Alstremèria és el nom català de les diverses espècies de plantes amb flor del gènere Alstroemeria. Clàssicament s'havia considerat aquest gènere com a membre de la família Liliaceae, però la moderna classificació filogenètica la posa en una família pròpia, l'Alstroemeriaceae. Originàries de l'Amèrica del Sud, hom les acostuma a anomenar Lliri dels Inques o Lliri del Perú, encara que les espècies són majoritàriament xilenes i brasileres. Les xilenes acostumen a créxer a l'hivern i les del Brasil no fan a l'estiu. Totes són perennes, tret de l'A. graminea "Taltalia", una petita planta pròpia del desert d'Atacama (Xile). El gènere rebé el seu nom en homenatge al baró suec Clas Alströmer (Claus von Alstroemer 1736 - 1794), un amic de Linneu; les llavors d'aquestes plantes foren unes de les moltes que el baró collí en un viatge que va fer a Sud-amèrica el 1753. Qui primer descrigué científicament la planta fou el botànic francès Louis Feuillée, encara que la classificació s'atribueixi a Linneu.
Aquestes plantes tenen un únic rizoma fi, o un grup de rizones (la "corona"). Té unes arrels d'emmagatzematge d'aigua unides al rizoma per arrels principals, en una forma similar a les arrels de les dàlies. Les tiges aèries poden ser molt curtes en algunes espècies alpines dels Andes (uns pocs centímetres), o assolir el metre i mig en altres espècies. Anualment (o més sovint en alguns híbrids), les arrels produeixen fins a 80 nous brots per planta, cadascun acabat en una umbel·la d'unes 10 flors. Potser el tret morfològic més fascinant i revelador de les Alstroemeria i altres plantes cosines (les molt semblants Bomarea, de la mateixa família Alstroemeriaceae) sigui el fet que les fulles són resupinades, és a dir, que pivoten cent vuitanta graus sobre el seu eix, de manera que el que sembla la part superior de la fulla és, de fet, la inferior. Aquesta característica és també distintiva de les orquídies.
Les flors d'aquest gènere acostumen a ser molt vistoses. Els sis tèpals (tèpal indica tant els pètals com els sèpals quan uns i altres s'assemblen, com en les amaril·lis) són força similars. En algunes espècies dos tèpals són més grans i de colors ben cridaners, de manera que actuen com a reclams per a la pol·linització. L'ovari és inferior i les llavors són dures i arrodonides.
A continuació hi ha una llista no exhaustiva de les espècies incloses en aquest gènere.
Alstremèria és el nom català de les diverses espècies de plantes amb flor del gènere Alstroemeria. Clàssicament s'havia considerat aquest gènere com a membre de la família Liliaceae, però la moderna classificació filogenètica la posa en una família pròpia, l'Alstroemeriaceae. Originàries de l'Amèrica del Sud, hom les acostuma a anomenar Lliri dels Inques o Lliri del Perú, encara que les espècies són majoritàriament xilenes i brasileres. Les xilenes acostumen a créxer a l'hivern i les del Brasil no fan a l'estiu. Totes són perennes, tret de l'A. graminea "Taltalia", una petita planta pròpia del desert d'Atacama (Xile). El gènere rebé el seu nom en homenatge al baró suec Clas Alströmer (Claus von Alstroemer 1736 - 1794), un amic de Linneu; les llavors d'aquestes plantes foren unes de les moltes que el baró collí en un viatge que va fer a Sud-amèrica el 1753. Qui primer descrigué científicament la planta fou el botànic francès Louis Feuillée, encara que la classificació s'atribueixi a Linneu.
Alstromérie nebo také alstremerka či boubelka je jednoděložná rostlina z čeledi alstremerkovité (Alstroemeriaceae), dříve řazená do čeledi liliovité (Liliaceae). Především kvůli jihoamerickému původu se této rostlině často přezdívá peruánská lilie nebo lilie Inků.
