cited as native to South America,[6][5] mainly Argentina, Bolivia, Brazil, Chile, Paraguay, Peru, Uruguay and Venezuela.[10] It has been introduced elsewhere as a weed of cultivation. It has naturalised across the globe, from Africa, Europe, Asia, Australasia, North America and South America.[10] In Britain, it had been recorded from the wild by 1778,[4] chiefly in England and the south of Ireland,[11] growing on cultivated and waste ground, in gardens and lawns, by paths and roadsides.
The leaves of this plant are edible, and have a salty, cress or mustard flavour.[12][13]
Lepidium didymum, the lesser swine-cress, is a species of flowering plant in the family Brassicaceae.
Karvavariksenkrassi (Coronopus didymus, syn. Lepidium didymum) on yksivuotinen pahanhajuinen karvainen ristikukkaiskasvi. Sen alkuperäisaluetta ei tiedetä varmasti (mahdollisesti Etelä-Amerikka).[1] Se kasvaa kuitenkin Euroopassa laajalti rikkakasvina.
Karvavariksenkrassi on kasvutavaltaan samanlainen kuin toinen suvun laji kaljuvariksenkrassi (Coronopus squamatus). Karvavariksenkrassi on monivartinen, varret ovat rentoja, haarovia ja karvaisia. Lehdet ovat liuskaisia ja edelleen parihalkoisia. Kukissa on aivan mitättömän pienet, valkoiset tai kellertävät terälehdet. Lidut ovat munuaismaisen muotoisia, 2–3 millimetrin kokoisia, kaksiosaisia, kurttupintaisia.[1][2]
Karvavariksenkrassi (Coronopus didymus, syn. Lepidium didymum) on yksivuotinen pahanhajuinen karvainen ristikukkaiskasvi. Sen alkuperäisaluetta ei tiedetä varmasti (mahdollisesti Etelä-Amerikka). Se kasvaa kuitenkin Euroopassa laajalti rikkakasvina.
Karvavariksenkrassi on kasvutavaltaan samanlainen kuin toinen suvun laji kaljuvariksenkrassi (Coronopus squamatus). Karvavariksenkrassi on monivartinen, varret ovat rentoja, haarovia ja karvaisia. Lehdet ovat liuskaisia ja edelleen parihalkoisia. Kukissa on aivan mitättömän pienet, valkoiset tai kellertävät terälehdet. Lidut ovat munuaismaisen muotoisia, 2–3 millimetrin kokoisia, kaksiosaisia, kurttupintaisia.
Lepidium didymum (la corne-de-cerf didyme) est une espèce de plantes herbacées de la famille des Brassicacées. Cette espèce d'origine américaine est réputée invasive.
Coronopus didymus
Lepidium didymum est originaire d'Amérique du Sud et introduite sur tous les continents[2]. Cette espèce devenue cosmopolite continue à étendre sa distribution[3] ; elle est considérée comme envahissante à Saint-Pierre et Miquelon où un arrêté préfectoral a été pris pour limiter sa propagation[4].
Dans son aire d'indigénat, Lepidium didymum est consommé comme légume et utilisé comme plante médicinale pour traiter diverses affections (entre autres cancer, gangrène, hémorroïdes)[2].
Lepidium didymum (la corne-de-cerf didyme) est une espèce de plantes herbacées de la famille des Brassicacées. Cette espèce d'origine américaine est réputée invasive.
Sučkata wrónica (Lepidium didymum) je rostlina ze swójby křižnokwětnych rostlinow (Brassicaceae).
W někotrych žórłach so rodej wrónicow[3] (Coronopus) zarjaduje.
Synonymy za Lepidium didymum L. su: Carara didyma (L.) Britton, Coronopus didymus (L.) Sm., Coronopus pinnatifida DC., Senebiera pinnatifida DC., Senebiera didyma (L.) Pers., Senebiera incisa Willdenow. [4], [5]
Sučkata wrónica (Lepidium didymum) je rostlina ze swójby křižnokwětnych rostlinow (Brassicaceae).
W někotrych žórłach so rodej wrónicow (Coronopus) zarjaduje.
