Els hemiscílids (Hemiscylliidae) són una família d'elasmobranquis selacimorfs de l'ordre Orectolobiformes distribuïts en zones tropicals l'oceà Índic i l'oest del Pacífic.
Els hemiscílids (Hemiscylliidae) són una família d'elasmobranquis selacimorfs de l'ordre Orectolobiformes distribuïts en zones tropicals l'oceà Índic i l'oest del Pacífic.
Die Bambus- oder Lippenhaie (Hemiscylliidae) sind eine Familie der Ammenhaiartigen (Orectolobiformes). Sie leben küstennah im tropischen Indopazifik, von Madagaskar bis nach Australien, den Philippinen und Japan. Bambushaie werden wegen ihrer geringen Maximallänge oft in Schauaquarien gezeigt.
Bambushaie werden meist 50 bis 100 Zentimeter lang. Die beiden größten Arten, der Braungebänderte Bambushai (Chiloscyllium punctatum) und der Epaulettenhai (Hemiscyllium ocellatum), erreichen eine Länge von einem Meter. Viele Bambushaie sind mit farbigen Bändern oder Flecken gemustert. Sie haben zwei stachellose Rückenflossen, eine kleine, abgerundete Afterflosse, die weit hinter der zweiten Rückenflosse liegt, fünf Kiemenspalten und kurze Barteln am Maul. Es sind träge Tiere, die den größten Teil des Tages auf dem Boden liegend verbringen. Kleine Fische und Wirbellose bilden ihre Nahrung.
Weibliche Bambushaie scheinen männliche Spermien speichern zu können. In einem Karlsruher Aquarium sind mehrfache Geburten bei einem isoliert gehaltenen Weibchen beobachtet worden.
Es gibt zwei Gattungen mit 17 Arten:
Die Bambus- oder Lippenhaie (Hemiscylliidae) sind eine Familie der Ammenhaiartigen (Orectolobiformes). Sie leben küstennah im tropischen Indopazifik, von Madagaskar bis nach Australien, den Philippinen und Japan. Bambushaie werden wegen ihrer geringen Maximallänge oft in Schauaquarien gezeigt.
The Hemiscylliidae are a family of sharks in the order Orectolobiformes, commonly known as longtail carpet sharks and sometimes as bamboo sharks. They are found in shallow waters of the tropical Indo-Pacific.
They are relatively small sharks, with the largest species reaching no more than 121 cm (48 in) in adult body length. They have elongated, cylindrical bodies, with short barbels and large spiracles. As their common name suggests, they have unusually long tails, which exceed the length of the rest of their bodies. They are sluggish fish, feeding on bottom-dwelling invertebrates and smaller fish.[1]
This genus is distinguished by a relatively long snout with subterminal nostrils. The eyes and supraorbital ridges are hardly elevated. The mouth is closer to the eyes than to the tip of the snout, with lower labial folds usually connected across the chin by a flap of skin. The pectoral and pelvic fins are thin and not very muscular. No black hood on the head or large black spot on the side is present[3] (though juveniles often are strongly marked with dark spots/bars).
This genus is confined to tropical waters of Australia, Papua New Guinea, and Indonesia, but an individual from this genus, possibly representing an undescribed species, has been photographed at the Seychelles.[4] They have short snouts with the nostrils placed almost at the tip, and well-elevated eyes and supraorbital ridges. The mouth is closer to the tip of the snout than the eyes, and lacks the connecting dermal fold across the chin. The pectoral and pelvic fins are thick and heavily muscular. Either a black hood on the head or a large black spot on the sides of the body is present.[3]
Nine recognized species are in this genus:[5][6]
Hemiscylliid sharks are sometimes kept in home aquaria.[9] Species from this family are ideal aquarium sharks because their natural habitats are tidepools, coral beds, and around boulders.[9] This predisposition towards relatively confined spaces helps them adapt better to home aquaria compared to other species.[9] Their generally small size for sharks, and their preference for water temperatures comparable to those enjoyed by other common aquarium fish, have also endeared them to marine aquarists.[9] Multiple species of hemiscylliids have been successfully induced to breed in captivity.[9]
Full-sized adult epaulette sharks are most successfully housed in tanks at or exceeding 680 litres (180 US gal), while adult bamboo sharks require more space and are known to do well in 910-litre (240 US gal) aquaria.[9] Hemiscyliids in captivity are provided artificial caves in which to hide. However, unstable tank decor has been known to cause fatal injuries when the structure is disturbed by the sharks' digging behavior.
