Phalaenopsis equestris is a flowering plant of the orchid genus Phalaenopsis and native to Philippines and Taiwan. The inflorescence has 10 to 20 flowers of about 25 mm (1 in) diameter.[1]
Phaleonopsis equestris plays an important role in the development of novelty species and it is frequently used to cross with other hybrids. It has become an important commodity in the international floral trade.
This species is highly variable in morphology as well in the color of its flowers. The following forms occur :[2]
The different colors on the lip are obtained through a different expression of both anthocyanins and carotenoids.[3]
Phalaenopsis equestris is a flowering plant of the orchid genus Phalaenopsis and native to Philippines and Taiwan. The inflorescence has 10 to 20 flowers of about 25 mm (1 in) diameter.
Phaleonopsis equestris plays an important role in the development of novelty species and it is frequently used to cross with other hybrids. It has become an important commodity in the international floral trade.
This species is highly variable in morphology as well in the color of its flowers. The following forms occur :
Phalaenopsis equestris var. alba — a pure white form; lacking yellow pigments on the callus. Phalaenopsis equestris var. aurea — white flowers with a solid yellow lip. Phalaenopsis equestris var. rosea— flowers with even red petals and sepals; color of the mid-lobe of the lip varies from deep red to light red. Phalaenopsis equestris var. leucaspis — small flowers with white edges on pink petals and sepals; mid-lobe of the lip is purple or orange in color with white or yellow callus.The different colors on the lip are obtained through a different expression of both anthocyanins and carotenoids.
Phalaenopsis equestris var. aurea
Phalaenopsis equestris var. leucaspis
Phalaenopsis equestris es una orquídea del género Phalaenopsis, de la subfamilia Epidendroideae, nativa de Taiwán y Filipinas.
La Phalaenopsis equestris muestra un hábito de desarrollo monopodial. El rizoma se desarrolla erecto y en su extremo produce dos gruesas y carnosas hojas alternas y elípticas cada año. Las hojas basales más viejas se caen al mismo tiempo. La planta de este modo retiene de cuatro a cinco hojas. No tienen pseudobulbos y el almacenamiento de agua y sustancias de reserva se verifica en sus hojas, de láminas amplias y consistentes.
El racimo aparece del tallo que surge entre las hojas y florece en todo su esplendor durante varias semanas, con una inflorescencia larga y ramosa (más de un metro de larga).
Las flores son variables en tamaño y en color. Sépalo dorsal oblongo-elíptico a ovoide-elíptico, puntiagudo, márgenes recurvados. Sépalos laterales similares al dorsal, oblicuos, puntiagudos, vueltos de atrás a adelante. Pétalos estrechos romboideos, puntiagudos u obtusos, márgenes recurvados, constreñidos hacia la base.
El disco de la unión del lóbulo intermedio y de los lóbulos laterales forma un callo subcuadrado.
La columna arqueada de más de 9 mm de longitud Las raíces son gruesas y glabras. Se trata de una especie muy utilizada en hibridaciones como suministro de polen.
Orquídea epífita. En la naturaleza se encuentran debajo del dosel forestal en la humedad de la parte baja, protegidas de la luz solar directa. Se desarrolla en troncos de árboles con abundante musgo de donde las raíces de la planta sacan los nutrientes con los restos de corteza del árbol. Se encuentran desde el nivel del mar hasta una altitud de 300 metros.
Estas plantas no son muy exigentes en cuanto a su cultivo. Requieren unas condiciones mínimas que no son difíciles de conseguir dentro de las casas.
Descrita por vez primera por Schauer en 1843 con el nombre de "Stauroglottis equestris" procedente de plantas recolectadas por Meyen en Luzón. En 1848, Lindley describe esta planta con el nombre de Phalaenopsis rosea de una recolecta hecha por Thomas Lobb, quien trabajaba para el establecimiento Veitch.
