dcsimg

Lifespan, longevity, and ageing

由AnAge articles提供
Maximum longevity: 19.6 years (captivity) Observations: One wild born specimen was about 19.6 years of age when it died in captivity (Richard Weigl 2005).
許可
cc-by-3.0
版權
Joao Pedro de Magalhaes
編輯者
de Magalhaes, J. P.
合作夥伴網站
AnAge articles

Associations ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

This species is poorly known, so information on predation and possible anti-predator adaptations is not available.

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Trophic Strategy ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

L. colocolo preys upon small mammals, such as guinea pigs, as well as ground-dwelling birds. It has been observed taking penguin eggs and chicks from nests. Pampas cats are known to take poultry in areas of human population. (IUCN, 1996; Silveira, 1995; Garman, 1997)

Animal Foods: birds; mammals; eggs

Primary Diet: carnivore (Eats terrestrial vertebrates, Eats eggs)

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Distribution ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

Pampas cats, Leopardus colocolo, have an expansive geographic range. In fact, they have been said to have a greater geographic range than any other South American cat. They are found in the forested slopes of the Andes in Ecuador, Peru, and Bolivia, the cloud forests of Chile, the Paraguayan chaco, open woodland areas of central, western, northeastern, and southern Brazil, the pampas of Argentina and Uruguay, and southern Patagonia. (IUCN, 1996; Silveira, 1995)

Biogeographic Regions: neotropical (Native )

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Habitat ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

Just as the geographic range of the species varies widely, so does the habitat in which it is found. It can be found in open woodland or scrub thicket, cloud forest, cold, semi-arid desert regions, low-lying swamps, floodplains, and mountainous slopes. The only forest regions it has not been found to inhabit throughout its range are lowland tropical and temperate rain forests.(IUCN, 1996; Silveira, 1995)

Habitat Regions: temperate ; tropical

Terrestrial Biomes: desert or dune ; forest ; scrub forest ; mountains

Wetlands: marsh

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Associations ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

As a predator, L. colocolo probably influences the population sizes of prey species.

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Benefits ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

L. colocolo was formerly hunted across its range for its fur. (Garman, 1997)

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Benefits ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

L. colocolo has been known to take domestic poultry as prey in areas where it lives near human habitation. (Garman, 1997)

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Life Cycle ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

See Reproduction.

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Life Expectancy ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

Longevity in this species has not been reported. However, other felid species of similar size typically live between 10 and 15 years. (Nowak, 1999)

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Morphology ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

The physical characteristics of L. colocolo vary across its range in South America. In the high Andes it is gray in color and has reddish stripes that are broken up into spots. In Argentina, the coat of L. colocolo is generally longer and yellow-brown in color with a muted pattern. Long fur is also typical to those individuals living in Brazil, but they tend to be rust colored with black bands on their yellow to orange sides and their lateral underparts.

A three month old male pampas cat from central Brazil that was brought into a zoo had the typical rusty color but also had very dark, irregular stripes over its entire body. By the time it had reached eight months of age, the dorsal and lateral striping had disappeared, and only the stripes on the limbs and underparts remained.

Ears of L. colocolo are large and more pointed than most other small, neotropical cats. Typical head and body length is 435-700 mm, tail length is 220-322 mm, and shoulder height is 300-350 mm. Average weight is 3 to 7 kg.

(IUCN, 1996; Wildlife On Easy Street, 2000; Silveira, 1995)

Range mass: 3 to 7 kg.

Range length: 435 to 700 mm.

Other Physical Features: endothermic ; bilateral symmetry

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Conservation Status ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

L. colocolo is listed in CITES Appendix 2. Habitat destruction across their range is the major threat to this species. The pampas regions of Argentina and Uruguay have been heavily settled and grazed, which is suspected to have had a negative impact on pampas cat populations. Reduction of the prey base of L. colocolo is also a problem.

Trade of pampas cat pelts was ended in 1987. This species is listed as an endangered by the Instituto Brasileiro do Meio Ambiente e Recursos Naturais Renov·veis. L. colocolo is considered a rare species according to the rarity classification of Rabinowitz, because it is found in a widespread geographic range, is a habitat specialist, and occurs at low population densities.

(IUCN,1996; Garman, 1997)

US Migratory Bird Act: no special status

CITES: appendix ii

IUCN Red List of Threatened Species: near threatened

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Behavior ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

Perception Channels: tactile ; chemical

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

無標題 ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

Despite its wide geographic range, very little is known about L. colocolo. Social and reproductive characteristics in the wild are unknown. Very few of these cats are in captivity.

A taxonomic study of 96 museum specimens has led to the suggestion that Leopardus colocolo may in fact be three separate species. These three species are Leopardus pajeros (in the high Andes from the Equator to Patagonia and throughout Argentina), Leopardus braccatus (Brazil, Paraguay, and Uruguay), and Leopardus colocolo (Chile).

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Reproduction ( 英語 )

由Animal Diversity Web提供

The mating system and behavior of this animal are not known.

L. colocolo in captivity in the northern hemisphere breeds period from April to July. Gestation is from 80 to 85 days, and 1 to 3 young are born per litter. Breeding season in the wild is unknown. (IUCN, 1996; Silveira, 1995)

Breeding season: Breeding occurs from April to July in pampas cats held in captivity in the Northern Hemisphere.

Key Reproductive Features: iteroparous ; seasonal breeding ; gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate); sexual ; fertilization (Internal ); viviparous

As in all mammals, the female provides the young with milk. Specific information on the parental care of this species is lacking, but it is likely that, as with other felids, the young are altricial. They are probably born in a den where they are cared for by their mother until they are able to accompany her on foraging trips.

Parental Investment: altricial ; female parental care

許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
The Regents of the University of Michigan and its licensors
書目引用
Golden, R. 2003. "Leopardus colocolo" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Leopardus_colocolo.html
作者
Rachel Golden, University of Wisconsin-Stevens Point
編輯者
Chris Yahnke, University of Wisconsin-Stevens Point
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Animal Diversity Web

Biology ( 英語 )

由Arkive提供
Despite the pampas cat being a fairly common species, there is little data available on its ecology (3). It has a diet primarily of small mammals, such as guinea pigs. They also prey on the eggs and chicks of ground-dwelling birds (3). Due to its ability to occupy a wide range of habitats, it is likely to eat any small vertebrate it can catch (4). It has even been reported to kill adult goats and raid domestic chicken houses (6). The pampas cat is thought to be a predominantly nocturnal and terrestrial species (3). They are adept climbers, though it is not clear whether they use this skill for hunting or for just escaping from predators (5). The little available information regarding the breeding behaviour of this species comes from the study of captive species; a female first reproduced at the age of two years, and gestation lasted for 80 to 85 days. The litter size varies from one to three, and the average life span is nine years, but some have lived for over 16 years (3) (6).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Conservation ( 英語 )

由Arkive提供
The pampas cat is listed on Appendix II of the Convention of International Trade in Endangered Species (CITES), which means that trade in this species should now be tightly controlled (2). Hunting of the pampas cat is prohibited in Argentina, Bolivia, Chile and Paraguay, and regulated in Peru, but there is no legal protection in place at present in Brazil or Ecuador (3). Conservation actions recommended by the IUCN/SSC Cat Specialist Group include determining whether the pampas cat is actually more than one species, and conducting research into its behaviour, ecology and distribution in the Argentinean pampas grasslands (3).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Description ( 英語 )

由Arkive提供
This little known South American cat can be found in a greater variety of habitats than any other cat on the continent. It looks like a robust domestic cat, with a broad face, amber eyes and distinctive pointy ears (4). The ears are black or grey on the back, with a silvery grey spot in the centre, and two conspicuous stripes run from the eyes, across the cheeks and meet beneath the throat (4) (6). The colour, pattern and texture of the pampas cat's coat varies considerably throughout its wide range. The background colour varies from yellowish white to greyish brown to silvery grey, and can be soft, short and vividly patterned, or long, coarse and virtually unmarked (4). In fact, these geographical differences are so pronounced it has been proposed that the pampas cat is actually three species. Genetic studies are underway to determine if this is correct (3). Generally, the forelimbs and hindlimbs have distinctive brown bands, and the short, bushy tail has fairly indistinct brown or black rings. Long hairs on the back, which can be up to 7 cm long, stand erect when the cat is nervous or frightened, creating an appearance of being much larger than they actually are. In Argentina and Chile, the pampas cat is known as the “gato pajero” or grass cat, pajero being the local name for pampas grass, one of the habitats in which it lives (4).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Habitat ( 英語 )

由Arkive提供
As its name suggests, the pampas cat is typically associated with the pampas, or open grasslands. However, it also occurs in thorn forest and scrub, open woodlands, cloud forests, floodplains, swampy areas and semi-arid cold deserts. It has been reported to occur up to altitudes of 4,800 metres (4). One habitat it does not occur in is lowland rainforest (3).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Range ( 英語 )

由Arkive提供
Occurs in south-western South America, in Ecuador, Peru, Brazil, Bolivia, Chile, Paraguay, Uruguay, and Argentina (4).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Status ( 英語 )

由Arkive提供
Classified as Near Threatened on the IUCN Red List (1) and listed on Appendix II of CITES (2).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Threats ( 英語 )

由Arkive提供
The pampas cat faces a number of threats, but due to the lack of information regarding the status of this cat in the wild, it is difficult to determine to what extent populations are being impacted. In the past they were hunted in large numbers for their pelts; 78,000 pelts were exported between 1976 and 1979, but international trade ceased in 1987 (3). Today, habitat destruction is believed to be the primary threat (4). A large percentage of pampas grassland in Argentina and Uruguay has been converted into agricultural land and heavily grazed, resulting in a reduction of available habitat and prey species. It is thought by some to be extinct in Uruguay, but probably persists there in very low numbers (3). Sport hunting is also considered to be a threat, but to what extent is not known. It is known that in central Chile hunters and their dogs are becoming more common, whilst dense cover for the pampas cat is becoming rarer (4).
許可
cc-by-nc-sa-3.0
版權
Wildscreen
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
Arkive

Kolokolo ( 亞塞拜然語 )

由wikipedia AZ提供


Kolokolo (lat. Leopardus colocolo) - pələng pişikləri cinsinə aid heyvan növü.

Mənbə

許可
cc-by-sa-3.0
版權
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia AZ

Kolokolo: Brief Summary ( 亞塞拜然語 )

由wikipedia AZ提供


Kolokolo (lat. Leopardus colocolo) - pələng pişikləri cinsinə aid heyvan növü.

許可
cc-by-sa-3.0
版權
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia AZ

Kolokolo ( 布列塔尼語 )

由wikipedia BR提供


Ar c'holokolo (Leopardus colocolo) a zo ur c'hazh roudennek bihan eus kreiz Suamerika, kavet eus Ecuador betek Chile en Andoù. Nebeut a draoù a anavezer diwar-benn e emzalc'h met krediñ a reer ez eo ur preizher-noz. En em vagañ a rafe gant anevaled bihan.

Muzuliañ a ra etre 50 ha 70 cm ha pouezañ a ra etre 3 ha 5 kg. Liv e vlevad a zo gris pe velen gant roudennoù teñval.

N'eus ket pell e oa bet lakaet daou eus e isspesadoù - kazh ar pampa hag ar pantanal - da spesadoù rik.

許可
cc-by-sa-3.0
版權
Wikipedia authors and editors
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia BR

Gat de la pampa ( 加泰隆語 )

由wikipedia CA提供

El gat de la pampa [1] o colocolo,[2][3] (Leopardus colocolo) és un petit felí ratllat, natiu de Xile.

Taxonomia

Estudis taxonòmics recents l'han dividit en dues espècies més: Leopardus pajeros i Leopardus braccatus,[4] els quals suggereixen proves genètiques d'una separació del gat de la pampa fa al voltant d'1,7 milions d'anys.[5] No obstant això, altres proves genètiques suggereixen que haurien de mantenir-se com a subespècies del gat de la pampa.[6]

Morfologia

El gat de la pampa és un felí petit que mesura entre 43,5 i 70 centímetres de longitud del cos, amb una cua que varia entre 22 i 32 centímetres, i un pes d'entre 3 i 7 quilograms.[5] El color del pelatge varia del gris al marró fosc, i està cobert de ratlles fosques de color marró.

Els trets físics d'aquest felí varien al llarg de la seva àrea de distribució a Sud-amèrica. A les parts altes dels Andes, el seu pelatge és de color grisos i té ratlles vermelloses que es desfan en taques. A l'Argentina, el seu pelatge és generalment més llarg i de color groc marronós. El pèl llarg també és típic en els individus del Brasil, però és d'un color que tendeix a ser vermellós amb bandes negres als seus costats i al seu ventre, els quals són de color groc o ataronjat.

Un mascle de tres mesos del centre de Brasil que fou portat a un parc zoològic, tenia el pelatge típic vermellós, però també presentava ratlles fosques irregulars arreu del seu cos. Quan va assolir els vuit mesos d'edat, les ratlles dorsals i laterals havien desaparegut, quedant només presents les ratlles de les potes i el ventre.

Les orelles d'aquesta espècie són grans i més puntegudes que les de la majoria de petits felins neotropicals.[7][8]

Ecologia

El gat de la pampa viu principalment als boscos humits de Xile i a zones muntanyenques properes, fins als 4.800 metres d'altitud. Segons l'antiga classificació d'aquesta espècie, la qual incloïa dues espècies actualment separades, tenia una distribució molt més àmplia, que comprenia les pampes argentina i uruguaiana, el pantanal brasiler, i el Gran Chaco paraguaià, tots ells habitats de boscos oberts i praderies.[5][8]

De la mateixa manera que l'àrea geogràfica de l'espècie varia àmpliament, també varien els hàbitats on se'ls pot trobar. Es pot trobar en boscos oberts o matollars, boscos ennuvolats, a les regions fredes semi-àrides, pantans, planes inundades, i als vessants muntanyosos. Les úniques regions forestals en les que no se l'ha trobat són els boscos humits tropicals i temperats de les terres baixes.[7][8]

El gat de la pampa és una espècie predominantment nocturna i terrestre. Malgrat això, a la natura s'han observat individus actius de dia. També cal assenyalar que un mascle del parc zoològic brasiler de Goiânia es va presentar com un hàbil escalador, que passava la major part dels seus períodes de descans a les parts altes dels arbres del seu recinte.

Sobre l'estructura social i els mètodes de comunicació d'aquesta espècie hi ha molt poca informació. S'ha observat que individus en captivitat aixequen la cresta de pèl llarg al llarg de l'esquena des del cap a la cua, quan estant excitats.[7][8]

El gat de la pampa caça principalment petits mamífers, com ara conillets d'índies, així com aus que habiten a terra, viscatxes, altres rosegadors i tinamús.[5] S'ha observat que prenen els ous i els pollets de pingüins dels nius. El gat de la pampa és conegut per capturar aus de corral a les zones on cohabiten amb població humana.[7][8][9]

L'aparellament d'aquest animal és desconegut. En captivitat a l'hemisferi nord, la temporada de cria del gat de la pampa va de l'abril al juliol, i el període de gestació dura entre 80 i 85 dies, després dels quals les mares donen a llum ventrades relativament petites, formates per una o dues cries, i ocasionalment per tres. Les cries neixen amb un pes al voltant dels 130 grams.[5] Es desconeix quan es produeix la temporada de cria a la natura.[7][8]

Com en tots els mamífers, les femelles proporcionen llet als joves. Manca informació de la cria d'aquesta espècie, però és probable que, com altres fèlids, les cries neixin altricials, i ho facin dins d'un cau, on són criades per la mare fins que poden acompanyar-la a cercar aliment.

No s'ha informat de l'esperança de vida d'aquesta espècie. No obstant això, altres espècies de felins de mida semblant, viuen generalment entre 10 i 15 anys.

Estat de conservació

El gat de la pampa està inclòs al l'Apèndix II del CITES. La destrucció de l'hàbitat arreu de la seva àrea de distribució és la seva major amenaça. Les regions de les pampes d'Argentina i Uruguai han estat densament poblades i pasturades, el qual se sospita que ha tingut un impacte negatiu sobre les poblacions de gat a la Pampa. La reducció del nombre de preses del gat de la pampa representa també un problema.

El comerç de pells de gat de la pampa va acabar el 1987. Aquesta espècie està catalogada com a amenaçada per Instituto Brasileiro do Meio Ambiente e Recursos Naturais Renov•veis. El gat de la pampa és considerada una espècie rara segons la classificació de Rabinowitz, donat que està àmpliament distribuït i té densitats de població baixes.[7][9]

Referències

  1. «Gat de la pampa». Cercaterm. TERMCAT, Centre de Terminologia.
  2. Diccionario de la Real Academia Española, colocolo
  3. Wozencraft, W. Christopher. «Order Carnivora (pp. 532–628)». A: Wilson, Don E., and Reeder, DeeAnn M., eds. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference. 3a ed.. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2 vols. (2142 pp.), 16 novembre 2005, p. 538. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
  4. Wozencraft, W. C. Wilson, D. E. (ed.); Reeder, D. M. (ed.). Mammal Species of the World (en anglès). 3a ed.. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 16 de novembre del 2005, p. 538. ISBN 9780801882210.
  5. 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 Sunquist, Mel; Sunquist, Fiona. Wild cats of the World (en anglès). Chicago: University of Chicago Press, 2002, p. 201–204. ISBN 0-226-77999-8.
  6. de Oliveira, T., Eizirik, E., Lucherini, M., Acosta, G., Leite-Pitman, R. i Pereira, J.. Oncifelis colocolo. UICN 2008. Llista Vermella d'espècies amenaçades de la UICN, edició 2008, consultada el 6 març 2009.
  7. 7,0 7,1 7,2 7,3 7,4 7,5 Cat Specialist Group Species Accounts: Pampas Cat (*Oncifelis colocolo*) (anglès) IUCN - The World Conservation Union, 1996. (On-line). IUCN / SSC Cat Specialist Group.
  8. 8,0 8,1 8,2 8,3 8,4 8,5 Silveira, L, Notes on the distribution and natural history of the pampas cat, *Felis colocolo*, in Brazil. Mammalia, 1995. v.59 n.2: 284 (anglès)
  9. 9,0 9,1 Garman, A. 1997. Big Cats Online: Pampas Cat (Oncifelis colocolo) (On-line). Accessed October 25, 2001 at Dialspace

Enllaços externs

En altres projectes de Wikimedia:
Commons
Commons Modifica l'enllaç a Wikidata
Viquiespècies
Viquiespècies


許可
cc-by-sa-3.0
版權
Autors i editors de Wikipedia
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia CA

Gat de la pampa: Brief Summary ( 加泰隆語 )

由wikipedia CA提供

El gat de la pampa o colocolo, (Leopardus colocolo) és un petit felí ratllat, natiu de Xile.

許可
cc-by-sa-3.0
版權
Autors i editors de Wikipedia
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia CA

Kočka pampová ( 捷克語 )

由wikipedia CZ提供
ikona
Tento článek není dostatečně ozdrojován a může tedy obsahovat informace, které je třeba ověřit.
Jste-li s popisovaným předmětem seznámeni, pomozte doložit uvedená tvrzení doplněním referencí na věrohodné zdroje.

Kočka pampová (Leopardus colocolo) je jihoamerická divoká malá kočkovitá šelma. Ve své domovině je nazývána gato pajero.

Klasifikace

V minulosti se kočka pampová řadila do rodu Felis, jako Felis colocolo. V roce 1993 vyčlenil Wozencraft kočku pampovou společně s kočkou slaništní a tmavou do samostatného rodu Oncifelis, aby tak zdůraznil jejich blízkou příbuznost. Tuto klasifikaci ale v roce 1994 zpochybnila García-Perea, která kočku pampovou zařadila do samostatného rodu Lynchailurus a nezůstala jen u toho, druh rozčlenila na tři samostatné druhy. Dnes se zdá, že obě verze budou opuštěny a kočky, které se původně řadily do rodu Oncifelis, tedy i kočka pampová, budou v budoucnu patřit do rodu Leopardus. Rozdělení na tři samostatné druhy ale zatím zůstává (Wilson & Reeder, 2005).

Popis

  • hmotnost: 3–7 kg
  • délka těla: 51–76 cm
  • délka ocasu: 30 cm
  • výška: 30–35 cm

Kočka pampová připomíná evropskou divokou kočku nebo velkou kočku domácí. Má nápadně širokou hlavu a špičaté uši s černými krátkými štětičkami. Je to silná, podsaditá šelma, s dlouhou srstí, která je dělá větší, než ve skutečnosti jsou. Někteří jedinci mají dokonce hřívu tvořenou až 7 cm dlouhými chlupy.