Kleine varkenskers (Coronopus didymus, synoniem: Lepidium didymum) is een onaangenaam ruikende, eenjarige, kruipende plant, die behoort tot de kruisbloemenfamilie (Brassicaceae). De soort is afkomstig is uit Zuid-Amerika. De plant komt in heel Europa voor. De soort staat op de Nederlandse Rode lijst van planten als algemeen voorkomend en stabiel of toegenomen. Het aantal chromosomen is 2=32.
De plant wordt 8-40 cm hoog, heeft een penwortel en verspreid staande, 4-5 cm lange en 2 cm brede, veerdelige bladeren, waarvan de slippen aan de voorzijde ingesneden zijn.
Kleine varkenskers bloeit van mei tot september met tot 2 mm grote, roomwitte tot groene bloempjes, waarvan de kroonbladeren priemvormig en iets korter dan de kelk zijn. De bloempjes zitten in een tot 4 cm lange tros. Naast de twee meeldraden zijn er vier staminodiën, die aan weerszijden van de meeldraden zitten. Tussen de meeldraden en de staminodiën zitten zeer kleine nectariën. De stempel is zittend.
De gladde hauwtjes zijn 1,5-2 mm lang, 3-4 mm breed en aan de top ingesneden. De vrucht bevat twee zaadjes.
Kleine varkenskers komt voor op open, voedselrijke grond en wordt beschouwd als onkruid als deze voorkomt in bouwland, tuinen en tussen bestrating.
Deel plant
Bloeiwijze
Vruchten
De namen in andere talen kunnen vaak eenvoudig worden opgezocht met de interwiki-links.
Kleine varkenskers (Coronopus didymus, synoniem: Lepidium didymum) is een onaangenaam ruikende, eenjarige, kruipende plant, die behoort tot de kruisbloemenfamilie (Brassicaceae). De soort is afkomstig is uit Zuid-Amerika. De plant komt in heel Europa voor. De soort staat op de Nederlandse Rode lijst van planten als algemeen voorkomend en stabiel of toegenomen. Het aantal chromosomen is 2=32.
De plant wordt 8-40 cm hoog, heeft een penwortel en verspreid staande, 4-5 cm lange en 2 cm brede, veerdelige bladeren, waarvan de slippen aan de voorzijde ingesneden zijn.
Kleine varkenskers bloeit van mei tot september met tot 2 mm grote, roomwitte tot groene bloempjes, waarvan de kroonbladeren priemvormig en iets korter dan de kelk zijn. De bloempjes zitten in een tot 4 cm lange tros. Naast de twee meeldraden zijn er vier staminodiën, die aan weerszijden van de meeldraden zitten. Tussen de meeldraden en de staminodiën zitten zeer kleine nectariën. De stempel is zittend.
De gladde hauwtjes zijn 1,5-2 mm lang, 3-4 mm breed en aan de top ingesneden. De vrucht bevat twee zaadjes.
Kleine varkenskers komt voor op open, voedselrijke grond en wordt beschouwd als onkruid als deze voorkomt in bouwland, tuinen en tussen bestrating.
Deel plant
Bloeiwijze
Vruchten
Hamnkrassing (Coronopus didymus) är en ört inom familjen korsblommiga växter.
Wikimedia Commons har media som rör Hamnkrassing.
Hamnkrassing (Coronopus didymus) är en ört inom familjen korsblommiga växter.
Однорічна, рідко дворічна трав'яниста рослина, яка досягає в довжину 10–45 (рідко до 70) см. Виділяє неприємний запах. Стебла від приземних до висхідних і часто розгалужені біля основи. Рослина або безволоса або має рідкі рослинні волоски близько 1 мм в довжину. Базальні листки перисті довжиною від 4 до 10 см. Середні листки схожі на ті, що біля основи і мають розміри від 1,5 до 4,5 × 0,5 до 1,2 см. Листя вгору поступово стає меншим і менш розділеним. Пелюстки від довгасто-ланцетні до еліптичних, від білого до жовтуватого кольору, розміром від 0,4 до 0,5 мм. Плодові тіла голі, тонкі, розміром від 1,5 до 2,5 мм. Плід містить дві насінини. Насіння яйцеподібне 1–1.2 × 0.7–0.8 мм, жовте.
Батьківщина: Південна Америка: Бразилія, Венесуела, Аргентина, Чилі, Парагвай, Уругвай, Болівія, Перу.
