Taxonavigaçion
Oryctolagus
Nomme: Oryctolagus
Lilljeborg 1874
Oryctolagus (/ˌɔːrɪkˈtɑːləɡəs/) is a genus of lagomorph that today contains the European rabbit and its descendant, the domestic rabbit, as well as several fossil species.
The generic name derives from Ancient Greek: ὀρυκτός (oryktos, “dug up”) and λαγώς (lagōs, “hare”).[1]
Oryctolagus first appeared at the end of the Miocene, around 6.5 MYA.[2] Fossil remains from the middle Pliocene led to the recognition of two species, Oryctolagus lacosti in southern France and northwestern Italy and Oryctolagus laynensis in the Iberian Peninsula. This latter form is thought to be the origin of the extant species.[3]
Oryctolagus (/ˌɔːrɪkˈtɑːləɡəs/) is a genus of lagomorph that today contains the European rabbit and its descendant, the domestic rabbit, as well as several fossil species.
The generic name derives from Ancient Greek: ὀρυκτός (oryktos, “dug up”) and λαγώς (lagōs, “hare”).
Oryctolagus es un género de mamíferos de la familia Leporidae.
La especie típica de este género es Oryctolagus cuniculus, descrita por Linnaeus en 1758 como una especie del género Lepus.[1]
Este género incluye 5 especies:
Datos: Q10803279
Multimedia:
Especies: Oryctolagus
Oryctolagus es un género de mamíferos de la familia Leporidae.
La especie típica de este género es Oryctolagus cuniculus, descrita por Linnaeus en 1758 como una especie del género Lepus.
Küülik (Oryctolagus) on jäneslaste sugukonda kuuluvate imetajate perekond.
Selles perekonnas on ainult üks liik – küülik (Oryctolagus cuniculus).
Küülik (Oryctolagus) on jäneslaste sugukonda kuuluvate imetajate perekond.
Selles perekonnas on ainult üks liik – küülik (Oryctolagus cuniculus).
Oryctolagus est un genre de lagomorphes de la famille des Leporidae.
il resemble a un lapin
il a des grandes oreilles
Selon Mammal Species of the World (version 3, 2005) (25 février 2014)[1] :
et les espèces fossiles :
Oryctolagus est un genre de lagomorphes de la famille des Leporidae.
il resemble a un lapin
il a des grandes oreilles
Кріль, діал. трусь[1] (Oryctolagus) — рід гризунів родини зайцеві (Leporidae) ряду зайцеподібні. Інколи кролями називають всіх дрібних представників родини зайцеві (див. кролі).
Походження українського слова кріль, кролик дещо незвичайне. Воно походить з польської мови (królik — буквально — «маленький король», «королик»), де являє собою кальку з сер.-в.-нім. küniklîn («королик», «царьок»), яке, у свою чергу, з'явилось внаслідок адаптації лат. cunīculus і його метаналізу (перерозкладу) з наступним перетлумаченням[2][3].
Діалектне трусь[1] пов'язане з дієсловом «труситися», можливо, походить з дитячого мовлення[4].
Типовий вид роду — Oryctolagus cuniculus (кріль європейський). У складі роду — один сучасний вид з 6-ма підвидами[1]:
Розрізняють дикі (всі перелічені) та свійські (одомашнені) форми кроля європейського.
Розрізняють декілька груп дрібних зайцеподібних, до яких можуть вживати слово «кріль». Такими є (за «види ссавців світу», 2005)
Довжина тіла дикого кролика 35—45 см, вага 1,3—2,2 кг колір хутра сіро-коричневий. Батьківщина кроликів — південний захід Європи та північний захід Африки. Був завезений та дуже поширився у Центральній Європі, Великій Британії, Новій Зеландії, Австралії, Південній Америці і північній частині США. В Україні зустрічається у південно-західній частині. Мешкає на відкритих ділянках великими колоніями, живиться трав'янистою рослинністю. Розмножується декілька разів на рік, приносячи по 3-9 кроленят. Є об'єктом полювання заради хутра та м'яса.
В деяких регіонах завдає великої шкоди. Так, після завезення до Австралії, внаслідок незначної кількості тамтешніх хижаків, сталося неконтрольоване зростання популяції кроля, було фактично знищено великі ділянки рослинного покриву, що призвело до скорочення чисельності кількох видів тварин місцевої фауни, тому інтенсивно знищується людиною.
Приручений людиною, від дикого кролика походять всі породи свійського кролика.
Свійський кролик — популярний об'єкт для розведення, оскільки відрізняється скоростиглістю, плодючістю та інтенсивним ростом. Розмножуватись можуть протягом всього року. Статевої зрілості досягають у 3-4 місяці. Вагітність продовжується 28-32 доби кількість кроленят від 6 до 15 іноді більше. Вирощують заради м'яса, хутра та пуху. Скоростиглі породи готові до забою у віці 70 діб при вазі 1,8—2 кг, пізньостиглі — на 90—110 добу, при вазі 2,8—4 кг. М'ясо має дієтичні властивості. Найкраще хутро від кроликів отримують в осінньо-зимовий період. Тривалість життя кроликів 7-10 років, тривалість господарського використання 2-3 роки.
У світі нараховують близько 60 порід кроликів, які поділяють на хутрові та пухові, а також за розмірами на великі (4-5 кг та більше) середні (2,5—4 кг), малі (менше 2,5 кг). В Україні представник великих порід — сірий велетень, середніх — порода метелик, маленьких — місцеві породи.
Негативним моментом у розведенні кроликів є те, що вони дуже вразливі до інфекційних хвороб, занесена інфекція може за декілька діб спричинити загибель всього поголів'я на фермі. В Україні розведенням кролів в наш час займаються тільки аматори.
Кріль, діал. трусь (Oryctolagus) — рід гризунів родини зайцеві (Leporidae) ряду зайцеподібні. Інколи кролями називають всіх дрібних представників родини зайцеві (див. кролі).
Oryctolagus là một chi động vật có vú trong họ Leporidae, bộ Thỏ. Chi này được Lilljeborg miêu tả năm 1873.[1] Loài điển hình của chi này là Lepus cuniculus Linnaeus, 1758.
Chi này gồm các loài:
.png){kind=small}
Bài viết liên quan đến động vật có vú này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Oryctolagus là một chi động vật có vú trong họ Leporidae, bộ Thỏ. Chi này được Lilljeborg miêu tả năm 1873. Loài điển hình của chi này là Lepus cuniculus Linnaeus, 1758.
