Callitris és un gènere de coníferes de la família Cupressaceae. Comprèn 15 espècies, de les quals 13 són originàries d'Austràlia i dues més ( C. neocaledonica, C. sulcata ) natives de Nova Caledònia.
El 2010, les primers fulles i cons fossilitzades de Callistris del Oligocè, van ser desenterrats a prop de la Riu Lea a Tasmània. Als fòssils es va donar el nom Callitris leaensis i representen la més antiga representació coneguda del gènere.[1]
Callitris és un gènere de coníferes de la família Cupressaceae. Comprèn 15 espècies, de les quals 13 són originàries d'Austràlia i dues més ( C. neocaledonica, C. sulcata ) natives de Nova Caledònia.
El 2010, les primers fulles i cons fossilitzades de Callistris del Oligocè, van ser desenterrats a prop de la Riu Lea a Tasmània. Als fòssils es va donar el nom Callitris leaensis i representen la més antiga representació coneguda del gènere.
Die Schmuckzypressen (Callitris) sind eine Pflanzengattung innerhalb der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae). Die etwa 16 Arten sind in ganz Australien und in Neukaledonien verbreitet.[1]
Schmuckzypressen-Arten sind immergrüne Bäume oder Sträucher. Das höchste bekannte Exemplar in dieser Gattung ist ein Callitris macleayana mit Wuchshöhen von 50 Metern und Stammdurchmessern von etwa 15 Metern. Die Rinde verbleibt lange am Baum, sie ist hart und kompakt.
Die Blätter sind schuppenförmig.
Schmuckzypressen-Arten sind einhäusig getrenntgeschlechtig (monözisch). Weibliche und männliche Zapfen befinden sich auf unterschiedlichen Zweigen. Die männlichen Zapfen befinden sich, zu zwei bis mehreren zusammen, an den Enden der Zweige und sind eiförmig bis zylindrisch. Die holzigen weiblichen Zapfen sind kugelförmig bis oval, weisen einen Durchmesser von 10 bis 30 Millimeter auf und bestehen aus meist sechs, selten bis zu acht Zapfenschuppen. Pro fertiler Zapfenschuppe entwickeln sich ein bis acht geflügelte Samen, mit einem bis drei Flügeln.
Callitris-Arten gedeihen in semiariden Habitaten. Sie wachsen häufig vergesellschaftet mit Eukalyptus-Arten und profitieren ähnlich wie diese davon, wenn Buschbrände die umgebende Vegetation vernichtet haben.[2]
Die Gattung Callitris wurde 1808 durch Étienne Pierre Ventenat aufgestellt.[3] Der botanische Gattungsname Callitris leitet sich von den griechischen Wörtern callos für „schön“ und treis für „drei“ ab; dies nimmt Bezug auf die sehr schönen Bäume, die Nadeln und die Zapfen-Schuppen, die zu dritt in Wirteln zusammengefasst sind. Synonyme für Callitris Vent. sind: Frenela Mirbel, Fresnelia Steudel, Leichardtia Sheph., Pachylepis Brong., Octoclinis F.Muell., Parolinia Endl.[3]
Die Gattung Callitris gehört zur Unterfamilie Callitroideae in der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae).
Von den etwa 16 Callitris-Arten sind etwa 14 in Australien und zwei in Neukaledonien verbreitet.[1] In Florida ist eine Art ein Neophyt.[1]
Die Gattung Callitris ist gegliedert in zwei Sektionen und enthält insgesamt 15 bis 19 Arten:
Callitris-Arten haben ein insektenbeständiges Holz. Wenige Callitris-Arten werden als Zierpflanze in Parks und Gärten verwendet. Verschiedene Callitris-Arten liefern den Australischen Sandarak.[5]
Die Schmuckzypressen (Callitris) sind eine Pflanzengattung innerhalb der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae). Die etwa 16 Arten sind in ganz Australien und in Neukaledonien verbreitet.
Каллитрис ( латин Callitris ) — кипарис котырса лыса пу увтыр. Сійӧ быдмӧ Австралияын да Выль Каледонияын.
Каллитрис ( лат. Callitris ) — кипарис котырись лыса пу увтыр. Каллитрис увтырӧ пырöны 15 вид. Каллитрис пантасьӧ Австралияын да Виль Каледонияын.
