Phalaenopsis violacea is a species of orchid endemic to the Andaman Islands, the Nicobar Islands and northwestern Sumatra.
Phalaenopsis violacea is a species of orchid belonging to the genus Phalaenopsis.The plant has a compact habit, with medium size, wide green leaves. The individual flower of this plant is small (3.5 cm wide), fragrant and mostly violet. Some varieties of this plant have some green colour on the tepal edges.
The plant was discovered in 1859 by Johannes Teijsmann, who sent it to the botanic garden at Leiden, Netherlands, Hortus Botanicus Leiden. It was then flowered by H. Witte. In that same year the banker Jan Abraham Willink W.Z.N. a dedicated amateur of orchids in Amsterdam,[3] also received some plants of the species and sent some of the flowering material to Heinrich Gustav Reichenbach who described it in 1862 under the name Stauritis violacea. In the same year Teijsmann and Binnedijk in Bogor, Java, also described their plant. as Phalaenopsis violacea.
Since the 20th century the species has been a parent in numerous Phalaenopsis hybrids in commerce.
This species is closely related to Phalaenopsis bellina and Phalaenopsis mentawaiensis, which were formerly included within Phalaenopsis violacea sensu lato. From the former broadly defined Phalaenopsis violacea the separation of Phalaenopsis bellina was published in 1995, followed by the more recent separation of Phalaenopsis mentawaiensis in 2014.
It is one of the parent species of the natural hybrid Phalaenopsis × gersenii.
Phalaenopsis violacea is a species of orchid endemic to the Andaman Islands, the Nicobar Islands and northwestern Sumatra.
Phalaenopsis violacea es una orquídea del género de Phalaenopsis de la subfamilia Epidendroideae de la familia Orchidaceae. Nativas del sudoeste de Asia.
Son plantas epífitas pendulares con un tallo muy corto que tienen de 3 a 4 hojas elípticas, obtusas, unduladas que se reducen gradualmente a continuación en el desarrollo de las hojas basales ,que oscila entre la variedad Borneo más pequeña con hojas y flores más pequeñas, además de ser más fácil para cruzar como híbrido. Tiene muy fragantes flores que se encuentran colgantes de una por una en una inflorescencia de 10 a 12,5 cm de largo, aplanada con 2 a 7 flores en zigzag, se producen en la primavera y se utilizan para dar fragancia a la hibridadas de Phalaenopsis. Esta especie requiere profunda sombra y humedad elevada, además de ser regado con regularidad y nunca debe permitirse que se sequen completamente.[1]
Se encuentra en la península Malaya y la isla de Sumatra en alturas de alrededor de 150 metros.[1]
Phalaenopsis violacea fue descrita por H.Witte y publicado en Fl. des Jardins 4: 129. 1861.[2]
Phalaenopsis: nombre genérico que procede del griego phalaina = “mariposa” y opsis = “parecido”, debido a las inflorescencias de algunas especies, que recuerdan a mariposas en vuelo. Por ello, a las especies se les llama “orquídeas mariposa”.
violacea: epíteto latino que significa "de color violeta" .
Phalaenopsis violacea es una orquídea del género de Phalaenopsis de la subfamilia Epidendroideae de la familia Orchidaceae. Nativas del sudoeste de Asia.
IlustraciónPhalaenopsis violacea H.Witte, 1861è una specie appartenente alla famiglia delle Orchidacee nativa del Sud-est asiatico.[2]
È una epifita e si trova ad altezze di circa 150 metri. Le foglie sono lunghe e strette, ellittiche e leggermente ondulate ai bordi. Sono leggermente carnose e di un verde intenso, lucide nella faccia superiore e opache senza peli in quella inferiore. Mostra generalmente 5-6 foglie, che si rinnovano nel numero di una o due all'anno.[3]
I fiori misurano da tre a quattro centimetri, e nascono in successione lungo un ramo sottile di circa 15 cm, privo di foglie (afillo), e sono mediamente quattro-sette per infiorescenza. Sono disposti alternati e molto vicini tra loro. Fiorisce in primavera e occasionalmente nei primi periodi dell'autunno; l'infiorescenza dura fino all'estate. Ne restano aperti circa tre per volta, sprigionando un profumo molto intenso e gradevolissimo.
In natura si trova nelle foreste tropicali della penisola malese, a Sumatra e nel Borneo.[1]
Cresce tra i rami degli alberi, a medie altezze, dove la vegetazione sovrastante scherma i raggi solari ma non completamente, garantendogli una luce solare parzialmente oscurata. L'humus dalla decomposizione del legno, escrementi di uccelli tropicali e foglie in decomposizione assicurano un costante terreno fertile.[3]
Ad oggi sono state descritte le seguenti varietà e forme[4]:
Si noti che della forma tipo di Phalaenopsis violacea esistono variazioni, che si manifestano principalmente nella forma e nel colore del fiore, dovute ai differenti areali di distribuzione delle diverse popolazioni; si prendono in considerazione, quindi, forme di Phalaenopsis violacea spesso indicando, con la dicitura di "varietà", la località di appartenenza[3]. Ad esempio, se si vuole far presente che un clone di Phalaenopsis violacea proviene dall'isola di Sumatra, si scriverà Phalaenopsis violacea var. Sumatra.