Phalaenopsis equestris fue clasificada por Heinrich Gustav Reichenbach y publicada en Linnea 22: 864. 1849.[1]
Phalaenopsis: nombre genérico que procede del griego phalaina = “mariposa” y opsis = “parecido”, debido a las inflorescencias de algunas especies, que recuerdan a mariposas en vuelo. Por ello, a las especies se les llama “orquídeas mariposa”.
Phalaenopsis equestris es una orquídea del género Phalaenopsis, de la subfamilia Epidendroideae, nativa de Taiwán y Filipinas.
Ilustración Flower Garden de Paxton Vista de la plantaPhalaenopsis equestris est une espèce d'Orchidées du genre Phalaenopsis.
Phalaenopsis equestris (Schauer) Rchb.f è una orchidea epifita nativa delle Filippine e di Taiwan.[1]
Phalaenopsis equestris ha uno sviluppo monopodiale. Le foglie sono lunghe, rettangolari-ellittiche di forma e misura variabile. I fiori sono di dimensione variabile e di svariate tonalità, dal bianco al rosa intenso. Solitamente sono molto duraturi e membranosi. Può produrre, durante tutto l'anno, copiose infiorescenze portate da esili steli anche ramificati sui quali possono trovare posto anche 15 fiori con un diametro di circa 25 mm l'uno.
Sono descritte le seguenti varietà:
È tra le Phalaenopsis non ibride più diffuse e coltivate, grazie alla sua adattabilità e generosità nel produrre bellissime infiorescenze e keiki.
Può essere coltivata in vaso con materiale inerte e corteccia di pino oppure su pezzi di sughero o altro legno idoneo.
Phalaenopsis equestris – gatunek rośliny z rodziny storczykowatych (Orchidaceae). Występuje w południowej części Tajwanu oraz na Filipinach[3]. Kwitnie od maja do września[4].
Gatunek klasyfikowany do podrodzaju Phalaenopsis i sekcji Stauroglottis[6].
Phalaenopsis equestris – gatunek rośliny z rodziny storczykowatych (Orchidaceae). Występuje w południowej części Tajwanu oraz na Filipinach. Kwitnie od maja do września.
Lišajovec Phalaenopsis equestris Rchb.f. 1850 je rastlina z čeľade vstavačovité (Orcidaceae). Pochádza z Filipín, vyskytuje sa aj na Taiwane.
Je základom mnohých hybridných lišajovcov, ktoré sú dnes v masovej ponuke. Medzi hlavné znaky, ktoré prenáša na hybridné potomstvo je miniatúrny vzrast, veľký počet kvetov, rozvetvené súkvetie alebo červený pysk. Registrovaných je vyše 400 primárnych hybridov P. equestris.
Epifytická orchidea s krátkou stonkou skrytou v listových pošvách. Svetlozelené oválno-podlhovasté listy sú dlhé 10-20 cm, široké 5 – 6 cm.
Hnedá kvetná stonka je vzpriamená, na konci ohnutá až ovísavá, nesie strapec postupne dorastajúcich a otvárajúcich sa kvetov s priemerom do 25 mm. Kvety sú biele s ružovým nádychom až ružové, pysk je ružovo-fialový, postranné laloky so žltým nádychom.
Druh je prirodzene variabilný v závislosti od lokality. Opísané boli viaceré prírodné variety a formy. Všetky môžu sporadicky vytvárať pelorické kvety.
Variety alba a aurea nesú rôzne recesívne mutácie, väčšinou v heterozygotnom genotype, takže potomstvo v prvej generácii po vzájomnom ich kríženci má divý fenotyp.
Medzi jedincami sa môžu sporadicky vyskytnúť farebné formy, ktoré nemajú konkrétne geografické rozšírenie a neboli uznané za odrody:
P. equestris vytvára viaceré prírodné hybridy
Lišajovec Phalaenopsis equestris Rchb.f. 1850 je rastlina z čeľade vstavačovité (Orcidaceae). Pochádza z Filipín, vyskytuje sa aj na Taiwane.
