Balıqilanlar (lat. Ichthyophiidae) — ayaqsızlar dəstəsinə aid suda-quruda yaşayan fəsiləsi.
Balıqilanlar (lat. Ichthyophiidae) — ayaqsızlar dəstəsinə aid suda-quruda yaşayan fəsiləsi.
Qısaquyruq qurdlar (Caudacaecilia) cinsi Caudacaecilia asplenia Caudacaecilia larutensis Caudacaecilia nigroflava Caudacaecilia paucidentula Caudacaecilia weberi Balıqilan (Ichthyophis) cinsi Ichthyophis acuminatus Ichthyophis atricollaris Ichthyophis bannanicus Ichthyophis beddomei Ichthyophis bernisi Ichthyophis biangularis Ichthyophis billitonensis Ichthyophis bombayensis — Bombey balıqilanı Ichthyophis dulitensis Ichthyophis elongatus Ichthyophis glandulosus Ichthyophis glutinosus — Seylon balıqilanı Ichthyophis humphreyi Ichthyophis husaini Ichthyophis hypocyaneus Ichthyophis javanicus Ichthyophis khumhzi Ichthyophis kodaguensis Ichthyophis kohtaoensis Ichthyophis laosensis Ichthyophis longicephalus Ichthyophis malabarensis Ichthyophis mindanaoensis Ichthyophis monochrous Ichthyophis moustakius Ichthyophis orthoplicatus Ichthyophis paucisulcus Ichthyophis peninsularis Ichthyophis pseudangularis Ichthyophis sendenyu Ichthyophis sikkimensis Ichthyophis singaporensis Ichthyophis subterrestris Ichthyophis sumatranus Ichthyophis supachaii Ichthyophis tricolor Ichthyophis youngorumEls ictiòfids (Ichthyophiidae) són una família d'amfibis gimnofions compost per tres gèneres. Es distribueixen per Filipines, Índia, el sud-est de la Xina, Tailàndia i l'arxipèlag malai fins a la línia de Wallace.[1]
Són caecilians primitius, mancats de moltes característiques que es troben en altres famílies. Per exemple, les seves boques no estan per sota dels seus caps, tenen cues, i tenen nombroses escates en els seus cossos. No obstant això, tenen dos conjunts de músculs per tancar la mandíbula, una característica única per als caecilians, però absent en la família relacionada dels rinatremàtids.[2]
Posen els ous en cavitats de sòls humits, on s'endinsen en larves que busquen rierols o filtres subterranis, abans de transformar-se en adults. Algunes proves indiquen que les femelles poden protegir els seus ous fins que esclaten.[2]
Els ictiòfids (Ichthyophiidae) són una família d'amfibis gimnofions compost per tres gèneres. Es distribueixen per Filipines, Índia, el sud-est de la Xina, Tailàndia i l'arxipèlag malai fins a la línia de Wallace.
Són caecilians primitius, mancats de moltes característiques que es troben en altres famílies. Per exemple, les seves boques no estan per sota dels seus caps, tenen cues, i tenen nombroses escates en els seus cossos. No obstant això, tenen dos conjunts de músculs per tancar la mandíbula, una característica única per als caecilians, però absent en la família relacionada dels rinatremàtids.
Posen els ous en cavitats de sòls humits, on s'endinsen en larves que busquen rierols o filtres subterranis, abans de transformar-se en adults. Algunes proves indiquen que les femelles poden protegir els seus ous fins que esclaten.
Die Fischwühlen (Ichthyophiidae) sind eine Familie der Schleichenlurche (Gymnophiona), die in Südindien, Sri Lanka, auf dem Festland Südostasiens, in Indonesien auf Sumatra, Kalimantan und dem westlichen Java, auf den Philippinen im Süden Mindanaos und auf Palawan vorkommen. Ausgewachsene Fischwühlen sind trotz ihres Namens terrestrisch.
Fischwühlen werden 13,5 bis 50 Zentimeter lang. Als ursprüngliches Merkmal gilt, dass der Schädel aus vielen Knochen besteht. Er ist allerdings fester als der der Rhinatrematidae. Das Maul ist endständig oder leicht unterständig. Ihre Tentakel liegen zwischen Nasenlöchern und Augen. Der für Schleichenlurche typische doppelte Kieferschlussmechanismus, bei dem neben dem Kiefer-Adduktor ein zweites Muskelpaar für den Unterkiefer an den Oberkiefer heranführt, ist gut entwickelt. Der Körper ist durch zweifach unterteilte Hautfalten (Annuli) geringelt und von zahlreichen Schuppen bedeckt. Fischwühlen haben einen kurzen Schwanz und eine Schwanzwirbelsäule. Alle Fischwühlen besitzen Tracheallungen.