Каллитрис ( лат. Callitris ) — Cupressaceae семьяысь Австралилэн но Выль Каледонилэн лысо писпу. Дуннеын тодмо ог 15 пӧртэм.
Каллитрис ( лат. Callitris ) — кипарис котырись лыса пу увтыр. Каллитрис увтырӧ пырöны 15 вид. Каллитрис пантасьӧ Австралияын да Виль Каледонияын.
Каллитрис ( лат. Callitris ) — Cupressaceae семьяысь Австралилэн но Выль Каледонилэн лысо писпу. Дуннеын тодмо ог 15 пӧртэм.
Каллитрис ( латин Callitris ) — кипарис котырса лыса пу увтыр. Сійӧ быдмӧ Австралияын да Выль Каледонияын.
Callitris is a genus of coniferous trees in the Cupressaceae (cypress family). There are 16 recognized species in the genus, of which 13 are native to Australia and the other three (C. neocaledonica, C. sulcata and C. pancheri) native to New Caledonia.[1] Traditionally, the most widely used common name is cypress-pine,[3] a name shared by some species of the closely related genus Actinostrobus.[4]
They are small to medium-sized trees or large shrubs, reaching 5–25 m (16–82 ft) tall (to 40 m (130 ft) in C. macleayana). The leaves are evergreen and scale-like. But young seedlings have needle-like leaves; in C. macleayana, needle-like leaves are found mixed with scale leaves throughout the tree's life. The scales are arranged in six rows along the twigs, in alternating whorls of three (often in whorls of four in C. macleayana).
The male cones are small, 3–6 mm (0.12–0.24 in) long, and are located at the tips of the twigs. The female cones start out similarly inconspicuous, maturing in 18–20 months to 1–3 cm (0.39–1.18 in) long and wide, globular to ovoid (acute in C. macleayana), with six overlapping, thick, woody scales, arranged in two whorls of three (often 8 scales in C. macleayana). The cones remain closed on the trees for many years, opening only after being scorched by a bushfire; this then releases the seeds to grow on the newly cleared burnt ground.
The genus is divided into two sections, with the atypical C. macleayana in sect. Octoclinis, and all the other species in sect. Callitris. Some botanists treat C. macleayana in a separate genus, as Octoclinis macleayana. C. macleayana is also distinct in occurring in rainforest on the east coast of Australia; the other species all grow on dry sites.
The closest relative of Callitris is Actinostrobus from southwest Western Australia, which differs in its cones having several basal whorls of small sterile scales. A 2010 study of Actinostrobus and Callitris places the three species of Actinostrobus within an expanded Callitris based on analysis of 42 morphological and anatomical characters.[5]
In 2010, early Oligocene fossilised foliage and cones of Callitris were unearthed near the Lea River in Tasmania. The fossils were given the name Callitris leaensis and represent the oldest known representative of the genus.[6]
The genus includes the following species:[1]
The following names are of doubtful validity:[9]
The wood of cypress-pines is light, soft and aromatic. It can be easily split and resists decay; cypress-pine is also termite resistant. It is used to make furniture, indoor and outdoor paneling, and fence posts. Cypress-pines are occasionally planted as ornamental trees, but their use is restricted by the high risks imposed by their very high flammability in bushfires.
Previously a plantation of C. intratropica was established outside of Darwin for use in house construction.[11] After Cyclone Tracey it was realised that the timber did not resist strong winds and the plantation was abandoned. The trees are now used for the production of a blue essential oil, rich in guaiol and chamazulene (the blue compound). A number of therapeutic effects are attributed to the essential oil, including antimicrobial and anti-inflammatory effects.
.jpg)
_cones.jpg)
{{cite journal}}: Cite journal requires |journal= (help) Callitris is a genus of coniferous trees in the Cupressaceae (cypress family). There are 16 recognized species in the genus, of which 13 are native to Australia and the other three (C. neocaledonica, C. sulcata and C. pancheri) native to New Caledonia. Traditionally, the most widely used common name is cypress-pine, a name shared by some species of the closely related genus Actinostrobus.
