Стебла чотиригранні, висхідні, 10—90 см заввишки, прості або розгалужені, вкриті в нижій частині розсіяними, у верхній — густішими вниз відігнутими короткими волосками. Листки супротивні, коротко-черешкові, яйцевидно- або видовженоланцетні, з неглибокосерцевидною основою і тупувато-загостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті (набагато вище середини, але не до самої верхівки), опушені зверху розсіяними короткими, зісподу — густішими і довшими волосками, приквіткові листки подібні до стеблових, але дрібніші. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, пазушні, повернуті в один бік, у негустому, переривчастому, китицевидному, невиразно відокремленому від вегетативної частини стебла суцвітті. Чашечка трубчастодзвониковидна, зовні густо опушена, всередині гола, двогуба; верхня губа при основі з опукловвігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синьо-фіолетовий, з жовтуватою на черевному боці трубочкою і жовтою плямою з синіми плямочками на спідній губі, зовні волосистий; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня.
Шоломниця звичайна росте на заплавних луках, по берегах річок, болотах, вільшняках по всій території України, крім Криму.
Для медичних потреб заготовляють траву шоломниці (Herba Scutellariae). Сировину збирають під час цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіціальна.
Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що всі частини рослини містять глікозид скутеларин.
Шоломниця звичайна виявляє гіпотензивну, седативну, сечогінну, в'яжучу й кровоспинну дію, сприяє розрідженню харкотиння. У народній медицині настій трави шоломниці дають усередину при гіпертонії, водянці, кровотечах (внутрішніх і зовнішніх) та при кашлі з виділенням густих мокрот.