Alle Fischwühlen sind vermutlich ovipar (eierlegend). Sie pflanzen sich während der Regenzeit fort. Gelege, die bisher gefunden wurden, lagen in Gewässernähe in feuchtem Erdboden und wurden vom Muttertier bewacht. Embryos haben drei Paar verzweigter Kiemen. Die Larven sind aquatisch und haben bis zu ihrer Metamorphose ein oder zwei Paar Kiemen und eine niedrige Schwanzflosse. Die Larven besitzen ein Seitenlinienorgan das sich vor allem auf den Kopfbereich konzentriert. Es dient wahrscheinlich auch der elektrischen Orientierung und hilft bei der Nahrungssuche im trüben Wasser. Die Metamorphose findet nach einigen Wochen, in einigen Fällen aber auch erst nach zwei Jahren statt.
Es gibt zwei Gattungen mit 57 Arten (Stand: 18. November 2018):
Uraeotyphlus interruptus
Uraeotyphlus menoni
Uraeotyphlus narayani
Uraeotyphlus oxyurus
Die Fischwühlen (Ichthyophiidae) sind eine Familie der Schleichenlurche (Gymnophiona), die in Südindien, Sri Lanka, auf dem Festland Südostasiens, in Indonesien auf Sumatra, Kalimantan und dem westlichen Java, auf den Philippinen im Süden Mindanaos und auf Palawan vorkommen. Ausgewachsene Fischwühlen sind trotz ihres Namens terrestrisch.
Baliq-ilonlar (Ichthyophis) - oyoqsiz, suvda hamda quruqlikda yashovchilar urugʻi. Uz. 50 sm ga yaqin. Terisidagi juda koʻp (400 gacha) burmalari ichida mayda suyak tangachalari boʻladi, koʻzi teri ostidan koʻrinib turadi. Tanasining rangi qoramtir-qoʻngʻir yoki zangori, yon tomonlarida sariq yoʻllari boʻladi. 4 urugʻi, 43 turi Jan. va Jan.-sharqiy Osiyoda, Jan. Amerikada uchraydi. Seylon B. (Fchthyophis glutinosus) keng tarqalgan, voyaga yetgan davrida tuproqda 30 sm chuqurlikda yashaydi. Daryo va koʻl boʻylaridagi chim ostida hayot kechiradi, suvda nobud boʻladi. Urgʻochisi suv boʻyidagi uyasiga 15 — 25 ta tuxum qoʻyib, uni lichinkasi chiqqungacha qoʻriqlaydi. Lichinkasi oʻpka orqali nafas oladi, suvda rivojlanadi, metamorfozadan soʻng tuproq ostida yashashga oʻtadi.
Baliq-ilonlar (Ichthyophis) - oyoqsiz, suvda hamda quruqlikda yashovchilar urugʻi. Uz. 50 sm ga yaqin. Terisidagi juda koʻp (400 gacha) burmalari ichida mayda suyak tangachalari boʻladi, koʻzi teri ostidan koʻrinib turadi. Tanasining rangi qoramtir-qoʻngʻir yoki zangori, yon tomonlarida sariq yoʻllari boʻladi. 4 urugʻi, 43 turi Jan. va Jan.-sharqiy Osiyoda, Jan. Amerikada uchraydi. Seylon B. (Fchthyophis glutinosus) keng tarqalgan, voyaga yetgan davrida tuproqda 30 sm chuqurlikda yashaydi. Daryo va koʻl boʻylaridagi chim ostida hayot kechiradi, suvda nobud boʻladi. Urgʻochisi suv boʻyidagi uyasiga 15 — 25 ta tuxum qoʻyib, uni lichinkasi chiqqungacha qoʻriqlaydi. Lichinkasi oʻpka orqali nafas oladi, suvda rivojlanadi, metamorfozadan soʻng tuproq ostida yashashga oʻtadi.
The Ichthyophiidae are the family of Asiatic tailed caecilians or fish caecilians found in South and Southeast Asia as well as southernmost China.[1]
They are primitive caecilians, lacking many of the derived characters found in the other families. For example, their mouths are not recessed underneath their heads, they possess tails, and they have numerous scales on their bodies. However, they have two sets of muscles for closing the jaw, a feature unique to caecilians, but absent in the related family Rhinatrematidae.[2]
They lay their eggs in cavities in moist soil, where they hatch into larvae that seek out streams or underground seepages, before metamorphosing into adults. Some evidence indicates the females may protect their eggs until they hatch.[2]
Family Ichthyophiidae
The vent is an important taxonomic feature for Ichthyophis identification The Ichthyophiidae are the family of Asiatic tailed caecilians or fish caecilians found in South and Southeast Asia as well as southernmost China.
