Phalaenopsis micholitzii is a species of plant in the family Orchidaceae.[2] It is endemic to the Zamboanga peninsula in the island of Mindanao, Philippines.[1]
The small, epiphytic plants have fleshy leaves.[3] The fleshy, cupped, 5 to 6 cm wide flowers[4] are not fragrant,[5] or only slightly fragrant,[4] and they last 25 to 35 days.[6] The floral colouration may be white, cream-coloured, yellowish or greenish.[6][7]
Its natural habitat is subtropical or tropical moist lowland forests.[1]
The specific epithet is refers to the German orchid collector Wilhelm Micholitz,[6][4][8] who worked as a plant collector for Henry Frederick Conrad Sander.[8]
There appears to be conflicting information about the correct author of the taxon. The International Plant Names Index lists three entires of Phalaenopsis micholitzii.[9] Several sources indicate, that Rolfe is the author,[1][10][11] while others name Sander ex H.J.Veitch as the taxon authors.[2][3]
It is threatened by habitat loss and overcollection.[1]
The diploid chromosome count of this species is 2n = 38.[12]
This species is rarely cultivated.[8] It has been reported to be very slow growing.[7]
Phalaenopsis micholitzii is a species of plant in the family Orchidaceae. It is endemic to the Zamboanga peninsula in the island of Mindanao, Philippines.
Мініатюрний моноподіальний епіфіт.
Коріння довге, добре розвинене.
Стебло укорочене, приховане основами листя.
Листя довгасто-овальне, завдовжки до 16 см, завширшки — до 6 см. <
Квітконіс багаторічний, короткий, довжиною до 5 см, несе 1-3 квітки. Добре розвинені рослини утворюють відразу по кілька квітконосів. Нові квітки розпускаються після в'янення попередніх.
Квіти діаметром до 6 см, воскові, слабоароматні. Тривалість життя квітки — до трьох тижнів. Пелюстки білі або кремові, часто з широкою ніжно-зеленкуватою облямівкою, губа біла з оранжевою плямою на жовтому тлі. Форма квітки часто неправильна, пелюстки нерівні, довільно вигнуті.
Ендемік Філіппін. Цей вид знайдено лише на двох островах: Лусон (провінція Камарінес Сур) і Мінданао (провінція Замбоанга).
На стовбурах і гілках дерев в лісах на висотах до 400 метрів над рівнем моря. Цвіте восени.
Ліси в цих районах не охороняються і схильні до антропогенного впливу (заготівля лісу, підсічно-вогнева технологія сільського господарства та розширення поселень).
Вид перебуває на межі вимирання і записаний у Міжнародну Червону книгу. Належить до числа видів, що охороняються (II додаток CITES).
У місцях природного зростання фактично немає сезонних температурних коливань. Цілий рік денна температура 28-33°С, нічна 18-23°С. Відносна вологість повітря — 75-90 %.
Сухий сезон — з грудня по травень (середньомісячна кількість опадів 10-50 мм).
Рослину названо на честь її першовідкривача, німецького збирача орхідей Вільгельма Міхоліца (Wilhelm Micholitz[de]) (1854—1932рр). Міхоліц працював на садівничу фірму Зандера. У 1889 р. Зандер ввів Phalaenopsis micholitzii в культуру.
За якийсь час рослини надіслано для опису ботанікові Генріхові Ґуставу Райхенбаху, який того ж року помер. За заповітом ученого, гербарій засекретили на 25 років. Тому перший офіційний опис виду з'явився в 1890 р. і належав іншому науковцеві — Рольфу. Після розсекречення архіву та гербарію Райхенбаха описи, які зробив Рольф, скориговано і доповнено.
Ім'я Вільгельма Міхоліца мають багато видів рослин, без згадки про цього ботаніка не обходиться жодна серйозна праця про родини орхідних. Його життю та роботі присвячено багато літератури. Його найважливіші подорожі: Філіппіни (1884—1885 рр.), острови Ару (1890 р.), Молуккські острови (1891 р.), Папуа Нова Гвінея і Суматра (1891—1892 рр.), острови Амбон і Натуна (1892—1898 рр.), Бірма і Південна Америка (1900 р).
У культурі рідкісний, вважається складним, відзначається досить повільним ростом.
Температурна група — тепла. Для нормального цвітіння обов'язковий перепад температур «день/ніч» в 5—8°С.
Вимоги до світла: 800—1200 FC, 8608—12912 lx[1].
Квітконоси багаторічні, обрізають їх тільки після природного всихання. У культурі квітне в будь-який час року.
Загальна інформація про агротехніку — див. у статті Фаленопсис.