La kalitriso (Callitris) estas aŭstralazia genro de cipresacoj. Estas 15 specioj en la genro, de kiuj 13 estas indiĝenaj en Aŭstralio kaj la aliaj du indiĝenaj en Nov-Kaledonio. Ĝi parencas al genro vidringtonio el la Afrotropika ekozono.
Callitris es un género de coníferas perteneciente a la familia Cupressaceae. Comprende 15 especies , de las cuales 13 son originarias de Australia y otras dos (C. neocaledonica, C. sulcata) nativas de Nueva Caledonia.
Son árboles pequeños y medianos o grandes arbustos, alcanzando los 5-25 m de altura ( 40 metros C. macleayana) . Los hojas son perennes y escamosas, excepto en plantas jóvenes, que son como agujas, y en C. macleayana, las hojas en forma de aguja se encuentran mezcladas con hojas escamosas durante toda la vida del árbol. Las escamas están dispuestas en seis filas a lo largo de las ramitas , en verticilos alternados de tres (a menudo en grupos de cuatro en C. macleayana).
Los conos masculinos son pequeños, de 3-6 mm de largo, situados en los extremos de las ramitas. Los conos femeninos empiezan de manera similar discreta, con maduración en 18-20 meses, con 1-3 cm de largo y de ancho, globular a ovoide (aguda en C. macleayana), con seis gruesas escamas leñosas, dispuestos en dos verticilos de tres (a menudo en 8 en C. macleayana). Los conos permanecen cerrados en los árboles durante muchos años, abriendo sólo después de ser arrasados por incendios forestales, cuando libera las semillas para crecer en el suelo quemado recientemente y despejado.
Los parientes más cercanos de Callitris son Actinostrobus que se encuentra al suroeste de Australia Occidental, difiere en sus conos de tener varios verticilos basales de pequeñas escamas estériles, y Neocallitropsis de Nueva Caledonia, distinta en sus hojas en forma de aguja a lo largo de la vida de la planta (no sólo las plántulas ) y siempre dispuestas en verticilos de cuatro (no tres ) .
La madera es ligera, suave y aromática. Se divide fácilmente y es duradera, también es resistente a las termitas. Se utiliza para hacer muebles, paneles interiores y al aire libre, y postes del cerco. A veces se plantan como árboles ornamentales , pero su uso está restringido por los elevados riesgos que les impone su inflamabilidad muy alta en los incendios de matorrales .
En 2010 , las primeros hojas y conos fosilizadas de Callistris del Oligoceno, fueron desenterrados cerca de la Río Lea en Tasmania. A los fósiles se les dio el nombre Callitris leaensis y representan la más antigua representación conocida del género.[1]
El género fue descrito por Étienne Pierre Ventenat y publicado en Decas Generum Novorum 10. 1808.[2] La especie tipo es: Callitris rhomboidea
Callitris: nombre genérico que deriva de las palabras griegas: kallos que significa "hermosa" y treis = "tres"; a causa de la disposición simétrica de las hojas.[3]
A continuación se brinda un listado de las especies del género Callitris aceptadas hasta marzo de 2015, ordenadas alfabéticamente. Para cada una se indica el nombre binomial seguido del autor, abreviado según las convenciones y usos.
Callitris baileyi
Callitris canescens
Callitris columellaris
Callitris drummondii
Callitris endlicheri
Callitris monticola
Callitris muelleri
Callitris neocaledonica
Callitris oblonga
Callitris preissii
Callitris rhomboidea
Callitris roei
Callitris sulcata
Callitris verrucosa
Callitris es un género de coníferas perteneciente a la familia Cupressaceae. Comprende 15 especies , de las cuales 13 son originarias de Australia y otras dos (C. neocaledonica, C. sulcata) nativas de Nueva Caledonia.