Tato vytrvalá bylina, která dorůstá do výšky až 1,5 metru, svými květy na první pohled připomíná drobné lilie. Je tvořena oddenkem se svazečky hlíz, lodyhou, kopinatými listy a květenstvím se souměrnými nálevkovitými květy se šesti okvětními lístky. Vyskytuje se v nejrůznějších barevných variantách od červené, fialové nebo růžové přes oranžovou a žlutou až po bílou.[1] Na květech jsou patrné drobné tečky a čárkování v tmavších barvách.[1]
Pochází z Jižní Ameriky, roste především v Chile, Argentině nebo Brazílii. Má ráda dostatek vláhy, a proto se vyskytuje spíše ve vlhkých křovinatých oblastech.[1] Pro krásný tvar a zbarvení květů se však rozšířila do celého světa. V USA, Austrálii, Mexiku, na Novém Zélandě, Kanárských ostrovech nebo Madeiře byla dokonce naturalizována.
Předností alstromérie je bohaté květenství s atraktivními květy. Z toho důvodu se často používá pro květinové dekorace nebo kytice. Také našla využití jako okrasná rostlina často pěstovaná v zimních zahradách a sklenících.
Obrázky, zvuky či videa k tématu Alstromérie ve Wikimedia Commons
Alstromérie nebo také alstremerka či boubelka je jednoděložná rostlina z čeledi alstremerkovité (Alstroemeriaceae), dříve řazená do čeledi liliovité (Liliaceae). Především kvůli jihoamerickému původu se této rostlině často přezdívá peruánská lilie nebo lilie Inků.
Inkalilje (Alstroemeria) er en slægt med rundt regnet 100 arter, som er udbredt i de tropiske områder af Mellem- og Sydamerika, Australien og New Zealand. Det er flerårige urter, som danner rodstængler eller knolde. Stænglerne er hårløse og bærer bladene spredtstillet. Bladene er hele med buede bladribber og hel rand. Blomsterne sidder enkeltvis eller i små stande fra bladhjørnerene eller i spidsen af skuddet. De er 3-tallige og symmetriske med én symmetriakse. Kronbladene er røde, lyserøde, hvide, gule eller orangerøde. Frugterne er kapsler eller bær med mange frø.
Beskrevne arter
Die Inkalilien (Alstroemeria) sind eine Gattung in der Familie der Inkaliliengewächse (Alstroemeriaceae) innerhalb der Ordnung der Lilienartigen (Liliales), gehören also zu den Einkeimblättrigen Pflanzen (Liliopsida). Die Gattung wurde von Carl von Linné zu Ehren des schwedischen Kaufmanns und Botanikers Claes Alströmer (1736–1794) benannt.[1] Es gibt etwa 126 Arten. Aus wenigen Arten wurden sehr viele Sorten gezüchtet, vor allem aus Alstroemeria aurea (Syn.: Alstroemeria aurantiaca). Die Hybriden sind beliebte Schnittblumen.
Alstroemeria-Arten wachsen als saisongrüne, ausdauernde krautige Pflanzen. Sie bilden Rhizome oder Knollen als Überdauerungsorgane. Die wechselständigen am Stängel verteilt angeordneten, resupinaten Laubblätter sind einfach und ganzrandig.
Die Blüten stehen einzeln oder in achsel- oder endständigen, traubigen oder doldigen Blütenständen (Infloreszenzen) mit laubblattähnlichen Hochblättern. Die zwittrigen, meist zygomorphen Blüten sind dreizählig. Es sind zwei Kreise mit je drei freien, spatelförmigen Blütenhüllblättern vorhanden, von denen nur die drei des äußeren Kreises gleichgestaltet sind. Die oberen Blütenhüllblätter des inneren Kreises sind bei den Naturformen und auch vielen Sorten gestreift. Am unteren Ende der Perigonblätter wird Nektar sezerniert. Es sind zwei Kreise mit je drei freien, dünnen Staubblättern vorhanden. Die auf einem ringförmigen Nektarium entspringenden Staubfäden sind aufwärts gebogen. Drei Fruchtblätter sind zu einem dreikammerigen, unterständigen Fruchtknoten. In jeder Fruchtknotenkammern stehen die vielen Samenanlagen in zwei Reihen. Der dreigabelige Griffel endet in drei kurz zurückgekrümmten Narben.
Blütenformel: ↓ P 3 + 3 A 3 + 3 G ( 3 ) ¯ {displaystyle downarrow P_{3+3};A_{3+3};G_{overline {(3)}}} 
Sie bilden lokulizidale Kapselfrüchte, die viele Samen enthalten.
