dcsimg

Стрептоміцети ( Ukraynaca )

wikipedia UK tarafından sağlandı

Метаболізм

Streptomycetes характеризуються складним вторинним метаболізмом[1]. Також стрептоміцети характеризуються складним циклом морфологічної диференціації. Хромосоми стрептоміцетів — лінійні, одні з найбільших серед бактерій, вони містять 7000-8000 генів, з яких багато задіяні у синтезі вторинних метаболітів (антибіотиків, гормон-подібних молекул, сидерофорів тощо). Вони виробляють велике число антибіотиків, які знаходяться у клінічному використанні. Стрептоміцин, який зараз вже рідко використовується, бере свою назву безпосередньо від назви роду Streptomyces.

 src=
Колонії Streptomyces violaceus
 src=
Колонії Streptomyces gardneri, штам ChNPU F3, виділеного з феросфери ґрунту (м.Чернігів, Україна), при культивуванні на вівсяному агарі

Стрептоміцети — одні з найважливіших продуцентів антибіотиків і інших біологічно активних речовин. Зокрема, з них виділено: антибактерійні сполуки тетрациклін (Streptomyces rimosus), цефаміцин (S. clavuligerus), канаміцин (S. kanamyceticus), хлорамфенікол (S. venezuelae), моеноміцин (S. ghanaensis), протипухлинні агенти доксорубіцин (S. peucetius), ногаламіцин (S. nogalater), ландоміцин (S. globisporus), імуносупресор рапаміцин (S. hygroscopicus), протигрибкові сполуки ністатин (S. noursei), амфотерицин (S. nodosus), іонофори монензин (S. cinnamonensis) і тетроназин (S. longisporoflavus) тощо.

Streptomyces інколи можуть бути патогенами людини, наприклад, нечаста інфекція біла міцетома може бути викликана S. somaliensis.

Геном

Послідовність геному одного з штамів, S. coelicolor A3(2), була секвенована і опублікована в 2002 році [2]. На той час, він був найбільшим секвенованим бактеріальним геномом. Послідовність генома S. avermitilis була завершений в 2003 році [3]. Це була перша повна послідовність генома промислового мікроорганізму. Обидва з цих геномів охоплюють одну хромосома, лінійну, на відміну від більшості бактерійних геномів, які мають кільцеву хромосому. Послідовність генома Streptomyces scabies, члену ряду із здатністю викликати хворобу картоплі, також завершена і буде опублікована в 2007 році.

Посилання

  1. а б Madigan M; Martinko J (editors). (2005). Brock Biology of Microorganisms (вид. 11th ed.). Prentice Hall. ISBN 0-13-144329-1.
  2. Bentley SD, et al. (2002). Complete genome sequence of the model actinomycete Streptomyces coelicolor A3(2).. Nature 417: 141–147.
  3. Ikeda H; Ishikawa J; Hanamoto A; Shinose M; Kikuchi H; Shiba T; Sakaki Y; Hattori M; Omura S (2003). Complete genome sequence and comparative analysis of the industrial microorganism Streptomyces avermitilis.. Nat. Biotechnol. 21: 526–531.

Ресурси Інтернет

lisans
cc-by-sa-3.0
telif hakkı
Автори та редактори Вікіпедії
orijinal
kaynağı ziyaret et
ortak site
wikipedia UK