Sädesypressit (Callitris) on sypressikasvien heimoon (Cupressaceae) kuuluva havupuusuku.[2] Siihen kuuluu noin 15 lajia. Suvun edustajat ovat ainavihantia pensaita tai puita, joita esiintyy luonnonvaraisena Australiassa ja Uudessa-Kaledoniassa.[1] Sädesypressien sekä läheisten Actinostrobus- ja Neocallitropsis-sukujen lehdet ja käpysuomut ovat asettuneet säteittäisesti, toisin kuin lähes kaikilla muilla sypressikasveilla, joilla ne ovat vastakkaisesti tai kierteisesti.[3]
Suvun tieteellinen nimi Callitris on todennäköisesti johdettu kreikankielisistä sanoista, joka tarkoittavat kaunista ja lukua kolme, minkä on sanottu viittaavan kasvien säteittäin kolmen kiehkuroissa kasvaviin lehtiin ja käpysuomuihin.[4]
Sädesypressit ovat puuvartisia kasveja. Ne ovat usein pensaita, mutta voivat myös kasvaa puumaisiksi. Latvus on kartiomainen tai pyöristynyt, ja oksat ovat lähes vaakasuuntaisesti siirottavia tai kohenevia. Usealta lajilta tunnetaan luontaisena kasvavia luutamaisia pystyvartisia muotoja. Suuremmilla puumaisilla kasveilla on usein paksu ja uurteinen kaarna.[1]
Suvun kasvit ovat ainavihantia. Lehtiä on useaa tyyppiä. Nuorten kasvien varhaislehdet ovat yleensä neulasmaisia. Vanhempien kasvien myöhäislehdet ovat suomumaisia. Lehtiasento on säteittäinen, ja lehdet voivat muodostaa kolmen tai neljän lehden kiehkuroita. Lehdet ovat kannaltaan johteisia ja kasvavat rangan myötäisesti. Kiehkuran lehdet ovat usein toisiinsa kiinnikasvaneita.[1][4]
Sädesypressit ovat yleensä yksikotisia, ja samassa kasviyksilössä on erillisiä hede- ja emikukintoja. Kukinnot kasvavat yksinäisesti tai pienissä ryppäissä oksanhaaran kärjessä. Hedekukinnot eli hedekävyt ovat pieniä, lyhyen lieriömäisiä, ja koostuvat 8–20 hedelehdestä, jotka voivat olla ristikkäisen vastakkaisesti pareittain tai säteittäisesti kolmittain rangan ympärillä. Emikukinnot eli varsinaiset kävyt ovat lähes pallomaisia ja koostuvat kahdesta kolmen tai neljän käpysuomun kiehkurasta. Käpysuomut muodostuvat yhdestä varsinaisesta käpysuomusta ja yhdestä peitinsuomusta, jotka ovat yhteenkasvaneet.[1] Suomut avautuvat siten, että koko käpy aukeaa kärjestään, kuten myös läheisellä Actinostrobus-suvulla, mutta toisin kuin useimmilla sypressikasveilla.[1][3] Kävyt voivat joillakin lajeilla olla serotiinisia, mikä tarkoittaa käpysuomujen jäävän kiinni kävyn kypsyessä ja aukeavan vasta myöhemmin kuumuuden tai jonkin muun ulkoisen tekijän vaikutuksesta.[1] Yhdessä käpysuomussa on 1–8 siemenaihetta.[4] Siemenellä on kaksi tai kolme lenninsiipeä. Sirkkalehtiä on kaksi.[1]
Lajin Callitris macleayana rungon kuorta.
Lajin Callitris oblonga versoja.
Lajin Callitris preissii käpyjä, jotka ovat avautuneet kärjestään.