Die Chromosomenbasiszahl ist n = 8.
Die Heimat sind die gemäßigten Zonen bis in die Tropen, in Südamerika und Mittelamerika, sowie Australien und Neuseeland. Die Inkalilien gehören damit zum süd-hemisphärischen Florenreich. Ihr Verbreitungsmuster gleicht damit dem von mindestens 28 anderen Blütenpflanzenfamilien[2].
1762 wurde die Gattungsname Alstroemeria von Carl von Linné in Planta Alströmeria aufgestellt und er benannte sie zu Ehren seines Studenten Claus Alstroemer (1736–1794).[1] Die Typusart ist Alstroemeria salsilla L. Sie ist die Typusgattung der Familie der Alstroemeriaceae. Synonyme für Alstroemeria L. sind: Schickendantzia Pax, Taltalia Ehr. Bayer.
In der Gattung Inkalilien (Alstroemeria) gibt es etwa 126 Arten. Hier mit den Unterarten und Synonymen: [3][4]
Viele Alstroemeria-Sorten werden als Zierpflanzen, besonders als Schnittblumen, genutzt. Je nach Autor und Anlass stehe sie meist für Zuneigung, Freundschaft, Liebe, Vertrauen und Hingabe.
Von einigen Alstroemeria-Arten werden die stärkereichen, unterirdischen Pflanzenteile gegart gegessen.[6]
Die Inkalilien (Alstroemeria) sind eine Gattung in der Familie der Inkaliliengewächse (Alstroemeriaceae) innerhalb der Ordnung der Lilienartigen (Liliales), gehören also zu den Einkeimblättrigen Pflanzen (Liliopsida). Die Gattung wurde von Carl von Linné zu Ehren des schwedischen Kaufmanns und Botanikers Claes Alströmer (1736–1794) benannt. Es gibt etwa 126 Arten. Aus wenigen Arten wurden sehr viele Sorten gezüchtet, vor allem aus Alstroemeria aurea (Syn.: Alstroemeria aurantiaca). Die Hybriden sind beliebte Schnittblumen.
Liwtu (mapudungun simimanta), Iskaychiru amanqay icha Inka amanqay (genus Alstroemeria) nisqaqa huk yurakunap rikch'anam, 120-chá rikch'aqniyuq, tukuynin Awya Yalapi wiñaq.
Kaymi huk iskaychiru amanqay rikch'aqkuna:
Wikispecies nisqaqa qillqasqa p'anqayuqmi kay hawa: Liwtu
Liwtu (mapudungun simimanta), Iskaychiru amanqay icha Inka amanqay (genus Alstroemeria) nisqaqa huk yurakunap rikch'anam, 120-chá rikch'aqniyuq, tukuynin Awya Yalapi wiñaq.
Sosina Înka, berfiya/zembeqa înkayiyan (Alstroemeria) navê cinsekê riwekan ê famîleya sosinên Înka (Alstroemeriaceae) ye. Ji aliyê Carl von Linné ve bo xatirê riweknasê swêdî Claes Alströmer (1736–1794) bi navê Alstroemeria hatiye navdandin. 40 heya 65 endamên vê riwekê hene.
Ji welatên înkayiyan belav bûye. Beriya ku parzemîna Amerîkayê bê vedîtin, li Amerîkayê wekî Înka, Maya gelek şarezayî pêş ketibûn. Alstroemeria riwekeke pirrsalane ye ku demsalane (werzane) hêşîn e. Ji bo cinsê xwe berdewam bike, kokên xwe zêde dike. Li welatê înkayiyan Amerîkayê gelek tê dîtin. Hin celebên wê tên xwarin.
Альстрёмерий (лат. Alstroemeria ) – Alstroemeriaceae кушкыл-влакын тукымыш пура, Кечывалвел Америкын шуко верлаште кушшо пеледыш.
Альстрёмерий (лат. Alstroemeria ) – Alstroemeriaceae кушкыл-влакын тукымыш пура, Кечывалвел Америкын шуко верлаште кушшо пеледыш.
