Hypostomus és un gènere de peixos de la família dels loricàrids i de l'ordre dels siluriformes.[2]
Es troba a hàbitats d'aigua dolça de Sud-amèrica.[3]
Hypostomus és un gènere de peixos de la família dels loricàrids i de l'ordre dels siluriformes.
Hypostomus is a genus of catfish in the family Loricariidae. They are native to tropical and subtropical South America. H. plecostomus is the popular freshwater aquarium fish formerly known as Plecostomus plecostomus. The taxonomic structure of the Loricariidae is still being expanded by scientists. Hypostomus is a highly species-rich and widely distributed catfish genus.[1]
This genus is the type member of its tribe Hypostomini and subfamily Hypostominae.[2][3] The type species of Hypostomus is H. guacari.[4]
With the inclusion of Aphanotorulus, Isorineloricaria and Squaliforma, the genus Hypostomus is by far the largest genus of Loricariidae and the second largest genus of catfish.[5][6] However, a good way to split up the genus further is unclear.[2] Species level taxonomy of Hypostomus is still poorly known as well as the phylogenetic relationships within and of the genus. It has been shown that the genus does not form a natural group.[3] However, small monophyletic groups are known to exist within the genus Hypostomus, such as the H. cochliodon group.[5] Aphanotorulus and Isorineloricaria are considered separate genera by some authors based on molecular information.[6]
Studies conducted with representatives of some genera of Hypostominae showed that within this group, the diploid number ranges from 2n = 52 to 2n = 80. However, the supposed wide karyotypic diversity that the family Loricariidae or the subfamily Hypostominae would present is almost exclusively restricted to the genus Hypostomus and the species from the other genera had a conserved diploid number.[7]
These species are originate from freshwater habitats of South America and the Caribbean island of Trinidad. They are found throughout most of the range of loricariids except for drainages west of the Atrato River (northwest Colombia). They are essentially ubiquitous throughout their range.[2] Maximum diversity in number of species of Hypostomus occurs in rivers of the Paraná-Paraguay system.[3]
Hypostomus species are found in almost all aquatic habitats, from large rivers to small rivulets.[8] The typical habitat would be relatively fast moving water over a shallow gravel bed. Most species are lowland, sluggish stream- and lake-dwellers usually found associated with submerged wood; however, many species may be found among rocks in piedmont to mountain streams with moderate to swift flow. Members of this genus may be found over a range of substrates such mud, detritus, gravel, and sand.[2] Many species spawn in hollows dug into mud banks or within hollow logs.[2]
As in all loricariids, these species have a suckermouth. They use their mouth as well as the pectoral, pelvic and caudal fin areas, to interact with the rocky river-bottom. The comb-toothed inferior mouth of Hypostomus is able to grasp green algae on the river bottom. With the help of the suckermouth, which anchor the fishes, in conjunction with the arched design of pectoral and pelvic fin spines, they are also able to remain upright while exploring this substratum. In addition, their large, concave caudal fin is associated with fast locomotion over short distances.[9]
Also like other loricariids, Hypostomus species exhibit plates of armor over their body.[2] The colouration among Hypostomus species varies. They may have a white ground color and black spots, or brown and spotted, or even black with red, gold, or white spots. Abdomen also varies in color from white to black and may be spotted or not.[2] The caudal fin is forked with the lower lobe longer than upper. Most species have stout bodies, but some do have thinner, elongate bodies.[2]
In most species, males develop hypertrophied odontodes on the leading edge of the pectoral fin spine and the end of the spine may become swollen. In some species, the males may also develop hypertrophied odontodes on the body during the breeding season.[2]
Hypostomus species are well known for the ability to breathe air. This is achieved through a slightly modified stomach that is larger and thinner than in non-air breathers. To breathe air, Hypostomus must orient itself vertically.[10]
Species of the H. cochliodon group are fairly large loricariids that reach about 30 centimetres (12 in) SL. Their colouration is typically dark brown with spots generally developed over most surfaces; however, most species of this group have been observed to have a well-developed ability to alter color according to substrate. Except for H. sculpodon, these species tend to have a deep body at the dorsal fin origin; this makes the body appear humped.[11] Along with Panaque, species of the H. cochliodon group are unique among loricariids for xylophagy, or the ability to digest wood, accomplished through specialized spoon-shaped teeth. In H. hemicochliodon and H. sculpodon appear to be intermediate between other species of Hypostomus and the H. cochilodon group by feeding less on wood and lacking specialized teeth; many other Hypostomus will occasionally eat wood, but wood only amounts to a very small fraction of their diet.[11]
There are currently 155 recognized species in this genus:
{{cite web}}: CS1 maint: url-status (link) Hypostomus is a genus of catfish in the family Loricariidae. They are native to tropical and subtropical South America. H. plecostomus is the popular freshwater aquarium fish formerly known as Plecostomus plecostomus. The taxonomic structure of the Loricariidae is still being expanded by scientists. Hypostomus is a highly species-rich and widely distributed catfish genus.