Sädesypressit kuuluvat sypressikasvien heimon alaheimoon Callitroideae. Niiden lähimpiä sukulaisia ovat monia sädesypressejä ulkoisesti hyvin paljon muistuttava suku Actinostrobus sekä omaan yksilajiseen sukuunsa kuuluva Neocallitropsis pancheri. Osa tutkijoista on ehdottanut kummankin näistä suvuista lajien sisällyttämistä sädesypresseihin.[4] Näille kolmelle suvulle on yhteistä säteittäinen lehtien ja käpysuomujen asento, siinä kun lähes kaikilla muilla sypressikasveilla ne ovat vastakkaisesti tai kierteisesti.[3]
Sukuun kuuluu käytetystä lähteestä riippuen yleensä 15–18 lajia. Seuraavat yleisesti hyväksytyt lajit tunnistetaan käytännössä kaikissa lähteissä:[1][4]
Sädesypressejä kasvaa luonnossa Australian itä- ja eteläosissa, Tasmanian saarella ja Uudessa-Kaledoniassa. Useimmat suvun lajit kasvavat vain hyvin suppealla alueella. Sädesypressejä esiintyy kuitenkin paikallisesti erityisesti Australian Uuden Etelä-Walesin osavaltiossa metsien valtapuulajinakin.[4]
Sädesypressejä kasvaa kuivissa metsissä tai pensastoalueilla, joille ovat tyypillisiä kuumat kesät ja lämpimät tai leudot talvet. Ne kasvavat yleisesti samoilla alueilla useiden rasterikkien (Myoporum), kasuariinojen (Casuarina), Geijera-suvun lajien sekä keihäsakaasian (Acacia aneura) kanssa.[4]
Kuten yleensäkin Australian metsissä, tulella on tärkeä ekologinen merkitys sädesypressien elinalueilla. Useimmat suvun lajit eivät kuitenkaan siedä maastopaloja kovinkaan hyvin, vaan kasvavat yleensä alueilla, joilla palot eivät toistu kovin tiheään. Palon sattuessa sädesypressit eivät useinkaan selviä hengissä, vaan uusiutuvat siemenistä.[4] Joillakin lajeilla kävyt voivat olla serotiinisia, siten että ne avautuvat ja vapauttavat siemenet vasta palon tai muun ulkoisen tekijän kuivattaessa käpyjä.[1]
Sädesypressit (Callitris) on sypressikasvien heimoon (Cupressaceae) kuuluva havupuusuku. Siihen kuuluu noin 15 lajia. Suvun edustajat ovat ainavihantia pensaita tai puita, joita esiintyy luonnonvaraisena Australiassa ja Uudessa-Kaledoniassa. Sädesypressien sekä läheisten Actinostrobus- ja Neocallitropsis-sukujen lehdet ja käpysuomut ovat asettuneet säteittäisesti, toisin kuin lähes kaikilla muilla sypressikasveilla, joilla ne ovat vastakkaisesti tai kierteisesti.
Callitris est un genre de conifères de la famille des Cupressaceae. Il est surtout représenté en Océanie, composé de 16 espèces, 13 sont présentes en Australie et 3 en Nouvelle-Calédonie.
Les individus sont des arbustes densément ramifiés à port en boule ou en candélabre dotés d'un tronc court et torsadé avec une écorce se desquamant en lambeaux fibreux.
Callitris est un genre de conifères de la famille des Cupressaceae. Il est surtout représenté en Océanie, composé de 16 espèces, 13 sont présentes en Australie et 3 en Nouvelle-Calédonie.
Les individus sont des arbustes densément ramifiés à port en boule ou en candélabre dotés d'un tronc court et torsadé avec une écorce se desquamant en lambeaux fibreux.
Callitris é un xénero de coníferas da familia das cupresáceas (Cupressaceae), subfamilia das calitroideas (Callitroideae).
Actualmente recoñécnse dentro do xénero 16 especies, das que 13 son propias de Australia e as outras 3 (C. neocaledonica, C. pancheri e C. sulcata) son endémicas de Nova Caledonia.[1]
As principais características da plantas deste xénero son:[2]
O xénero foi descrito en 1808 polo botánico e relixioso francés Étienne Pierre Ventenat, na súa obra Decas Generum Novorum, aut parum Cognitorum.[3][4]
O xénero inclúe as especies seguintes:[1]
O xénero coñécesa tamén polos sinónimos seguintes:[1]
O nome científico Callitris é un derivado irregular do elemento latino calli-,[6] calco do grego antigo καλλί- kallí-, que deriva de κάλλοσ kállos, "beleza", "fermosura".[7]
Callitris é un xénero de coníferas da familia das cupresáceas (Cupressaceae), subfamilia das calitroideas (Callitroideae).
Actualmente recoñécnse dentro do xénero 16 especies, das que 13 son propias de Australia e as outras 3 (C. neocaledonica, C. pancheri e C. sulcata) son endémicas de Nova Caledonia.
Kalitris (lat. Callitris), rod golosjmemenjača iz Australije i Tasmanije. Smješten je u porodicu čempresovki a pripada mu 19 vrsta[1] vazdazelenog drveća i vrelikih grmova.
