Має великий рот з виступаючою нижньою щелепою і високий спинний плавець. Зазвичай має сріблясте забарвлення з зеленою, блакитною або коричневою спиною. М'ясо біле, пластівчасте, іноді жирне. Дорослі риби важать 14-25 кг при довжині до 1,2 м. На першому році життя живиться планктоном, потім переходить до живлення дрібними рибами.
Білорибиця — прохідна риба: вона нагулюється в морі, а для розмноження заходить в річки.
В Євразії ареал охоплює Каспійське море, басейни Волги, Уралу і Терека. На нерест весною мігрує до 3000 км вверх по проти течії. Завдяки розбудові гребль, гідроелектростанцій і водосховищ, міграції стали неможливими, тому вид, за даними МСОП, вважається зниклим у природі.[2][4] Однак популяція підтримується виключно штучно, розводиться за допомогою інкубації.[5]
Як альтернатива, Stenodus leucichtys вважають видом в широкому сенсі (sensu lato), який містить два підвиди.[3] Крім Stenodus leucichthys leucichthys, який зустрічаються у внутрішніх водах, інший підвид — нельма, Stenodus leucichthys nelma (Pallas, 1773) — поширений у азійських та північноамериканських річках Арктичного басейну. Наразі нельма вважається окремим видом Stenodus nelma.[2][5][6][7][8]
Stenodus є філогенетично близькими до сигів (Coregonus), від яких відрізняється типовою для хижих риб морфологією.[9]