Hypostomus es el mayor género de coroncoros o "bagres acorazados", peces de agua dulce de la familia Loricariidae.[3] Incluye al popular pez de acuario plecostomus (anteriormente descrito como Plecostomus plecostomus). Sin embargo, aún es muy discutida la clasificación de la familia Loricariidae.
Han sido incluidos en el género Hypostomus, los antiguos géneros Aphanotorulus, Cheiridodus, Cochliodon, Isorineloricaria, Plecostomus, Squaliforma y Watawata.[4][5] Sin embargo, no se ha aclarado una mejor manera de dividir el género.[6] La taxonomía de Hypostomus y las relaciones filogenéticas entre las especies y de este con otros géneros aún están poco estudiadas.[7] Sin embargo, se han establecidos pequeños clados monofiléticos con especies, tales como los grupos H. unicolor y H. cochliodon.[4] Algunos autores consideran que Aphanotorulus, Isorineloricaria y Squaliforma son géneros separados, basados en la información molecular.[5]
Los estudios realizados con algunos representantes del género de Hypostominae mostraron que dentro de este grupo, el número diploide oscila entre 2n = 52 y 2n = 80. La supuesta amplia diversidad cariotípica dentro de la familia Loricariidae o la subfamilia Hypostominae se restringiría casi exclusivamente al género Hypostomus, mientras que las especies de los otros géneros habrían conservado un número diploide.[8]
Son peces de agua dulce, originarios de Sudamérica.[9] Se distribuyen ampliamente por el continente.[6] La máxima diversidad en el número de especies de Hypostomus se produce en los ríos del sistema Paraná-Paraguay.[7]
Se encuentran en casi todos los hábitat acuáticos, desde los grandes ríos hasta los arroyos pequeños.[10] Su hábitat típico aguas en movimiento relativamente rápido sobre lechos de grava de poca profundidad. Muchas especies habitan también en corrientes lentas y lagunas de las tierras bajas. Generalmente se encuentran asociadas con la madera sumergida, pero muchas especies se pueden encontrar entre las rocas, en el manantiales del piedemonte con flujo moderado a rápido. Habitan en diversos sustratos, como el barro, detritus, grava y arena.[6] Muchas especies se reproducen en agujeros excavados en los bancos de barro o en troncos huecos.[6]
Como las demás especies de la familia, las de este género tienen una boca en forma de ventosa en la parte inferior de la cabeza y a usan en conjunto con las aletas pectoral, pélvica y caudal, para interactuar con las rocas de fondo. Los dientes en forma de peine de la zona inferior de la boca sirven para recolectar las algas verdes en el fondo del río. Con la ayuda de la ventosa, que les sirve como ancla, en conjunto con los arcos de espinas de las aletas pectoral y pélvica son capaces de sostenerse mientras exploran el substrato. Además, su gran aleta caudal cóncava se asocia con la locomoción rápida en distancias cortas.[11]
Presentan placas a manera de armadura sobre su cuerpo.[6] La coloración es variable entre las especies de Hypostomus: las hay con un fondo de color blanco y manchas negras o con fondo marrón y manchas oscuras la mayoría, o incluso de fondo negro con manchas rojas, doradas, o blancas. El abdomen también varía en color, desde blanco hasta negro.[6] La mayoría de las especies tienen una capacidad bien desarrollada para alterar el color de acuerdo al sustrato. La aleta caudal se bifurca con el lóbulo inferior más largo que alto. La mayoría de las especies tienen un cuerpo de apariencia robusta, pero algunas tienen cuerpos más esbeltos.[6]
En la mayoría de las especies, los machos desarrollan odontoies (dientes dérmicos) hipertrofiados sobre la parte delantera de la espina de la aleta pectoral y al final de la espina pueden ser más grandes. En algunas especies, los machos también pueden desarrollar odontoides hipertrofiados en el cuerpo, durante la época reproductiva.[6]
Son bien conocidos por su capacidad para respirar aire. Esto se logra a través de un estómago ligeramente modificada que es más grande y más delgado. Para respirar aire deben orientarse verticalmente.[12]
Miden en promedio 30 cm de longitud. Con excepción de H. sculpodon, presentan una especie de joroba.[13]
Junto con las del género Panaque, las especies del grupo de H. cochliodon, son las únicas xiófagas de la familia Loricariidae y digieren la madera usando dientes especializados en forma de cuchara. H. hemicochliodon y H. sculpodon parecen ser intermedias entre las demás especies de Hypostomus y el grupo H. cochilodon pues consumen madera, aunque en menor proporción y no tienen dientes especializados; muchos otros Hypostomus de vez en cuando comen la madera, pero solo representa una fracción muy pequeña de su dieta.[13]
Lista de acuerdo con Armbruster[6] (se indica la referencia para las especies nuevas):
|coautores= (ayuda) 
Datos: Q1755056
Multimedia:
Especies: Hypostomus
Hypostomus es el mayor género de coroncoros o "bagres acorazados", peces de agua dulce de la familia Loricariidae. Incluye al popular pez de acuario plecostomus (anteriormente descrito como Plecostomus plecostomus). Sin embargo, aún es muy discutida la clasificación de la familia Loricariidae.