The British press on February 10, 2016 reported that a bamboo shark at Great Yarmouth’s Sea Life Centre was pregnant with two fertilized eggs. It is known that the shark has not come into contact with any other bamboo sharks since 2013. Although parthenogenesis is observed in a small number of species, this is such a rare occurrence in this species that it became a news story.[10]
{{cite journal}}: CS1 maint: multiple names: authors list (link) {{cite journal}}: CS1 maint: multiple names: authors list (link) {{cite journal}}: CS1 maint: multiple names: authors list (link) The Hemiscylliidae are a family of sharks in the order Orectolobiformes, commonly known as longtail carpet sharks and sometimes as bamboo sharks. They are found in shallow waters of the tropical Indo-Pacific.
They are relatively small sharks, with the largest species reaching no more than 121 cm (48 in) in adult body length. They have elongated, cylindrical bodies, with short barbels and large spiracles. As their common name suggests, they have unusually long tails, which exceed the length of the rest of their bodies. They are sluggish fish, feeding on bottom-dwelling invertebrates and smaller fish.
Los hemiscilíidos (Hemiscylliidae) son una familia de elasmobranquios selacimorfos del orden Orectolobiformes distribuidos en zonas tropicales el océano Índico y el oeste del Pacífico.[1]
Son tiburones pequeños de 60 cm a poco más de un metro de longitud. Tienen el cuerpo delgado y casi cilíndrico en sección transversal. Presentan dos aletas dorsales sin espinas y un aleta anal. Tienen cinco hendiduras branquiales, la cuarta y la quinta situadas detrás del origen de las aletas pectorales; boca en posición ventral. Tienen surcos nasales y bárbulas cortas. Los espiráculos son grandes y se abren bajo los ojos. Cola precaudal más larga que la cabeza y el cuerpo juntos.[1]
Seguramente se alimentan de pequeños peces e invertebrados bentónicos. Son inofensivos y relativamente inactivos, permaneciendo la mayor parte del tiempo descansando sobre el fondo.[1]
Los hemiscilíidos incluyen dos géneros y 17 especies actuales, según WoRMS:
Los hemiscilíidos (Hemiscylliidae) son una familia de elasmobranquios selacimorfos del orden Orectolobiformes distribuidos en zonas tropicales el océano Índico y el oeste del Pacífico.
Hemiscylliidae marrazo orektolobiformeen familia da, Indiako eta Ozeano Bareko itsaso tropikaletan bizi dena.[1]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Hemiscylliidae marrazo orektolobiformeen familia da, Indiako eta Ozeano Bareko itsaso tropikaletan bizi dena.
Bambuhait (Hemiscylliidae) on partahaikaloihin kuuluva kalaheimo.
Varhaisimmat bambuhaifossiilit on ajoitettu jurakauden loppupuolelle. Nykyään heimoon kuuluu 12 lajia, jotka jaetaan kahteen sukuun.[2][3][4]Lajeja ovat muun muassa:
Bambuhailajit ovat pienikokoisia haita ja jäävät yleensä alle 70 cm pitkiksi. Suurimmat lajit epolettihai ja pistebambuhai voivat saavuttaa metrin pituuden. Rakenteeltaan lajit ovat hoikkia ja niillä on kaksi suunnilleen samankokoista selkäevää ja rintaevät ovat pienet ja pyöreät. Pyrstöevä on pitkä verrattuna muun ruumiin pituuteen. Bambuhaiden kuonossa on pienet viikset ja silmien takana sijaitsevat ruiskureiät ovat suuret. Lajien hampaat ovat pienet ja teräväkärkiset. Bambuhaiden heimon lajit ovat ovipaarisia eli ne munivat kovakuorisen pyöreän munakotelon, josta poikanen kuoriutuu. Kuoriutuessaan poikaset ovat kooltaan 9–17 cm pitkiä.[2][3][4][5]
Bambuhaiden heimon lajeja tavataan Tyynenmeren indoläntiseltä alueelta. Hemiscyllium-suvun lajit elävät Australian ja Uuden-Seelannin rannikolla, mutta Chiloscyllium-suvun kaloja tavataan laajalta alueelta Madagaskarista Japaniin. Ne ovat rannikkojen kivikkopohjien ja koralliriuttojen lajeja. Bambuhailajien ravintoa ovat pienet kalat ja selkärangattomat eläimet, kuten ravut ja seepiat.[2][4][3]
Useita heimon lajeja pidetään akvaarioissa, koska ne ovat pienikokoisia, rauhallisia ja helppo saada lisääntymään myös vankeudessa. Eräitä lajeja pyydystetään myös ruokakaloiksi.[2][4][5]
Bambuhait (Hemiscylliidae) on partahaikaloihin kuuluva kalaheimo.