Tipična vrsta je C. rhomboidea. Rod je opisan 1808.[2]
Kalitris (lat. Callitris), rod golosjmemenjača iz Australije i Tasmanije. Smješten je u porodicu čempresovki a pripada mu 19 vrsta vazdazelenog drveća i vrelikih grmova.
Tipična vrsta je C. rhomboidea. Rod je opisan 1808.
Callitris è un genere di conifere facente parte delle ''Cupressaceae'' (famiglia dei cipressi). Ci sono 16 specie riconosciute nel genere, di cui 13 originarie dell'Australia e le altre tre (C. neocaledonica, C. sulcata e C. pancheri) originarie della Nuova Caledonia.[2] Tradizionalmente, il nome comune più utilizzato è cipresso-pino,[3] un nome condiviso da alcune specie del genere strettamente correlato Actinostrobus.[4]
Sono alberi di piccole e medie dimensioni o grandi arbusti, che raggiungono i 5–25 m di altezza (a 40 m in C. macleana). Le foglie sono sempreverdi e squamose, ma le giovani piantine hanno foglie aghiformi; in C. macleana, foglie aghiformi si trovano mescolate a foglie squamose per tutta la vita dell'albero. Le squame sono disposte in sei file lungo i ramoscelli, in verticilli alternati di tre (spesso in verticilli di quattro in C. macleana).
I coni maschili sono piccoli, lunghi 3–6 mm (0,12-0,24 pollici) e si trovano sulla punta dei ramoscelli. I coni femminili poco appariscenti e maturano in 18-20 mesi a 1–3 cm (0,39-1,18 pollici) di lunghezza e larghezza, da globulari a ovoidali (acuti in C. macleana), con sei scaglie legnose sovrapposte, spesse, disposte in due verticilli di tre (spesso 8 scale in C. macleana). I coni come per il genere [Actinostrobus] rimangono chiusi sugli alberi per molti anni, aprendosi solo dopo essere stati bruciati da un incendio boschivo; questo fa sì che i semi vengano rilasciati per crescere sul terreno bruciato appena ripulito.
Il genere è diviso in due sezioni, con l'atipico C. macleayana nella sez. Octoclinis, e tutte le altre specie della sez. Callitris. Alcuni botanici trattano C. macleayana in un genere separato, come Octoclinis macleayana. C. macleana inoltre rappresenta l'unica specie nativa della foresta pluviale sulla costa orientale dell'Australia; le altre specie crescono tutte in siti aridi.
Il parente più prossimo di Callitris è Actinostrobus del sud-ovest dell'Australia occidentale, che differisce per i suoi coni che hanno diversi vortici basali di piccole scaglie sterili. Uno studio del 2010 su Actinostrobus e Callitris colloca le tre specie di Actinostrobus all'interno di un Callitris espanso basato sull'analisi di 42 caratteri morfologici e anatomici.[5]
Il genere include le seguenti specie:[2]
Nel 2010, fogliame fossile dell'inizio dell'Oligocene e coni di Callitris sono stati portati alla luce vicino al fiume Lea in Tasmania. Ai fossili è stato dato il nome Callitris leaensis e rappresentano il più antico rappresentante conosciuto del genere.
Callitris è un genere di conifere facente parte delle ''Cupressaceae'' (famiglia dei cipressi). Ci sono 16 specie riconosciute nel genere, di cui 13 originarie dell'Australia e le altre tre (C. neocaledonica, C. sulcata e C. pancheri) originarie della Nuova Caledonia. Tradizionalmente, il nome comune più utilizzato è cipresso-pino, un nome condiviso da alcune specie del genere strettamente correlato Actinostrobus.
Callitris is de botanische naam van een geslacht uit de cipresfamilie (Cupressaceae). Het geslacht bestaat uit 15 soorten, waarvan 13 soorten voorkomen in Australië en 2 soorten (Callitris neocaledonica en Callitris sulcata) op het eiland Nieuw-Caledonië.[1]
Callitris is de botanische naam van een geslacht uit de cipresfamilie (Cupressaceae). Het geslacht bestaat uit 15 soorten, waarvan 13 soorten voorkomen in Australië en 2 soorten (Callitris neocaledonica en Callitris sulcata) op het eiland Nieuw-Caledonië.