Je základom mnohých hybridných lišajovcov, ktoré sú dnes v masovej ponuke. Medzi hlavné znaky, ktoré prenáša na hybridné potomstvo je miniatúrny vzrast, veľký počet kvetov, rozvetvené súkvetie alebo červený pysk. Registrovaných je vyše 400 primárnych hybridov P. equestris.
Phalaenopsis equestris[1] är en orkidéart som först beskrevs av Johannes Conrad Schauer, och fick sitt nu gällande namn av Heinrich Gustav Reichenbach. Phalaenopsis equestris ingår i brudorkidésläktet som ingår i familjen orkidéer.[2][3] Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.[2]
Phalaenopsis equestris är en orkidéart som först beskrevs av Johannes Conrad Schauer, och fick sitt nu gällande namn av Heinrich Gustav Reichenbach. Phalaenopsis equestris ingår i brudorkidésläktet som ingår i familjen orkidéer. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.
У перекладі з латинської "I equester" (рідше equestris) - кінний, що належить до кінноти, кавалерійський, служба в кінноті, кінський, що належить до стану вершників, верхова їзда.
Вид не має усталеної української назви, в україномовних джерелах зазвичай використовується наукова назва Phalaenopsis equestris.
Англійська назва - The Horse Phalaenopsis.
Має синоніми:
Phalaenopsis equestris f. alba hort. 1969
Phalaenopsis equestris [Schauer] Rchb.f var alba {Hort.] Sweet 1967
Сепалії і петалії чисто білі, губа може бути як білої, так і білої з жовтою плямою.
Сепаліі і петаліт білі, губа жовта, кінчик губи білуватий.
Квіти меншого розміру, більш округлої форми, частково рожеві, губа темно-рожева. Синонім: Phalaenopsis equestris var llocos (за назвою острова, на якому було знайдено).
Синонім: Phalaenopsis rosea var.leucaspis (Rolfe 1886)
Квіти іноді менше, ніж у номінальної форми Phalaenopsis equestris. Пелюстки білі з фіолетовим відтінком посилюється до основи пелюстків, губа фіолетова.
Так само є безліч невизнаних різновидів, без інформації про місцезнаходження в природі.
Мініатюрний моноподіальний епіфіт.
Стебло укорочене, повністю приховане основами листя. Коріння м'ясисте, гладке. Листя темно-зелене, овальне або довгасте, довжиною 10-20 см, шириною 5-6 см.
Квітконіс з'являється в пазусі нижнього листя, завдовжки до 30 см, багатоквітковий, китицеподібний або метельчатий. Продовжує зростання після початку цвітіння. Легко утворює "діток".
Квіти 1,5-3,5 см в діаметрі, від біло-рожевих до бузкових. Забарвлення квітів сильно варіює. Два піку цвітіння - навесні і восени, але може цвісти в будь-який час року.
Філіппіни, Тайвань, Борнео.
На стовбурах і гілках дерев у вологих тропічних лісах на висотах до 300 метрів над рівнем моря.
Клімат на Філіппінах, на рівні моря в районі Маніли
Температура повітря не має великих сезонних змін: вдень 28-33 ° С, ніч 19-24 ° С.
Відносна вологість повітря 80-82%.
Сухий сезон з грудня по квітень, середньомісячне випадання опадів 10-90 мм. Вологий сезон з травня по листопад, середньомісячне випадання опадів 120-410 мм.
Вперше описаний Шауером в 1843 році під ім'ям Stauroglottis equestris. Рослини були привезені з острова Лусон і належали пану Мейєну. У 1848 р. Джон Ліндлі на рослинах з колекції Томаса Лоба, працівника фірми «Вейтч», повторно описав Phal. equestris, привласнивши їм назву Phalaenopsis rosea. У 1949 Phal. equestris отримав свою теперішню назву.
Температурна група - тепла. Для нормального цвітіння обов'язковий перепад температур день/ніч в 5-8°С.
Вимоги до освітлення: 1000-1200 FC, 10760-12912 lx [3].
Рослина толерантна до вологості повітря, добре росте при 60-80%. Квітконоси обрізають тільки після природного всихання. Розмножується "дітками" легко утворюються на квітконосах при високій вологості повітря. Додаткова інформація про агротехніки у статті Фаленопсис.