У гібридизації використовується не часто.
Phalaenopsis micholitzii là một loài thực vật thuộc họ Orchidaceae. Đây là loài đặc hữu của bán đảo Zamboanga thuộc đảo Mindanao, Philippines. Môi trường sống tự nhiên của chúng là rừng ẩm vùng đất thấp nhiệt đới hoặc cận nhiệt đới. Chúng hiện đang bị đe dọa do mất môi trường sống và bị khai khác quá mức.
Phalaenopsis micholitzii là một loài thực vật thuộc họ Orchidaceae. Đây là loài đặc hữu của bán đảo Zamboanga thuộc đảo Mindanao, Philippines. Môi trường sống tự nhiên của chúng là rừng ẩm vùng đất thấp nhiệt đới hoặc cận nhiệt đới. Chúng hiện đang bị đe dọa do mất môi trường sống và bị khai khác quá mức.
Phalaenopsis micholitzii Rolfe, 1890
Синонимы Охранный статус
Phalaenopsis micholitzii — эпифитное трявянистое растение семейства Орхидные.
Вид не имеет устоявшегося русского названия, в русскоязычных источниках используется научное название Phalaenopsis micholitzii.
Миниатюрный моноподиальный эпифит.
Корни длинные, хорошо развитые.
Стебель укороченный, скрыт основаниями листьев.
Листья продолговато-овальные, длиной до 16 см, шириной – до 6 см.
Цветонос многолетний, короткий, длиной до 5 см, несет 1-3 цветка. Хорошо развитые растения образуют сразу по нескольку цветоносов. Новые цветки распускаются после увядания предыдущих.
Цветы диаметром до 6 см, восковые, слабо-ароматные. Продолжительность жизни цветка, до 3-х недель. Лепестки белые или кремового цвета, часто с широкой нежно-зеленоватой окантовкой, губа белая с оранжевым пятном по желтому фону. Форма цветка часто неправильная, лепестки неровные, произвольно изогнутые.
Эндемик Филиппин. Этот вид найден лишь на двух островах: Лусон (провинция Камаринес Сур) и Минданао (провинция Замбоанга).
На стволах и ветвях деревьев в лесах на высотах до 400 метров над уровнем моря. Цветет осенью.
Леса в этих районах не охраняются и подвержены антропогенному воздействию (заготовка леса, подсечно-огневая технология сельского хозяйства и расширение поселений).
Вид находится на грани вымирания и занесён в Международную Красную книгу. Относится к числу охраняемых видов (II приложение CITES).
В местах естественного произрастания сезонных температурных колебаний практически нет. Круглый год дневная температура 28-33°С, ночная 18-23°С. Относительная влажность воздуха — 75-90%.
Сухой сезон с декабря по май (среднемесячное количество осадков 10-50 мм).
Название получил в честь своего первооткрывателя, немецкого сборщика орхидей Вильгельма Миколитса (de:Wilhelm Micholitz(1854-1932гг)). Миколитс работал на садоводческую фирму Сандера. В 1889 г. Сандер ввел Phalaenopsis micholitzii в культуру. Через некоторое время растения были отправлены для описания ботанику Генриху-Густаву Рейхенбаху, который, в тот же год умер. По завещанию учёного гербарий был засекречен на 25 лет. Поэтому первое официальное описание вида появилось в 1890 г. и принадлежало другому учёному – Рольфу. После рассекречивания архива и гербария Рейхенбаха, описание сделанное Рольфом было скорректировано и дополнено.
Имя Вильгельма Миколитса несут многие виды растений, так же без его упоминания не обходится ни один серьёзный труд о семействе Орхидных. Его жизни и работе посвящена обширная литература. Его основные путешествия: Филиппины (1884-1885 гг), острова Ару (1890 г), Молуккские острова (1891 г), Папуа-Новая Гвинея и Суматра (1891-1892 гг), острова Амбон и Натуна (1892-1898 гг), Бирма и Южная Америка (1900 г).
В культуре редок, считается сложным, отличается довольно медленным ростом.
Температурная группа — теплая. Для нормального цветения обязателен перепад температур день/ночь в 5-8°С.
Требования к свету: 800—1200 FC, 8608—12912 lx[2].
Цветоносы многолетние, обрезают их только после естественного усыхания. В культуре цветет в любое время года.
Общая информация о агротехнике в статье Фаленопсис.
В гибридизации используется не часто.
Phalaenopsis micholitzii — эпифитное трявянистое растение семейства Орхидные.
Вид не имеет устоявшегося русского названия, в русскоязычных источниках используется научное название Phalaenopsis micholitzii.