Альстрёмерия ( латин Alstroemeria ) — альстрёмерия котырса быдмӧг увтыр. Сійӧ быдмӧ Лунвыв Америкаын.
Альстрёмерия ( лат. Alstroemeria ) — Alstroemeriaceae семьяысь Лымшор Америкалэн сяськаё будос. Дуннеын тодмо ог 120 пӧртэм.
Альстрёмерия ( лат. Alstroemeria ) — альстрёмерия котырись быдмас увтыр. Альстрёмерия увтырӧ пырöны 120 вид. Альстрёмерия пантасьӧ Лунвыв Америкаын.
Альстрёмерия ( лат. Alstroemeria ) — Alstroemeriaceae семьяысь Лымшор Америкалэн сяськаё будос. Дуннеын тодмо ог 120 пӧртэм.
Альстрёмерия ( латин Alstroemeria ) — альстрёмерия котырса быдмӧг увтыр. Сійӧ быдмӧ Лунвыв Америкаын.
Альстрёмерия ( лат. Alstroemeria ) — альстрёмерия котырись быдмас увтыр. Альстрёмерия увтырӧ пырöны 120 вид. Альстрёмерия пантасьӧ Лунвыв Америкаын.
Alstroemeria (/ˌælstrɪˈmɪəriə/), commonly called the Peruvian lily or lily of the Incas, is a genus of flowering plants in the family Alstroemeriaceae. They are all native to South America, although some have become naturalized in the United States, Mexico, Australia, New Zealand, Madeira and the Canary Islands. Almost all of the species are restricted to one of two distinct centers of diversity; one in central Chile, the other in eastern Brazil. Species of Alstroemeria from Chile are winter-growing plants, while those of Brazil are summer growing. All are long-lived perennials except A. graminea, a diminutive annual from the Atacama Desert of Chile.
Plants of this genus grow from a cluster of tubers. They send up fertile and sterile stems, the fertile stems of some species reaching 1.5 meters (4.9 feet) in height. The leaves are alternately arranged and resupinate, twisted on the petioles so that the undersides face up. The leaves are variable in shape and the blades have smooth edges. The flowers are solitary or borne in umbels. The flower has six petals each up to 5 centimeters (2.0 inches) long. They come in many shades of red, orange, purple, green, and white, flecked and striped and streaked with darker colors. There are six curving stamens. The stigma has three lobes. The fruit is a capsule with three valves. Alstroemeria are classified as an inferior monocot, meaning the petals are located above the ovary and the leaf veins are parallel.[2]
An Alstroemeria cultivar
Alstroemeria capsule viewed from above, showing anatomical detail, including apical beak, vascular bundles (in section) in ribs etc.
Alstroemeria seed capsule viewed from side, showing winged ribs and (triangular pyramidal) apical beak.
Premature dehiscence of Alstroemeria seed capsule
The genus was described by Johan Peter Falk and his thesis supervisor Carl Linnaeus in his 1762 dissertation Planta Alströmeria.[3] Linnaeus bears the botanical authority (L.).
The genus was named after the Swedish baron Clas Alströmer (1736–1794), a friend of Linnaeus.
Many hybrids and at least 190 cultivars have been developed, featuring many markings and colors, including white, yellow, orange, apricot, pink, red, purple, and lavender. The most popular and showy hybrids commonly grown today result from crosses between species from Chile (winter-growing) with species from Brazil (summer-growing). This strategy has overcome the florists' problem of seasonal dormancy and resulted in plants that are evergreen, or nearly so, and flower for most of the year. This breeding work derives mainly from trials that began in the United States in the 1980s; the main breeding is done nowadays by companies in the Netherlands. The flower, which resembles a miniature lily, is very popular for bouquets and flower arrangements in the commercial cut flower trade. These delicate flowers survive up to 14 days in water without any signs of shrivelling.[4]
Most cultivars available for the home garden will bloom in the late spring and early summer. The roots are hardy to a temperature of 23 °F (−5 °C). The plant requires at least six hours of morning sunlight, regular water, and well-drained soil.