Han sido incluidos en el género Hypostomus, los antiguos géneros Aphanotorulus, Cheiridodus, Cochliodon, Isorineloricaria, Plecostomus, Squaliforma y Watawata. Sin embargo, no se ha aclarado una mejor manera de dividir el género. La taxonomía de Hypostomus y las relaciones filogenéticas entre las especies y de este con otros géneros aún están poco estudiadas. Sin embargo, se han establecidos pequeños clados monofiléticos con especies, tales como los grupos H. unicolor y H. cochliodon. Algunos autores consideran que Aphanotorulus, Isorineloricaria y Squaliforma son géneros separados, basados en la información molecular.
Los estudios realizados con algunos representantes del género de Hypostominae mostraron que dentro de este grupo, el número diploide oscila entre 2n = 52 y 2n = 80. La supuesta amplia diversidad cariotípica dentro de la familia Loricariidae o la subfamilia Hypostominae se restringiría casi exclusivamente al género Hypostomus, mientras que las especies de los otros géneros habrían conservado un número diploide.
Hypostomus est un genre de poissons de l'ordre des Siluriformes (cet ordre, qui compte environ le quart des espèces de poissons d'eau douce, regroupe les nombreuses espèces de poissons-chats et de silures).
L'espèce type, Hypostomus plecostomus, décrite par Linné en 1758 vit dans le plateau des Guyanes[1] mais son nom est massivement réutilisé par les aquariophiles pour désigner sans discernement toutes sortes d'Hypostominae. L'espèce de cette sous-famille la plus fréquente en aquariophilie est probablement Pterygoplichthys pardalis[2], qui possède 11 à 13 rayons dans la nageoire dorsale, quand les Hypostomus en possèdent 8 tout au plus. Plusieurs espèces d'Hypostomus sont connues pour faire des sons de stridulation grâce à leur épines pectorales[3].
En 2017, une nouvelle espèce a été décrite (Zootaxa)[5] :
Hypostomus est un genre de poissons de l'ordre des Siluriformes (cet ordre, qui compte environ le quart des espèces de poissons d'eau douce, regroupe les nombreuses espèces de poissons-chats et de silures).
L'espèce type, Hypostomus plecostomus, décrite par Linné en 1758 vit dans le plateau des Guyanes mais son nom est massivement réutilisé par les aquariophiles pour désigner sans discernement toutes sortes d'Hypostominae. L'espèce de cette sous-famille la plus fréquente en aquariophilie est probablement Pterygoplichthys pardalis, qui possède 11 à 13 rayons dans la nageoire dorsale, quand les Hypostomus en possèdent 8 tout au plus. Plusieurs espèces d'Hypostomus sont connues pour faire des sons de stridulation grâce à leur épines pectorales.
Gerklažiočiai šamukai (lot. Hypostomus) – dygiųjų skujažvynių šamukų (Loricariidae) šeimos žuvų gentis.
Labai didelė rūšių skaičiumi gentis. Žinoma apie 130 rūšių. Nuo artimiausiai giminingų genčių Glyptoperichthys ir Liposarcus jos skiriasi keliais požymiais. Pats ryškiausias požymis – tai nedidelis (septyni) žuvų nugarinio peleko stipinų skaičius. Paplitusios Pietų Amerikos gėluose vandenyse, tiek didelėse upėse, tiek ir upokšniuose. Akvariumuose auginamos vos kelios rūšys.
Gerklažiočiai šamukai (lot. Hypostomus) – dygiųjų skujažvynių šamukų (Loricariidae) šeimos žuvų gentis.