Les Hemiscyllidés ou requins-chabots constituent une famille de requins orectolobiformes.
Le 10 février 2016, la presse britannique a rapporté qu'un requin bambou du Sea Life Centre de Great Yarmouth était enceinte de deux œufs fécondés. On sait que le requin n'avait pas été en contact avec d'autres requins bambous depuis 2013. Bien que la parthénogenèse soit observée chez un petit nombre d'espèces, il s'agit d'une occurrence très rare chez cette espèce[1].
Selon World Register of Marine Species (6 janvier 2014)[2] :
Les Hemiscyllidés ou requins-chabots constituent une famille de requins orectolobiformes.
Gli Hemiscylliidae Gill, 1862 sono una famiglia di squali dell'ordine Orectolobiformes. Sono conosciuti anche col nome di squali bambù.
Sono squali snelli e relativamente piccoli: la specie più grande non supera i 121 cm in età adulta. Il corpo è cilindrico e presenta dei corti barbigli ed un grande sfiatatoio. Hanno generalmente lunghe code, che superano il corpo in lunghezza.
Sono pesci che si muovono lentamente e si nutrono di invertebrati e piccoli pesci.
La famiglia contiene 15 specie divise in 2 generi. Due nuove specie, che probabilmente appartengono al genere Hemiscyllium (Hemiscyllium henryi ed Hemiscyllium galei), sono state scoperte nel settembre del 2006 da una spedizione organizzata dall'associazione Conservation International nella Bird's Head Peninsula, nella provincia di Papua Occidentale, in Indonesia.
Il genere si riconosce per il muso relativamente allungato con narici subterminali. Gli occhi e le creste superorbitali sono sporgenti. La bocca è più vicina agli occhi che alla punta del muso, ed i margini labiali inferiori sono in genere collegati attraverso il mento da un lembo di pelle. Le pinne pettorali e pelviche sono magre e non molto muscolose. Si differenzia dall'altro genere della famiglia in quanto sulla testa è assente il cappuccio nero, né sono presenti i grossi punti neri sui fianchi[1].
Questo genere si trova nelle acque di Australia e Nuova Guinea. Hanno musi accorciati e le narici si trovano praticamente sulla punta del muso stesso. Occhi e creste superorbitali sono sporgenti. La bocca è più vicina alla punta del muso che agli occhi e manca il tessuto di collegamento sul mento tipico dei Chiloscyllium. Le pinne pettorali e pelviche sono spesse e molto muscolose.[1].
Sono a volte tenuti in acquario domestico[5]. Il loro habitat naturale è costituito da pozze di marea, rocce e coralli.[5]. La predisposizione a spazi relativamente stretti li aiuta ad adattarsi meglio agli acquari domestici rispetto ad altri pesci[5]. Sono apprezzati dagli acquaristi anche per le piccole dimensioni e per il fatto che amano le temperature a cui si adattano anche gli altri pesci da acquario[5]. Molte specie infine, sono state con successo indotte all'accoppiamento in cattività[5].
Gli adulti di Hemiscyllium ocellatum possono essere conservati in vasche contenenti almeno 680 litri d'acqua, mentre i Chiloscyllium ne richiedono almeno 900.[5]. Hanno bisogno di grotte artificiali in cui nascondersi. Arredamento poco stabile può invece indurli a farsi del male fatalmente perché sono soliti scavare il fondale.
Gli Hemiscylliidae Gill, 1862 sono una famiglia di squali dell'ordine Orectolobiformes. Sono conosciuti anche col nome di squali bambù.
Azijiniai katrykliai (Hemiscyllidae) – ūsuotųjų ryklių (Orectolobiformes) šeima. Paplitę nuo Madagaskaro iki Japonijos bei Australijos.
Šeimoje yra 2 gentys ir 13 rūšių:
Azijiniai katrykliai (Hemiscyllidae) – ūsuotųjų ryklių (Orectolobiformes) šeima. Paplitę nuo Madagaskaro iki Japonijos bei Australijos.