The following cultivars have gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit, all with a hardiness rating of H4 (Hardy – average winter −10 to −5 °C (14 to 23 °F)) apart from 'Friendship' (H5: Hardy – cold winter −15 to −10 °C (5 to 14 °F)):
Some alstroemerias have escaped cultivation and become weeds, such as Alstroemeria pulchella. and A. aurea, which are now weeds in Australia.
Alstroemeria × hybrida in the Lalbagh Botanical Gardens 
Alstroemeria 'Saturne' Alstroemeria (/ˌælstrɪˈmɪəriə/), commonly called the Peruvian lily or lily of the Incas, is a genus of flowering plants in the family Alstroemeriaceae. They are all native to South America, although some have become naturalized in the United States, Mexico, Australia, New Zealand, Madeira and the Canary Islands. Almost all of the species are restricted to one of two distinct centers of diversity; one in central Chile, the other in eastern Brazil. Species of Alstroemeria from Chile are winter-growing plants, while those of Brazil are summer growing. All are long-lived perennials except A. graminea, a diminutive annual from the Atacama Desert of Chile.
Alstroemeria, generalmente llamada «astromelia», «lirio del Perú» o «lirio de los Incas», es un género de Sudamérica con alrededor de 120 especies, principalmente de regiones frescas y montañosas en los Andes.
La planta es tuberosa o rizomatosa perenne. Cada tallo erecto tiene un follaje de pocas hojas lanceloladas, y termina en una umbela de 3 a 10 flores. Estos tienen 6 pétalos con marcas y parches de colores contrastantes. El número cromosómico básico es x=8.
El género lo describió Carlos Linneo y se publicó en Planta Alstroemeria 8. 1762.[2] La especie tipo es: Alstroemeria pelegrina L.
Alstroemeria: nombre genérico escogido por Carlos Linneo en honor a su amigo, el botánico sueco barón Clas Alströmer. Alströmer recolectó las semillas en un viaje a Sudamérica en 1753.
Un listado detallado de las especies del género se provee en Anexo:Especies de Alstroemeria.
Se han desarrollado muchos híbridos y unos 190 cultivares, con diferentes marcas y colores, desde el blanco, dorado o amarillo hasta el naranja, rosa, damasco, rojo, púrpura, violáceo o lavanda. La flor, que recuerda a un lirio en miniatura, es popular en buqués y arreglos florales comerciales. Cuando se la corta y mantiene en un jarrón con agua fresca, su vida es de alrededor de dos semanas. En los países de habla inglesa suele llamársela Ulster Mary.
Alstroemeria, generalmente llamada «astromelia», «lirio del Perú» o «lirio de los Incas», es un género de Sudamérica con alrededor de 120 especies, principalmente de regiones frescas y montañosas en los Andes.
Inkaliljat eli alströmeriat (Alstroemeria) on kasvisuku, joka kuuluu lähes ainoana inkaliljakasvien heimoon (Alstroemeriaceae). Suku on tullut tunnetuksi koristekasvikäytöstään, Suomessa huonekasveina ja leikkokukkina[2].
Inkaliljat eli alströmeriat (Alstroemeria) on kasvisuku, joka kuuluu lähes ainoana inkaliljakasvien heimoon (Alstroemeriaceae). Suku on tullut tunnetuksi koristekasvikäytöstään, Suomessa huonekasveina ja leikkokukkina.
Alstroemeria est un genre de plantes, les alstrœmères ou alstrœméries, à fleurs vivaces, à racines tubéreuses, de la famille des Liliaceae, ou des Alstroemeriaceae selon la classification phylogénétique. Également surnommé « lis des Incas » ou « lis du Pérou ». Originaire d'Amérique du Sud.
Ce genre, nommé en hommage au baron Clas Alströmer (1736-1794), ami et disciple de Linné, fut décrit en 1732 par Johann Peter Falck dans sa thèse Planta Alströmeria dont Linné fut directeur.
Le genre comprend plus de 100 d'espèces, dont les principales cultivées sont :
Alstroemeria est un genre de plantes, les alstrœmères ou alstrœméries, à fleurs vivaces, à racines tubéreuses, de la famille des Liliaceae, ou des Alstroemeriaceae selon la classification phylogénétique. Également surnommé « lis des Incas » ou « lis du Pérou ». Originaire d'Amérique du Sud.