La Lista rossa IUCN classifica Phalaenopsis violacea come specie vulnerabile.[1]
Tra le circa cinquanta specie del genere, Phalaenopsis violacea, diversamente da quanto si crede non è così delicata da coltivare in casa.
Generalmente, come per le altre specie di Phalaenopsis, si utilizza un substrato di pezzetti di corteccia, molto lasso, che lasci traspirare al massimo le radici e faccia defluire l'acqua in eccesso. Volendo si può aggiungere polistirolo e perlite che servono a rendere il terreno più drenante, ovvero a far scendere più facilmente l'acqua dell'irrigazione. La concimazione dovrebbe avvernire una o due volte al mese. Non avendo terriccio è indispensabile che le concimazioni siano diluite ma costanti. Il concime deve essere sciolto nell'acqua nella quantità standard di 1 g per litro d'acqua di irrigazione. Si consiglia di usare durante l'anno la formula 20:20:20, ovvero 20 parti di azoto (N), 20 parti di fosforo (P), 20 parti di potassio (K), che è quella più diffusa in commercio. In primavera sarebbe meglio usare la formula 30 N:10 P:10 K, perché l'azoto favorisce la ripresa vegetativa. In autunno, per favorire la fioritura, si fa il contrario: con la formula 10 N: 30 P : 20 K si somministra più fosforo e potassio. Il rinvaso va effettuato durante la ripresa vegetativa, quando compaiono le nuove radici ma non durante la fioritura. La pianta va bagnata per evitare le rotture delle radici, che se non sono umide risultano molto secche e fragili. Una volta tolta la pianta dal vecchio vaso si può procedere, con forbici disinfettate, alla rimozione delle radici secche e alla pulitura di quelle giovani. Ponendo poi molta cautela nei riguardi delle radici si pone la pianta nel nuovo vaso, precedentemente pulito e disinfettato per evitare infezioni alle parti tagliate, e riempito con terreno adatto. Una volta rinvasata è meglio non innaffiarla per almeno una settimana, lasciarla al riparo dalla luce diretta del sole e evitare sbalzi di temperatura nella stanza. Questo passo è fondamentale per far sì che le parti tagliate possano cicatrizzare meglio. Pian piano si possono riprendere le innaffiature ma senza il concime. Appena si nota una crescita delle radici o formazione di radici nuove si può riprendere la concimazione. Bisognerebbe innafiare per immersione, stando attenti a non lasciare acqua nel sottovaso, o meglio ancora non usarlo. Mai nebulizzare acqua sulle foglie, porta solo a marciumi del colletto, ne sui fiori, ma garantire alla pianta una buona umidità ambientale.
Da quando si acquista, necessita un periodo di almeno 6 mesi per ambientarsi al meglio alla casa e soprattutto alla luce. Quindi si raccomanda di tenerla in un ambiente umido (ad esempio il bagno) e non spostarla di stanza (o dovrà riambientarsi). È necessario porre attenzione alla temperatura (18-25 °C è l'ideale): non dovrebbe mai essere troppo fredda né troppo calda (sopra i 30 gradi). In estate è d'obbligo tenerle in un ambiente poco soleggiato ma non buio, molto ventilato (ma senza correnti fredde) e umido.
Phalaenopsis violacea H.Witte, 1861è una specie appartenente alla famiglia delle Orchidacee nativa del Sud-est asiatico.
За даними Королівських ботанічних садів в К'ю [5]:
Варіація Phalaenopsis violacea var. Borneo в наш час[коли?] виділена в окремий вид Phalaenopsis bellina.
Мініатюрний моноподіальний листопадний епіфіт.
Квітконіс твердий, часто зигзагоподібно вигнутий, що несе невелику кількість кольорів.
Квіти воскові, мають приємний яскраво виражений аромат порівнянний із запахом деякого латаття, фрезії і бергамота. Розмір квітки в поперечнику 5-6 см. Пелюстки еліптичні або овальні-еліптичні. Квітучі рослини зустрічаються протягом усього року, масове цвітіння з весни до осені. Багато колірних варіацій.
Листя м'ясисті, еліптичні або довгасто-еліптичні, гострі або затуплені, у дорослих рослин більш ніж 25 см завдовжки, 12 см шириною.
Малайзія (Перак, Селангор, Малакка), Суматра (Mentawai, Simeuluë).