Callitris-slekten (Callitris) er en slekt av busker og lave trær i sypressfamilien (Cupressaceae). De kan bli opp til 25 meter høye (en art 40 m), og vokser kun på tørre steder i Australia (13 arter), og Ny-Caledonia (2 arter).
Slekten kalles også for sypressfuru, et tilnavn den deler med den nærstående Actinostrobusslekten. Én av artene, C. macleayana , vokser i regnskogen i nordlige Australia, resten av artene foretrekker tørre habitater.
Unge skudd har nåleaktige blader, mens moden nåler blir skjellaktige og sitter tett på kvistene. Skjellbladene sitter da oftest i seks rader. Konglene er inntil 6 mm lange, og artene har ofte spredning etter brannherjing hvor frøene overlever skogbrannen.
Seksjon Octoclinis
Callitris-slekten (Callitris) er en slekt av busker og lave trær i sypressfamilien (Cupressaceae). De kan bli opp til 25 meter høye (en art 40 m), og vokser kun på tørre steder i Australia (13 arter), og Ny-Caledonia (2 arter).
Slekten kalles også for sypressfuru, et tilnavn den deler med den nærstående Actinostrobusslekten. Én av artene, C. macleayana , vokser i regnskogen i nordlige Australia, resten av artene foretrekker tørre habitater.
Unge skudd har nåleaktige blader, mens moden nåler blir skjellaktige og sitter tett på kvistene. Skjellbladene sitter da oftest i seks rader. Konglene er inntil 6 mm lange, og artene har ofte spredning etter brannherjing hvor frøene overlever skogbrannen.
Żywiczlin, cyprzyk, kieliszniak[4] (Callitris) – rodzaj drzew z rodziny cyprysowatych (Cupressaceae). Obejmuje 16 gatunków[5] występujących w Australii oraz na Nowej Kaledonii[6].
Żywiczlin, cyprzyk, kieliszniak (Callitris) – rodzaj drzew z rodziny cyprysowatych (Cupressaceae). Obejmuje 16 gatunków występujących w Australii oraz na Nowej Kaledonii.
Callitris é um género de conífera pertencente à família Cupressaceae.
Callitris é um género de conífera pertencente à família Cupressaceae.
Metne bakınız.
Dış bağlantılar
Wikimedia Commons'ta Callitris ile ilgili çoklu ortam belgeleri bulunur. 
Wikispecies'te Callitris ile ilgili detaylı taksonomi bilgileri bulunur. Callitris, açık tohumlular familyası Cupressaceae'de (servigiller) sınıflandırılan bir ağaç cinsidir. 13 türü Avustralya'ya, 2 türü de (C. neocaledonica, C. sulcata) Yeni Kaledonya'ya endemiktir. Küçük ve orta boylu ağaçlar ya da büyük çalılar şeklindedirler. Boyları genellikle 5 ila 25 m. uzunluğundadır, C. macleayana türü 40 m. boya ulaşır.
Bölüm Callitris
Bölüm Octoclinis
Callitris, açık tohumlular familyası Cupressaceae'de (servigiller) sınıflandırılan bir ağaç cinsidir. 13 türü Avustralya'ya, 2 türü de (C. neocaledonica, C. sulcata) Yeni Kaledonya'ya endemiktir. Küçük ve orta boylu ağaçlar ya da büyük çalılar şeklindedirler. Boyları genellikle 5 ila 25 m. uzunluğundadır, C. macleayana türü 40 m. boya ulaşır.
Австралія (всі штати) і Нова Каледонія. Хоча рід широко розповсюджений, багато з видів мають дуже вузьке поширення, що складається з локалізованих, роз'єднаних клаптів. Клімат характеризується жарким літом і м'якою теплою зимою. Річна кількість опадів різна, в діапазоні (200) 400-600 (-2000) мм. Чисті поселення бувають, але Callitris, як правило, росте разом з Acacia aneura, Geijera, Myoporum і Casuarina. Супутні виду чагарники включають Eremophila, Dodonaea, Atriplex, Maireana, Sclerolaena і трави (наприклад Triodia, Plectrachne, Aristida і Austrostipa).