Alstroemerija (lat. Alstroemeria), veliki rod gomoljastih trajnica iz porodice alstroemerijevki, dio reda Liliales. Postoji preko 120 vrsta[1] koje su rasprostranjene po gotovo cijeloj Južnoj Americi, a neke su uvezene i u Sjevernu Ameriku, Australiju i na Novi zeland.
Alstroemerija (lat. Alstroemeria), veliki rod gomoljastih trajnica iz porodice alstroemerijevki, dio reda Liliales. Postoji preko 120 vrsta koje su rasprostranjene po gotovo cijeloj Južnoj Americi, a neke su uvezene i u Sjevernu Ameriku, Australiju i na Novi zeland.
Incalelie (Alstroemeria) is een geslacht van vaste planten uit de familie Alstroemeriaceae. Er zijn ongeveer 65 soorten, merendeels afkomstig uit koele bergstreken in de Andes. Carl Linnaeus vernoemde het geslacht naar Clas Alströmer (Claus Alstroemer, afkomstig uit Alingsås Zweden, 1736-1794)
Incalelies hebben dikke, taaie wortels en lelieachtige bloemen die bloeien in juni en juli. De bladeren zijn lancetvormig en staan op een merkwaardige wijze gedraaid.
Voor de kweek moeten de planten in de vroege lente worden geplant in een matig vochthoudende grond. Het is een geschikte snijbloem. Incalelies hebben veel zon nodig, zo'n zeven uur per dag. Enkele soorten zijn:
Zaaien tussen februari en juli.
De zaadjes een 1/2 cm diep planten in goede compost, plastic folie over de pot doen en drie weken op kamertemperatuur (ongeveer 21 °C) laten staan. Doe nu de pot met zaadjes in de koelkast (ongeveer 5 °C). Haal de pot met zaadjes er na drie weken uit en laat deze weer op kamertemperatuur komen. Na veertien tot dertig dagen zal het zaad uitkomen. Overplanten en acclimatiseren voor ze naar buiten gaan.
Alstroemeria aurea
Alstroemeria aurea
Alstroemeria aurea 'Saturne'
Winterharde cultivar van Alstroemeria ligtu
Incalelie (Alstroemeria) is een geslacht van vaste planten uit de familie Alstroemeriaceae. Er zijn ongeveer 65 soorten, merendeels afkomstig uit koele bergstreken in de Andes. Carl Linnaeus vernoemde het geslacht naar Clas Alströmer (Claus Alstroemer, afkomstig uit Alingsås Zweden, 1736-1794)
Incalelies hebben dikke, taaie wortels en lelieachtige bloemen die bloeien in juni en juli. De bladeren zijn lancetvormig en staan op een merkwaardige wijze gedraaid.
Voor de kweek moeten de planten in de vroege lente worden geplant in een matig vochthoudende grond. Het is een geschikte snijbloem. Incalelies hebben veel zon nodig, zo'n zeven uur per dag. Enkele soorten zijn:
Alstroemeria aurea (synoniem: Alstroemeria aurantiaca): behoorlijk winterhard, ongeveer 1 meter hoog, rood-oranje bloemen. Alstroemeria aurea 'Lutea': cultivar met gele bloemen en een rode tekening op de bladeren. Alstroemeria chilensis: ongeveer 75 cm hoog, winterhard, donkerroze bloemen.Alstremeria, krasnolica (Alstroemeria L.) – rodzaj roślin jednoliściennych liczący ok. 65 gatunków[1]. Zasięg tego rodzaju obejmuje środkową część Ameryki Południowej – od Chile po Ekwador na zachodzie i do Argentyny i środkowej Brazylii na wschodzie[3]. Wiele gatunków oraz odmian uprawianych jest z powodu oryginalnych i trwałych kwiatów w celach ozdobnych jako rośliny ogrodowe lub na kwiaty cięte[4].
Klad okrytonasienne, klad jednoliścienne (monocots), rząd liliowce (Liliales), rodzina krasnolicowate (Alstroemeriaceae)[1].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa jednoliścienne (Liliopsida Brongn.), podklasa liliowe (Liliidae J.H. Schaffn.), nadrząd Lilianae Takht., rząd krasnolicowce (Alstroemeriales Hutch.), rodzina krasnolicowate (Alstroemeriaceae Dumort.), podrodzina Alstroemerioideae Herb., plemię Alstroemerieae Bernh., rodzaj Alstroemeria L.[5].
