Тіло витягнуте, кремезне, волохате. Головогруди не містять останніх двох сегментів грудей — дві задні пари ніг кріпляться до вільних сегментів. Черевце складається з 10 сегментів.
Хеліцери великі, з потовщеним основним члеником, несуть клішні. Педипальпи довгі, подібні до ніг, але несуть на кінці клейкі потовщення замість кігтиків: так звану присоску, або присосний орган[1].
Дихальна система складається з гарно розвинених трахей. Отруйні залози відсутні.
Запліднення сперматофорне. Самиця відкладає від 20 до 300 яєць у спеціальну нірку. Деякі види вигодовують німф. Німфи линяють близько 9 разів до дорослої форми.
Активні хижаки, що нападають на здобич, міцно тримають її, а потім розшматовують хеліцерами. Полюють на комах, павуків, пташенят.
Активні зазвичай вночі, деякі види денні.
Сольпуги поширені в теплих посушливих регіонах Старого і Нового світу. Окремі види (як наприклад південносхідноазійський Dinorhax rostrumpsittaci[fr] можуть мешкати й в тропічному лісі.[2]
В Україні 1 вид — сольпуга звичайна (Galeodes araneoides).
Відомо близько 1100 видів, об'єднаних у 141 рід та 12 родин[3]. Найбільша сольпуга — Galeodes fumigatus — досягає 10 см у довжину.
Відомо також 3 викопні види:
Сольпуги не є отруйними для людини та не несуть шкоди, проте багатьма людьми вважаються небезпечними через неприємний вигляд.
В деяких країнах випущені марки з зображенням сольпуг.
|isbn=
(довідка).(англ.)