Гілки з буруватою серцевиною.
Листки супротивні, непарноперисті, з 5—7 яйцевидно-ланцетними, пилчастими листочками.
Квітки двостатеві, правильні, дрібні, зеленувато-жовті, всі на ніжках, зібрані в яйцевидну, щільну, спрямовану вгору волоть.
Плід — червона кістянка. Квітне у травні — червні, плоди достигають у серпні — вересні.
Росте в лісах, чагарниках, на скелях у Карпатах, на Прикарпатті, рідше на Західному Поліссі та в Лісостепу. На півдні України вирощують як декоративну рослину.
Використовують квітки. Рослина неофіцинальна.
Квітки бузини червоної містять флавоновий глікозид рутин, дубильні речовини, цукри (глюкозу і фруктозу), сліди ефірної олії.
В народній медицині квітки бузину використовують як потогінний, проносний та протизапальний засіб.
Листя і кора виявляють проносну і блювотну дію.
Водний теплий настій і спиртову настойку квіток використовують як потогінний засіб при простудних захворюваннях, бронхіальній астмі та інших хворобах дихальних шляхів, при головному болі, ревматизмі. Кисіль із плодів використовують як проносний засіб.
Зовнішньо відвар квіток використовують при ангінах і запальних процесах ротової порожнини (у вигляді полоскань).
Рослина проявляє інсектицидну та фітонцидну активність, у зв'язку з чим настій листя використовують у боротьбі проти шкідників.