Labai didelė rūšių skaičiumi gentis. Žinoma apie 130 rūšių. Nuo artimiausiai giminingų genčių Glyptoperichthys ir Liposarcus jos skiriasi keliais požymiais. Pats ryškiausias požymis – tai nedidelis (septyni) žuvų nugarinio peleko stipinų skaičius. Paplitusios Pietų Amerikos gėluose vandenyse, tiek didelėse upėse, tiek ir upokšniuose. Akvariumuose auginamos vos kelios rūšys.
Hypostomus is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van harnasmeervallen (Loricariidae).[1]
Hypostomus is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van harnasmeervallen (Loricariidae).
Hypostomus er den største slekten i familien harniskmaller. Det er tropiske ferskvannsfisker som stort sett holder seg i hurtigstrømmende vann. De fleste artene holder seg i lavlandet. Mange arter yngler i huler som de graver i mudderbanker eller i hule trestokker.
Denne iktyologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den.
Hypostomus er den største slekten i familien harniskmaller. Det er tropiske ferskvannsfisker som stort sett holder seg i hurtigstrømmende vann. De fleste artene holder seg i lavlandet. Mange arter yngler i huler som de graver i mudderbanker eller i hule trestokker.
Multimedia w Wikimedia Commons Hypostomus – rodzaj słodkowodnych ryb sumokształtnych z rodziny zbrojnikowatych (Loricariidae), typ nomenklatoryczny podrodziny Hypostominae. Niektóre gatunki są popularnymi rybami akwariowymi zaliczanymi do grupy glonojadów.
Występują w Ameryce Południowej.
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Gatunkiem typowym jest Hypostomus guacari[4] – nazwa obecnie uznawana za synonim Hypostomus plecostomus.
Hypostomus – rodzaj słodkowodnych ryb sumokształtnych z rodziny zbrojnikowatych (Loricariidae), typ nomenklatoryczny podrodziny Hypostominae. Niektóre gatunki są popularnymi rybami akwariowymi zaliczanymi do grupy glonojadów.
Hypostomus é um gênero de peixes cascudos sul-americanos de água doce. O gênero tem 155 espécies.[1]
Hypostomus é um gênero de peixes cascudos sul-americanos de água doce. O gênero tem 155 espécies.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 4,2 до 70 см. Голова видовжена, трохи сплощена зверху в області морди. Рот являє собою своєрідну присоску. Зуби гребінчасті або у формі ложки. Тулуб кремезний, подовжений або гладкий, вкрито кістковими пластинками. Спинний плавець доволі високий, помірно довгий, з 1 жорстким променем (на його передньому краї присутні гіпертрофовані одонтоди — шкіряні зубчики). Мають своєрідний шлунок (частково товстий і частково тонкий). Грудні та черевні доволі широкі, за допомогою яких ці соми час від часу «пересуваються» камінням та скелями. Ці плавці також мають розвинені шипи, на грудних плавцях кінчики шипів опуклі. Жировий плавець крихітний. Хвостовий плавець великий, увігнутий.
Забарвлення спини та боків білого кольору з чорними плямами або коричневе (світло- або темно-) або темно-сіре з контрастними плямами, чи чорне червоними, золотавими та білими плямами. Черево коливається від білого до чорного забарвлення.
Це демерсальні риби. Населяють різні біотопи: швидкі річки, великі русла з каламутною водою і помірною течією, лісові струмки, заливні луки і болота, де спостерігається дефіцит кисню. Так, H.cochliodon, H.plecostomoides зустрічаються в лісових повільних річках і на заливних луках, а H.mutucae воліє прозорі, з хорошим кисневим режимом, швидкі річки з піщано-кам'янистим дном. Здатні дихати повітрям завдяки будові шлунка.
Активні переважно вдень. Кормова база також відрізняється у різних видів. Види зі швидких річок переважно полюють на водних безхребетних, яких всмоктують ротом. Види зі спокійних річок і боліт — м'якими водоростями і детритом, а також часточками деревини. Дуже ненажерливі.
Мешкають у водоймах від Центральної Америки до Аргентини. Також зустрічаються на острові Тринідад.
Для більшості видів сомів цього роду підходить акваріум від 150—200 літрів. На дно насипають суміш дрібного і середнього піску темних тонів. Як декор поміщають кілька корчів і кілька каменів. Рослини висаджують уздовж заднього скла. Вітається наявність в акваріумі рослини з широким листям, що плавають на поверхні води.
Неагресивні риби. Селити потрібно по 2—3 шт. або поодинці. Сусідами можуть бути риби середніх і верхніх шарів води. З донних риб добре уживаються з корідорасами та іншими видами панцирних сомів.