Zbarvení srsti je velmi variabilní, velká mnohotvárnost druhu vedla k popsání mnoha poddruhů a ke snahám rozdělit kočky pampové na tři samostatné druhy. Základní barva srsti je může být velmi světlá, šedohnědá, hnědočerná, červená i úplně černá, někteří jedinci jsou rezavě tečkovaní nebo mají mourovanou kresbu na končetinách. Na ocasech mají kočky pampové tmavé kroužky. U severních poddruhů nalezneme bílou skvrnu na ušním boltci, jako mají tygři a některé další malé kočkovité šelmy, jižní poddruhy ji nemají. I struktura srsti se liší u jednotlivých populací, kočky pampové, které žijí v Andách, mají hustou a měkkou srst, kočky obývající nížiny naopak řídkou a hrubou.

Na základě morfologických odlišností rozdělila García-Perea a Wilson & Reeder populace koček na tři samostatné druhy:

Leopardus (Lynchailurus) colocolo Molina 1782

Jsou to velké kočky se šikmými skořicovými pruhy nebo rozetami na bocích. Ocas má čtyři nebo pět načervenalých kroužků, břicho je bílé s rezavožlutými nebo tmavě hnědými znaky. Končetiny jsou skořicové nebo mají stejnou barvu, jako zbytek těla. Tento druh je rozšířen na západě And v horských stepích a subtropických lesích.

Leopardus (Lynchailurus) pajeros Desmarest 1816

Středně velké kočky, jsou možné tři barevné variety:

  1. červenohnědé rozety, ocas celý kroužkovaný, břicho bílé s tmavě hnědými znaky, končetiny stejné barvy jako zbytek těla
  2. světlá varieta s nevýraznou kresbou
  3. šedé kočky bez kresby

Tyto kočky jsou nejrozšířenější, žijí na východní straně And od Patagonie až k Ekvádoru.

Leopardus (Lynchailurus) braccatus Cope 1889

Nejmenší druh, srst je téměř bez kresby. U divoce zbarvených koček jsou vidět náznaky rozet na bocích, světlejší kočky jsou úplně bez kresby. Konec ocasu je černý, někdy mají černé „ponožky“. Žijí v Brazílii, Paraguayi a Uruguayi.

Je-li kočka pampová považována za jediný druh, rozlišuje se 8 poddruhů:

Rozšíření a stanoviště

Kočka pampová žije roztroušeně na většině území Jižní Ameriky, od Chile přes Argentinu, Ekvádor a Peru po Brazílii. Jak naznačuje její české jméno, obývá pampy, ale i křovinaté oblasti, tropické lesy a horské oblasti And až do nadmořské výšky kolem 5000 m n. m. Nežije na západním pobřeží jižní Ameriky a také se vyhýbá nížinným tropickým deštným lesům.

Biologie

O chování kočky pampové v divočině neexistuje příliš informací. Zřejmě jsou aktivní hlavně v noci, kdy loví malé savce, jako jsou morčata, a ptáky. V Patagonii vybírají hnízda tučňákům (Nowell and Jackson 1996) a někdy napadají drůbež. Březost trvá 80-85 dní, v jednom vrhu jsou jen jedno nebo dvě koťata. Kočky pampové jsou agresivní, nesnadno se ochočí.

Ochrana

V minulosti byly kočky pampové ve velkém loveny kvůli kožešině (26 000 kůží jen v roce 1980). Obchod s kožešinami byl omezen úmluvou CITES (kočky pampové jsou v příloze II), dnes jsou v Argentině, Uruguayi, Paraguayi a Chile chráněné. Ve svém areálu jsou ale poměrně vzácné.

Reference

  1. Červený seznam IUCN 2018.1. 5. července 2018. Dostupné online. [cit. 2018-08-10]

Externí odkazy

Kočkovití Malé kočky (Felinae) Velké kočky (Pantherinae) Machairodontinae Proailurinae
許可
cc-by-sa-3.0
版權
Wikipedia autoři a editory
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia CZ

Kočka pampová: Brief Summary ( 捷克語 )

由wikipedia CZ提供
ikona Tento článek není dostatečně ozdrojován a může tedy obsahovat informace, které je třeba ověřit.
Jste-li s popisovaným předmětem seznámeni, pomozte doložit uvedená tvrzení doplněním referencí na věrohodné zdroje.

Kočka pampová (Leopardus colocolo) je jihoamerická divoká malá kočkovitá šelma. Ve své domovině je nazývána gato pajero.

許可
cc-by-sa-3.0
版權
Wikipedia autoři a editory
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia CZ

Leopardus colocolo ( 丹麥語 )

由wikipedia DA提供

Leopardus colocolo, tidligere kaldet pampaskat, er et lille kattedyr, som lever i Sydamerika. Taksonomien er ikke fuldstændigt klarlagt. Tidligere blev denne art sammen med L. pajeros og L. braccatus anset som tilhørende samme art, mens de nu deles i tre arter. Andre mener dog stadig, at de alle er underarter af samme art.[1]

Systematik

Ifølge García-Perea (1994)[2] og Wilson & Reeder (2005)[3] er den tidligere art, Leopardus colocolo, nu opdelt i tre arter:

Noter

  1. ^ a b Lucherini, M., Eizirik, E., de Oliveira, T., Pereira, J. & Wallace, R. 2015. Leopardus colocolo. The IUCN Red List of Threatened Species 2015
  2. ^ Rosa García-Perea: The Pampas Cat Group (Genus Lynchailurus Severtzov, 1858) (Carnivora: Felidae), a Systematic and Biogeographic Review. American Museum Novitates 3096, 1994; S. 1-36.
  3. ^ Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg): Leopardus i Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed).


Stub
Denne artikel om dyr er kun påbegyndt. Hvis du ved mere om emnet, kan du hjælpe Wikipedia ved at udvide den.
許可
cc-by-sa-3.0
版權
Wikipedia-forfattere og redaktører
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia DA

Leopardus colocolo: Brief Summary ( 丹麥語 )

由wikipedia DA提供

Leopardus colocolo, tidligere kaldet pampaskat, er et lille kattedyr, som lever i Sydamerika. Taksonomien er ikke fuldstændigt klarlagt. Tidligere blev denne art sammen med L. pajeros og L. braccatus anset som tilhørende samme art, mens de nu deles i tre arter. Andre mener dog stadig, at de alle er underarter af samme art.

許可
cc-by-sa-3.0
版權
Wikipedia-forfattere og redaktører
原始內容
參訪來源
合作夥伴網站
wikipedia DA

Colocolo ( 德語 )

由wikipedia DE提供
 src=
Der Titel dieses Artikels ist mehrdeutig. Für die gleichnamige Fußballmannschaft siehe CSD Colo-Colo, für den Asteroiden (1973) Colocolo.

Der Colocolo (Leopardus colocolo, Syn.: Oncifelis colocolo) ist eine Katzenart, die im mittleren Chile von Meeresspiegelhöhe bis in Höhen von 1800 Metern vorkommt. Das westlich der Anden liegende Verbreitungsgebiet beginnt im Norden südlich der Atacama-Wüste und endet im Süden an der nördlichen Grenze des Valdivianischen Regenwalds, wo der Lebensraum der Chilenischen Waldkatze (Leopardus guigna) beginnt.[1]

Merkmale

Der Colocolo hat eine graue Grundfarbe und zeigt an den Körperseiten ein von schrägen zimtfarbenen Linien gebildetes Muster. Die Mittellinie des Rückens ist dunkelgrau mit einigen verstreut liegenden zimtfarbenen Haaren. Auch Kopf und Nacken sind grau mit einigen eingesprenkelten zimtfarbenen Haaren. Die zwei Kehlstreifen sind dunkelbraun. Die Rückseiten der Ohren sind zimtfarben mit einer schwärzlichen Spitze und schwärzlichen Rändern. Die grauen Vorder- und Hinterbeine sind mit unregelmäßigen dunkel rotbraunen Ringen gemustert. Der Schwanz ist grau und mit dunkelgrauen Ringen gemustert. Der Schädel ist durch einen gut ausgebildeten Scheitelkamm geprägt, der sich über die gesamte Länge der Knochennaht des paarigen Scheitelbeins erstreckt.[1]

Verbreitung Lebensweise

Der Lebensraum des Colocolo ist der Matorral, halbtrockenes Strauchland mit lichten Wäldern und mediterranem bis steppenartigem Klima. Die Katze ist vorwiegend nachtaktiv, wurde jedoch auch schon tagsüber beobachtet. Sie ernährt sich von Nagetieren, (z. B. von Meerschweinchen und Chinchillas) und von bodenlebenden Vögeln (z. B. von Steißhühnern). Das Weibchen wirft ein bis drei Junge pro Wurf.[2]

Systematik

Der wissenschaftliche Name wurde im Jahr 1782 durch den chilenischen Naturforscher Juan Ignacio Molina eingeführt, der eine Katzenart unter der wissenschaftlichen Bezeichnung Felis colocolo beschrieb.[3] Der Name leitet sich aus der Mythologie der Mapuche her.[4] Als Terra typica wurde Santiago angegeben. In ältesten Werken wird die Katze in Felis eingeordnet, jüngere Werke fassen sie mit der Kleinfleckkatze und der Chilenischen Waldkatze zur Gattung Oncifelis zusammen. Manchmal wurde sie auch in einer eigenen Gattung, Lynchailurus, eingeordnet.[5] Wilson und Reeder (2005) führten schließlich Oncifelis mit Leopardus zur Gattung der Pardelkatzen zusammen.[6] Einige weitere Katzenformen, die zwischen 1816 und 1994 beschrieben wurden, wurden entweder direkt bei der Erstbeschreibung oder später dem Colocolo als Unterarten zugeordnet. Da mit L. c. pajeros auch eine in der argentinischen Pampas vorkommende Form dabei war, wurde im deutschen Sprachraum für Leopardus colocolo der Trivialname Pampaskatze üblich.

Die von der Fachgruppe des internationalen Umweltschutzverbandes IUCN (SSC Cat Specialist Specialist Group) anerkannten Unterarten sind:[7]

  • Leopardus colocolo colocolo (Molina, 1782), Zentralchile.
  • Leopardus colocolo budini (Pocock, 1941), Bolivien und Nordwesten Argentiniens.
  • Leopardus colocolo braccatus (Cope, 1889), Zentralbrasilien und Paraguay.
  • Leopardus colocolo garleppi (Matschie, 1912), Peru, Ecuador und Südkolumbien westlich der Anden.
  • Leopardus colocolo munoai (Ximénez, 1961), Uruguay.
  • Leopardus colocolo pajeros (Desmarest, 1816), Argentinien.
  • Leopardus colocolo wolffsohni (García-Perea, 1994), Nordchile.
 src=
Schädel von L. colocolo und von L. pajeros (unten)
 src=
Die Verbreitungsgebiete der 5 Arten der Pampaskatzengruppe
  • Leopardus colocolo
  • Leopardus braccatus
  • Leopardus garleppi
  • Leopardus munoai
  • Leopardus pajeros
  • Eine Gruppe brasilianischer Biologen konnte innerhalb der Pampaskatzengruppe fünf genetische Gruppen identifizieren, die zum größten Teil mit den Unterarten übereinstimmen.[8] In einer im Juni 2020 veröffentlichten Revision der Pampaskatzengruppe wurde Leopardus colocolo in fünf Arten aufgeteilt, die sich in der Schädelmorphologie, der Fellfarbe und in ihrem Genom unterscheiden und auch unterschiedliche Verbreitungsgebiete haben.[1]

    Das folgende Kladogramm zeigt die Verwandtschaft innerhalb der monophyletischen Pampaskatzengruppe:[1]

    Pampaskatzengruppe


    Leopardus colocolo


    Leopardus pajeros



    Leopardus garleppi




    Leopardus braccatus


    Leopardus munoai




    Belege

    1. a b c d Fabio Oliveira do Nascimento, Jilong Cheng und Anderson Feijó (2020). Taxonomic revision of the pampas cat Leopardus colocola complex (Carnivora: Felidae): an integrative approach. Zoological Journal of the Linnean Society, Volume 191, Issue 2, Februar 2021, S. 575–611,, doi:10.1093/zoolinnean/zlaa043
    2. Mel E. Sunquist & Fiona C. Sunquist: Family Felidae (Cats). Seite 146 in Don E. Wilson, Russell A. Mittermeier: Handbook of the Mammals of the World – Volume 1 Carnivores. Lynx Editions, 2009, ISBN 978-84-96553-49-1
    3. Molina GI. (1782): Saggio sulla storia naturale del Chile. Bologna: Stamperia di S. Tommaso d’Aquino.
    4. Michael Palomino: Mythologie der Mapuche: Wesen und Tiere. In: Süd-"Amerika"-Index. Abgerufen am 5. Oktober 2020 (Onlinekompilation).
    5. Rosa García-Perea: The Pampas Cat Group (Genus Lynchailurus Severtzov, 1858) (Carnivora: Felidae), a Systematic and Biogeographic Review. American Museum Novitates 3096, 1994; S. 1–36.
    6. Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Leopardus in Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed), Johns Hopkins University Press, 2005. ISBN 0-8018-8221-4
    7. Kitchener A. C., Breitenmoser-Würsten Ch., Eizirik E., Gentry A., Werdelin L., Wilting A., Yamaguchi N., Abramov A. V., Christiansen P., Driscoll C., Duckworth J. W., Johnson W., Luo S.-J., Meijaard E., O’Donoghue P., Sanderson J., Seymour K., Bruford M., Groves C., Hoffmann M., Nowell K., Timmons Z. & Tobe S. 2017. A revised taxonomy of the Felidae. The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN/ SSC Cat Specialist Group. Cat News Special Issue 11, 80 pp.
    8. Anelisie da Silva Santos, Tatiane Campos Trigo, Tadeu Gomes de Oliveira, Leandro Silveira und Eduardo Eizirik: Phylogeographic analyses of the pampas cat (Leopardus colocola; Carnivora, Felidae) reveal a complex demographic history. Genet Mol Biol. 2018; 41(1 Suppl 1): 273–287, doi: 10.1590/1678-4685-GMB-2017-0079
     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autoren und Herausgeber von Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia DE

    Colocolo: Brief Summary ( 德語 )

    由wikipedia DE提供
     src= Der Titel dieses Artikels ist mehrdeutig. Für die gleichnamige Fußballmannschaft siehe CSD Colo-Colo, für den Asteroiden (1973) Colocolo.

    Der Colocolo (Leopardus colocolo, Syn.: Oncifelis colocolo) ist eine Katzenart, die im mittleren Chile von Meeresspiegelhöhe bis in Höhen von 1800 Metern vorkommt. Das westlich der Anden liegende Verbreitungsgebiet beginnt im Norden südlich der Atacama-Wüste und endet im Süden an der nördlichen Grenze des Valdivianischen Regenwalds, wo der Lebensraum der Chilenischen Waldkatze (Leopardus guigna) beginnt.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autoren und Herausgeber von Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia DE

    Colocolo ( 因特語(國際輔助語言協會) )

    由wikipedia emerging languages提供

    Leopardus colocolo esse un taxon.

    Classification

    Rango taxinomic

    Supertaxones

    Subtaxones

    n.a.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Colocolo: Brief Summary ( 因特語(國際輔助語言協會) )

    由wikipedia emerging languages提供

    Leopardus colocolo esse un taxon.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Usqhullu ( 奇楚瓦語 )

    由wikipedia emerging languages提供
    Usqullu nisqapas Leopardus jacobitus nisqamanta ñawirinaykipaq chaypi qhaway.

    Usqhullu[2][3] icha Usqu misi (Leopardus colocolo) nisqaqa huk aycha uquq ñuñuq, aycha mikhuq uywam.

    Hawa t'inkikuna

    Pukyukuna

    1. Cat Specialist Group (2002). «Oncifelis colocolo». Chikichasqa Rikch'aq Puka Sutisuyu, UICN nisqap kamachisqan 2020. 11 May 2006 p'unchawpi rikusqa. Database entry includes justification for why this species is near threatened
    2. Qheswa simi hamut'ana kuraq suntur: Simi Taqe Qheswa - Español - Qheswa. Qusqu, Piruw 2006. p. 372. osqollo, osqhollo.
    3. Laurel Thompson: Endangered Animals of Peru
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Usqhullu: Brief Summary ( 奇楚瓦語 )

    由wikipedia emerging languages提供
    Usqullu nisqapas Leopardus jacobitus nisqamanta ñawirinaykipaq chaypi qhaway.

    Usqhullu icha Usqu misi (Leopardus colocolo) nisqaqa huk aycha uquq ñuñuq, aycha mikhuq uywam.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Κολοκόλο ( 現代希臘語(1453 年以後) )

    由wikipedia emerging languages提供

    Το Κολοκόλο (Leopardus colocolo), είναι μία μικρό, ριγέ αιλουροειδές, που απαντάται στην δυτική πλαγιά των Άνδεων, στη κεντρική και βόρεια Χιλή.Μέχρι πρόσφατα, συμπεριλαμβανόταν στην Αγριόγατα της Πάμπας (Leopardus pajeros) και στον Αγριόγατο του Παντανάλ (Leopardus braccatus), αλλά διαχωρίστηκε λόγω κρανιακών μετρήσεων και της εξωτερικής εμφάνισης.Μερικοί τα θεωρούν ως υποείδη του Κολοκόλο.

    Περιγραφή - Οικότοποι

    Το Κολοκόλο, είναι μία μικρή, βαριά γάτα.Το μήκος του σώματός της, κυμαίνεται από 56 έως 67 cm, με μήκος ουράς από 29 έως 32 cm, ενώ ζυγίζει περίπου 3 κιλά.Τα δύο υποείδη, διαχωρίζονται λόγω του τριχώματός τους.Το υποείδος L. c. colocolo, έχει κοκκινωπές ή σκούρες γκρίζες ρίγες στα πλευρά, στα μάγουλα, στα αυτιά, ενώ η ουρά τους έχει μαύρη άκρη με 4 ή 5 δακτύλιους.Τα πόδια τους, έχουν σκούρες καφέ ρίγες, το στήθος τους έχει μαύρες κηλίδες με υπόλευκο χρώμα.Ζει στην κεντρική Χιλή, σε υποτροπικά, ξηρά δάση σε υψόμετρο έως τα 1800 μέτρα.Το υποείδος L. c. wolffsohni, έχει μεγάλες κοκκινωπές - καφέ κηλίδες στα πλευρά, σκούρο χρώμα στα αυτιά και 8 δακτύλιους στην ουρά.Οι ρίγες στα πόδια του, έχουν σκούρα καφέ ή ολόμαυρο χρώμα.Ζει στο βόρειο τμήμα της Χιλής σε θαμνώνες.Από τα δύο δείγματα του υποείδους, το ένα βρέθηκε σε υψόμετρο μεταξύ 2000 και 4000 μέτρων και τα άλλο στα 4100 μέτρα.

    Εξωτερικά, το Κολοκόλο, διαφέρει από την Αγριόγατα της Πάμπας όσον αφορά το μέγεθος, το χρώμα και τα σχέδια του τριχώματος.Μερικές Αγριόγατες της Πάμπας, είναι τόσο μεγάλες όσο και το Κολοκόλο, ενώ κάποια υποείδη της, έχουν το ίδιο χρώμα με το υποείδος L. c. wolffsohni.

    Συμπεριφορά

     src=
    Ο χάρτης κατανομής του Κολοκόλο, μαζί με την Αγριόγατα της Πάμπας και τον Αγριόγατο του Παντανάλ

    Λίγα είναι γνωστά για το κυνήγι και τις διατροφικές συνήθειες του Κολοκόλο.Ωστόσο, πιστεύεται ότι τρώει κυρίως μικρά θηλαστικά, πουλιά, ινδικά χοιρίδια, τρωκτικά, λαγούς και πέρδικες.Ορισμένοι, θεωρούν ότι είναι νυκτόβια ζώα, ενώ άλλοι πιστεύουν ότι είναι ημερόβια.

    Το Κολοκόλο, γεννάει, κάθε φορά, 1 ή 2 και μερικές φορές 3 γατάκια.Τα γατάκια, ζυγίζουν 130 γρ., κατά τη γέννησή τους.Ο μέσος όρος ζωής είναι τα 9 χρόνια, αλλά μπορούν να ζήσουν μέχρι και 16 χρόνια.