They are primitive caecilians, lacking many of the derived characters found in the other families. For example, their mouths are not recessed underneath their heads, they possess tails, and they have numerous scales on their bodies. However, they have two sets of muscles for closing the jaw, a feature unique to caecilians, but absent in the related family Rhinatrematidae.
They lay their eggs in cavities in moist soil, where they hatch into larvae that seek out streams or underground seepages, before metamorphosing into adults. Some evidence indicates the females may protect their eggs until they hatch.
Los ictiofíidos (Ichthyophiidae) son un clado de anfibios gimnofiones compuesto por dos géneros.
Su área de distribución comprende estas tierras: Palawan y el sur de Mindanao (Filipinas); el sudeste de China; el sur de la India; Ceilán; Tailandia, Sumatra, Kalimantan y el occidente de Java (Indonesia); el Archipiélago Malayo hasta la Línea de Wallace.
Se trata de cecilias primitivas que no presentan muchas de las características que sí se observan en las otras familias, como son la boca retraída bajo el hocico y la ausencia de cola: en algunas especies de la familia de los ictiófidos, la boca no está retraída; en otras, sólo está retraída ligeramente; y todas tienen cola, aunque corta, con vértebras caudales. Cuentan con un segundo par de músculos mandibulares que opera junto con los del maxilar, característica ausente en las demás cecilias, incluidas las de la familia de los rinatremátidos (Rhinatrematidae), muy próxima. En la familia de los ictiófidos es mayor la abundancia de escamas.[1]
Mantienen el rasgo primitivo consistente en una cantidad relativamente grande de huesos craneales, no obstante ser el cráneo más rígido que el de los rinatremátidos. Los tentáculos se hallan entre las narinas y los ojos. Estas cecilias tienen pulmones traqueales.
La longitud de los adultos oscila entre los 13,5 y los 50 cm.
Estas cecilias son ovíparas, y se reproducen en estación lluviosa.
Llevan a cabo la puesta en cavidades del suelo húmedo. Hay indicios de que la madre protege los huevos hasta su eclosión. Tras producirse ésta, las larvas buscan manchas de agua del subsuelo, resultado de las filtraciones, o pequeños arroyos, lugares donde se alimentarán hasta que se produzca la metamorfosis.[1]
Los embriones tienen tres pares de branquias. Las larvas tienen uno o dos, una aleta caudal y línea lateral distinguible sobre todo en la cabeza. Tal vez se dé también en ellas de manera complementaria una orientación eléctrica para encontrar alimento en aguas turbias.
La metamorfosis se produce al cabo de unas semanas de la eclosión; en algunos casos, al cabo de dos años.
De adultas, estas cecilias llevan una vida más bien terrestre.
Los ictiofíidos (Ichthyophiidae) son un clado de anfibios gimnofiones compuesto por dos géneros.
Les Ichthyophiidae sont une famille de gymnophiones[1]. Elle a été créée par Edward Harrison Taylor en 1968.
Les espèces de cette famille se rencontrent en Asie du Sud-Est, dans le sud de la Chine et en Inde[1].
Ce sont des amphibiens avec des pattes atrophiées qui leur donnent un aspect de vers de terre.
Selon Amphibian Species of the World (10 février 2014)[2] :
Les Ichthyophiidae sont une famille de gymnophiones. Elle a été créée par Edward Harrison Taylor en 1968.
Ichthyophiidae is een familie van wormsalamanders (orde Gymnophiona).[1] De groep werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Edward Harrison Taylor in 1968.
Er zijn 53 soorten in twee geslachten. De soorten komen voor in delen van Azië en leven in de landen China, de Filipijnen, India, de Maleise Archipel en Thailand.[2]
Familie Ichthyophiidae
Referenties
Bronnen
Ichthyophiidae is een familie van wormsalamanders (orde Gymnophiona). De groep werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Edward Harrison Taylor in 1968.
Er zijn 53 soorten in twee geslachten. De soorten komen voor in delen van Azië en leven in de landen China, de Filipijnen, India, de Maleise Archipel en Thailand.
Multimedia w Wikimedia Commons Łusecznikowate[13] (Ichthyophiidae) – rodzina płazów z rzędu płazów beznogich (Gymnophiona).
Rodzina obejmuje gatunki występujące na Filipinach i w Indiach do południowych Chin, Tajlandii i archipelagu Malajskiego do Linii Wallace’a[14].