Натуралізований: Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс, ПАР, Маврикій; Реюньйон. Азія: Кувейт; Оман; Саудівська Аравія, Китай, Тайвань, Афганістан, Індія; Пакистан. Австралія, Нова Зеландія. Європа: Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Нідерланди; Швейцарія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Велика Британія; Албанія; Хорватія; Греція; Італія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Іспанія. Північна Америка: Канада; США; Мексика. Південна Америка: Гондурас; Еквадор. Росте переважно на багатих азотом, світлих і теплих місцях, в основному рослина поширена в прибережних районах на висотах до 1000 м.
.jpg)
Lepidium didymum là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1767.[1]
Lepidium didymum là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1767.
臭荠（学名：Coronopus didymus），又名臭滨芥，为十字花科臭荠属下的一个种。
.jpg)
.jpg)
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
Senebiera pinnatifida DC. Lepidium didymus L.
和名 カラクサナズナ 英名 White Snakeroot、Tall Bonesetカラクサナズナ（唐草薺、学名：Coronopus didymus）はヨーロッパ原産（南米原産とする説もある[1]）のアブラナ科カラクサナズナ属の越年草である。マメグンバイナズナ属（Lepidium）に分類する意見もある[1]。 現在では世界の温帯地方に広く帰化している。カラクサガラシ、インチンナズナなどの別名もある[2]。
全体に小型の草で、あまり背は高くならず5〜10cm程度である。茎は根元から四方に多数分岐し地面を這う。葉は長さ1cm程度の単葉で深い切れ込みがあり、時に羽状になる。全体的に唐草模様のような細かい葉を付ける。花は総状花序で根生するものと葉腋につくものが有る。個々の花はごく小さく目立たない。大きさ1mm程度。花弁は0.5mm程度で屡消失していることも有る。果実は円みを帯び、二つに裂ける。[1][2][3] カラクサナズナは自花受粉で結実できるが、アリによる受粉も報告されている[4]。一株の植物から約1600粒、大きいものでは18000粒以上の種子を生産し、泥に混ざって動物の蹄やヒトやアリや鳥などの足や体に付着して分散される[5][6]。
本種の大きな特徴としては、青臭いような独特の強い悪臭があり、葉の形とこの匂いだけで確実に同定できる。[2][3]
元来日本には野生していなかったが、1899年にはすでに牧野富太郎によって小笠原諸島に産すると記録され[3]、1912年には松村任三により、東京も産地として追加されている[3]。
ブラジル南東地方では、屡この植物を痛みや炎症が共通する幾つかの症状に対する治療用として、煎じ薬等に利用している[7]。インドのカリナタカ周辺ではアレルギーや創傷の治療に使われてきた[8]。ハワイでは気管支炎や風邪引きの時の暖まる薬として使う[9]。また、葉を食用として利用することもある[10]。
ブラジル、イタリア、ハワイ、アメリカ、オーストラリアやニュージーランド等多くの国で、カラクサナズナはタマネギ、エンドウマメ、ジャガイモ、ニンジン等栽培地における主要な雑草とみなされている[11]。
前述の強い異臭の為、牧草地や飼料作物の栽培地にカラクサナズナが侵入すると問題をもたらすことが有る。カラクサナズナ自体は小さな草で牧草の成育を妨げることはないが、飼料として採集した牧草にカラクサナズナが混じると、それを食べた牛の牛乳にカラクサナズナの悪臭が移るためである。[12][2]
ヨーロッパにおいてはこの問題は古くから知られ、多くの研究がなされてきた。この悪臭、及び牛乳に悪臭をもたらす原因はこの植物が含むベンジルイソチオシアネートなどのベンジル基を中心とした化合物である[13][5][14]。
日本では、九州地域でイタリアンライグラス等の冬作飼料作物栽培地におけるカラクサナズナ混入の被害が大きい[12][2]。カラクサナズナの成育を抑える為に農薬は有効だが、背の高い飼料作物の畑では、背の低いカラクサナズナに成分が届きにくく、作物も農薬の影響でやや減収する。そこで、作物を標準の2倍の密度で播種することにより、カラクサナズナの成長を抑え、収穫物への混入を大幅に減少できる。[12]