Bambusa haizivju dzimta (Hemiscylliidae) ir viena no paklājhaizivjveidīgo kārtas (Orectolobiformes) dzimtām, kas apvieno 17 mūsdienās dzīvojošas sugas un kas tiek iedalītas 2 ģintīs. Šīs dzimtas sugas mājo siltajās tropu piekrastes jūrās Indijas un Klusajā okeānā, no Madagaskaras līdz Japānas rietumiem, Filipīnām un Austrālijas austrumiem.[1] Šīs zivis tiek izmantotas cilvēku pārtikai. Zinātniskais nosaukums Hemiscylliidae atvasināts no grieķu valodas un latviski nozīmē "puse haizivs": hemi — puse, skylla — haizivs.[1]
Bambusa haizivju dzimtas sugas ir samērā nelielas, slaidas haizivis, lielākās sugas ir apmēram 1 m garas.[1] Tām ir izstiepti, cilindriski ķermeņi. Šīm sugām ir raksturīgas īsas ūsas un lielas šļāktuvītes, kas atrodas zem acīm.[1] Aste ir ļoti gara, garāka par pārējo ķermeni, galvu ieskaitot. Tām ir divas muguras spuras bez dzeloņiem, anālā spura, krūšu un vēdera spuras, un piecas žaunu spraugas. Piektā un ceturtā žaunu sprauga atrodas aiz krūšu spurām. Mute atrodas ķermeņa apakšdaļā.
Šīs haizivis ir lēnas un mazkustīgas, lielāko dienas daļu pavada atpūšoties pie pašas gultnes. Barojas uz jūras gultnes ar tur atrodamajiem bezmugurkaulniekiem un mazām zivtiņām. Ikrus laiž, paslēptus ikru somā.[1]
Bambusa haizivju dzimtas sugas reizēm tiek turētas mājas akvārijos kā dekoratīvās zivis.[2] Tā kā zivis ir mazkustīgas arī dabīgos apstākļos, tās labi piemērojas dzīvei jūras ūdens akvārijos.[2] Vairākas šīs dzimtas sugas veiksmīgi vairojas nebrīves apstākļos.[2] Salīdzinot abu ģinšu sugas, epolethaizivis ir piemērotākas nebrīves apstākļiem nekā bambusa haizivis, jo pēdējās ir kustīgākas un tām ir vajadzīgs lielāks akvārijs. Epolethaizivīm pietiek ar akvāriju, kura minimālais tilpums ir 720 litri, bet bambusa haizivīm ir nepieciešams akvārijs, kura minimālais tilpums ir 960 litri.[2] Akvārijos ir jāierīko mākslīgās alas, lai haizivīm būtu kur paslēpties. Zivju mīļotājiem jāņem vērā, ka haizivis mēdz rakties pa gultni un dekorācijām jābūt labi nostiprinātām.[2]
Bambusa haizivju dzimta (Hemiscylliidae)
Bambusa haizivju dzimta (Hemiscylliidae) ir viena no paklājhaizivjveidīgo kārtas (Orectolobiformes) dzimtām, kas apvieno 17 mūsdienās dzīvojošas sugas un kas tiek iedalītas 2 ģintīs. Šīs dzimtas sugas mājo siltajās tropu piekrastes jūrās Indijas un Klusajā okeānā, no Madagaskaras līdz Japānas rietumiem, Filipīnām un Austrālijas austrumiem. Šīs zivis tiek izmantotas cilvēku pārtikai. Zinātniskais nosaukums Hemiscylliidae atvasināts no grieķu valodas un latviski nozīmē "puse haizivs": hemi — puse, skylla — haizivs.
De Hemiscylliidae vormen een familie uit de orde van de bakerhaaien (Orectolobiformes). De familie bevat volgens FishBase twee geslachten.
De Hemiscylliidae vormen een familie uit de orde van de bakerhaaien (Orectolobiformes). De familie bevat volgens FishBase twee geslachten.
Multimedia w Wikimedia Commons Hemiscylliidae – rodzina ryb chrzęstnoszkieletowych z rzędu dywanokształtnych (Orectolobiformes). Poławiane jako ryby konsumpcyjne.
Gorące wody zachodniego Oceanu Spokojnego i Ocean Indyjski – od Madagaskaru po Japonię i Australię – nad szelfem, zwykle do 100 m od wybrzeży[2].