Do rodziny należą następujące rodzaje[14]:
Łusecznikowate (Ichthyophiidae) – rodzina płazów z rzędu płazów beznogich (Gymnophiona).
Ichthyophiidae é uma família de anfíbios pertencentes à ordem Gymnophiona.[1] Os membros desta família podem ser encontrados no Sudeste Asiático.
Ichthyophiidae é uma família de anfíbios pertencentes à ordem Gymnophiona. Os membros desta família podem ser encontrados no Sudeste Asiático.
Довжина тіла у різних видів досягає 50 см В шкірі є численні дрібні, непомітні зовні округлі кісткові лусочки. Рибозмії мають очі, що просвічуються крізь шкіру. Щупальця конічні, оточені кільцеподібним поглибленням і сидять біля губи між ніздрями і очима. На відміну від більшості безногих амфібій, у рибозміїв зберігається дуже короткий хвіст. Унікальною особливістю родини є наявність двох груп щелепних м'язів-аддукторів, що відрізняє рибозміїв від близької південноамериканської родини Rhinatrematidae.
Поширені в Азії від Індії до південного Китаю, Таїланду і Малайзії, на Малайському архіпелазі
Дорослі особини рибозміїв мешкають по берегах річок, в землі на глибині до півметра, при попаданні у воду швидко гинуть.
Живляться сліпозмійками, щитохвостими зміями і дощовими черв'яками
Самиці рибозміїв відкладають яйця в спеціально зроблені нори у самої води. Щоб оберегти яйця від ушкоджень і висихання, самиця згортається навколо кладки і рясно змащує яйця виділеннями шкіри.[2] У личинок ще усередині яєць розвиваються три пари пір'ястих зовнішніх зябер і органи бічної лінії. Ці органи, а також маленькі бруньки задніх кінцівок зникають до моменту вилуплення личинок. Після вилуплення, личинки рыбозміїв довгий час ростуть і розвиваються у воді.[
Родина об'єднує 2 роди і 42 види.
Родина Ichthyophiidae
Це незавершена стаття з герпетології.Họ Ếch giun (danh pháp khoa học: Ichthyophiidae) là một họ thuộc Bộ Không chân (Apoda hay Gymnophinona). Chúng sống ở Đông Nam Á. Chúng có đuôi và có xúc tu ngắn, ăn giun và các động vật không xương sống.
|coauthors= bị phản đối (trợ giúp)
|coauthors= bị phản đối (trợ giúp)
Họ Ếch giun (danh pháp khoa học: Ichthyophiidae) là một họ thuộc Bộ Không chân (Apoda hay Gymnophinona). Chúng sống ở Đông Nam Á. Chúng có đuôi và có xúc tu ngắn, ăn giun và các động vật không xương sống.
Взрослые особи рыбозмеев обитают по берегам рек, в земле на глубине до полуметра, при попадании в воду быстро погибают.[4]
Питаются слепозмейками, щитохвостыми змеями и дождевыми червями.[4]
Самки рыбозмеев откладывают яйца в специально сделанные норы у самой воды. Чтобы предохранить яйца от повреждений и высыхания, самка сворачивается вокруг кладки и обильно смазывает яйца выделениями кожи.[4]
У личинок ещё внутри яиц развиваются три пары перистых наружных жабр и органы боковой линии. Эти органы, а также маленькие почки задних конечностей исчезают к моменту вылупления личинок. После вылупления, личинки рыбозмеев долгое время растут и развиваются в воде.[4]
Распространены в Азии от Индии до южного Китая, Таиланда и Малайзии, на Малайском архипелаге.[5]
На октябрь 2018 года в семейство включают 2 рода[6]:
Взрослые особи рыбозмеев обитают по берегам рек, в земле на глубине до полуметра, при попадании в воду быстро погибают.
Питаются слепозмейками, щитохвостыми змеями и дождевыми червями.
이크티오피스과 또는 아시아꼬리무족영원과(Ichthyophiidae)는 무족영원목에 속하는 양서류 과의 하나이다. 물고기무족영원류로도 불리며, 남아시아와 동남아시아 그리고 중국 남단 지역에서 발견된다.[1] 원시적인 무족영원류로 다른 과들에서 발견되는 파생형질의 상당 부분이 결핍되어 있다. 예를 들면, 입이 머리 아래쪽에서 안쪽으로 들어가 있지 않고 꼬리를 갖고 있으며, 몸은 수많은 비늘로 덮혀 있다.
2012년 현재, 무족영원목의 계통 분류는 다음과 같다.[2]
양서류 무족영원목