Для нормального розвитку і швидкого росту їжа в акваріумі у сомів має бути постійно. Годують їх свіжими овочами, ошпареним листям салату, кропиви, кульбаби, подорожника, а також живим харчем.
З технічних засобів знадобиться внутрішній фільтр середньої потужності для створення помірної течії, компресор. Для видів зі швидких річок фільтр повинен бути сильнішим. Температура тримання повинна становити 18—26 °C.
Hypostomus là một chi cá da trơn trong họ Loricariidae.
Hiện tại có 141 loài được ghi nhận:[1][2][3][4]
|coauthors= bị phản đối (trợ giúp) |coauthors= bị phản đối (trợ giúp) |coauthors= bị phản đối (trợ giúp) Hypostomus là một chi cá da trơn trong họ Loricariidae.
Нижнероты[1], или сомики-нижнероты[1] (лат. Hypostomus) — род лучепёрых рыб из семейства кольчужных сомов. Включает 155 видов, является крупнейшим родом в этом семействе сомов и вторым по количеству видов среди сомообразных. Научное название происходит от древнегреческих слов ύπο, то есть «под», и στόμα — «рот».
Общая длина тела представителей этого рода колеблется от 4,2 до 70 см. Голова удлиненная, немного уплощенная сверху в области рыла. Рот представляет собой своеобразную присоску. Зубы гребенчатые или в форме ложки. Туловище крепкое, удлиненное, гладкое или покрыто костными пластинками. Спинной плавник довольно высокий, умеренно длинный, с первым жестким лучом (по его переднем крае присутствуют гипертрофированные одонтоды — кожные зубы). Имеют своеобразный желудок (частично толстый и частично тонкий). Грудные и брюшные плавники достаточно широкие, с их помощью эти сомы время от времени «передвигаются» по камнями и скалами. Эти плавники также имеют развитые шипы, на грудных плавниках кончики шипов выпуклые. Жировой плавник крохотный. Хвостовой плавник большой, вогнутый.[источник не указан 434 дня]
Окраска спины и боков белого цвета с чёрными пятнами или коричневый (светло- или тёмно-) или тёмно-серый с контрастными пятнами, или чёрный с красными, золотистыми и белыми пятнами. Окрас брюха колеблется от белого до чёрного.
Это демерсальные рыбы. Населяют различные биотопы: быстрые реки, большие русла с мутной водой и умеренным течением, лесные ручьи, заливные луга и болота, где наблюдается дефицит кислорода. Так, H. cochliodon, H. plecostomoides встречаются в лесных медленных реках и на заливных лугах, а H. mutucae предпочитает прозрачные, с хорошим кислородным режимом, быстрые реки с песчано-каменистым дном. Способны дышать воздухом благодаря строению желудка.
Активны преимущественно днем. Кормовая база также отличается у разных видов. Виды из быстрых рек преимущественно охотятся на водных беспозвоночных, которых всасывают ртом. Виды из спокойных рек и болот — мягкими водорослями и детритом, а также кусочками древесины. Очень прожорливы.[источник не указан 434 дня]
Обитают в водоемах от Центральной Америки до Аргентины. Также встречаются на острове Тринидад.[источник не указан 434 дня]
Для большинства видов сомов этого рода подходит аквариум от 150—200 литров. На дно насыпают смесь мелкого и среднего песка темных тонов. В качестве декора помещают несколько коряг и несколько камней. Растения высаживают вдоль заднего стекла. Приветствуется наличие в аквариуме растений с широкими листьями, плавающими на поверхности воды.
Неагрессивные рыбы. Селить нужно по 2—3 особи или в одиночку. Соседями могут быть рыбы средних и верхних слоев воды. Из донных рыб хорошо уживаются с коридорасами и другими видами панцирных сомов.
Для нормального развития и быстрого роста пища в аквариуме у сомов должно быть постоянно. Кормят их свежими овощами, ошпаренным листьями салата, крапивы, одуванчика, подорожника, а также живым кормом.
С технических средств понадобится внутренний фильтр средней мощности для создания умеренной течения, компрессор. Для видов из быстрых рек фильтр должен быть мощнее. Температура содержания должна составлять 18—26 °C.[источник не указан 434 дня]
В состав рода включают 115 признанных видов:
Нижнероты, или сомики-нижнероты (лат. Hypostomus) — род лучепёрых рыб из семейства кольчужных сомов. Включает 155 видов, является крупнейшим родом в этом семействе сомов и вторым по количеству видов среди сомообразных. Научное название происходит от древнегреческих слов ύπο, то есть «под», и στόμα — «рот».