    Υποείδη

    Το Κολοκόλο, έχει δύο υποείδη:

    • Leopardus colocolo colocolo
    • Leopardus colocolo wolffsohni
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Συγγραφείς και συντάκτες της Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Κολοκόλο: Brief Summary ( 現代希臘語(1453 年以後) )

    由wikipedia emerging languages提供

    Το Κολοκόλο (Leopardus colocolo), είναι μία μικρό, ριγέ αιλουροειδές, που απαντάται στην δυτική πλαγιά των Άνδεων, στη κεντρική και βόρεια Χιλή.Μέχρι πρόσφατα, συμπεριλαμβανόταν στην Αγριόγατα της Πάμπας (Leopardus pajeros) και στον Αγριόγατο του Παντανάλ (Leopardus braccatus), αλλά διαχωρίστηκε λόγω κρανιακών μετρήσεων και της εξωτερικής εμφάνισης.Μερικοί τα θεωρούν ως υποείδη του Κολοκόλο.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Συγγραφείς και συντάκτες της Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Колоколо ( 草原馬里語 )

    由wikipedia emerging languages提供

    Колоколо (лат. Leopardus colocolo ) – Кечывалвел Америкыште пырыс-влак (Felidae) йамагатын гыч изи янлык. Капше 56 - 67 см, почше 29 - 32 см, нелытше 3 кг.

    Ӱлылтӱрлык-влак

    1. Leopardus colocolo colocolo : центр Чили
    2. Leopardus colocolo wolffsohni : йӱдвел Чили,
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Колоколо: Brief Summary ( 草原馬里語 )

    由wikipedia emerging languages提供

    Колоколо (лат. Leopardus colocolo ) – Кечывалвел Америкыште пырыс-влак (Felidae) йамагатын гыч изи янлык. Капше 56 - 67 см, почше 29 - 32 см, нелытше 3 кг.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Пампасавы кот ( 白俄羅斯語 )

    由wikipedia emerging languages提供

    Колакола (Leopardus colocolo) — распаўсюджаны ў Паўднёвай Амэрыцы від зь сямейства каціных (Felidae).

    Постаць

    Яго даўжыня складае 76 см, а даўжыня хваста — дадатковыя 25 см, маса да 7 кг.

    Крыніцы

    Вонкавыя спасылкі

    Commons-logo.svgсховішча мультымэдыйных матэрыялаў

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Аўтары і рэдактары Вікіпедыі
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Пампасавы кот: Brief Summary ( 白俄羅斯語 )

    由wikipedia emerging languages提供

    Колакола (Leopardus colocolo) — распаўсюджаны ў Паўднёвай Амэрыцы від зь сямейства каціных (Felidae).

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Аўтары і рэдактары Вікіпедыі
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging languages

    Колоколо ( 阿瓦爾語 )

    由wikipedia emerging_languages提供
     src=
    Колоколо

    Колоколо (латиназул мацӀалда Leopardus colocolo) – Felidae хъизан гӀалхул гьитӀинаб вахӀшияб хӀайван.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia emerging_languages

    Colocolo ( 英語 )

    由wikipedia EN提供

    The Pampas cat (Leopardus colocola) is a small wild cat native to South America.[1] It is listed as Near Threatened on the IUCN Red List as habitat conversion and destruction may cause the population to decline in the future.[2]

    It is named after the Pampas, but occurs in grassland, shrubland, and dry forest at elevations up to 5,000 m (16,000 ft).[3]

    There was a proposal to divide the Pampas cat into three distinct species, based primarily on differences in pelage colour/pattern and cranial measurements.[3] Accordingly, three species were recognised in the 2005 edition of Mammal Species of the World: the colocolo (L. colocolo), the Pantanal cat (L. braccatus), and the Pampas cat (L. pajeros) with a more restricted definition.[4] This split at species level was not supported by subsequent phylogeographic analysis, although some geographical substructure was recognised,[5][6] and some authorities continue to recognise the Pampas cat as a single species.[2][7] In the 2017 revision of felid taxonomy by the Cat Specialist Group, the Pampas cat is recognized as a single species with seven subspecies.[1] An analysis of 142 skins collected across South America revealed morphological differences between these museum specimens. It was therefore proposed to recognize five more distinct species within the Pampas cat complex.[8]

    Characteristics

    The Pampas cat is a little bigger than a domestic cat and has a bushier tail.[9] Its size varies between regions, ranging in body length from 46 to 75 cm (18 to 30 in) with a 23–29 cm (9.1–11.4 in) long tail. Six variants of its pelage occur, but all have two dark lines on the cheeks:[3]

    • Type 1. Reddish or dark grey with rusty-cinnamon stripes on the flanks, a cinnamon upper side of the ears with black edges and tips, four or five reddish rings on the tail (outer two are darker), dark brown stripes on the legs, black chest spots, and whitish underparts with rusty-ochraceous stripes. This type occurs in central Chile in subtropical, xerophytic forests at altitudes of up to 1,800 m (5,900 ft).
    • Type 2A. Flanks with large, reddish-brown, rosette-shaped spots with darker borders, numerous rings on the tail (of the same colour as the flank spots), and very dark brown, almost black stripes on the legs with spots or stripes on the underparts. This type occurs in the northern Andes in the subspecies L. c. thomasi and L. c. wolffsohni.
    • Type 2B resembles Type 2A, but the background colour is paler, and the body markings, stripes on the hind legs, and rings on the tail are paler and less distinct.
    • Type 2C is overall greyish with distinct dark brown stripes on the legs and spots on the underparts, a plain tail (no clear rings), and at most indistinct dark lines on the flanks.
    • Type 3A is almost entirely rusty-brown with faint spots, continuous bands, an unbanded tail with a prominent black tip, and all-black feet. This pattern is found in the subspecies L. c. braccatus.
    • Type 3B is similar to type 3A, but the background color is paler and more yellowish, with flank spots that are browner and more distinct, feet that are only black on the soles, and discontinuous rings and a narrow black tip on the tail. This type occurs in the subspecies L. c. munoai.

    The subtypes of Type 2 show variation according to altitude and latitude. Only the first subtype occurs in the north (around 20°S and northwards), and only the third type occurs in the far south (around 40°S and southwards). In between, the majority are of second subtype, but the first subtype has been recorded as far south as 29°S, and the third subtype as far north as 36°S. At latitudes where both the first and second subtypes occur, the former tends to live in highlands and the latter in lowlands.[3]

    A melanistic phenotype is caused by the addition of a single cysteine residue at position 120 of Agouti-signaling protein. This disrupts the four disulphide bonds in the normal protein, altering its tertiary structure and reducing its ability to bind to the melanocortin 1 receptor.[10]

    Taxonomy

    Felis colocola was the scientific name proposed by Juan Ignacio Molina in 1782 for a cat from Chile.[9]

    Skulls

    An extensive morphological analysis of Pampas cat specimens from across the species's range revealed differences in cranial measurements, and pelage colour and pattern. Therefore, the Pampas cat group was divided into three distinct species with 11 subspecies.[3] This species division was recognised in the 2005 edition of Mammal Species of the World, although the number of subspecies was reduced:[4]

    • Leopardus colocola (colocolo)
      • L. c. colocola – subtropical forests of central Chile
      • L. c. wolffsohni (Garcia-Perea, 1994) – in spiny shrublands and páramo of northern Chile[3]
    • Leopardus braccatus (Pantanal cat)
      • L. b. braccatus (Cope, 1889)[11] – central Brazil, eastern Paraguay, extreme eastern Bolivia, and parts of north-eastern Argentina.[7][12]
      • L. b. munoai (Ximenez, 1961) – Rio Grande do Sul in Brazil, and Uruguay.[7][12]
    • Leopardus pajeros (Pampas cat, with a more restricted definition)
      • L. p. pajeros (Desmarest, 1816), the Nominate subspecies – southern Chile and widely in Argentina[7]
      • L. p. crespoi – eastern slope of the Andes in northwestern Argentina[3]
      • L. p. garleppi (Matschie, 1912)[13]Andes in Peru[3]
      • L. p. steinbachi – Andes in Bolivia[3]
      • L. p. thomasi – Andes in Ecuador[3]

    Based on just two specimens, the subspecies L. p. steinbachi is larger and paler than L. p. garleppi. However, this is labelled with uncertainty due to the very small sample,[3] and some treat it as a synonym of L. p. garleppi.[7] Uncertainty also exists for the subspecies L. p. budini, which appears to resemble L. p. crespoi, and was described from lowlands of northwestern Argentina, but may actually be from humid forests in the region.[3] Some recognise it,[7] while others do not.[4] Populations in southern Chile and the southern part of Argentina, included in the nominate in the above list, were recognised as the subspecies L. p. crucinus based on its dull pelage and large size.[3]

    More recent work, primarily genetic studies, failed to find support for a split at species level, although some geographical substructure was recognized.[5][6] Several authors recognise the Pampas cat as a single species.[2][7] Since 2017, the Cat Classification Taskforce of the Cat Specialist Group recognises the Pampas cat as a single species with seven subspecies:[1]

    • L. c. colocola
    • L. c. pajeros
    • L. c. braccatus
    • L. c. garleppi
    • L. c. budini (Pocock, 1941)
    • L. c. munoai
    • L. c. wolffsohni

    Authors of a study published in May 2020 found significant morphological, molecular, geographic, and ecological differences between various Pampas cat populations across South America. They propose five species within the Pampas cat species complex, namely L. colocola, L. braccatus, L. garleppi, L. munoai and L. pajeros. They consider all five species to be monotypic.[8] In 2022, the name L. munoai was stated to be a junior synonym of L. fasciatus, and the proposed species should be called by the latter name.[14]

    Distribution and habitat

    The Pampas cat ranges throughout most of Argentina and Uruguay into the Gran Chaco and Cerrado of Bolivia, Paraguay and Brazil, and north through the Andes mountain chain through Ecuador and possibly marginally into southwestern Colombia.[2] It occurs in a wide range of habitats and inhabits elevations between 1,800 and 5,000 m (5,900 and 16,400 ft) in páramo, marginally also in puna grassland and locally in dry forest.[3] Where its range overlaps with the Andean mountain cat in northwestern Argentina, it occurs at lower elevations on average.[15] In central to northwestern Argentina, the Pampas cat is found at elevations below 1,240 m (4,070 ft) in grassland, mesophytic and dry forest, and shrubland. In southern Argentina and far southern Chile, it is found in Patagonian steppes and shrubland at altitudes below 1,100 m (3,600 ft).[3]

    In 2016 it was recorded for the first time in the Sechura Desert and in the dry forest of northwestern Peru.[16]

    Ecology and behaviour

    Little is known about the Pampas cat's hunting and breeding habits. It is thought to prey mainly on small mammals and birds. Guinea pigs are thought to form a large part of its diet, along with viscachas, other rodents, and the ground-dwelling tinamou order of birds.[17] Though some have suggested it is chiefly nocturnal,[17] others suggest it is mainly diurnal.[18]

    Litters are relatively small, usually consisting of only one or two kittens, and occasionally three. The kittens weigh around 130 g (4.6 oz) at birth.[17] The average lifespan is nine years, but some have lived for over 16 years.[19]

    References

    1. ^ a b c d Kitchener, A. C.; Breitenmoser-Würsten, C.; Eizirik, E.; Gentry, A.; Werdelin, L.; Wilting, A.; Yamaguchi, N.; Abramov, A. V.; Christiansen, P.; Driscoll, C.; Duckworth, J. W.; Johnson, W.; Luo, S.-J.; Meijaard, E.; O'Donoghue, P.; Sanderson, J.; Seymour, K.; Bruford, M.; Groves, C.; Hoffmann, M.; Nowell, K.; Timmons, Z. & Tobe, S. (2017). "A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group" (PDF). Cat News (Special Issue 11): 51–54.
    2. ^ a b c d e f g Lucherini, M.; Eizirik, E.; de Oliveira, T.; Pereira, J.; Williams, R.S.R. (2016). "Leopardus colocolo". IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T15309A97204446. Retrieved 24 January 2022.
    3. ^ a b c d e f g h i j k l m n o Garcia-Perea, R. (1994). "The Pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae): A systematic and biogeographic review" (PDF). American Museum Novitates (3096): 1–35.
    4. ^ a b c Wozencraft, W. C. (2005). "Order Carnivora". In Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. pp. 538–539. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
    5. ^ a b Johnson, W. E.; Slattery, J. P.; Eizirik, E.; Kim, J. H.; Menotti Raymond, M.; Bonacic, C.; Cambre, R.; Crawshaw, P.; Nunes, A.; Seuánez, H. N.; Martins Moreira, M. A. (1999). "Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species". Molecular Ecology. 8 (12 Suppl 1): S79–94. doi:10.1046/j.1365-294x.1999.00796.x. PMID 10703553. S2CID 34990824.
    6. ^ a b Macdonald, D.; Loveridge, A., eds. (2010). The Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-923445-5.
    7. ^ a b c d e f g Sunquist, M. E.; Sunquist, F. C. (2009). "Colocolo (Leopardus colocolo)". In Wilson, D. E.; Mittermeier, R. A. (eds.). Handbook of the Mammals of the World, Vol. 1. Barcelona: Lynx Ediciones. p. 146. ISBN 978-84-96553-49-1.
    8. ^ a b Nascimento, F.O.D.; Cheng, J. & Feijó, A. (2021). "Taxonomic revision of the pampas cat Leopardus colocola complex (Carnivora: Felidae): an integrative approach". Zoological Journal of the Linnean Society. 191 (2): 575–611. doi:10.1093/zoolinnean/zlaa043.
    9. ^ a b Molina, G. I. (1782). "La Guigna Felis guigna". Saggio sulla storia naturale del Chilli. Bologna: Stamperia di S. Tommaso d’Aquino. p. 295.
    10. ^ Schneider, A.; Henegar, C.; Day, K.; Absher, D.; Napolitano, C.; Silveira, L.; D., V. A.; O’Brien, S. J.; Menotti-Raymond, M.; Barsh, G. S.; Eizirik, E. (2015). "Recurrent Evolution of Melanism in South American Felids". PLOS Genetics. 10 (2): e1004892. doi:10.1371/journal.pgen.1004892. PMC 4335015. PMID 25695801.
    11. ^ Cope E. D. (1889). "On the mammalia obtained by the naturalist exploring expedition to southern Brazil". American Naturalist. 23 (266): 128–150. doi:10.1086/274871. S2CID 84456085.
    12. ^ a b Barstow, A. L. & Leslie, D.M. (2012). "Leopardus braccatus (Carnivora: Felidae)". Mammalian Species. 44 (1): 16–25. doi:10.1644/891.1.
    13. ^ Matschie P. (1912). "Über Felis jacobita, colocola, und zwei ihnen ähnliche Katzen" (PDF). Sitzungsberichte der Gesellschaft Naturforschender Freunde zu Berlin. 4: 255–259.
    14. ^ Martínez-Lanfranco, Juan Andrés; González, Enrique M. (2022). "The oldest available name for the pampas cat of the Uruguayan Savannah ecoregion is Leopardus fasciatus (Larrañaga 1923)". Therya. 13 (3): 259–264. doi:10.12933/therya-22-1187. S2CID 252649692.
    15. ^ Perovic, P.; Walker, S. & Novaro, A. (2003). "New records of the Endangered Andean mountain cat in northern Argentina". Oryx. 37 (3): 374–377. doi:10.1017/S0030605303000644. S2CID 86059693.
    16. ^ Garcia-Olaechea, A. and Hurtado, C. M. 2016. Pampas Cat conservation in northwestern Peru. Small Wild Cat Conservation News 2 Archived 2016-10-06 at the Wayback Machine: 18.
    17. ^ a b c Sunquist, M.; Sunquist, F. (2002). "Pampas cat Oncifelis colocolo (Molina, 1782)". Wild Cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. pp. 201–204. ISBN 0-226-77999-8.
    18. ^ MacDonald, D., Loveridge, A., eds. (2010). The Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-923445-5
    19. ^ "ARKive". Archived from the original on 2018-01-08. Retrieved 2017-12-03.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia EN

    Colocolo: Brief Summary ( 英語 )

    由wikipedia EN提供

    The Pampas cat (Leopardus colocola) is a small wild cat native to South America. It is listed as Near Threatened on the IUCN Red List as habitat conversion and destruction may cause the population to decline in the future.

    It is named after the Pampas, but occurs in grassland, shrubland, and dry forest at elevations up to 5,000 m (16,000 ft).

    There was a proposal to divide the Pampas cat into three distinct species, based primarily on differences in pelage colour/pattern and cranial measurements. Accordingly, three species were recognised in the 2005 edition of Mammal Species of the World: the colocolo (L. colocolo), the Pantanal cat (L. braccatus), and the Pampas cat (L. pajeros) with a more restricted definition. This split at species level was not supported by subsequent phylogeographic analysis, although some geographical substructure was recognised, and some authorities continue to recognise the Pampas cat as a single species. In the 2017 revision of felid taxonomy by the Cat Specialist Group, the Pampas cat is recognized as a single species with seven subspecies. An analysis of 142 skins collected across South America revealed morphological differences between these museum specimens. It was therefore proposed to recognize five more distinct species within the Pampas cat complex.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia authors and editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia EN

    Pampo-kato ( 世界語 )

    由wikipedia EO提供

    La Pampo-kato (Oncifelis colocolo, ankaŭ konata kiel kolokolo) estas malgranda felisedo indiĝena al Pampo kaj apudaj regionoj de Sudameriko. Ĝi estas nur 550 al 700 mm kaj pezas 3–7 kg average.

    Ĉi tiu artikolo estas verkita en Esperanto-Vikipedio kiel la unua el ĉiuj lingvoj en la tuta Vikipedia projekto.
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Vikipedio aŭtoroj kaj redaktantoj
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia EO

    Leopardus colocolo ( 西班牙、卡斯蒂利亞西班牙語 )

    由wikipedia ES提供

    El colocolo, gato colocolo o gato montés (Leopardus colocolo) es un mamífero de la familia Felidae. Este felino se encuentra en la gran mayoría de países de Sudamérica, con un hábitat que se expande desde el extremo norte de los Andes hasta el sur de la Patagonia. Los países donde hay presencia son Chile, Colombia, Ecuador, Uruguay, Perú, Bolivia, Brasil, Argentina y Paraguay.[3][4][5][6][7][8][9]​ Otros nombres científicos usados han sido Oncifelis colocolo, Lynchairulus pajeros, Lynchairulus colocolo, Felis colocola y Felis colocolo.[10]

    Un amplio estudio realizado en 2020 lo califica como una especie endémica del centro de Chile que no poseería subespecies.[11]

    Características físicas

    Leopardus colocolo es relativamente más grande que el gato doméstico, puede medir aproximadamente de 43 a 80 cm (cabeza y cuerpo) y su cola puede llegar a medir de 23 a 33 cm. Su altura puede llegar a los 35 cm.[12]

    Tiene un pelaje largo, cuya coloración puede variar desde un color café amarillento, o rojizo, gris o pardo, se caracteriza por tener unas franjas oscuras en las extremidades y presentar unos anillos de color negro en la cola. Generalmente el color de la zona del pecho es más clara que el resto del cuerpo. Presenta orejas puntiagudas y nariz rosada.[10][13]

    Ecología

    La dieta de Leopardus colocolo es mayoritariamente carnívora, basada en mamíferos, micromamíferos, aves e insectos. Dentro de estos grupos generalmente se alimenta de roedores del género Phyllotis[14]​ o de la familia de los Chinchillidae, Cricetidae o Caviidae, entre otros. También puede cazar aves de las familias Anatidae o Rallidae.[15]

    El amplio rango de distribución de la especie, provoca que Leopardus colocolo se distribuya en una gran variabilidad de características ambientales, de modo que provoca grandes diferencias en el comportamiento de la especie en cada región, por eso en algunas regiones es más nocturno y en otras regiones tiene comportamientos más diurnos.