Alstremeria, krasnolica (Alstroemeria L.) – rodzaj roślin jednoliściennych liczący ok. 65 gatunków. Zasięg tego rodzaju obejmuje środkową część Ameryki Południowej – od Chile po Ekwador na zachodzie i do Argentyny i środkowej Brazylii na wschodzie. Wiele gatunków oraz odmian uprawianych jest z powodu oryginalnych i trwałych kwiatów w celach ozdobnych jako rośliny ogrodowe lub na kwiaty cięte.
Alstroemeria é um género botânico pertencente à família Alstroemeriaceae. Em português é também conhecida por Astromélia.
As plantas deste gênero crescem a partir de um aglomerado de tubérculos. Eles enviam caules férteis e estéreis, os caules férteis de algumas espécies chegando a 1,5 metro de altura. As folhas são dispostas alternadamente e ressupinadas, torcidas nos pecíolos de forma que a face inferior fique para cima. As folhas são de formato variável e as lâminas têm bordas lisas. As flores são solitárias ou carregadas em umbelas. A flor tem seis pétalas cada uma com até 5 centímetros de comprimento. Eles vêm em muitos tons de vermelho, laranja, roxo, verde e branco, salpicado e listrado e estriado com cores mais escuras. Existem seis estames curvos. O estigma tem três lóbulos. O fruto é uma cápsula com três válvulas. Alstroemeria é classificada como uma monocotiledônea inferior, o que significa que as pétalas estão localizadas acima do ovário e as folhas são paralelas.
O género foi descrito por Carlos Lineu e publicado em Planta Alstroemeria 8. 1762.[1] A espécie-tipo é Alstroemeria pelegrina L.
Alstroemeria: nome genérico escolhido por Carlos Lineu em honra de seu amigo, o botânico sueco Clas Alströmer (Claus von Alstroemer).
Alstroemeria é um género botânico pertencente à família Alstroemeriaceae. Em português é também conhecida por Astromélia.
Alstroemeria[2] este un gen de plante monocotiledonate din familia Alstroemeriaceae.[2]
Alstroemeria este un gen de plante monocotiledonate din familia Alstroemeriaceae.
Alströmeriasläktet (Alstroemeria) är ett växtsläkte i familjen alströmeriaväxter med 125 arter från två regioner i Sydamerika: Anderna i centrala Chile och östra Brasilien.
Enligt Catalogue of Life ingår följande 125 arter i släktet:[1]
Wikimedia Commons har media som rör Alströmeriasläktet.
Alströmeriasläktet (Alstroemeria) är ett växtsläkte i familjen alströmeriaväxter med 125 arter från två regioner i Sydamerika: Anderna i centrala Chile och östra Brasilien.
Ареал роду охоплює практично всю Південну Америку. Найбільша видова різноманітність спостерігається в Андах[1]. Альстремерія поширена у різноманітних біомах, від тропічних лісів до пустель, таких як Атакама в Чилі, та у високогір'їв Болівії і Перу.
Альстремерія — багаторічні корневищні трави з прямими стеблами.
Коріння соковиті, веретеноподібні.
Стебла гнучкі, прямостоячі.
Листя чергується: цілісне, лінійне, тонке, зігнуте, розташоване переважно у верхній частині стебла. У альстремерії, як і у більшості інших представників родини альстрмерієвих, листові черешки перекручені на 180 градусів, в результаті морфологічно нижня (абаксіальна) сторона листка знаходиться зверху, а морфологічно верхня (адаксіальна) сторона листка знаходиться знизу[2].
Квітки зигоморфні, зібрані в зонтикоподібні суцвіття на верхівках стебел. Забарвлення пелюсток — жовте, рожеве, червоне, нерідко з плямами (зазвичай жовтими). Як і у більшості інших представників порядку лілієцвітих, число пелюсток — шість, вони вільні, розташовані по троє в два круги, мають лопатчату або ланцетову форму, з вузькими підставами; пелюстки в різних кругах нерідко мають різну форму і забарвлення. Майже завжди на пелюстках є темніші подовжні риски, ближче до центру квітки що стоншуються і коротшають.