Зустрічається в низинних лісах. Часто селиться на мангрових деревах.
Освітленість в місцях зростання близько 10.000 люксів, відносна вологість повітря увесь рік не менше 80%.
Виявлено на Суматрі, біля населеного пункту Палембанг, Тейсманном (Teijsmann) в 1859 році.
У культурі з 1960 року, не складний і через приємний аромат квітів вельми популярний.
Температурна група - тепла. Відносна вологість повітря - 50-80% цілий рік. Полив у міру просихання. Ідеальна денна температура - 28-30°C з пониженням у нічний час до 24-25°C протягом всього року.
Вимоги до світла: 1000-1200 FC, 10760-12919 lx [6].
Цвіте цілий рік. Відцвілі квітконоси видаляти не слід.
Загальна інформація про агротехніки у статті Фаленопсис.
Bee Ridge - fuscata х violacea (Bates Orch. (Raymond Brown)) 1980
Celebes Violet - violacea х celebensis (Sky Island Orchids) 1994
China Wonder - violacea х stobartiana (Takaki Orchid Nursery) 1996
Corning's Violet - violacea х corningiana (C. Sheviak) 1976
Datu Chan San-Chang - violacea х pantherina (Tham Chee Keong) 2000
Donna Louise - violacea х hieroglyphica (L. Dewey) 2004
Equalacea - equestris х violacea (Fredk. L. Thornton) 1967
Essence Yuhmei - floresensis х violacea (Shih-Fong Chen) 2001
Fintje Kunriawati - pulchra х violacea (A. Kolopaking) 2004
Fribourg - violacea х inscriptiosinensis (Luc Vincent) 1992
Germaine Vincent - violacea х speciosa (Luc Vincent) 1994
Phalaenopsis X Gersenii - violacea х sumatrana (природний гібрид)
Hans Burgeff - sanderiana х violacea (Royal Botanical Garden Peradeniya) 1960
Harriettiae - amabilis х violacea (Veitch) 1887
Iwan Kolopaking - parishii х violacea (Atmo Kolopaking) 1981
Java - fimbriata х violacea (Fredk. L. Thornton) 1970
Jennifer Palermo - tetraspis х violacea (J. Palermo) 1998
Lanny - violacea х schilleriana (T. Sukarya) 1980
Little Darlin'- violacea х cochlearis (Jones & Scully) 1969
Luedde-violacea - lueddemanniana х violacea (Veitch) 1895
Lung Ching's Baby - javanica х violacea (Brothers Orchid Nursery) 1981
Malacea - violacea х mannii (Fredk. L. Thornton) 1970
Mok Choi Yew - gigantea х violacea (CY Mok) 1968
Norman - fasciata х violacea (Chas L Beard) 1969
Penang Girl - violacea х venosa (Ooi Leng Sun Orchid Nursery & L) 1984
Penang Violacea - violacea х micholitzii (Ooi Leng Sun Orchid Nursery & L) 1987
Phurplefetti - philippinensis х violacea (Dr John W. Hutchinson (John Ewing Orchids, Inc.)) 1995
Princess Kaiulani - violacea х amboinensis (Oscar Kirsch) 1961
Samera - bellina х violacea (M. Liu) 2003
San Shia Crystal - violacea х modesta (Hou Tse Liu) 1999
Spring Rain - maculata х violacea (Herb Hager Orchids) 1974
Sulaceous - sumatrana х violacea (Fort Caroline Orchids Inc. (Dr Henry M Wallbrunn)) 1975
Phalaenopsis x Valentinii - cornu-cervi х violacea (природний гібрид) 1959
Vilind - violacea х lindenii (Wm. Kirch Orchids Ltd. (Ernest T. Iwanaga)) 1969
Violet Charm - violacea х mariae (Arthur Freed Orchids Inc.) 1971
Zuma Elf - violacea х stuartiana (Zuma Canyon Orchids Inc.) 1981
Phalaenopsis violacea là một loài lan đặc hữu của quần đảo Andaman, quần đảo Nicobar và tây bắc Sumatra.
Wikimedia Commons có thêm hình ảnh và phương tiện truyền tải về Phalaenopsis violacea Wikispecies có thông tin sinh học về Phalaenopsis violacea
Миниатюрный моноподиальный листопадный эпифит.
Цветонос твердый, часто зигзагообразно изогнутый, несущий небольшое количество цветов.
Цветы восковые, обладают приятным ярко выраженным ароматом сравнимым с запахом некоторых кувшинок, фрезии и бергамота. Размер цветка в поперечнике 5-6 см Лепестки эллиптические или овальные-эллиптические. Цветущие растения встречаются в течение всего года, массовое цветение с весны до осени. Много цветовых вариаций.