    Ciclo de vida

    La esperanza de vida media de un individuo salvaje de Leopardus colocolo se estima de 9 años, pero puede llegar a vivir hasta los 16 años. Las hembras alcanzan su madurez sexual a los 2 años y las camadas son de entre 1 y 3 crías. El período de gestación dura aproximadamente 80-85 días.[13]

    Hábitat

    El Leopardus colocolo es un animal muy versátil, a nivel altitudinal se puede encontrar desde el nivel del mar hasta los 5000 m.s.n.m. Dentro de este gran rango, se puede encontrar en una gran variedad de zonas distintas, desde zonas boscosas a zonas más abiertas como la sabana, desierto, matorrales y pastizales hasta zonas más de tipo rocosas. En Argentina se encuentra mayoritariamente en praderas, en Bolivia, Paraguay y Brasil se encuentra en bosques del chaco y en la parte occidental de Sudamérica se encuentra al largo de la cordillera de los Andes llegando hasta Ecuador.[16]

    Amenazas y conservación

    Actualmente, esta especie de felino se encuentra en la categoría "Casi amenazado" según los criterios de la IUCN.[16]​ "¿?" En países como Brasil y Argentina se encuentra bajo la categoría de "Vulnerable".[10]

    Las principales amenazas a las que se enfrenta el colocolo son:

    • Pérdida y degradación de hábitat a causa del cambio de uso del suelo para actividades agrícolas y el aumento de áreas urbanas. Concretamente, en Brasil se prevé una disminución del hábitat y disminución poblacional del 14 % en las próximas generaciones. En la parte de Argentina la tendencia poblacional seguiría una disminución a causa de las plantaciones extensivas de soja.
    • Las muertes directas a manos del ser humano (atropellamientos y caza en áreas rurales para evitar la depredación de aves de corral y sus huevos)
    • Históricamente, como la mayoría de los felinos, Leopardus colocolo ha sido usado como especie cinegética para vender su piel.

    Los principales métodos de conservación para esta especie han sido la generación de parques y la prohibición de su caza. Así su conservación se basa en la creación de zonas protegidas en gran parte del rango de presencia de este felino. Alternativamente, se ha hecho una gestión a nivel de legislación para así, evitar su caza e ilegalizarla. Al ser una especie poco estudiada y con pocos datos de su ecología y comportamiento, es necesario continuar con los esfuerzos de investigación para informar factores más específicos que ayuden a prevenir su extinción en el futuro.[16]

    Taxonomía

    Como taxón típico para los gatos del pajonal de América del Sur, la clasificación de Leopardus colocolo en diversas subespecies ha sido un tema de controversia dentro del mundo científico. Algunos estudios propusieron subespecies distintas basadas en el color del pelaje, datos de medidas craneales o estudios genéticos y filogenéticos. Aunque estos estudios proponen hasta 3 subespecies distintas, los resultados más concluyentes de posteriores estudios filogenéticos proponen la presencia de 7 subespecies:[17]

    La gran cantidad de subespecies de Leopardus colocolo, podría deberse a la aislación de poblaciones debido a las fluctuaciones climáticas históricas en la región andina.[18]

    Nueva clasificación

    En 2020 se dio a conocer una publicación de Fabio Oliveira do Nascimento, Jilong Cheng y Anderson Feijó, quienes realizaron un estudio taxonómico integrador, combinando la más amplia cobertura morfológica efectuada hasta esa fecha, con datos moleculares y modelos de nicho ecológico, lo que les permitió dilucidar la real composición de especies y probar la validez de las subespecies propuestas. Las múltiples líneas de evidencias morfológicas, moleculares y biogeográficas, así como conjuntos de datos de nichos climáticos, convergieron en el reconocimiento de 5 especies monotípicas:

    Contrariamente a los arreglos taxonómicos anteriores, no reconocieron subespecies para ninguna de ellas.[11]

    Véase también

    Referencias

    1. Molina, J. I. (1782). «Saggio sulla storia naturale de Chili». Disponible en Biblioteca Digital - Real Jardín Botánico - CSIC (en italiano). 367 pp. (Boloña: Stamperia di S. Tomaso d'Aquino). p. 295.
    2. «Lucherini, M., Eizirik, E., de Oliveira, T., Pereira, J. & Williams, R.S.R. 2016. Leopardus colocolo. The IUCN Red List of Threatened Species 2016».
    3. «Leopardus colocolo: Lucherini, M., Eizirik, E., de Oliveira, T., Pereira, J. & Williams, R.S.R.». IUCN Red List of Threatened Species. 22 de abril de 2014. Consultado el 10 de enero de 2020.
    4. Fajardo, Ursula; Cossíos, Daniel; Pacheco, Víctor (27 de mayo de 2014). «Dieta de Leopardus colocolo (Carnivora: Felidae) en la Reserva Nacional de Junín, Junín, Perú». Revista Peruana de Biología 21 (1). ISSN 1727-9933. doi:10.15381/rpb.v21i1.8248. Consultado el 10 de enero de 2020.
    5. Queirolo, D., de Almeida, L. B., de Mello Beisiegel, B., & de Oliveira, T. G. (2013). «Avaliação do risco de extinção do Gato-palheiro Leopardus colocolo (Molina, 1782) no Brasil». Biodiversidade Brasileira, (1), 91-98.
    6. Luque, J. A. D., Beraud, V., Torres, P. J., Kacoliris, F. P., Daniele, G., Wallace, R. B., & Berkunsky, I. (2012). «First record of pantanal cat, Leopardus colocolo braccatus, in Bolivia.». Mastozoología Neotropical, 19(2), 299-301.
    7. Iriarte, A. & Jaksic, F. (2012). «Los carnívoros de Chile». Ediciones Flora y Fauna Chile y CASEB, PU Católica de Chile. 260pp.
    8. Cartes, J. L., Thompson, J., & Yanosky, A. (2015). «El Chaco Paraguayo como uno de los últimos refugios para los mamíferos amenazados del Cono Sur». Paraquaria Natural, 3(2), 37-47.
    9. Fandiño, B., Rozzatti, J.C., Del Barco D. & Civetti, R. (2014). «Nuevo registro documentado del gato de pajonal (Leopardus colocolo) (DESMAREST, 1816) en Santa Fe». Biológica, Revista de naturaleza, conservación y sociedad (17).
    10. a b c «Iriarte, A (2010). Ministerio del Medio Ambiente. Clasificación de especies (Leopardus colocolo)».
    11. a b Fabio Oliveira do Nascimento, Jilong Cheng, and Anderson Feijó (2020). Taxonomic revision of the pampas cat Leopardus colocola complex (Carnivora: Felidae): an integrative approach. Zoological Journal of the Linnean Society, XX, 1–37.
    12. Vega, P., Medina, D., Jara, D. & Mella, J. «Uso y caracterización de letrinas de gato colocolo Leopardus colocolo (Molina, 1782) en el altiplano de la I región de Tarapacá, Chile». Boletín del Museo Nacional de Historia Natural, Chile, 67(2): 41-48 (2018).
    13. a b «Sistema de Información de Biodiversidad. Leopardus colocolo. Argentina.».
    14. Tellaeche, C. (2010). «https://www.redalyc.org/pdf/457/45717021025.pdf». Mastozoología Neotropical. 17(2) Sociedad Argentina para el Estudio de los Mamíferos.
    15. Fajardo, Ursula; Cossíos, Daniel; Pacheco, Víctor (27 de mayo de 2014). «Dieta de Leopardus colocolo (Carnivora: Felidae) en la Reserva Nacional de Junín, Junín, Perú». Revista Peruana de Biología 21 (1). ISSN 1727-9933. doi:10.15381/rpb.v21i1.8248. Consultado el 10 de enero de 2020.
    16. a b c «Leopardus colocolo: Lucherini, M., Eizirik, E., de Oliveira, T., Pereira, J. & Williams, R.S.R.». IUCN Red List of Threatened Species. 22 de abril de 2014. Consultado el 10 de enero de 2020.
    17. Kitchener A. C., Breitenmoser-Würsten Ch., Eizirik E., Gentry A., Werdelin L., Wilting A., Yamaguchi N., Abramov A. V., Christiansen P., Driscoll C., Duckworth J. W., Johnson W., Luo S.-J., Meijaard E., O’Donoghue P., Sanderson J., Seymour K., Bruford M., Groves C., Hoffmann M., Nowell K., Timmons Z. & Tobe S. (2017). «A revised taxonomy of the Felidae». The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN/ SSC Cat Specialist Group. Cat News Special Issue 11, 80 pp.
    18. Cossíos, Daniel; Lucherini, Mauro; Ruiz-García, Manuel; Angers, Bernard (2009). «Influence of ancient glacial periods on the Andean fauna: the case of the pampas cat (Leopardus colocolo)». BMC Evolutionary Biology (en inglés) 9 (1): 68. ISSN 1471-2148. PMC 2669060. PMID 19331650. doi:10.1186/1471-2148-9-68. Consultado el 10 de enero de 2020.

     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autores y editores de Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia ES

    Leopardus colocolo: Brief Summary ( 西班牙、卡斯蒂利亞西班牙語 )

    由wikipedia ES提供

    El colocolo, gato colocolo o gato montés (Leopardus colocolo) es un mamífero de la familia Felidae. Este felino se encuentra en la gran mayoría de países de Sudamérica, con un hábitat que se expande desde el extremo norte de los Andes hasta el sur de la Patagonia. Los países donde hay presencia son Chile, Colombia, Ecuador, Uruguay, Perú, Bolivia, Brasil, Argentina y Paraguay.​​​​​​​ Otros nombres científicos usados han sido Oncifelis colocolo, Lynchairulus pajeros, Lynchairulus colocolo, Felis colocola y Felis colocolo.​

    Un amplio estudio realizado en 2020 lo califica como una especie endémica del centro de Chile que no poseería subespecies.​

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autores y editores de Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia ES

    Leopardus colocolo ( 巴斯克語 )

    由wikipedia EU提供

    Leopardus colocolo Leopardus generoko animalia da. Artiodaktiloen barruko Felinae azpifamilia eta Felidae familian sailkatuta dago.

    Erreferentziak

    1. Molina (1782) Sagg. Stor. Nat. Chile 295. or..
    (RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipediako egileak eta editoreak
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia EU

    Leopardus colocolo: Brief Summary ( 巴斯克語 )

    由wikipedia EU提供

    Leopardus colocolo Leopardus generoko animalia da. Artiodaktiloen barruko Felinae azpifamilia eta Felidae familian sailkatuta dago.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipediako egileak eta editoreak
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia EU

    Pampakissa ( 芬蘭語 )

    由wikipedia FI提供

    Pampakissa (Leopardus colocolo syn. Oncifelis colocolo[2]) on pieni juovikas kissaeläin, joka elää Etelä-Amerikan pampalla Ecuadorista ja Chilestä Andien yli Argentiinaan ja sen naapurimaihin ulottuvalla alueella. Se elää heinäpampalla mutta myös metsässä. Nisäkäsnimistötoimikunta on ehdottanut, että sekä pampakissan että eteläamerikkalaisen chilenpussirotan (Dromiciops gliroides) suomenkielisiksi nimiksi vaihdettaisiin kolokolo.[3][4] Suomen kielessä kyseinen sana on perinteisesti tarkoittanut Mancala-lautapeliä.

    Pampakissan saalistamis- ja lisääntymistavoista tiedetään hyvin vähän, mutta sen arvellaan saalistavan yöaikaan lähinnä pieniä nisäkkäitä ja lintuja.

    Pampakissa on pieni, vain 55–70 cm pitkä, häntä 35–50 cm, ja se painaa 3–7 kg. Turkin väri vaihtelee harmaasta, keltaisesta ja jopa valkoisesta tummanruskeaan, ja siinä voi olla tummanruskeita juovia tai täpliä. Turkki on pitkäkarvainen, ja sillä voi olla kaulassa harja. Niitä metsästetään niiden turkin vuoksi. Pentuja syntyy yleensä kaksi. Kissa elää keskimäärin 9 vuotta, vankeudessa jopa 16 vuotta.

    Alalajit

    • Leopardus colocolo colocolo, Keski-Chile
    • Leopardus colocolo wolffsohni

    Aiemmin alalajeiksi laskettiin myös seuraavat, jotka nykyään käsitetään omiksi lajeikseen:

    Lähteet

    Viitteet

    1. Pereira, J., Lucherini, M., de Oliveira, T., Eizirik, E., Acosta, G. & Leite-Pitman, R.: Leopardus colocolo IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.1. 2008. International Union for Conservation of Nature, IUCN, Iucnredlist.org. Viitattu 15.7.2014. (englanniksi)
    2. ITIS Standard Report: Leopardus colocolo itis.gov. Viitattu 24. syyskuuta 2007. (englanniksi)
    3. Nisäkäsnimistötoimikunta: Chilenpussirotta (Dromiciops gliroides) Maailman nisäkkäiden suomenkieliset nimet. 2008. Luonnontieteellinen keskusmuseo. Viitattu 8.11.2010.
    4. Nisäkäsnimistötoimikunta: Pampakissa (Oncifelis colocolo) Maailman nisäkkäiden suomenkieliset nimet. 2008. Luonnontieteellinen keskusmuseo. Viitattu 8.11.2010.
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedian tekijät ja toimittajat
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia FI

    Pampakissa: Brief Summary ( 芬蘭語 )

    由wikipedia FI提供

    Pampakissa (Leopardus colocolo syn. Oncifelis colocolo) on pieni juovikas kissaeläin, joka elää Etelä-Amerikan pampalla Ecuadorista ja Chilestä Andien yli Argentiinaan ja sen naapurimaihin ulottuvalla alueella. Se elää heinäpampalla mutta myös metsässä. Nisäkäsnimistötoimikunta on ehdottanut, että sekä pampakissan että eteläamerikkalaisen chilenpussirotan (Dromiciops gliroides) suomenkielisiksi nimiksi vaihdettaisiin kolokolo. Suomen kielessä kyseinen sana on perinteisesti tarkoittanut Mancala-lautapeliä.

    Pampakissan saalistamis- ja lisääntymistavoista tiedetään hyvin vähän, mutta sen arvellaan saalistavan yöaikaan lähinnä pieniä nisäkkäitä ja lintuja.

    Pampakissa on pieni, vain 55–70 cm pitkä, häntä 35–50 cm, ja se painaa 3–7 kg. Turkin väri vaihtelee harmaasta, keltaisesta ja jopa valkoisesta tummanruskeaan, ja siinä voi olla tummanruskeita juovia tai täpliä. Turkki on pitkäkarvainen, ja sillä voi olla kaulassa harja. Niitä metsästetään niiden turkin vuoksi. Pentuja syntyy yleensä kaksi. Kissa elää keskimäärin 9 vuotta, vankeudessa jopa 16 vuotta.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedian tekijät ja toimittajat
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia FI

    Colocolo ( 法語 )

    由wikipedia FR提供

    Leopardus colocolo colocolo

    Le Colocolo, également appelé Chat des pampas, est une espèce (Leopardus colocolo) de félins ou une sous-espèce (Leopardus colocolo colocolo) du Chat des pampas. Son statut taxonomique est débattu depuis les années 1990, les analyses morphologiques et génétiques donnant des résultats contradictoires. Le Colocolo est considéré tantôt comme une sous-espèce (par exemple par l'Union internationale pour la conservation de la nature (UICN)) tantôt comme une espèce (par exemple par la CITES ou Mammal Species of the World).

    Plus petit qu'un chat domestique, le Colocolo possède une fourrure roussâtre à grise distinctement marqué de rayures ou de taches rappelant des rosettes de couleur brun-rouille. Le Colocolo vit au Chili dans les zones de fruticées, dans le páramo ou dans les forêts de xérophytes entre 1 800 et 4 100 m d'altitude. L'UICN classe le Chat des pampas comme quasi-menacé.

    Dénomination

    Le nom scientifique est Leopardus colocolo lorsqu'il est considéré comme une espèce et Leopardus colocolo colocolo pour une sous-espèce. Des synonymes du terme Leopardus existent : Oncifelis et Lynchailurus[1],[2].

    Description

    Le Colocolo est un félin petit et robuste dont le corps mesure de 56 à 67 cm de long et la queue de 29 à 32 cm. Le poids est en moyenne de 3 kg[3]. Les deux sous-espèces se reconnaissant à leur robe différente :

    • L. c. colocolo est roussâtre à gris foncé avec des rayures de couleur rouille. Les marques sont constituées de rayures sur les flancs, de deux bandes sur chaque joue et de quatre à cinq anneaux sur la queue, dont les deux dernières sont les plus foncées. Deux bandes marron foncé marquent les jambes. La poitrine porte des taches noires. L'intérieur des membres, le dessous de la queue, le ventre et la gorge sont plus clairs, dans des tons blanchâtres avec des marques rouille-ocre. L'arrière des oreilles est de couleur cannelle, avec le rebord et les pinceaux auriculaires noirs[4]
    • L. c. wolffsohni ressemble à L. c. colocolo mais les flancs sont marqués de grosses taches ressemblant à des rosettes, de couleur roux-brun avec le bord plus foncé. L'arrière des oreilles est de couleur grisâtre avec une petite marque ronde de couleur grise. La queue est rayée de huit anneaux brun-rouge. Les marques sur les jambes et sur les parties internes du corps sont plus sombres que chez L. c. colocolo, presque noires[4].

    Le Colocolo est plus grand que le Chat du Pantanal et sa robe est différente. Le Chat des pampas (L. pajeros) peut être de la même taille que le Colocolo et partager une robe similaire à L. c. wolffsohni[4].

    Comportement

    Les connaissances sur le Colocolo sont très faibles. On pense qu'il chasse des petits mammifères et des petits oiseaux. Le Cochon d'Inde composerait la majorité de son alimentation avec les rongeurs comme la Viscache et les Tinamous[3].

    Taxonomie

    Leopardus : la lignée des ocelots

    Arbre phylogénétique du genre Leopardus[5]

    Leopardus

    Leopardus wiedii - Margay



    Leopardus pardalis - Ocelot






    Leopardus jacobita - Chat des Andes



    Leopardus colocolo - Chat des Pampas





    Leopardus tigrinus - Oncille (Chat-tigre)



    Leopardus guigna - Guigna (Chat du Chili)



    Leopardus geoffroyi - Chat de Geoffroy





    La phylogénie s'est longtemps basée sur l'étude des fossiles d'un animal afin de préciser l'apparition et l'évolution d'une espèce. La phylogénie moderne s'appuie essentiellement sur les analyses génétiques en raison du nombre peu important de fossiles de félins. Le premier félin est apparu il y a onze millions d'années[5].

    Les félins ont divergé en huit lignées distinctes. La lignée des ocelots, correspondant au genre Leopardus est la quatrième par ordre de divergence. Il y a neuf millions d'années, les félins migrent pour la première fois vers le continent américain en passant par la Béringie[Note 1],[5].

    Le niveau des océans remontent à nouveau au cours du Miocène, et les précurseurs des lignées de l'ocelot, du lynx et du puma se trouvent isolés des populations du vieux continent. La lignée de l'ocelot commence à diverger il y a huit millions d'années. Elle se distingue notamment par un nombre de chromosomes différents de celui des autres lignées : 36 chromosomes au lieu de 38. Durant le Pliocène, il y a deux à trois millions d'années, le niveau des océans baisse à nouveau : l'isthme de Panama émerge et permet aux félins, et notamment à la lignée de l'ocelot, de conquérir l'Amérique du Sud[Note 2]. La diversification en espèces s'opère durant cette période et le dernier ancêtre commun du genre Leopardus est daté d'il y a 2,9 millions d'années[5].

    Le cas du Chat des pampas

     src=
    Un « Chat des pampas » dont la subdivision en espèce ou sous-espèces est encore très débattue.

    La classification du Chat des pampas (Leopardus colocolo), et donc du Colocolo qui en découle, est encore fortement débattue. Dans les années 1990, des études morphologiques, basées sur la couleur et le patron du pelage, des mesures crâniennes et l'observation de l'habitat tendent vers la séparation de l'espèce en trois espèces distinctes : Leopardus braccatus (Cope, 1889), Leopardus pajeros et Leopardus colocolo[4],[6].

    Les études génétiques n'ont pas validé cette hypothèse[7],[8] amenant certaines autorités et notamment l'Union internationale pour la conservation de la nature à considérer le Colocolo comme une sous-espèce en attendant que de nouvelles études puissent valider définitivement ce statut taxonomique[1], d'autres pensant qu'il s'agit « quasiment d'une espèce distincte »[9] et la validité des études génétiques est discutée[10].

    Sous-espèces

    Lorsque le Colocolo est considéré comme une espèce englobant Leopardus pajeros et Leopardus braccatus, huit sous-espèces sont reconnues[11] :

    Lorsque le Colocolo est considéré comme une espèce séparée, deux sous-espèces sont reconnues[12] :

    • Leopardus colocolo colocolo (Molina, 1782) – Province du Valparaiso[9],[10].
    • Leopardus colocolo wolffsohni (García-Perea, 1994)[9],[10].

    Distribution et habitat

     src=
    Aire de répartition du Chat des pampas en tant qu'espèce unique (en rose) et aire de répartition théorique du Colocolo (en rouge).