Ciało długie, cylindryczne. Dwie płetwy grzbietowe bez kolców. Płetwa odbytowa obecna. Czwarta i piąta szczelina skrzelowa zachodzą na nasadę płetwy piersiowej. Wąsiki krótkie. Tryskawki duże. 151–192 kręgów[2].
Osiągają maksymalnie 1 m długości (u Chiloscyllium punctatum i Hemiscyllium ocellatum)[2].
Rodzaje zaliczane do tej rodziny[3]:
Hemiscylliidae – rodzina ryb chrzęstnoszkieletowych z rzędu dywanokształtnych (Orectolobiformes). Poławiane jako ryby konsumpcyjne.
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 50 до 121 см. Голова товста, морда коротка, загострюється на кінці. Присутні 5 зябрових щілин. Навколо пащі присутні короткі «котячі» вусики (звідси походить їх назва). Тулуб видовжений, циліндричний, стрункий та кремезний. Мають 2 м'яких спинних плавця. Грудні плавці тонкі. Анальні плавці невеликі, округлі. Відмінною рисою азіатських котячих акул є довгий, слаборозвинений і вузький хвостовий плавець, а грудні плавці, навпаки, розвинені дуже добре. Забарвлення сірувате або оливкове з кольоровим малюнком чи плямами.
Це бентофаги, ведуть донний спосіб життя. Доволі мляві, спокійні риби, тривалий час перебувають лежачі на дні. Аикористовують грудні і черевні плавці для опори під час денного відпочинку і навіть пересування по дну. Живляться дрібними рибами та донними безхребетними.
Це яйцеживородні акули.
Часто тримають в акваріумах. Не становить загрози людині, невибагливі, безпечні, іноді навіть їдять з рук.
Мешкають від Сейшельських островів, узбережжя Пакистану та Індії до Індокитаю, Філіппін, Австралії та на північ до Японії.
Hemiscylliidae là một họ thuộc bộ Cá mập thảm. Chúng được tìm thấy ở các vùng nước nông Ấn Độ Dương-Thái Bình Dương nhiệt đới.
Hemiscylliidae là một họ thuộc bộ Cá mập thảm. Chúng được tìm thấy ở các vùng nước nông Ấn Độ Dương-Thái Bình Dương nhiệt đới.
Азиатские кошачьи акулы[1][2], или гемисциллиевые[1] (лат. Hemiscylliidae) — семейство акул отряда воббегонгообразных. Они встречаются в тропических широтах, на мелководье индо-тихоокеанского региона. В семейство входят 2 рода и 17 видов. Это небольшие акулы, длина которых не превышает 121 см. У них удлинённое цилиндрическое тело, короткие усики и крупные брызгальца. Эти медлительные хищники питаются донными беспозвоночными и небольшими костистыми рыбами. Несмотря на то, что их часто содержат в аквариумах, биология изучена плохо. По-крайней мере, некоторые виды размножаются, откладывая на дно яйца, заключённые в овальные яичные капсулы. Представляют интерес для коммерческой аквариумистики[3].
Название семейства происходит от слов др.-греч. ἡμι- — «полу-» и Σκύλλα — «акула»[4].
Chiloscyllium J. P. Müller & Henle, 1837 — Азиатские кошачьи акулы (род), или акулы-кошки
Hemiscyllium J. P. Müller & Henle, 1837 — Индоавстралийские кошачьи акулы
Азиатские кошачьи акулы, или гемисциллиевые (лат. Hemiscylliidae) — семейство акул отряда воббегонгообразных. Они встречаются в тропических широтах, на мелководье индо-тихоокеанского региона. В семейство входят 2 рода и 17 видов. Это небольшие акулы, длина которых не превышает 121 см. У них удлинённое цилиндрическое тело, короткие усики и крупные брызгальца. Эти медлительные хищники питаются донными беспозвоночными и небольшими костистыми рыбами. Несмотря на то, что их часто содержат в аквариумах, биология изучена плохо. По-крайней мере, некоторые виды размножаются, откладывая на дно яйца, заключённые в овальные яичные капсулы. Представляют интерес для коммерческой аквариумистики.
Название семейства происходит от слов др.-греч. ἡμι- — «полу-» и Σκύλλα — «акула».
天竺鮫科（學名Hemiscylliidae）又稱竹鮫科，是板鰓亞綱鬚鮫目的其中一科。
天竺鮫科下分為2個屬，如下：
얼룩상어과(Hemiscylliidae)는 수염상어목에 속하는 상어 과이다.[1] 인도양 및 태평양 주변 아열대 해역에 서식한다.
