Awerta (Assaɣ ussnan: Mustela putorius putorius) d aɣersiw yeṭṭafaren tawacult n tedɣaɣatin iga d adulmes n uwerta yegran ur nettwagrad s unmgel n unessas igan d amegrud
Awerta d aɣersiw id yettilin i tedɣaɣat d waydi waman d treddi
Awerta (Assaɣ ussnan: Mustela putorius putorius) d aɣersiw yeṭṭafaren tawacult n tedɣaɣatin iga d adulmes n uwerta yegran ur nettwagrad s unmgel n unessas igan d amegrud
Awerta d aɣersiw id yettilin i tedɣaɣat d waydi waman d treddi
Tekst üüb Öömrang Elken (Putorius skööl) san ruuwdiarten an hiar tu a Mustela slacher, huar uk at huarem an at nerts tu hiar.
At jaft man trii slacher:
An do as diar noch at fretchen, det as en toom elk (Mustela putorius).
Elken (Putorius skööl) san ruuwdiarten an hiar tu a Mustela slacher, huar uk at huarem an at nerts tu hiar.
De murden (Latynske namme: Putorius) foarmje in ûnderskaai fan 'e klasse fan 'e sûchdieren (Mammalia), it skift fan 'e rôfdieren (Carnivora), de famylje fan 'e martereftigen (Mustelidae), de ûnderfamylje fan 'e echte marters (Mustelinae) en it skaai fan 'e lytse marters (Mustela). Ta dit ûnderskaai hearre trije soarten fine, lichtliddige en koartskonkige martereftigen, wêrûnder de murd (Mustela putorius), dy't ek yn Fryslân (yn it wyld) foarkomt, en de fret (Mustela putorius furo), eins in ûndersoarte fan 'e murd, dy't yn Nederlân wol as húsdier holden wurdt.
De murden (Latynske namme: Putorius) foarmje in ûnderskaai fan 'e klasse fan 'e sûchdieren (Mammalia), it skift fan 'e rôfdieren (Carnivora), de famylje fan 'e martereftigen (Mustelidae), de ûnderfamylje fan 'e echte marters (Mustelinae) en it skaai fan 'e lytse marters (Mustela). Ta dit ûnderskaai hearre trije soarten fine, lichtliddige en koartskonkige martereftigen, wêrûnder de murd (Mustela putorius), dy't ek yn Fryslân (yn it wyld) foarkomt, en de fret (Mustela putorius furo), eins in ûndersoarte fan 'e murd, dy't yn Nederlân wol as húsdier holden wurdt.
De Ülken bilden de Ünnergattung Putorius in de Gattung Mustela, to de ok de Wiesel un de Nerze tellt wurrn. Dat gifft dree Oorten:
Ülken hebbt een langen Körperbo mit kört Gleedmaaten. Dat Fell gifft dat van geelbruun bit dunkelbruun. Besünners Kennteken sind de maskenhaft Gesichtsteknungen. De Kopprumplengt geiht van 21 bis 56 Zentimeter, de Steert kann tüschen 7 un 19 cm wesen un se wegen tüschen 0,2 bit 2,1 Kilogramm.
Ülken leben meest in gemäßigten Regionen van Eurasien un Noordamerika, de Lebensruum kann open Wald, Steppen oder Graslänner wesen.
So as all Maard hebbt se Analdrüsen, de een stinkend Sekret afsünnern, wat dorto deent, Feinde aftowehren oder dat Revier to markeeren. Van dor kummt ok de Utdruck: De stinkt as een Ülk.
Українське тхір (діал. «хір»[1]) походить від праслов. *dъхоrь. Первісне значення цього слова — «смердюча тварина», «смердючка» (від *dъхъ — «дух», «неприємний запах», пор. також «тхнути»). Аналогічне походження і фр. putois («дикий тхір») — від старофр. put («смердючий»)[2].
Від інших підродів і родів відрізняється:
У обсязі фауни України включає два види:
Тхір одомашнений 2500-3000 років тому. Походження домашнього тхора остаточно не з'ясоване. Поширеною є гіпотеза про європейське походження — від лісового тхора[3], яку підтверджують філогенетичні дослідження. За іншою з версій, він походить від прирученої форми чорного африканського тхора. Інші припускають, що предками фретки були степові тхорі, а одомашнили їх десь у Нижньому Надволжі або Південному Уралі.
Полювання тхора згадується Едвіном Джеймсом у книжці, що оповідає про життя Джона Теннера: «Якось … мені закортіло похизуватись своєю сміливістю і я спробував вдавити тхора голіруч — але ледве не позбувся зору. Він оббризкав мені лице їдкою рідиною, що викликала болісне запалення шкіри, яка потім сходила великими шматками.»[4]