    La sous-espèce L. c. wolffsohni vit au nord du Chili, dans les zones de fruticées et le páramo. Les spécimens étudiés ont été capturés entre 2 000 et 4 100 m d'altitude. La seconde sous-espèce, L. c. colocolo, se trouve au centre du Chilie, dans les forêts subtropicales de Xérophytes pour des altitudes de 1 800 m[4]

    L'Union internationale pour la conservation de la nature considère le Chat des Pampas comme une espèce unique regroupant L. colocolo, L. braccatus et L. pajeros ; elle la classe comme « quasi-menacé » (NT) en raison de la réduction importante de son habitat. La résolution du statut taxonomique du Chat des pampas est considéré comme un point important pour la sauvegarde de ces félins[1]. La CITES le liste en annexe II[13].

    Notes et références

    Notes

    1. La Béringie correspond au détroit de Béring. Il s'agit d'un pont de terre entre l'Asie et l'Amérique qui est apparu plusieurs fois au cours des récentes périodes géologiques.
    2. Cette période est appelée Grand échange interaméricain. L'Amérique du Sud était isolée des autres continents depuis des dizaines de millions d'années. L'arrivée des félins correspond notamment à la disparition des grands prédateurs du continent sudaméricain.

    Références

    1. a b et c (en) Référence UICN : espèce Leopardus colocolo
    2. (en) Référence Mammal Species of the World (3e éd., 2005) : Leopardus Gray, 1842
    3. a et b (en) Mel Sunquist et Fiona Sunquist (photogr. Terry Whittaker et autres), Wild Cats of the World, Chicago, The University of Chicago Press, 12 novembre 2002, 416 p., Relié (ISBN 978-0226779997 et 0-226-77999-8, présentation en ligne)
    4. a b c d et e (en) R. Garcia-Perea, « The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review », American Museum Novitates, no 3096,‎ 1994, p. 1-35 (lire en ligne)
    5. a b c et d Stephen O'Brien et Warren Johnson, « L'évolution des chats », Pour la science, no 366,‎ avril 2008 (ISSN ) basée sur (en) W. Johnson et al., « The late Miocene radiation of modern felidae : a genetic assessment », Science, no 311,‎ 2006 et (en) C. Driscoll et al., « The near eastern origin of cat domestication », Science, no 317,‎ 2007
    6. Rémy Marion (dir.), Cécile Callou, Julie Delfour, Andy Jennings, Catherine Marion et Géraldine Véron, Larousse des félins, Paris, Larousse, septembre 2005, 224 p. (ISBN 2-03-560453-2 et 978-2035604538, OCLC )., « Chat des Pampas Leoparuds Colocolo », p. 94
    7. (en) W. E. Johnson et al., « Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species », Molecular Ecology, vol. 8, no s1,‎ 1999, S79-S94 (DOI )
    8. (en) D. Macdonald et A. Loveridge, The Biology and Conservation of Wild Felids, Presse universitaire d'Oxford, 2010, 784 p. (ISBN 978-0-19-923445-5)
    9. a b et c (en) D. E. Wilson et R. A. Mittermeier, Handbook of the Mammals of the World, Barcelone, Lynx Edicions, 2009 (ISBN 978-84-96553-49-1), « Colocolo (Leopardus colocolo) »
    10. a b et c (en) A.L. Barstow et D.M. Leslie, « Leopardus braccatus (Carnivora: Felidae) », Mammalian Species, vol. 44, no 1,‎ 2012, p. 16–25 (DOI )
    11. (en) The Pampas Cat
    12. (en) Référence Mammal Species of the World (3e éd., 2005) : Leopardus colocolo Molina, 1782.
    13. (fr) Référence CITES : taxon Leopardus colocolo (Molina, 1782) (sur le site du ministère français de l'Écologie)

    Annexes

    Références taxinomiques

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Auteurs et éditeurs de Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia FR

    Colocolo: Brief Summary ( 法語 )

    由wikipedia FR提供

    Leopardus colocolo colocolo

    Le Colocolo, également appelé Chat des pampas, est une espèce (Leopardus colocolo) de félins ou une sous-espèce (Leopardus colocolo colocolo) du Chat des pampas. Son statut taxonomique est débattu depuis les années 1990, les analyses morphologiques et génétiques donnant des résultats contradictoires. Le Colocolo est considéré tantôt comme une sous-espèce (par exemple par l'Union internationale pour la conservation de la nature (UICN)) tantôt comme une espèce (par exemple par la CITES ou Mammal Species of the World).

    Plus petit qu'un chat domestique, le Colocolo possède une fourrure roussâtre à grise distinctement marqué de rayures ou de taches rappelant des rosettes de couleur brun-rouille. Le Colocolo vit au Chili dans les zones de fruticées, dans le páramo ou dans les forêts de xérophytes entre 1 800 et 4 100 m d'altitude. L'UICN classe le Chat des pampas comme quasi-menacé.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Auteurs et éditeurs de Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia FR

    Kolokolo ( 克羅埃西亞語 )

    由wikipedia hr Croatian提供

    Kolokolo (lat. Leopardus colocolo) je divlja mala mačka iz Južne Amerike.

    Kolokolo obitava u zapadnoj Južnoj Americi, na području od Ekvadora i Čilea, preko Anda u Argentini i nekoliko susjednih zemalja. Malo je poznato o načinu lova i reprodukciji kolokolo mačke, ali vjeruje se, da lovi noću i hrani se najviše malim sisavcima i pticama.

    Kolokolo je malena, samo 55 do 70 cm, a teži prosječno 3-7 kg. Boja krzna varira od sive i žute do tamnosmeđe te je prekriveno tamnosmeđim prugama. Obično okoti dva mačića po leglu. Može živjeti između 9 i 16 godina.

    U prošlosti su se pampaska mačka i pantanalska mačka smatrale podvrstama kolokolo mačke, ali sada su zasebne vrste.[1]

    Izvori

    1. Wozencraft, W. C. (16 november 2005). Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds). ed. Mammal Species of the World (3rd edition ed.). Johns Hopkins University Press. pp. 538. ISBN 0-801-88221-4. Preuzeto 26. ožujka 2013.
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autori i urednici Wikipedije
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia hr Croatian

    Kolokolo: Brief Summary ( 克羅埃西亞語 )

    由wikipedia hr Croatian提供

    Kolokolo (lat. Leopardus colocolo) je divlja mala mačka iz Južne Amerike.

    Kolokolo obitava u zapadnoj Južnoj Americi, na području od Ekvadora i Čilea, preko Anda u Argentini i nekoliko susjednih zemalja. Malo je poznato o načinu lova i reprodukciji kolokolo mačke, ali vjeruje se, da lovi noću i hrani se najviše malim sisavcima i pticama.

    Kolokolo je malena, samo 55 do 70 cm, a teži prosječno 3-7 kg. Boja krzna varira od sive i žute do tamnosmeđe te je prekriveno tamnosmeđim prugama. Obično okoti dva mačića po leglu. Može živjeti između 9 i 16 godina.

    U prošlosti su se pampaska mačka i pantanalska mačka smatrale podvrstama kolokolo mačke, ali sada su zasebne vrste.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autori i urednici Wikipedije
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia hr Croatian

    Colocolo ( 印尼語 )

    由wikipedia ID提供

    Colocolo (Leopardus colocolo) adalah kucing kecil berbintik dan bergaris endemik di sebelah barat lereng Andes di tengah dan utara Chili.[2] Sampai saat ini hewan ini termasuk beberapa jenis yang lebih luas Kucing pampa (L. Pajero) dan Kucing pantanal (L. braccatus), dan beberapa orang mempertahankan jenis ini sebagai subspesies dari Colocolo.[3][4] Membingungkan, saat Kucing pampa dan Kucing pantanal diperlakukan sebagai subspesies dari colocolo, "gabungan" spesies kadang-kadang disebut sebagai Kucing pampa.[5]

    Referensi

    1. ^ Wozencraft, W. C. (2005-11-16). Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds), ed. Mammal Species of the World (edisi ke-3rd edition). Johns Hopkins University Press. hlm. 538. ISBN 0-8018-8221-4.Pemeliharaan CS1: Banyak nama: editors list (link) Pemeliharaan CS1: Teks tambahan: editors list (link) Pemeliharaan CS1: Teks tambahan (link)
    2. ^ Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. American Museum Novitates 3096: 1-35.
    3. ^ Sunquist, M. E., & Sunquist, F. C. (2009). Colocolo (Leopardus colocolo). Pp. 146 in: Wildons, D. E., & Mittermeier, R. A. eds. (2009). Handbook of the Mammals of the World. Vol. 1. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 978-84-96553-49-1
    4. ^ Pereira, J., Lucherini, M., de Oliveira, T., Eizirik, E., Acosta, G., Leite-Pitman, R. (2008). "Leopardus colocolo". IUCN Red List of Threatened Species. Version 2010.4. International Union for Conservation of Nature. Diakses tanggal 5 January 2011.Pemeliharaan CS1: Banyak nama: authors list (link)
    5. ^ Novak, R. M., eds. (1999). Walker's Mammals of the World. Vol. 1. 6th edition. Johns Hopkins University Press, Baltimore. ISBN 0-8018-578-9
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Penulis dan editor Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia ID

    Colocolo: Brief Summary ( 印尼語 )

    由wikipedia ID提供

    Colocolo (Leopardus colocolo) adalah kucing kecil berbintik dan bergaris endemik di sebelah barat lereng Andes di tengah dan utara Chili. Sampai saat ini hewan ini termasuk beberapa jenis yang lebih luas Kucing pampa (L. Pajero) dan Kucing pantanal (L. braccatus), dan beberapa orang mempertahankan jenis ini sebagai subspesies dari Colocolo. Membingungkan, saat Kucing pampa dan Kucing pantanal diperlakukan sebagai subspesies dari colocolo, "gabungan" spesies kadang-kadang disebut sebagai Kucing pampa.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Penulis dan editor Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia ID

    Leopardus colocolo ( 義大利語 )

    由wikipedia IT提供

    Il gatto delle Pampas (Leopardus colocolo Molina, 1782), noto anche come gatto del Pantanal o colocolo, è un piccolo felino del genere Leopardus originario del Sud America.

    Descrizione

    Dalle dimensioni di un gatto domestico (lunghezza testa-corpo 42-79 cm, coda 22-33 cm per 3-4 kg di peso), Il gatto delle Pampas ha un aspetto tozzo, con zampe relativamente corte e una coda piuttosto corta e folta. A differenza di tutti gli altri piccoli felidi neotropicali, ha le orecchie appuntite, simili a quelle dei gatti domestici, e prive di ciuffi di peli. Ha inoltre 28 denti, gli occhi giallo-bruni con pupille a forma di fessura, mentre il mantello presenta un'incredibile varietà di colori, disegni e struttura.

    I gatti delle Pampas che abitano le alte steppe delle Ande, dell'Ecuador, del Perù e della Bolivia (L. c. garleppi) hanno infatti una lunga e morbida pelliccia grigio-argentea, che sul dorso e sulla sommità del capo assume una tonalità rossastra; i lunghissimi peli del dorso possono essere rizzati dall'animale in preda all'eccitazione, e sembrano allora formare una sorta di criniera. I fianchi recano delle macchie ad anello, rosso-brune all'esterno e rosso-grigie al centro, che possono unirsi a formare lunghe fasce orientate obliquamente verso la parte posteriore del corpo; la coda è ornata superiormente da macchie oblique rosso-brune, mentre le parti inferiori e l'interno delle zampe sono maculati di nero. I gatti delle Pampas diffusi in Cile (L. c. colocolo) sono caratterizzati da un disegno assai più pallido, formato da sottili strisce o serie di macchie rosso-grigie che si estendono obliquamente attraverso i fianchi; le macchie dell'addome sono rosso-brune, e quelle della parte interna delle zampe nere. Completamente diversa dalle sottospecie precedenti è quella del Mato Grosso (L. c. braccatus): il suo mantello è infatti sottile, ispido tanto da apparire quasi simile a paglia, di color giallo-bruno su quasi tutte le parti del corpo, a eccezione della sommità del capo, della parte superiore del collo, del dorso e dei piedi, ove è nerastro. Il disegno a macchie, simile a quello della sottospecie peruviana, ha una tinta nero-bruna, e così pure la «criniera» dorsale, che può raggiungere la lunghezza di circa 7 cm; piuttosto lungo è anche il pelo che ricopre le guance e può essere ugualmente sollevato a volontà dell'animale. Gli esemplari di questa sottospecie brasiliana vengono considerati più difficilmente avvicinabili di quelli diffusi nelle zone montuose. Via via che si procede verso sud, il disegno e la colorazione dei gatti delle Pampas si fanno più pallidi e chiari: la sottospecie della Patagonia (L. c. pajeros), infatti, ha il mantello grigio-argenteo, praticamente privo di disegno nella parte superiore e ornato solo da strisce trasversali nere sull'interno delle zampe, e da macchie nerastre sull'addome. I peli sono talmente lunghi che la «criniera» dorsale finisce quasi per confondersi con il rivestimento delle altre parti[2].

    Le sottospecie L. c. colocolo ricorda molto il gatto delle Ande ed è il morfo più comune nell'areale di quest'ultimo. Il gatto delle Pampas è generalmente più maculato, non ha la coda lunga e folta del gatto delle Ande e ha un naso rosa o rossastro, mentre quello del gatto delle Ande è scuro[3].

    Biologia

     src=
    L. c. braccatus.
     src=
    L. c. colocolo.
     src=
    L. c. pajeros.

    Alimentazione

    Il gatto delle Pampas è stato poco studiato; sono in corso indagini radiotelemetriche sulle Ande argentine e nelle praterie dei cerrado brasiliani, che di certo ci consentiranno una migliore comprensione dell'ecologia di questa specie, ma i dati non sono ancora disponibili. Le informazioni sull'ecologia alimentare del gatto delle Pampas provengono principalmente dall'analisi di feci e di contenuti gastrici, indicanti che si tratta di una specie generalista e opportunista che si nutre principalmente di piccoli mammiferi, in primo luogo roditori, tra cui vari Phyllotis, Apodemus, ratti, cavie, tuco-tuco, ratti cincillà e viscacce. Nelle regioni andine, la preda principale è la viscaccia, in una sovrapposizione significativa con la dieta del gatto delle Ande; tuttavia i gatti delle Pampas sono la specie più versatile, dalla dieta più variegata. In Patagonia sono prede importanti le lepri europee introdotte. Altre prede degne di nota sono tinamou, fenicotteri adulti e pulcini e uova di pinguino di Magellano, che prelevano dai nidi. Sono stati registrati anche piccoli serpenti e lucertole, nonché invertebrati. Depredano inoltre il pollame domestico. Sulla base dei dati raccolti, la ricerca del cibo sembra avvenire in gran parte al suolo, benché i gatti delle Pampas siano ottimi arrampicatori e probabilmente inseguano le prede anche sugli alberi, almeno tra i rami più bassi. I periodi di attività sembrano variare notevolmente a seconda della regione. In base ai fototrappolaggi, sono in gran parte notturni sulle Ande argentine, mentre sono quasi del tutto diurni nelle praterie dei cerrado brasiliani. Un fattore sembrerebbe essere la presenza nel cerrado di grandi felidi notturni, ma i puma sono comuni anche negli habitat andini, dove entrambe le specie sono in gran parte notturne. Come molti piccoli felidi neotropicali, probabilmente presentano modelli di attività flessibili, in grado di adattarsi a una grande varietà di fattori. I gatti delle Pampas si nutrono anche di grandi carcasse, per esempio di bestiame, vigogne e guanachi[3].

    Comportamento

    Il gatto delle Pampas è solitario e probabilmente ha un tipico sistema socio-spaziale da piccolo felide, ma i dettagli sono pochi e si attende che siano pubblicati i risultati degli studi telemetrici in corso. I dati preliminari provenienti da animali con radiocollare indicano home range di 3,1-37 km², con una media di 19 km² (praterie di cerrado, Parco Nazionale delle Ema, Brasile) e una stima singola di 20,8 km² (Ande argentine); è probabile che i range andini siano maggiori perché qui le prede hanno distribuzione irregolare e densità inferiori che nel cerrado, ma occoreranno dati provenienti da più animali. Analogamente a qualche altro piccolo felide neotropicale, i gatti delle Pampas depositano le loro feci in latrine che probabilmente hanno una funzione di demarcazione e di «segnavia». Esistono poche stime di densità rigorose; sulla base dei dati dei fototrappolaggi, sono stati stimati 74-79 individui per 100 km² sulle Ande argentine[3].

    Riproduzione

    Le abitudini riproduttive sono in gran parte sconosciute in natura. In base alle informazioni raccolte in cattività, la gestazione dura 80-85 giorni e produce da uno a tre cuccioli; la dimensione media di 13 cucciolate avvenute in cattività era di 1,31 cuccioli[3].

    Distribuzione e habitat

     src=

    L. c. colocolo.

    L. c. wolffsohni.

    L. c. pajeros.

    L. c. budini.

    L. c. garleppi.

    L. c. braccatus.

    L. c. munoai.

    Il gatto delle Pampas è diffuso quasi lungo l'intera catena delle Ande, dall'estremo sud della Colombia allo stretto di Magellano, in Cile, e nell'entroterra attraverso le pianure boliviane, il Brasile centrale e settentrionale, Paraguay, Uruguay e gran parte dell'Argentina (eccetto la maggior parte delle province settentrionali e centro-orientali). Il suo areale è spesso descritto come una serie di popolazioni discontinue, ma forse si tratta più di lacune di campionamento che di distribuzione: recenti indagini con fototrappole hanno infatti mostrato la specie anche in aree in cui era considerata assente. I gatti delle Pampas popolano una gamma molto variegata di habitat: generalmente associati a terreni aperti, si trovano in realtà anche in foreste e boscaglie fitte. Vivono in praterie di pampas e cerrado, in tutti i tipi di savane alberate umide e secche, in paludi, mangrovie, foreste aperte, macchia e deserti semi-aridi, nonché nelle steppe andine fino a 5000 m. Sono stati avvistati nelle Yungas, una fitta cintura di foresta montana lungo le pendici orientali delle Ande, tra gli Altipiani andini e le pianure orientali; non si trovano invece in foreste pluviali tropicali e temperate di pianura. I gatti delle Pampas tollerano alcuni habitat fortemente modificati tra cui pascoli, piantagioni esotiche e terreni agricoli, purché offrano una densa copertura vegetativa del suolo. Non tollerano invece pascoli molto degradati o monocolture estensive, che occupano la maggior parte delle odierne pampas dell'Argentina[1].

    Tassonomia

    In passato il gatto delle Pampas era classificato nel genere desueto Oncifelis (insieme a kodkod e gatto di Geoffroy) o nel genere a sé stante Lynchailurus, ma recenti analisi molecolari lo collocano con certezza nel genere Leopardus. Il suo parente più prossimo dovrebbe essere il gatto delle Ande, ma i dati genetici sono scarsi e occorreranno ulteriori ricerche. Un altro parente stretto è il gatto tigre del nord, con evidenze di ibridazione storica tra maschi di gatto tigre e femmine di gatto delle Pampas nel Brasile nord-orientale e centrale (oggi non sembrano in corso ibridazioni tra le due specie, ma resta una possibilità, che potrebbe essere svelata da nuove ricerche). Morfologicamente, i gatti delle Pampas si suddividono in tre gruppi principali che talvolta sono stati classificati come specie a sé stanti - Leopardus colocolo (raggruppante le sottospecie colocolo e wolffsohni), L. braccatus (braccatus e munoai) e L. pajeros (pajeros, budini e garleppi) -[2], mentre gli attuali dati genetici indicano solo differenze moderate tra le popolazioni. Sono state descritte fino a undici sottospecie, ma molte senza prove in termini genetici. Dopo un'accurata opera di revisione sulla base di analisi genetiche, il loro numero è stato ridotto a sette[4]:

    • L. c. colocolo (Molina, 1782) - Cile centrale ad ovest delle Ande;
    • L. c. wolffsohni (García-Perea, 1994) - regione di Tarapacá, Cile settentrionale ad ovest delle Ande;
    • L. c. pajeros (Desmarest, 1816) - Argentina centrale, centro-settentrionale e meridionale;
    • L. c. budini (Pocock, 1941) - Argentina nord-occidentale e Bolivia ad est delle Ande;
    • L. c. garleppi (Matschie, 1912) - Colombia meridionale, Ecuador e Perù ad ovest delle Ande;
    • L. c. braccatus (Cope, 1889) - Brasile sud-occidentale e centrale e Paraguay;
    • L. c. munoai (Ximénez, 1961) - Uruguay.