Однодомні, вічнозелені дерева або чагарники. Гілки висхідні чи розлогі. Кора стійка, важка і компактна (волокниста в C. macleayana). Листки вічнозелені. На дорослих рослинах листки лусковидні. Листки молодих рослин ростуть по 4, трикутні в поперечному перерізі. Чоловічі шишки яйцеподібні, оберненояйцеподібні, довгасті або циліндричні, одиночні, парні або кластерні; пилок сферичний. Жіночі шишки одиночні або згруповані на коротких бічних гілках, зріють 18-20 місяців, до 1-3 см в довжину і в ширину, кульове щоб яйцеподібні (гострі в C. macleayana). Шишки залишаються закритими на деревах протягом багатьох років, відкриваючись тільки після того, як стають обпаленими лісовою пожежею. 2n=22. Дерева С. macleayana доростають до 50 м у висоту і 1,5 м в діаметрі.
Деревина, як для хвойних порід, досить важка і щільна. Австралійські аборигени використовували різні види для різних цілей. Деревина використовується на дрова і смолоскипи, весла, списи, предмети культу, музичні палиці, в кора використовується для виробництва мотузки. Смола використовувалась для клеїв. Шишки, кора, листя і попіл використовуються в медицині. Деревина стійка до гниття і атак термітів. Використовується для виготовлення телефонних стовпів і підлоги. Підходить для виготовлення меблів.
Обширні райони були очищені для випасу худоби. Великі порції лісу і рідколісся, що залишилися включені в державні природоохоронні території.
Callitris là một chi cây thân gỗ ngành Thông thuộc họ Hoàng đàn. Có 15 loài tìm thấy trong chi này, với 13 loài là bản địa ở Úc và 2 loài (C. neocaledonica, C. sulcata) bản địa Nouvelle-Calédonie. Thông thường, tên phổ biến tiếng Anh chi này là cypress-pine, một tên có chia sẻ với chi lân cận là Actinostrobus. Tuy nhiên, điều này không chính xác, vì vậy chúng dần dần được gọi là cypress trong tiếng Anh. Chúng là cây kích thước từ nhỏ đến trung bình hoặc là cây bụi loại lớn, cao từ 5m đến 25m (C. macleayana có thể cao đến 40m). Lá là loại lá của thực vật trường xuân.
Năm 2010, các hóa thạch tán lá thế Oligocen và trái của Callistris được tìm ra cạnh sông Lea ở Tasmania. Các hóa thạch được đặt tên là Callitris leaensis và là đại diện lâu nhất của chi này được biết đến.[1]
Trái (hạt) của Callitris verrucosa
Trái (hạt) của Callitris muelleri
Callitris macleayana
Callitris là một chi cây thân gỗ ngành Thông thuộc họ Hoàng đàn. Có 15 loài tìm thấy trong chi này, với 13 loài là bản địa ở Úc và 2 loài (C. neocaledonica, C. sulcata) bản địa Nouvelle-Calédonie. Thông thường, tên phổ biến tiếng Anh chi này là cypress-pine, một tên có chia sẻ với chi lân cận là Actinostrobus. Tuy nhiên, điều này không chính xác, vì vậy chúng dần dần được gọi là cypress trong tiếng Anh. Chúng là cây kích thước từ nhỏ đến trung bình hoặc là cây bụi loại lớn, cao từ 5m đến 25m (C. macleayana có thể cao đến 40m). Lá là loại lá của thực vật trường xuân.
Năm 2010, các hóa thạch tán lá thế Oligocen và trái của Callistris được tìm ra cạnh sông Lea ở Tasmania. Các hóa thạch được đặt tên là Callitris leaensis và là đại diện lâu nhất của chi này được biết đến.
Мужские шишки небольшие, 3—6 мм длиной, и находятся на кончиках веток. Женские шишки, сначала также незаметные, за 18—20 месяцев созревают до размера 1—3 см в длину и ширину.
С видами каллитриса ассоциированы клопы-фитофаги из рода Lestonia.
По информации базы данных The Plant List (на июль 2016) род включает 15 видов[1]:
Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её. Мужские шишки небольшие, 3—6 мм длиной, и находятся на кончиках веток. Женские шишки, сначала также незаметные, за 18—20 месяцев созревают до размера 1—3 см в длину и ширину.