Нектарники знаходяться в основі пелюсток внутрішнього круга. Тичинок шість, вони розташовані в два круги; тичинкові нитки довгі, вільні, з коротким опушуванням в основі. пиляки подовжені, розкриваються бічною подовжньою щілиною. Гінецей синкарпний (тобто багатогніздовий), з численними насінневими зачатками. Зав'язь нижня; стовпчик ниткоподібний, тригранний; приймочка трилопатева. Час цвітіння — весна і літо. Запилення відбувається за допомогою комах (бджіл) та колібрі. За відсутності обпилювачів можливе вітрозапилення[1][2].
Плід — коробочка, що розкривається повністю, від верху до низу. Насіння численні, кулясті, з рясним ендоспермом і маленьким прямим зародком[2]. Для альстремерії характерна автохорія — розповсюдження насіння без участі яких-небудь посередників. Унаслідок напруги в мертвих тканинах, що входять до складу навколопліднику, при розкритті плоду відбувається активне розкидання насіння[3].
Alstroemeria là chi thực vật có hoa trong họ Alstroemeriaceae.[2]
.JPG){kind=small}
Bài viết liên quan đến Bộ Loa kèn này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Alstroemeria là chi thực vật có hoa trong họ Alstroemeriaceae.
Альстрёмерию относят к одним из самых красивых многолетников, выращиваемых на срезку[5]. В то же время у неё имеется недостаток — относительно быстро опадающие лепестки.
В торговых организациях на ценниках альстрёмерии можно встретить надпись, что это «гибрид лилий и орхидей», что не имеет никакого отношения к действительности.
Все виды альстрёмерии предпочитают хорошо удобренную дренированную кислую почву. Размножение — семенами или делением растений в начале весны. Все виды альстрёмерии переносят небольшие отрицательные температуры[5].
Наиболее известны три группы гибридов[5]:
Другие сорта:
Практическое значение имеет крахмал, получаемый из корней альстрёмерии. Он находит применение в народной медицине, а также используется для приготовления высококачественного клея[2].
По информации базы данных The Plant List (2013), род включает 128 видов[4], некоторые из них:
Ещё некоторое число видовых названий этого рода имеют в The Plant List (2013) статус unresolved name, то есть относительно этих названий нельзя однозначно сказать, следует ли их использовать как названия самостоятельных видов — либо их следует свести в синонимику других таксонов[4].
Практическое значение имеет крахмал, получаемый из корней альстрёмерии. Он находит применение в народной медицине, а также используется для приготовления высококачественного клея.
アルストロメリア属 (Alstroemeria) は、単子葉植物の属の一つ。別名ユリズイセン属。
分類体系により所属する科は異なり、新エングラー体系ではヒガンバナ科、クロンキスト体系ではユリ科、APG分類体系ではユリズイセン科（アルストロメリア科）に分類される。
本属は南アメリカ原産で約50種が知られる。いずれもアンデス山脈の寒冷地に自生する。1753年、南米を旅行中だったカール・フォン・リンネ自らが種を採集した。リンネは親友のスウェーデンの男爵クラース・アルストレーマーの名にちなんで花に名を残した。
1926年（大正15年）に、日本に渡来した。
4-7月にかけて花が咲く。花持ちが長い。
Alstroemeria aurea (Alstroemeria aurantiaca)
アルストロメリアの花が散った後
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 アルストロメリア属 (Alstroemeria) は、単子葉植物の属の一つ。別名ユリズイセン属。
分類体系により所属する科は異なり、新エングラー体系ではヒガンバナ科、クロンキスト体系ではユリ科、APG分類体系ではユリズイセン科（アルストロメリア科）に分類される。
本属は南アメリカ原産で約50種が知られる。いずれもアンデス山脈の寒冷地に自生する。1753年、南米を旅行中だったカール・フォン・リンネ自らが種を採集した。リンネは親友のスウェーデンの男爵クラース・アルストレーマーの名にちなんで花に名を残した。
1926年（大正15年）に、日本に渡来した。
4-7月にかけて花が咲く。花持ちが長い。
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