    Conservazione

    I gatti delle Pampas hanno distribuzione ampia, tollerano numerosi habitat e sono storicamente considerati comuni. Ma benché localmente abbondanti in alcuni siti, un aumento degli studi sul campo nell'ultimo decennio indica che in realtà sono scarsi in gran parte del loro areale. In pianura le principali minacce sono la perdita di habitat e la loro conversione per allevamento e agricoltura, particolarmente pervasivi in aree chiave per la specie come le praterie del cerrado brasiliano, l'Espinal argentino e le foreste del Gran Chaco. L'espansione agricola, in particolare per la coltivazione della soia, sembra la maggiore causa di declino in Argentina centrale, e oggi la specie è considerata regionalmente estinta proprio nelle pampas argentine da cui prese il nome. I gatti delle Pampas restano spesso uccisi sulle strade, sono perseguitati per depredazioni di pollame e vulnerabili ai cani dei pastori, soprattutto in habitat aperti. Nelle regioni andine, gatti delle Pampas e gatti delle Ande vengono uccisi per cerimoniali religiosi in cui si ritiene che le pelli o esemplari imbalsamati aumentino la fertilità e la produttività di animali da allevamento e colture.

    Il gatto delle Pampas viene classificato come «specie prossima alla minaccia» (Near Threatened) dalla IUCN e figura nell'Appendice I della CITES[1].

    Note

    1. ^ a b c (EN) VLucherini, M., Eizirik, E., de Oliveira, T., Pereira, J. & Williams, R.S.R. (2016), Leopardus colocolo, su IUCN Red List of Threatened Species, Versione 2020.2, IUCN, 2020.
    2. ^ a b Rosa García-Perea: The Pampas Cat Group (Genus Lynchailurus Severtzov, 1858) (Carnivora: Felidae), a Systematic and Biogeographic Review. Archiviato il 26 giugno 2015 in Internet Archive. American Museum Novitates 3096, 1994; pp. 1-36.
    3. ^ a b c d IUCN/SSC Cat Specialist Group: Leopardus colocola.
    4. ^ A. C. Kitchener, C. Breitenmoser-Würsten, E. Eizirik, A. Gentry, L. Werdelin, A. Wilting, N. Yamaguchi, A. V. Abramov, P. Christiansen, C. Driscoll, J. W. Duckworth, W. Johnson, S.-J. Luo, E. Meijaard, P. O'Donoghue, J. Sanderson, K. Seymour, M. Bruford, C. Groves, M. Hoffmann, K. Nowell, Z. Timmons e S. Tobe, A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group, in Cat News, Special Issue 11, 2017.

     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autori e redattori di Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia IT

    Leopardus colocolo: Brief Summary ( 義大利語 )

    由wikipedia IT提供

    Il gatto delle Pampas (Leopardus colocolo Molina, 1782), noto anche come gatto del Pantanal o colocolo, è un piccolo felino del genere Leopardus originario del Sud America.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autori e redattori di Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia IT

    Colocolo ( 拉丁語 )

    由wikipedia LA提供
    Dromiciops etiam colocolo vocatur.

    Colocōlo (indecl.) minor felidae species est, qui Pampas Americae Meridionalis habitat.

    stipula Haec stipula ad biologiam spectat. Amplifica, si potes!
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Et auctores varius id editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia LA

    Pampinė katė ( 立陶宛語 )

    由wikipedia LT提供

    Pampinė katė (lot. Leopardus colocolo) – Pietų Amerikos laukinių kačių (Leopardus) rūšis. Gyvena plačiose žemyno lygumų, kalnų pašlaičių srityse: nuo pietų Patagonijos iki Ekvadoro ir pietvakarių Kolumbijos, Andų slėniuose ir šlaituose, Gran Čake, Brazilijos Serade, pampose ir kt.

    Pampinė katė yra naminės katės dydžio. Kūno ilgis 56–67 cm, uodegos – 29–32 cm, sveria ~3 kg. Kailis rausvas arba tamsiai pilkas, ant galūnių, uodegos yra juodi dryžiai. Gyvena 9–18 metų.[1]

    Maitinasi daugiausia viskašomis, jūrų kiaulytėmis, driežais, paukščiais. Vadą sudaro 2–3 jaunikliai.

    Vietiniai pavadinimai:

    • isp. colocolo, gato de los pajonales, gato montés
    • portug. colocolo, gato palheiro
    • keč. usqhullu, usqu misi

    Sistematika

    Išskiriami 2 pampinės katės porūšiai:

    • L. c. colocolo – gyvena daugiausia kserofitų krūmynuose, iki 1800 m aukščio;
    • L. c. wolffsohni – gyvena kalnuose, iki 4000 m aukštyje.

    Be to, yra dar kelios labai giminingos rūšys, kartais irgi laikomos porūšiais:

    Šaltiniai

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia LT

    Pampinė katė: Brief Summary ( 立陶宛語 )

    由wikipedia LT提供

    Pampinė katė (lot. Leopardus colocolo) – Pietų Amerikos laukinių kačių (Leopardus) rūšis. Gyvena plačiose žemyno lygumų, kalnų pašlaičių srityse: nuo pietų Patagonijos iki Ekvadoro ir pietvakarių Kolumbijos, Andų slėniuose ir šlaituose, Gran Čake, Brazilijos Serade, pampose ir kt.

    Pampinė katė yra naminės katės dydžio. Kūno ilgis 56–67 cm, uodegos – 29–32 cm, sveria ~3 kg. Kailis rausvas arba tamsiai pilkas, ant galūnių, uodegos yra juodi dryžiai. Gyvena 9–18 metų.

    Maitinasi daugiausia viskašomis, jūrų kiaulytėmis, driežais, paukščiais. Vadą sudaro 2–3 jaunikliai.

    Vietiniai pavadinimai:

    isp. colocolo, gato de los pajonales, gato montés portug. colocolo, gato palheiro keč. usqhullu, usqu misi
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia LT

    Colocolokat ( 荷蘭、佛萊明語 )

    由wikipedia NL提供

    De colocolokat of kortweg colocolo (Leopardus colocolo) is een kleine gestreepte kat die voorkomt in het westen van Zuid-Amerika, in een gebied dat zich uitstrekt van Ecuador en Chili, over de Andes tot in Argentinië en enkele buurlanden. Er is slechts weinig bekend over de manier van jagen en voortplanten van de colocolo, maar aangenomen wordt dat hij 's nachts jaagt, met name op kleine zoogdieren en vogels. Van oorsprong zag men de colocolo samen met de pantanalkat en de pampakat als één diersoort, maar tegenwoordig ziet men de laatste twee als aparte ondersoorten van L. colocolo.[1][2]

    De colocolo is klein, slechts 55 tot 70 cm, en weegt gemiddeld 3 tot 7 kg. De kleur van de vacht varieert van grijs tot geel tot donkerbruin en is bedekt met donkerbruine strepen. Een worp bestaat meestal uit twee jongen. Colocolo's worden tussen de 9 en 16 jaar oud.

    Bronnen

    1. a b (en) Colocolokat op de IUCN Red List of Threatened Species.
    2. Wozencraft, W. C. (16 november 2005). Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds). ed. Mammal Species of the World (3rd edition ed.). Johns Hopkins University Press. pp. 538. ISBN 0-801-88221-4.
    Wikimedia Commons Zie de categorie Leopardus colocolo van Wikimedia Commons voor mediabestanden over dit onderwerp.
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia-auteurs en -editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia NL

    Colocolokat: Brief Summary ( 荷蘭、佛萊明語 )

    由wikipedia NL提供

    De colocolokat of kortweg colocolo (Leopardus colocolo) is een kleine gestreepte kat die voorkomt in het westen van Zuid-Amerika, in een gebied dat zich uitstrekt van Ecuador en Chili, over de Andes tot in Argentinië en enkele buurlanden. Er is slechts weinig bekend over de manier van jagen en voortplanten van de colocolo, maar aangenomen wordt dat hij 's nachts jaagt, met name op kleine zoogdieren en vogels. Van oorsprong zag men de colocolo samen met de pantanalkat en de pampakat als één diersoort, maar tegenwoordig ziet men de laatste twee als aparte ondersoorten van L. colocolo.

    De colocolo is klein, slechts 55 tot 70 cm, en weegt gemiddeld 3 tot 7 kg. De kleur van de vacht varieert van grijs tot geel tot donkerbruin en is bedekt met donkerbruine strepen. Een worp bestaat meestal uit twee jongen. Colocolo's worden tussen de 9 en 16 jaar oud.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia-auteurs en -editors
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia NL

    Pampaskatt ( 挪威語 )

    由wikipedia NO提供

    Pampaskatt, colocolo, peekaboo eller pantanalkatt (Leopardus colocolo) er et kattedyr som tilhører gruppen med amerikanske flekkede småkatter. Arten er endemisk for Sør-Amerika og har ulike navn etter de forskjellige leveområdene. Arten har, i likhet med de andre artene i ozelotlinjen, kun 18 kromosompar.[2] Det vanligste blant katter er 19 kromosompar.[2]

    Beskrivelse

    Pampaskatten varierer mye i utfarging, fra nesten sort til grå og gulaktig i grunnfargen. Kroppen blir omkring 42–79 cm og halen, som alltid har 9 mørke ringer, cirka 22–33 cm. Skulderhøyden er omkring 30–35 cm. Voksne individer veier normalt cirka 3–4 kilo, men den kan bli større. Den er på størrelse med en huskatt og kan forveksles med denne[3]. Populasjonen(e) i Andesfjellene framstår som så like fjellkatten at legfolk kan ha store problemer med å skille dem fra hverandre. Haleringene er imidlertid mye smalere (cirka 20 mm) og markeringsstrekene ved øynene mindre framtredende hos pampaskatten, som dessuten har lys nesebrusk. Hodet er bredt og rundt, og den har butt snuteparti. Ørene er bredt ansatt, og øynene er amberfarget og ganske store. Lemmene er forholdsvis korte og kraftige.

    Pelsen varierer fra tykk og myk i kalde strøk, til kort og stritt tilliggende i det varmere lavlandet. Pelsen varierer dessuten mye i både utfarging og markeringer, som i noen tilfeller kan være nesten fraværende. Flankene kan være sølvgrå og ryggen mørkere grå, mens undersiden er lysere og lemmene ofte rustrøde til rød-oransje.

    Arten regnes som nattaktiv og livnærer seg hovedsakelig av gnagere, spesielt fjellviscacia (Lagidium viscacia), og fugler.

    Utbredelse

    Pampaskatten er endemisk for Sør-Amerika og trives i gresskledd landskap, som den finner gjennom Andesfjellene fra Ecuador (fra cirka 00° 30’ S) og sørover, på pampasen sør i Brasil og sør til Patagonia (til 51° S). Selv om arten har blitt registrert i høyder på mer enn 5000 moh[4], er den mer typisk i lavere høyder enn det fjellkatten foretrekker. Allikevel vil disse kattene noen steder konkurrere om føden.

    Noen deler gjerne denne katten inn i tre distinkte populasjoner (som minst en studie[5] hevder kan være tre separate arter), men systematikken (se nedenfor) for denne arten regnes forsatt som uavklart hva populasjoner angår:

    • Colocolo (L. c. colocolo) – i Chile og langs vestsiden av Andesfjellene
    • Pantanalkatt (L. c. braccatus) – i Brasil, Paraguay og Uruguay
    • Pampaskatt (L. c. pajeros) – fra Colombia til Sør-Chile, langs østsiden av Andesfjellene

    Systematikk

    Systematikken for denne arten har vært omstridt, men som fjellkatten regnes den nå inn i slekten Leopardus. Det er beskrevet flere varianter, men det er usikkert om disse kan kalles underarter eller ikke. Noen forskere deler arten inn i tre distinkte populasjoner, for eksempel Johnson m. fl. (1999)[6] og Garcia-Perea (1994)[5], men inndelingen som sådan er ikke lik. Andre, for eksempel Cossios og Angers (2007)[7], hevder at det finnes seks distinkte populasjoner. Foreløpig konkluderer imidlertid flertallet med at det må forskes mer på eventuelle subpopulasjoner før slike kan avklares.

    • L. c. braccatus Brasil, nordre Argentina
    • L. c. budini, Argentina
    • L. c. colocolo, det sentrale Chile
    • L. c. crespoi, nordvestlige Chile
    • L. c. garieppi, Peru, Ecuador, Bolivia
    • L. c. munoai, Uruguay
    • L. c. pajeros, Argentina, Chile
    • L. c. thomasi, Ecuador

    Referanser

    1. ^ Pereira, J., Lucherini, M., de Oliveira, T., Eizirik, E., Acosta, G., & Leite-Pitman, R. 2008. Leopardus colocolo. In: IUCN 2009. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2009.2. Besøkt 2010-02-07.
    2. ^ a b Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash. 2006-04-14. Atlas of Mammalian Chromosomes. John Wiley & Sons, 14. apr. 2006 - 544 sider. Besøkt 2015-12-21
    3. ^ http://www.wildcatconservation.org/wild-cats/south-america/pampas-cat/
    4. ^ Nowell, K. and Jackson, P. 1996. Wild Cats. Status Survey and Conservation Action Plan. IUCN/SSC Cat Specialist Group, Gland, Switzerland and Cambridge, UK.
    5. ^ a b Garcia-Perea, R. 1994. The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. American Museum Novitates 3096: 1-35.
    6. ^ Johnson, W. E., Slattery, J. P., Eizirik, E., Kim, J. H., Raymond, M. M., Bonacic, C., Cambre, R., Crawshaw, P., Nunes, A., Seuanez, H. N., Moreira, M. A. M., Seymour, K. L., Simon, F., Swanson, W. and O'Brien, S. J. 1999. Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species. Molecular Ecology 8: S79-S94.
    7. ^ Cossios, E. D. and Angers, B. 2007. Phylogeography and conservation of small cats from the high Andes. In: J. Hughes and R. Mercer (eds), Felid Biology and Conservation Conference 17-20 September: Abstracts, pp. 79. WildCRU, Oxford, UK.

    Eksterne lenker

    zoologistubbDenne zoologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den.
    Det finnes mer utfyllende artikkel/artikler på .
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia forfattere og redaktører
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia NO

    Pampaskatt: Brief Summary ( 挪威語 )

    由wikipedia NO提供

    Pampaskatt, colocolo, peekaboo eller pantanalkatt (Leopardus colocolo) er et kattedyr som tilhører gruppen med amerikanske flekkede småkatter. Arten er endemisk for Sør-Amerika og har ulike navn etter de forskjellige leveområdene. Arten har, i likhet med de andre artene i ozelotlinjen, kun 18 kromosompar. Det vanligste blant katter er 19 kromosompar.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia forfattere og redaktører
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia NO

    Ocelot pampasowy ( 波蘭語 )

    由wikipedia POL提供
    Commons Multimedia w Wikimedia Commons Wikisłownik Hasło w Wikisłowniku

    Ocelot pampasowy[5], kolokolo[6], kot pampasowy[6] (Leopardus colocolo) – gatunek drapieżnego ssaka z rodziny kotowatych, zamieszkującego Amerykę Południową. Opisany w 1782 roku przez Juana Ignacio Molinę pod nazwą Felis colocolo. Proponowany jest podział gatunku na trzy osobne.

    Występowanie i biotop

    W stanie naturalnym występuje w następujących krajach Ameryki Południowej: Ekwador, Peru, Argentyna, Boliwia, Brazylia i w izolowanych populacjach w Chile. Zamieszkują tereny trawiaste i krzewiaste, sawanny, zimne półpustynie, lasy górskie. Żyją w Andach, do wysokości 5 tys. m n.p.m.

    Charakterystyka ogólna

    Długość ciała 42,3–79 cm, ogona 23–33 cm; masa ciała 1,7–3,7 kg[7]. Krępa budowa ciała, przypominająca nieco europejskiego żbika, lecz kot pampasowy jest od niego mniejszy. W zależności od obszaru występowania głowa może być zaokrąglona lub lekko wydłużona. Kolor futra zróżnicowany w zależności od podgatunku, od szarego poprzez żółte do ciemnobrązowego, cętki duże, wyraźne, rozlewające się w duże plamy lub pasy. Brzuch i łapy jaśniejsze, ogon jasny, w wyraźne ciemne poprzeczne prążki. Uszy małe, lekko spiczaste, bez pędzelków. Na grzbiecie dłuższe włosy okrywowe tworzą grzywę.

    Pokarm

    Pożywienie: gryzonie (kawia domowa) i naziemne ptaki.

    Rozród

    Ciąża trwa około 80-85 dni, w miocie jest od 1 do 3 młodych. Na temat biologii rozrodu tych zwierząt wiadomo niewiele. Samice osiągają dojrzałość płciową prawdopodobnie około 2. roku życia.

    Długość życia

    W niewoli koty pampasowe żyją do 17 lat, na wolności od 9 do 16.

    Tryb życia

    Tryb życia tych zwierząt jest słabo znany. Uważa się, że polują nocą, ale widuje się je również za dnia. Prawdopodobnie są zwierzętami naziemnymi, ale w niewoli często odpoczywają na gałęziach drzew.

    Status

    W latach siedemdziesiątych XX wieku skóry tych zwierząt osiągały wysoką cenę i eksportowano je z Ameryki Południowej dziesiątkami tysięcy sztuk. Pod koniec lat 80. handel ustał. Obecnie podstawowym zagrożeniem dla tych kotów jest ludzkie osadnictwo.

    Wcześniej kota pampasowego zaliczano do rodzaju Felis, Lynchailurus i Oncifelis. Na podstawie 96 osobników z różnych kolekcji muzealnych Garcia-Perea zasugerował, że kot pampasowy występuje w trzech odrębnych gatunkach: Leopardus pajeros, Leopardus braccatus i Leopardus colocolo[8]. Jednak analiza genetyczna umożliwia istnienie podziału w poszczególnych populacjach, ale nie na poziomie gatunku[9][10]. Hipotezy te oczekują na potwierdzenie.

    Przypisy

    1. Leopardus colocolo, w: Integrated Taxonomic Information System (ang.).
    2. G.I. Molina: Saggio sulla storia naturale del Chili. Bologna: Nella Stamperia de S. Tommaso d’ Aquino, 1782, s. 295. (wł.)
    3. a b M. Lucherini, E. Eizirik, T. de Oliveira, J. Pereira & R.S.R. Williams 2015, Leopardus colocolo [w:] The IUCN Red List of Threatened Species 2018 [online], wersja 2017-3 [dostęp 2018-04-05] (ang.).
    4. Wilson Don E. & Reeder DeeAnn M. (red.) Leopardus colocolo. w: Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (Wyd. 3.) [on-line]. Johns Hopkins University Press, 2005. (ang.) [dostęp 8 grudnia 2007]
    5. W. Cichocki, A. Ważna, J. Cichocki, E. Rajska-Jurgiel, A. Jasiński & W. Bogdanowicz: Polskie nazewnictwo ssaków świata. Warszawa: Muzeum i Instytut Zoologii PAN, 2015, s. 135. ISBN 978-83-88147-15-9. (pol.ang.)
    6. a b Zwierzęta: encyklopedia ilustrowana. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005, s. 159. ISBN 83-01-14344-4.
    7. M.E. Sunquist & F.C. Sunquist: Family Felidae (Cats). W: D.E. Wilson & R.A. Mittermeier: Handbook of the Mammals of the World. Cz. 1: Carnivores. Barcelona: Lynx Edicions, 2009, s. 146. ISBN 978-84-96553-49-1. (ang.)
    8. R. Garcia-Perea. The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. „American Museum Novitates”. 3096, s. 1-35, 1994 (ang.).
    9. W. E. Johnson, J. P. Slattery, E. Eizirik, J.-H. Kim i inni. Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species.. „Molecular Ecology”. 8, s. 79-94, 1999 (ang.).
    10. E. Eizirik, W. E. Johnson, S. J. O'Brien, S. J. Submitted. Molecular systematics and revised classification of the family Felidae (Mammalia, Carnivora). „Journal of Mammalogy”.