Листья мясистые, эллиптические или продолговатые-эллиптические, острые или затупленные, у взрослых растений более чем 25 см длиной, 12 см шириной.
Малайзия (Перак, Селангор, Малакка), Суматра (Mentawai, Simeuluë).
Встречается в низменных лесах. Часто селится на мангровых деревьях.
Освещённость в местах произрастания около 10.000 люксов, относительная влажность воздуха круглый год не менее 80 %.
Обнаружен на Суматре, около населенного пункта Палембанг, Тейсманном (Teijsmann) в 1859 году.
В культуре с 1960 года, не сложен и из-за приятного запаха цветов весьма популярен.
Температурная группа — теплая. Относительная влажность воздуха — 50—80 % круглый год. Полив по мере просыхания. Идеальная дневная температура — 28—30 °C с понижением в ночное время до 24—25 °C в течение всего года.
Требования к свету: 1000—1200 FC, 10760—12919 lx[7].
Цветёт круглый год. Отцветшие цветоносы удалять не следует.
Общая информация о агротехнике в статье Фаленопсис.
Bee Ridge — fuscata х violacea (Bates Orch. (Raymond Brown)) 1980
Celebes Violet — violacea х celebensis (Sky Island Orchids) 1994
China Wonder — violacea х stobartiana (Takaki Orchid Nursery) 1996
Corning’s Violet — violacea х corningiana (C. Sheviak) 1976
Datu Chan San-Chang — violacea х pantherina (Tham Chee Keong) 2000
Donna Louise — violacea х hieroglyphica (L. Dewey) 2004
Equalacea — equestris х violacea (Fredk. L. Thornton) 1967
Essence Yuhmei — floresensis х violacea (Shih-Fong Chen) 2001
Fintje Kunriawati — pulchra х violacea (A. Kolopaking) 2004
Fribourg — violacea х inscriptiosinensis (Luc Vincent) 1992
Germaine Vincent — violacea х speciosa (Luc Vincent) 1994
Phalaenopsis X Gersenii — violacea х sumatrana (естественный гибрид)
Hans Burgeff — sanderiana х violacea (Royal Botanical Garden Peradeniya) 1960
Harriettiae — amabilis х violacea (Veitch) 1887
Iwan Kolopaking — parishii х violacea (Atmo Kolopaking) 1981
Java — fimbriata х violacea (Fredk. L. Thornton) 1970
Jennifer Palermo — tetraspis х violacea (J. Palermo) 1998
Lanny -violacea х schilleriana (T. Sukarya) 1980
Little Darlin' — violacea х cochlearis (Jones & Scully) 1969
Luedde-violacea — lueddemanniana х violacea (Veitch) 1895
Lung Ching’s Baby — javanica х violacea (Brothers Orchid Nursery) 1981
Malacea — violacea х mannii (Fredk. L. Thornton) 1970
Mok Choi Yew — gigantea х violacea (C. Y. Mok) 1968
Norman — fasciata х violacea (Chas L Beard) 1969
Penang Girl — violacea х venosa (Ooi Leng Sun Orchid Nursery & L) 1984
Penang Violacea — violacea х micholitzii (Ooi Leng Sun Orchid Nursery & L) 1987
Phurplefetti — philippinensis х violacea (Dr John W. Hutchinson (John Ewing Orchids, Inc.)) 1995
Princess Kaiulani — violacea х amboinensis (Oscar Kirsch) 1961
Samera — bellina х violacea (M. Liu) 2003
San Shia Crystal — violacea х modesta (Hou Tse Liu) 1999
Spring Rain — maculata х violacea (Herb Hager Orchids) 1974
Sulaceous — sumatrana хviolacea (Fort Caroline Orchids Inc. (Dr Henry M Wallbrunn)) 1975
Phalaenopsis x Valentinii — cornu-cervi х violacea (естественный гибрид) 1959
Vilind — violacea х lindenii (Wm. Kirch Orchids Ltd. (Ernest T. Iwanaga)) 1969
Violet Charm — violacea х mariae (Arthur Freed Orchids Inc.) 1971
Zuma Elf — violacea х stuartiana (Zuma Canyon Orchids Inc.) 1981
Миниатюрный моноподиальный листопадный эпифит.
Цветонос твердый, часто зигзагообразно изогнутый, несущий небольшое количество цветов.
Цветы восковые, обладают приятным ярко выраженным ароматом сравнимым с запахом некоторых кувшинок, фрезии и бергамота. Размер цветка в поперечнике 5-6 см Лепестки эллиптические или овальные-эллиптические. Цветущие растения встречаются в течение всего года, массовое цветение с весны до осени. Много цветовых вариаций.
Листья мясистые, эллиптические или продолговатые-эллиптические, острые или затупленные, у взрослых растений более чем 25 см длиной, 12 см шириной.