Вид активно використовується в гібридизації.
Phalaenopsis equestris là một loài thực vật có hoa trong họ Lan. Loài này được (Schauer) Rchb.f. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1850.[1]
Phalaenopsis equestris là một loài thực vật có hoa trong họ Lan. Loài này được (Schauer) Rchb.f. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1850.
Миниатюрный моноподиальный эпифит.
Стебель укороченный, полностью скрыт основаниями листьев. Корни мясистые, гладкие. Листья темно-зеленые, овальные или продолговатые, длиной 10-20 см, шириной 5-6 см.
Цветонос появляется в пазухе нижних листьев, длиной до 30 см, многоцветковый, кистеобразный или метельчатый. Продолжает рост после начала цветения. Легко образует "деток".
Цветы 1,5-3,5 см в диаметре, от бело-розовых до сиреневых. Окраска цветов сильно варьирует. Два пика цветения - весной и осенью, но может цвести в любое время года.
Филиппины, Тайвань, Борнео.
На стволах и ветвях деревьев во влажных тропических лесах на высотах до 300 метров над уровнем моря.
Климат на Филиппинах, на уровне моря в районе Манилы
Температура воздуха не имеет больших сезонных изменений: днем 28-33°С, ночь 19-24°С.
Относительная влажность воздуха 80-82%.
Сухой сезон с декабря по апрель, среднемесячное выпадение осадков 10-90 мм. Влажный сезон с мая по ноябрь, среднемесячное выпадение осадков 120-410 мм.
Впервые описан Шауэром в 1843 году под именем Stauroglottis equestris. Растения были привезены с острова Лусон и принадлежали господину Мейену. В 1848 г. Джон Линдли на растениях из коллекции Томаса Лобба, работника фирмы «Вейтч», повторно описал Phal. equestris, присвоив им название Phalaenopsis rosea. В 1949 Phal. equestris получил своё настоящее название.
Температурная группа — теплая. Для нормального цветения обязателен перепад температур день/ночь в 5-8°С.
Требования к освещению: 1000—1200 FC, 10760—12912 lx[4].
Растение толерантно к влажности воздуха, хорошо растет при 60-80 %. Цветоносы обрезают только после естественного усыхания. Размножается "детками" легко образующимися на цветоносах при высокой влажности воздуха. Дополнительная информация о агротехнике в статье Фаленопсис.
Вид активно используется в гибридизации.
Миниатюрный моноподиальный эпифит.
Стебель укороченный, полностью скрыт основаниями листьев. Корни мясистые, гладкие. Листья темно-зеленые, овальные или продолговатые, длиной 10-20 см, шириной 5-6 см.
Цветонос появляется в пазухе нижних листьев, длиной до 30 см, многоцветковый, кистеобразный или метельчатый. Продолжает рост после начала цветения. Легко образует "деток".
Цветы 1,5-3,5 см в диаметре, от бело-розовых до сиреневых. Окраска цветов сильно варьирует. Два пика цветения - весной и осенью, но может цвести в любое время года.
桃紅蝴蝶蘭(学名:Phalaenopsis equestris),又名小兰屿蝴蝶兰、姬蝴蝶蘭、兰屿小蝴蝶兰,是蝴蝶蘭屬的蘭花,原生於菲律賓和台灣,因产於小蘭嶼而得名。本種花序有10到15朵約25毫米直徑的花。[1] 桃紅蝴蝶蘭在培育新品種上發揮了重要作用,它經常被用來與其他蝴蝶蘭雜交。它在國際花卉貿易已成為重要的商品。
这种兰花的基因很有特点,其基因数目类似人类的基因数目。[2]
在兰花器官发育的分子研究中,桃红蝴蝶兰是最广泛使用的模式物种。桃红蝴蝶兰也是第一种发表了基因组序列的兰科植物。
該種在形態和花的顏色上差異很大,有以下幾種變種出現: [3]