    Bibliografia

    1. Wilson Don E. & Reeder DeeAnn M. (red.) Leopardus colocolo. w: Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (Wyd. 3.) [on-line]. Johns Hopkins University Press, 2005. (ang.) [dostęp 8 grudnia 2007]
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autorzy i redaktorzy Wikipedii
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia POL

    Ocelot pampasowy: Brief Summary ( 波蘭語 )

    由wikipedia POL提供

    Ocelot pampasowy, kolokolo, kot pampasowy (Leopardus colocolo) – gatunek drapieżnego ssaka z rodziny kotowatych, zamieszkującego Amerykę Południową. Opisany w 1782 roku przez Juana Ignacio Molinę pod nazwą Felis colocolo. Proponowany jest podział gatunku na trzy osobne.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autorzy i redaktorzy Wikipedii
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia POL

    Leopardus colocolo ( 葡萄牙語 )

    由wikipedia PT提供

    O colocolo[2] (Leopardus colocolo), ou gato-palheiro, (na literatura inglesa é referido como gato-dos-pampas) é um pequeno gato selvagem, nativo da zona ocidental central da América do Sul, que ocorre desde o Equador e Chile através da Cordilheira dos Andes na Argentina e alguns países andinos.[3] Pouco se conhece acerca dos hábitos de caça e dos cuidados parentais com os filhotes. Acredita-se que é um exímio caçador noturno, que caça principalmente pequenos mamíferos e aves. Através de levantamentos taxonômicos recentes, duas subespécies foram elevadas a espécies: o gato-palheiro-do-pantanal[4] (L. braccatus) e o gato-dos-pampas ou gato-palheiro-dos-pampas (L. pajeros).

    Características

    Aspectos físicos gerais

    O Leopardus colocolo é pequeno, alcança de 50 a 70 cm e um pesa de 3 a 7 kg, aproximadamente. A cor da sua pelagem varia de cinza a amarelo e de marrom escuro, coberto com franjas de cor marrom e linhas escuras na nuca e nos ombros. Vive normalmente entre 9 e 16 anos.

    Em um exemplar adulto, distingue-se por seu corpo alargado e flexível. Suas orelhas são pontiagudas e pequenas, e seu rosto amplo, similar no aspecto ao gato doméstico. Têm poderosos dentes, principalmente os molares, que são pontiagudos. Reproduz-se uma vez ao ano, com uma prole de uma a três crias, a gestação demora 80 dias de gestação.

    Exemplares do Brasil

    Os exemplares presentes na região central do Brasil podem apresentar uma tonalidade marrom-avermelhada e patas total ou até mesmo parcialmente negras; os do estado do Rio Grande do Sul são cinza-amarelados. A região do ventre é mais clara e com pintas negras, ou marrons e/ou uma faixa de pelos de 7 centímetros de comprimento no dorso, (em regiões frias), estendendo-se da cabeça até a ponta da cauda. Apresenta pelos consideravelmente longos. Os olhos são marrom-amarelados.

    Alimenta-se de pequenos mamíferos, como pacas, cuícas, lebres, diversos tipos de vegetais, algumas aves, ovos de aves ou répteis, insetos e pequenos répteis. Pode ser considerado praticamente terrestre, mas pode escalar árvores e passar grande parte do dia descansando em troncos, é de habito noturno e solitário, mas formam pares na época do acasalamento. Os cuidados parentais duram até os filhotes completarem um ano de idade. Atinge a maturidade sexual aos dois anos de idade. A época de reprodução estende-se de abril a julho. Habita áreas abertas como pampas, campos, cerrados, pantanal e florestas montanhosas (região andina).

    No Brasil, sua distribuição ainda é pouco clara, pode ocorrer no Rio Grande do Sul, partes de Mato Grosso e Mato Grosso do Sul, Brasil central (cerrado) até o sudoeste do Piauí, sudeste do Maranhão, oeste da Bahia e do Estado de Minas Gerais[5].

    No Rio Grande do Sul acredita-se que a espécie está em eminente perigo de desaparecimento, devido à caça indiscriminada e ao extermínio dos campos e banhados de várzeas, nas baixadas entre as coxilhas[6].

    Subespécies

    • Leopardus colocolo braccatus (por alguns elevada a espécie: L. braccatus)
    • Leopardus colocolo budini
    • Leopardus colocolo colocolo
    • Leopardus colocolo crespoi
    • Leopardus colocolo garieppi
    • Leopardus colocolo munoai
    • Leopardus colocolo pajeros (por alguns elevada a espécie: L. pajeros)
    • Leopardus colocolo thomasi
    • Leopardus colocolo Pantanal
    • Acrescenta-se ainda a subespécie dos pampas

    Notas

    1. Cat Specialist Group (2002). Oncifelis colocolo (em inglês). IUCN 2006. Lista Vermelha de Espécies Ameaçadas da IUCN de 2006 . Página visitada em 11 May 2006. Database entry includes justification for why this species is near threatened
    2. Wozencraft, W. C. (16 noviembre 2005). En Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds): Spp. Mamíferas del Mundo, 3ª ed., Johns Hopkins University Press, 538. ISBN 0-8018-8221-4
    3. Diego Queirolo; et al. (2013). «Avaliação do risco de extinção do gato-palheiro». Biodiversidade Brasileira. Consultado em 18 de setembro de 2013. Arquivado do [file:///C:/Users/F%C3%A1bio/Downloads/375-1653-1-PB.pdf original] Verifique valor |URL= (ajuda) (PDF) em 12 de agosto de 2013 !CS1 manut: Uso explícito de et al. (link)
    4. (em inglês)Leopardus colocolo
    5. (em português)Diversas informações do Gato palheiro[ligação inativa]
    6. Silva, Flávio,. Mamíferos silvestres, Rio Grande do Sul 3a edição revista e ampliada ed. Porto Alegre, RS: [s.n.] ISBN 9788561941093. OCLC 910664643 !CS1 manut: Nomes múltiplos: lista de autores (link)

     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autores e editores de Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia PT

    Leopardus colocolo: Brief Summary ( 葡萄牙語 )

    由wikipedia PT提供

    O colocolo (Leopardus colocolo), ou gato-palheiro, (na literatura inglesa é referido como gato-dos-pampas) é um pequeno gato selvagem, nativo da zona ocidental central da América do Sul, que ocorre desde o Equador e Chile através da Cordilheira dos Andes na Argentina e alguns países andinos. Pouco se conhece acerca dos hábitos de caça e dos cuidados parentais com os filhotes. Acredita-se que é um exímio caçador noturno, que caça principalmente pequenos mamíferos e aves. Através de levantamentos taxonômicos recentes, duas subespécies foram elevadas a espécies: o gato-palheiro-do-pantanal (L. braccatus) e o gato-dos-pampas ou gato-palheiro-dos-pampas (L. pajeros).

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Autores e editores de Wikipedia
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia PT

    Leopardus colocolo ( 摩爾多瓦語 )

    由wikipedia RO提供
    Blue question mark.svg
    Acest articol are nevoie de ajutorul dumneavoastră.
    Puteți contribui la dezvoltarea și îmbunătățirea lui apăsând butonul Modificare.

    Leopardul de pampas (Leopardus colocolo) este o specie mică de felină.

    Răspândire

     src=
    Arealul de răspândire al speciei Leopardus colocolo

    Acesta se găsește pe pantele împădurite din Anzi, în Ecuador, Peru, Bolivia, în pădurile de la nord de Chile, Paraguay Chaco, în zonele deschise împădurite din centrul, vestul, nord-estul, și sudul Braziliei, Argentina și Uruguay, și în sudul Patagoniei.

    Greutatea

    În general, greutatea leopardului de pampas variază între 3 și 7 kg, media situându-se la 5 kg.

    Lungime

    435 - 700 mm; med. 567.50 mm (17.13 - 27.56 în;. Med 22.34 in)

    Reproducerea

    Sezon de reproducere

    La această specie de leopard, perioada de reproducere apare în perioada aprilie-iulie.

    Ritualul de imperechere

    Sistemul de împerechere și comportamentul acestui animal nu sunt cunoscute.

    Durata de viață

    Longevitatea în această specie nu a fost raportată. Cu toate acestea, alte specii de feline de dimensiuni similare trăiesc, de obicei, între 10 și 15 ani.

    Rolul în ecosistem

    Ca un prădător, leopardul de pampas influențează dimensiunile populațiilor speciilor de prada.

    Subspecii

    Arborele filogenetic al genului Leopardus[2]

    Leopardus

    Leopardus wiedii - Marguay



    Leopardus pardalis - Ocelot






    Leopardus jacobita - Pisica andină



    Leopardus colocolo - Leopardul de pampas





    Leopardus tigrinus - Pisica tigru



    Leopardus guigna - Kodkod



    Leopardus geoffroyi - Pisica lui Geoffroy





    Există două subspecii cunoscute de Leopardus colocolo:

    Mai multe foste subspecii au fost deprinse cu rangul de specii. Alte subspecii:

    Note

    1. ^ Eroare la citare: Etichetă invalidă; niciun text nu a fost furnizat pentru ref-urile numite iucn
    2. ^ Stephen O'Brien, Warren Johnson, „L'évolution des chats”, Pour la science, nr. 366, 2008, ISSN 0153-4092 pe baza articolelor W. Johnson et al., „The late Miocene radiation of modern felidae - a genetic assessment”, Science, nr. 311, 2006 și C. Driscoll et al., „The near eastern origin of cat domestication”, Science, nr. 317, 2007.
    Commons
    Wikimedia Commons conține materiale multimedia legate de Leopardus colocolo
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia autori și editori
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia RO

    Leopardus colocolo: Brief Summary ( 摩爾多瓦語 )

    由wikipedia RO提供

    Leopardul de pampas (Leopardus colocolo) este o specie mică de felină.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia autori și editori
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia RO

    Pampaskatt ( 瑞典語 )

    由wikipedia SV提供

    Pampaskatt (Leopardus colocolo eller Oncifelis colocolo) är en liten art i familjen kattdjur som lever bland annat på Pampas i Sydamerika.

    Utseende

    Pälsens färg varierar mycket mellan svart, ljusgrå och gulaktig. Flera individer har mörka fläckar och strimmor på kroppen som varierar i storlek och form. Det förekommer även enfärgade pampaskatter. Katten har ibland mycket långt hår så att den känns större än den egentligen är. Pampaskatten har en kroppslängd omkring 70 cm och en svanslängd omkring 30 cm. Vikten är för vuxna djur i naturen cirka tre kilogram och för djur i fångenskap upp till sju kilogram.[2]

    Utbredning

    Arten förekommer på grässlätten i södra Brasilien och Patagonien men även i Anderna från Ecuador söderut. Habitatet utgörs av både tempererade skogar och öppna landskap. Pampaskatten hittas bland annat i buskskogar, i gräsmarker, i skogsdungar, i träskmarker och i klippiga regioner. Den når i Anderna 5000 meter över havet.[1] Iakttagelser från södra Colombia behöver bekräftelse.[3]

    Levnadssätt

    Denna katt är huvudsakligen aktiv på natten. Den livnär sig av gnagare, till exempel marsvin, och på marken levande fåglar. Vid kustlinjen plundrar katten även ägg och ungdjur av pingviner. Arten har även bra förmåga att klättra i träd.[2] Dessutom finns många berättelser om pampaskatter som stjäl tamhöns.[1]

    Fortplantningssättet är främst känt från individer som hölls i fångenskap. Honan föder en till tre ungar per kull efter 80 till 85 dagar dräktighet. Unga honor kan para sig framgångsrik när de är två år gamla. Pampaskatten lever cirka nio år i fångenskap och några exemplar blev 16 år gamla.[3]

    Parningstiden ligger mellan april och juni.

    Pampaskatten listas av IUCN som nära hotad.[1]

    Taxonomi

    Artens ställning i systematiken är omstridd. Tidigare räknades djuret till släktet Felis och idag klassas den ofta i släktet Oncifelis. Några forskare anser att pampaskatten utgör ett eget släkte, Lynchailurus. Wilson & Reeder infogar släktet Oncifelis i släktet Leopardus.[4] De sistnämnda forskare och García-Perea (1994) hävdar även att arten ska skiljas i tre arter.[1]

    Andra forskare beskriver följande underarter.

    Källor

    Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från tyskspråkiga Wikipedia

    Noter

    1. ^ [a b c d e] Leopardus colocoloIUCN:s rödlista, auktor: Lucherini, M., Eizirik, E., de Oliveira, T., Pereira, J. & Williams, R.S.R. (2016), besökt 9 oktober 2016.
    2. ^ [a b] Sunquist & Sunquist (2002) sid. 201-204
    3. ^ [a b] Javier Pereira (1 juli 2009). ”Pampas cat”. ARKive. Arkiverad från originalet den 8 januari 2018. https://web.archive.org/web/20180108113048/http://www.arkive.org/pampas-cat/leopardus-colocolo/. Läst 9 oktober 2016.
    4. ^ Wilson & Reeder (2005) Leopardus colocolo

    Tryckta källor

    • D. E. Wilson und D. M. Reeder: Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, 2005. ISBN 0-8018-8221-4
    • Mel Sunquist & Fiona Sunquist: Wild Cats of the World. The Universit of Chicago Press, Chicago 2002, ISBN 0-226-77999-8
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia författare och redaktörer
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia SV

    Pampaskatt: Brief Summary ( 瑞典語 )

    由wikipedia SV提供

    Pampaskatt (Leopardus colocolo eller Oncifelis colocolo) är en liten art i familjen kattdjur som lever bland annat på Pampas i Sydamerika.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia författare och redaktörer
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia SV

    Pampa kedisi ( 土耳其語 )

    由wikipedia TR提供
    Başlığın diğer anlamları için Colo Colo (anlam ayrımı) sayfasına bakınız.

    Pampa kedisi (Leopardus colocolo), kedigiller (Felidae) familyasından Güney Amerika'ya özgü bir tür.

    Özellikleri

    Görünüm açısından pampa kedileri, Güney Amerika'nın farklı bölgelerinde önemli ölçüde farklılaşır. Bu durum, sınıflandırılmada zorluklara yol açar.

    Kürk rengi, renk skalasında siyahtan sarıya, sarıdan açık boz renge kadar uzanır. Kürkü bazı kısımlarda çok uzun olduğundan yele izlenimi bırakır. Bu durum kedinin olduğundan büyük görünmesine sebep olur. Pampa kedisinin gövde uzunluğu 70 cm, kuyruk uzunluğu ise 30 cm'dir. Omuz boyu yüksekliği 60 cm tutar. Yetişkin bir pampa kedisinin ağırlığı 3 kg ile (doğal ortamda) 7 Kg (esaret altında) aralığında değişir.

    Yaşam alanı

    Pampa kedisi, Brezilya'dan Patagonya'ya kadar step düzlüklerde yaşar. Ayrıca Güney ve Orta-batı Güney Amerika'nın (Ekvador'dan güneye) And bölgelerinde'de rastlanır. Pampa kedisi, hem açık arazi de hem de kendisine uygun ormanlarda bulunur.

    Yaşam tarzı

    Pampa kedisi ağırlıklı olarak gece aktifdir. Küçük kemirgenlerle ve yerde yaşayan küçük kuşlarla beslenir. Patagonya sahillerinde yaşayan pampa kedileri penguenleri ve civcivleri avlama konusunda uzmanlaşmıştır. Yaşadıkları alanda, kümesleri yağmaladıkları sık sık bildirilir.

    Pampa kedileri, Nisan-Temmuz aralığında çifleşirler ve bir batında bir ile üç arasında yavru dünyaya getirirler.

    Diğer

    Pampa kedisi, türü tehlikede görülür ve CITES sözleşmesinde Ek.II listesine dahil edilmiştir.

    García-Perea (1994) ve Wilson & Reeder'e göre (2005) gerçekte Pampa kedisinin 3 türü mevcuttur.

    • Leopardus colocolo, büyüktür ve Şili'de Andlar'ın batı tarafında yaşar.
    • Leopardus pajeros, orta büyüklüktedir ve Ekvador'dan itibaren tüm Arjantin üzerinden Patagonya'ya kadar uzanan en geniş dağılıma sahiptir.
    • Leopardus braccatus, en küçüğü olup Brezilya, Paraguay ve Uruguay'ın nemli ve sıcak otlaklarında görülür.
    Familya: Kedigiller (Felidae)
    Bu şablon nesli tükenmiş türleri içermemektedir.
    Alt familya: Küçük kediler (Felinae)
    Acinonyx Çita (A. jubatus) Caracal Karakulak (C. caracal) Altın kedi Borneo altın kedisi (C. badia) • Asya altın kedisi (C. temminckii) Felis Evcil kedi (Felis catus) • Gri kedi (F. bieti) • Sazlık kedisi (F. chaus) • Pallas kedisi (F. manul) • Benekli kedi (F. margarita) • Kara ayaklı kedi (F. nigripes) • Yaban kedisi (F. silvestris) Leopardus Pantanal kedisi (L. braccatus) • Pampa kedisi (L. colocolo) • Geoffroy kedisi (L. geoffroyi) • Şili orman kedisi (L. guigna) • And kedisi (L. jacobitus) • Pampa kedisi (L. pajeros) • Oselo (L. pardalis) Serval Serval (L. serval) Lynx Kanada vaşağı (L. canadensis) • Bayağı vaşak (L. lynx) • İber vaşağı (L. pardinus) • Doru vaşak (L. rufus) Pardofelis Mermer kedisi (P. marmorata) Prionailurus Pars kedisi (P. bengalensis) • Iriomote kedisi (P. iriomotensis) • Yassıbaş kedi (P. planiceps) • Paslı kedi (P. rubiginosus) • Balıkçı kedi (P. viverrinus) Afrika altın kedisi Afrika altın kedisi (P. aurata) Puma Puma (P. concolor) • Yaguarundi (P. yagouaroundi)
    Alt familya: Büyük kediler (Pantherinae)
    Dumanlı pars Dumanlı pars (N. nebulosa) • Borneo dumanlı parsı (N. diardi) Panthera Aslan (P. leo) • Jaguar (P. onca) • Pars (P. pardus) • Kaplan (P. tigris) • Kar leoparı (P. uncia)
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia yazarları ve editörleri
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia TR

    Pampa kedisi: Brief Summary ( 土耳其語 )

    由wikipedia TR提供
    Başlığın diğer anlamları için Colo Colo (anlam ayrımı) sayfasına bakınız.

    Pampa kedisi (Leopardus colocolo), kedigiller (Felidae) familyasından Güney Amerika'ya özgü bir tür.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia yazarları ve editörleri
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia TR

    Леопард колоколо ( 烏克蘭語 )

    由wikipedia UK提供

    Таксономічні примітки

    В 1994 Гарсія Переа (ісп. Garcia Perea) припустив, що цей вид можна розділити на 3 окремих види: Lynchailurus colocolo, L. pajeros, та L. braccatus на основі морфологічних ознак. Однак генетичний аналіз підтримує існування популяційного поділу в цьому виді, але не на рівні видів (Johnson et al. 1999). Генетичний підрозділ (Уругвай та південна частина Бразилії; Болівія та північна частина Чилі, західна Аргентина і центральний Чилі: Johnson et al. 1999) дещо відрізняється від підрозділів, визнаних Гарсією Переєю на основі морфології (центральний Чилі; Анди від Еквадору і з півдня через Аргентину та Уругвай, Парагвай і Бразилію).

    Крім того, в 2007 Коссіос (ісп. Cossios ) та Аньєрс (ісп. Angers) знайшли шість високо розбіжних клад у генетичному аналізі Андського населення (Перу, Болівія, Аргентина). Підвидоподібні та географічні підрозділи у цьому виді вимагають подальшого вивчення. Зона гібридизації між L. colocolo і L. tigrinus була знайдена шляхом генетичних аналізів зразків із центральної Бразилії (Johnson et al. 1999, Eizirik et al. 2007).[3]

    Систематика

    Якщо розглядати Leopardus braccatus (пантанальська кішка) і Leopardus pajeros (пампаська кішка) окремими видами, Колоколо поділятиметься на два підвиди[4]:

    • L. c. colocolo: забарвлення червоно або темно-сіре з іржаво-коричневими смугами на боках і двома смугами на кожній щоці, корицева верхня сторона вух із чорними краями та кінчиками. Є 4–5 червонуватих кілець на хвості (зовнішні два темніші), темно-коричневі смуги на ногах, чорні плями на грудях, і білуватий низ із іржаво-вохровими смугами. Підвид мешкає в центральній частині Чилі в субтропічних, ксерофітних лісах на висотах до 1,800 метрів.
    • L. c. wolffsohni: подібний зовнішній вигляд, але боки мають великі, червоно-коричневі розеткоподібні плями з темнішими кордонами, верхня сторона вух чорна з сіруватою основою і невеликою сірою плямою. Є, як правило, 8 кілець на хвості (того ж кольору, що бокові плями), а також насичено темно-коричневі (майже чорні) смуги на ногах і плями / смуги на нижніх частинах тіла. Живе в північній частині Чилі в колючих чагарниках і парамо. Три особини були сфотографовані на висотах між 2,000 і 4,100 метрів.

    Зовні колоколо відрізняється від пантанальської кішки більшим розміром, кольором волосяного покриву і малюнком на хутрі. Деякі пампаські кішки такого ж розміру, як колоколо; деякі підвиди пампаської кішки мають той же колір волосяного покриву і малюнок як колоколо з підвиду L. c. wolffsohni[5]

    Генетика

    Генетичні дослідження показали, що філогенетична роду Leopardus відокремилася від лінії спільного предка 8 млн років тому. Найбільш близькі види L. jacobita й L. colocolo розділились трохи більше ніж 1.5 млн років тому[6].

    Філогенетичне древо роду Leopardus

    Leopardus

    Leopardus pardalis — Оцелот



    Leopardus wiedii — Маргай






    Leopardus colocolo — Колоколо



    Leopardus jacobita — Андська кішка





    Leopardus tigrinus — Онцила




    Leopardus guigna — Кодкод



    Leopardus geoffroyi — Леопард Жофруа







    Ареал

    Мешкає на трав'янистих рівнинах Південної Америки (Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Еквадор, Парагвай, Перу, Уругвай), серед чагарників, рідколісся, й зрідка у заплавах бразильських пантанал і в напівпосушливих холодних пустелях Патагонії. Зустрічається у високогірних районах Анд, хоча вид був записаний на висотах більш ніж 5,000 м (Nowell & Jackson 1996), більшість записів стосуються більш низьких висот (в середньому 3,567 м, в порівнянні з 4,236 для андської кішки (Perovic et al. , 2003).[3]

    В 2016 році вперше колоколо було виявлено в пустелі Сечура[7].

    Зовнішній вигляд

    Довжина голови й тіла: 42–79 см, довжина хвоста: 22–33 см, вага: 3—3.7 кг[8]. Висота в плечах 300–350 мм. Забарвлення від жовтувато-білого й сірувато-жовтого до коричневого, сіро-коричневого, сріблясто-сірого й світло-сірого. Поперечні жовті чи коричневі смуги присутні на спині та боках. Дві смужки йдуть від очей по щоках і зустрічаються під горлом. Колір, малюнок і текстура шерсті значно змінюється протягом широкого діапазону проживання колоколо. Хутро довге. Хвіст пухнастий. Мордочка широка. Вуха загострені[9].

    Життя

     src=
    Замальовка Вільяма Жардіна 1846

    Поведінка

    Колоколо — перш за все нічні мисливці, але їх нерідко зустрічали під час полювання і в денний час. Кішка в основному наземна тварина, але при потребі може залізти на дерево[9]. Вокальний репертуар подібний до репертуару інших малих котячих, і включає шипіння, фиркання, нявкання, булькання і муркотіння[2]. Довге хутро на спині, яке може бути до семи сантиметрів у довжину, стоїть прямо, коли кішка нервує або налякана, створюючи видимість що вона набагато більша, ніж насправді[8].

    Живлення

    Колоколо полює на малих ссавців, таких як кавієві та віскаші, птахів (наприклад, схованохвости), а також на ящірок і великих комах.

    Життєвий цикл

    Кішка народжує від одного до трьох кошенят. Дітонародження, що відбувались в неволі не показали жодної вказівки на сезонний пік народження. Народжене в зоопарку Цинциннаті маля важило 132 грами.[2] Середня тривалість життя становить дев'ять років, але деякі особини прожили більше 16 років[8][10][8].

    Загрози та охорона

    Втрата середовища проживання (перетворення в сільськогосподарські орні землі) і деградація (шляхом випасу худоби) вважається серйозною загрозою для цього виду у більшій частині ареалу. Загрозою також є вбивство для захисту птахівництва і полювання для традиційних культурних цілей у високих Андах. Є втрати L. colocolo на дорогах[3].

    Не дивлячись на факт, що шкури колоколо не мають жодного комерційного значення, значне число шкур, як відомо, було присутнє в обороті міжнародної торгівлі хутром. Між 1976 і 1979 7,8239 зразків на суму $1,8 мільйона, як повідомлялось, експортували з Буенос-Айреса, Аргентина. Число шкур в торгівлі різко зменшилося у 1980-х, скоротившись до 361 в 1983 і до нуля в 1984. Це різке зниження збігається з підсиленням законодавства, що забороняє полювання, торгівлю, і комерційний експорт в Аргентині.[2].

    До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) колоколо занесений як вид, що близький до загрозливого стану, тому що майбутні зниження чисельності популяцій в результаті перетворення середовища існування можуть призвести до його кваліфікації як вразливого виду. Вид включений в Додаток II СІТЕС. Вид охороняється національним законодавством на більшій частині свого ареалу. Полюванням заборонене в Аргентині, Болівії, Чилі та Парагваю, правила полювання встановлені в Перу. Живе в багатьох захищених територіях (13 в Аргентині, Pereira et al. 2002)[3].

    Посилання

    1. Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — С. 80. — ISBN 978-966-613-977-4.
    2. а б в г Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 201—204. — ISBN 0226779998. (англ.)
    3. а б в г Pereira, J., Lucherini, M., de Oliveira, T., Eizirik, E., Acosta, G. & Leite-Pitman, R. 2008. Leopardus colocolo. In: IUCN 2013 (англ.)
    4. Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) (англ.)
    5. Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. American Museum Novitates 3096: 1–35. PDF (англ.)
    6. Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF (англ.)
    7. Garcia-Olaechea, A. and Hurtado, C. M. 2016. Pampas Cat conservation in northwestern Peru. Small Wild Cat Conservation News 2 Архівовано 6 October 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine.: 18.
    8. а б в г ARKive. Архів оригіналу за 8 січень 2018. Процитовано 5 січень 2014.
    9. а б Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 251. — ISBN 0801880327.
    10. Sunquist, Mel; Sunquist, Fiona (2002). Wild cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 201–204. ISBN 0-226-77999-8.
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Автори та редактори Вікіпедії
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia UK

    Mèo đồng cỏ Nam Mỹ ( 越南語 )

    由wikipedia VI提供
    Đối với các định nghĩa khác, xem Mèo đồng cỏ Nam Mỹ (định hướng).

    Mèo đồng cỏ Nam Mỹ hay Mèo cỏ (danh pháp hai phần: Oncifelis colocolo là một loài mèo đốm và sọc bản địa sườn núi Andez ở Trung và Bắc Chile[2]. Loài này thuộc chi Oncifelis trong họ Mèo. Loài này được mô tả bởi vào năm. Cho đến gần đây nó đã được xếp vào loài mèo phổ biến rộng rãi hơn mèo Pampas (L. pajeros) và mèo Pantanal (L. braccatus),[1] và một số người còn phân loại nó là phụ loài của Colocolo.[3][4] Rắc rối là khi chúng được phân loại là một phân loài của Colocolo, loài "kết hợp" đôi khi lại được xem là mèo Pampas.[5]

    Tham khảo

    1. ^ a ă Wozencraft, W. C. (2005). “Order Carnivora”. Trong Wilson, D. E.; Reeder, D. M. Mammal Species of the World . Nhà in Đại học Johns Hopkins. tr. 538. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
    2. ^ Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. American Museum Novitates 3096: 1-35.
    3. ^ Sunquist, M. E., & Sunquist, F. C. (2009). Colocolo (Leopardus colocolo). Pp. 146 in: Wildons, D. E., & Mittermeier, R. A. eds. (2009). Handbook of the Mammals of the World. Vol. 1. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 978-84-96553-49-1
    4. ^ Pereira, J., Lucherini, M., de Oliveira, T., Eizirik, E., Acosta, G., Leite-Pitman, R. (2008). Leopardus colocolo. Sách Đỏ IUCN các loài bị đe dọa. Phiên bản 2010.4. Liên minh Bảo tồn Thiên nhiên Quốc tế. Truy cập ngày 5 tháng 1 năm 2011.
    5. ^ Novak, R. M., eds. (1999). Walker's Mammals of the World. Vol. 1. 6th edition. Johns Hopkins University Press, Baltimore. ISBN 0-8018-578-9
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia tác giả và biên tập viên
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia VI

    Mèo đồng cỏ Nam Mỹ: Brief Summary ( 越南語 )

    由wikipedia VI提供
    Đối với các định nghĩa khác, xem Mèo đồng cỏ Nam Mỹ (định hướng).

    Mèo đồng cỏ Nam Mỹ hay Mèo cỏ (danh pháp hai phần: Oncifelis colocolo là một loài mèo đốm và sọc bản địa sườn núi Andez ở Trung và Bắc Chile. Loài này thuộc chi Oncifelis trong họ Mèo. Loài này được mô tả bởi vào năm. Cho đến gần đây nó đã được xếp vào loài mèo phổ biến rộng rãi hơn mèo Pampas (L. pajeros) và mèo Pantanal (L. braccatus), và một số người còn phân loại nó là phụ loài của Colocolo. Rắc rối là khi chúng được phân loại là một phân loài của Colocolo, loài "kết hợp" đôi khi lại được xem là mèo Pampas.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia tác giả và biên tập viên
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia VI

    Пампасская кошка ( 俄語 )

    由wikipedia русскую Википедию提供
    Для термина «Колоколо» см. также другие значения.
    Царство: Животные
    Подцарство: Эуметазои
    Без ранга: Вторичноротые
    Подтип: Позвоночные
    Инфратип: Челюстноротые
    Надкласс: Четвероногие
    Подкласс: Звери
    Инфракласс: Плацентарные
    Надотряд: Лавразиотерии
    Отряд: Хищные
    Подотряд: Кошкообразные
    Семейство: Кошачьи
    Подсемейство: Малые кошки
    Вид: Пампасская кошка
    Международное научное название

    Leopardus colocolo
    (Molina, 1782)

    Синонимы
    • Oncifelis colocolo
    • Lynchailurus colocolo
    Ареал

    изображение

    Охранный статус Wikispecies-logo.svg
    Систематика
    на Викивидах
    Commons-logo.svg
    Изображения
    на Викискладе
    ITIS 726251NCBI 61406EOL 1053888FW 224069

    Пампасская кошка[1] (лат. Leopardus colocolo) — хищное млекопитающее семейства кошачьих. Иногда пампасской кошкой называют также подвид, который в некоторых систематиках считается отдельным видом Leopardus pajeros.

    Местное название кошки — колоколо — дало имя арауканскому вождю Колоколо[2].

    Описание

    Водится на травянистых равнинах Южной Америки (Аргентина, Боливия, Бразилия, Чили, Эквадор, Парагвай, Перу, Уругвай), среди кустарников, редколесья, и изредка в поймах бразильских пантанал и в полузасушливых холодных пустынях Патагонии. В высокогорных районах Анд, хотя вид был замечен на высоте более 5000 м, большинство записей касаются более низких высот.

    Тело у кошки плотное, ноги короткие, голова большая. Шерсть грубая лохматая желтовато-серого цвета, с бурыми или соломенно-желтыми удлиненными пятнами. Вдоль хребта волосы образуют подобие гривы, на пушистом хвосте красно-бурые кольца. Длина тела животного около 76 см, хвост около 25 см вес кошки 8 — 11.5 кг, в среднем 9 кг.

    Пампасская кошка охотится на грызунов, птиц, а также ящериц и больших насекомых. Она — прежде всего ночной охотник, но её нередко встречали во время охоты и в дневные часы.

    Всего было описано семь подвидов этого животного.

    Продолжительность жизни: в неволе живут 10 — 12 лет, максимум 16 лет.

    Примечания

    1. Соколов В. Е. Пятиязычный словарь названий животных. Млекопитающие. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. — М.: Рус. яз., 1984. — С. 107. — 10 000 экз.
    2. Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. {{{заглавие}}}. — ISBN 0226779998. (англ.)


    Панда Это заготовка статьи по зоологии. Вы можете помочь проекту, дополнив её.
    Улучшение статьи
    Для улучшения этой статьи желательно:
     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Авторы и редакторы Википедии

    Пампасская кошка: Brief Summary ( 俄語 )

    由wikipedia русскую Википедию提供

    Пампасская кошка (лат. Leopardus colocolo) — хищное млекопитающее семейства кошачьих. Иногда пампасской кошкой называют также подвид, который в некоторых систематиках считается отдельным видом Leopardus pajeros.

    Местное название кошки — колоколо — дало имя арауканскому вождю Колоколо.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Авторы и редакторы Википедии

    南美草原貓 ( 漢語 )

    由wikipedia 中文维基百科提供
    二名法 Leopardus colocolo
    (Molina, 1782)

    南美草原貓学名Leopardus colocolo) 是一種南美洲中西部草原上的小型貓科動物,分布在安第斯山兩側地區,共有兩個亞種。

    南美草原貓體型很小,一般體長只有55-70厘米,体重3-7公斤。體毛顏色多爲灰色,黃色和暗褐色,並有暗褐色的條紋。通常一胎兩仔,平均壽命爲9到16年。

    参考

     src= 维基共享资源中相關的多媒體資源:南美草原貓分類 src= 维基物种中的分类信息:南美草原貓
    1. ^ Oncifelis colocolo. IUCN Red List of Threatened Species 2006. International Union for Conservation of Nature. 2002. Database entry includes justification for why this species is near threatened
     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    维基百科作者和编辑
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia 中文维基百科

    南美草原貓: Brief Summary ( 漢語 )

    由wikipedia 中文维基百科提供

    南美草原貓 (学名:Leopardus colocolo) 是一種南美洲中西部草原上的小型貓科動物,分布在安第斯山兩側地區,共有兩個亞種。

    南美草原貓體型很小,一般體長只有55-70厘米,体重3-7公斤。體毛顏色多爲灰色,黃色和暗褐色,並有暗褐色的條紋。通常一胎兩仔,平均壽命爲9到16年。

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    维基百科作者和编辑
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia 中文维基百科

    コロコロ (哺乳類) ( 日語 )

    由wikipedia 日本語提供
    コロコロ Lydekker - Colocolo.JPG 保全状況評価 NEAR THREATENED
    (IUCN Red List Ver.3.1 (2001))
    Status iucn3.1 NT.svg 分類 : 動物界 Animalia : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata : 哺乳綱 Mammalia 亜綱 : 獣亜綱 Theria : 食肉目 Carnivora : ネコ科 Felidae 亜科 : ネコ亜科 Felinae : Leopardus : コロコロ L. colocolo 学名 Leopardus colocolo
    (Molina, 1782) 和名 コロコロ 英名 Colocolo
     src=
    生息域(広域)
     src=
    生息域(詳細)

    コロコロ(英名Colocolo, Pampas Cat)は、南アメリカ中西部に自生する小型で、縦縞模様の野生のである。別名パンパスキャットパジェロとも呼ばれ、三菱自工製SUV「パジェロ」の名の由来となっている。

    エクアドルチリからアンデス山脈を越えてアルゼンチンまで分布する。狩りや繁殖についてはほとんど分かっていないが、夜行性で主に小型の哺乳類や鳥類を食べると考えられている。近年の分類学的な研究によって独立種とされた L. braccatusL. pajeros は、以前は本種の亜種であるとされていた。

    コロコロは平均で体長55-70cm、尾長27-35cm、体重3-7kgという大きさで、毛の色は灰色から黄色の地にこげ茶色の縦縞が入っている。耳の先端は尖り、房毛がある。オスはメスよりひとまわり大きい。一度におよそ2匹の子猫を生み、およそ9年から16年間生きる。

    外部リンク[編集]

    関連項目[編集]

     src= ウィキメディア・コモンズには、コロコロ (哺乳類)に関連するメディアおよびカテゴリがあります。  src= ウィキスピーシーズにコロコロに関する情報があります。
     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    ウィキペディアの著者と編集者
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia 日本語

    コロコロ (哺乳類): Brief Summary ( 日語 )

    由wikipedia 日本語提供
     src= 生息域(広域)  src= 生息域(詳細)

    コロコロ(英名Colocolo, Pampas Cat)は、南アメリカ中西部に自生する小型で、縦縞模様の野生のである。別名パンパスキャット、パジェロとも呼ばれ、三菱自工製SUV「パジェロ」の名の由来となっている。

    エクアドルチリからアンデス山脈を越えてアルゼンチンまで分布する。狩りや繁殖についてはほとんど分かっていないが、夜行性で主に小型の哺乳類や鳥類を食べると考えられている。近年の分類学的な研究によって独立種とされた L. braccatus と L. pajeros は、以前は本種の亜種であるとされていた。

    コロコロは平均で体長55-70cm、尾長27-35cm、体重3-7kgという大きさで、毛の色は灰色から黄色の地にこげ茶色の縦縞が入っている。耳の先端は尖り、房毛がある。オスはメスよりひとまわり大きい。一度におよそ2匹の子猫を生み、およそ9年から16年間生きる。

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    ウィキペディアの著者と編集者
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia 日本語

    콜로콜로 ( 韓語 )

    由wikipedia 한국어 위키백과提供

     src= 칠레의 축구 클럽에 대해서는 콜로-콜로 문서를 참고하십시오.

    콜로콜로(colocolo, 학명: Leopardus colocolo)는 칠레 중부와 북부 지역의 안데스 산맥 서부 경사면에서 발견되는 작은 반점과 줄무늬 고양이류의 일종이다.[2] 최근까지 더 널리 분포하는 팜파스고양이(L. pajeros)와 판타날고양이(L. braccatus)를 포함했으며,[1] 일부 저자는 아직까지 이들 종을 콜로콜로의 아종으로 간주한다.[3][4]

    계통 분류

    다음은 고양이과의 계통 분류이다.[5]

    고양이과

    마카이로두스아과

        표범아과 구름표범속

    보르네오구름표범

       

    구름표범

        표범속    

    눈표범

       

    호랑이

           

    재규어

         

    표범

       

    사자

              고양이아과마블고양이속

    마블고양이

    황금고양이속

    보르네오황금고양이

       

    아시아황금고양이

              서벌속

    서벌

    카라칼속

    카라칼

       

    아프리카황금고양이

            호랑고양이속    

    오셀롯

       

    마게이

             

    콜로콜로

       

    안데스산고양이

           

    호랑고양이

         

    코드코드

       

    조프루아고양이

                스라소니속

    붉은스라소니

         

    캐나다스라소니

         

    스라소니

       

    이베리아스라소니

                치타속

    치타

        퓨마속

    퓨마

    재규어런디속

    재규어런디

              마눌속

    마눌

    삵속

    붉은점박이삵

         

    납작머리삵

         

    고기잡이삵

       

              고양이속

    정글고양이

         

    검은발고양이

         

    모래고양이

       

    들고양이(집고양이 포함)

                           

    각주

    1. Wozencraft, W.C. (2005). 〈Order Carnivora〉 [식육목]. Wilson, D.E.; Reeder, D.M. 《Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference》 (영어) 3판. 존스 홉킨스 대학교 출판사. 538쪽. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
    2. Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. Archived 2007년 7월 15일 - 웨이백 머신 American Museum Novitates 3096: 1-35.
    3. Sunquist, M. E., & Sunquist, F. C. (2009). Colocolo (Leopardus colocolo). Pp. 146 in: Wildons, D. E., & Mittermeier, R. A. eds. (2009). Handbook of the Mammals of the World. Vol. 1. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 978-84-96553-49-1
    4. {{{사정}}} ({{{연도}}}). {{{제목}}}. 2010 IUCN 위기종의 적색 목록. IUCN 2010. {{{다운로드}}} 내려받음.
    5. Stephen J. O’Brien and Warren E. Johnson (2010). “The Evolution of CATS” (PDF). 《SCIENTIFIC AMERICAN, INC.》.
     title=
    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia 작가 및 편집자
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia 한국어 위키백과

    콜로콜로: Brief Summary ( 韓語 )

    由wikipedia 한국어 위키백과提供
     src= 칠레의 축구 클럽에 대해서는 콜로-콜로 문서를 참고하십시오.

    콜로콜로(colocolo, 학명: Leopardus colocolo)는 칠레 중부와 북부 지역의 안데스 산맥 서부 경사면에서 발견되는 작은 반점과 줄무늬 고양이류의 일종이다. 최근까지 더 널리 분포하는 팜파스고양이(L. pajeros)와 판타날고양이(L. braccatus)를 포함했으며, 일부 저자는 아직까지 이들 종을 콜로콜로의 아종으로 간주한다.

    許可
    cc-by-sa-3.0
    版權
    Wikipedia 작가 및 편집자
    原始內容
    參訪來源
    合作夥伴網站
    wikipedia 한국어 위키백과