Трав'яниста рослина 10-20 см заввишки, хамефіт, утворює дернини. Кореневище багатоголовчасте, коренева система неглибока. Усі надземні частини шиверекії подільської густо опушені сіруватими зірчастими волосками. Стебла висхідні, розгалужені. Стеблові листки видовженояйцеподібні або яйцеподібні, з дрібними зубчиками, сидячі, біля основи стеблеосяжні, розеткові листки — черешкові, від лопатевих до ланцетних.
Суцвіття — китиця 6-8 см завдовжки, яка при дозріванні плодів видовжується. Квітки дрібні, білі, рідше — рожевуваті. Чашолистики відігнуті, завдовжки до 2,5 мм. Листочки оцвітини широкі, оберненояйцеподібні, на верхівці злегка виїмчасті, біля основи звужені, 4-5 мм завдовжки. Тичинки довгі, їхні нитки щирококрилаті з зубчиками. Зав'язь сидяча. Стовпчик видовжений, зберігається при достиганні плоду. Приймочка тупа, короткодволопатева. Плід — яйцеподібний або майже кулястий опушений стручечок 2-7 мм завдовжки. У його гніздах міститься від 4 до 10 насінин, розташованих у два ряди. Насінини безкрилі, злегка сплюснуті, еліптичні або кулясті.
Вид морозостійкий, світлолюбний, посухостійкий, потребує великого вмісту карбонатів. Зростає на кам'янистих та черепашкових відшаруваннях, осипищах, скелях, крейдяних схилах. З ґрунтів досить часто поширений на рендзинах. У разі поширення щільнодернинних злаків не витримує конкуренції і зникає.
Цвітіння триває з квітня по червень, плодоносить у червні-серпні. Розмножується насінням і вегетативно (поділом куртин). Насіння при намочуванні не ослизнюється.[2]
Ареал виду розірваний і складається з кількох великих, ізольованих осередків, що лежать у Європі. Найзахідніші з них знаходяться на Балканах, центральні осередки охоплюють територію Румунії, Молдови, України, найсхідніші розташовані в чорноземних областях Росії, у межиріччі Дону і Волги й далі на північ до Уральських гір.
В Україні найбільші та найстабільніші популяції знайдено на заході лісостепової смуги, зокрема в Товтрах і українському Подністров'ї (Одеська область). Саме цим ділянкам ареалу рослина завдячує своєю видовою назвою — подільська, тобто з Поділля. Зрідка цей вид трапляється у степових областях (Донецькій, Луганській), але стан цих осередків недостатньо вивчений. Східноукраїнські популяції шиверекії подільської інколи описують як шивере́кію мінли́ву (Schivereckia mutabilis) — представники цього таксона поширені на Середньоруській височині включно з її придінцевими ділянками.
Вид внесений до додатку Бернської конвенції, регіональних Червоних книг 11 суб'єктів Російської Федерації. В Україні охороняється в національному парку «Подільські Товтри», національному парку «Дністровський каньйон», заповіднику «Медобори», заказнику «Мар'їна гора». Основними лімітуючими чинниками є низька конкурентна здатність виду та видобування вапняків.
З демонстраційною метою шиверекію подільську вирощують у ботанічних садах, втім, широкому загалу садівників вона не відома. Для вирощування цієї рослини потрібно підготувати суху та добре прогріту ділянку суглинкового або супіщаного ґрунту на освітленому місці. Перед посівом необхідно внести вапно, грядки повинні мати добрий дренаж. Сівбу проводять у березні-квітні (на рассаду) або у травні (безпосередньо в ґрунт). Насіння сходить дружно і швидко (протягом 1-2 тижнів). Особливого догляду рослини не потребують, у разі посухи їх можна додатково поливати, уникаючи перезволоження ділянки. Дорослі рослини утворюють щільні подушки з листя, тому найкраще виглядають у кам'янистих садках та альпінаріях.
В природі й культурі шиверекія подільська уражується хрестоцвітними блішками.
Шиверекія подільська в Червоній книзі України. — Переглянуто 8 березня 2015
Schivereckia podolica là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được (Besser) Andrz. ex DC. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1821.[1]
Schivereckia podolica là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được (Besser) Andrz. ex DC. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1821.
Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC.
Синонимы Охранный статус
Шивере́кия подо́льская, или Шиверекия го́рная, или Шиверекия изме́нчивая, или Шиверекия ико́тниковая, или Шиверекия се́верная[2] (лат. Schiveréckia podólica) — многолетнее травянистое растение; вид рода Шиверекия (Schivereckia) семейства Капустные (Brassicaceae).
Многолетнее травянистое растение, полукустарничек с неглубокой стержнекорневой системой. Все части растения серо-бархатистые от опушения, волоски звёздчатые.
Стебли 10—30 см высотой, прямостоячие, ветвистые, сильноразветвлённые в нижней части. Прикорневые листья собраны розетками, продолговато-обратнояйцевидные. Стеблевые листья зубчатые, у основания стеблеобъемлющие. Однолетние цветоносные побеги простые или слабоветвистые. Листья яйцевидные, продолговато-овальные или ланцетные, мелкие, сидячие, цельнокрайние или зубчатые.
Цветки мелкие, белые (иногда розоватые) с отклонёнными чашелистиками, в кистях, удлиняющихся при плодах. Чашелистики 2,5 мм длиной, лепестки цельные, широко-обратнояйцевидные, на верхушке немного выемчатые, к основанию суженные в короткий ноготок, 4—5 мм длиной, нити длинных тычинок ширококрылатые с зубчиком. По обе стороны коротких тычинок по одной маленькой треугольной медовой желёзке, медианных желёзок нет. Завязь сидячая, столбик удлинённый, остающийся при плодах, рыльце тупое, коротко-двулопастное, створки плода плоские, без жилок, 3-4 мм длины. Цвётет в апреле — мае.
Гнёзда 4-8-10-семянные. Семена расположены в два ряда, слабо сплюснутые, без крыла. Стручочки эллипсоидальные или почти шаровидные, 4—8 мм длиной, вскрывающиеся, многосемянные, с длинным столбиком и небольшим головчатым рыльцем. Створки стручочков выпуклые, без жилок. Размножение семенное, семена овальные или шаровидные[3][4][5].
Европейский вид. Произрастает в Центральной и Восточной Европе, Румынии, на Украине (бассейн Днепра), в Республике Молдове, на Балканах и на территории европейской России — от бассейна Дона до Заволжья. В средней полосе Европейской России известен из областей Центрального Черноземья (за исключением Тамбовской области)[4]
Лимитирующие факторы — узкая экологическая амплитуда, добыча мела, скотопрогон.
По данным The Plant List на 2010 год, в синонимику вида входят[6]:
Входит в Красный список угрожаемых видов, статус: Least Concern, ver. 3.1 (по данным IUCN Red List of Threatened Species версии 2013.1)[7].
В России вид входит в Красные книги Белгородской, Волгоградской, Воронежской, Кировской, Курской, Липецкой, Оренбургской, Самарской и Ульяновской областей, а также республик Коми и Татарстан. Ранее входил в Красные книги Республики Башкортостан и Свердловской области. Растёт на территории нескольких особо охраняемых природных территорий России[8].
Входит в Красную книгу Украины[9].
Шивере́кия подо́льская, или Шиверекия го́рная, или Шиверекия изме́нчивая, или Шиверекия ико́тниковая, или Шиверекия се́верная (лат. Schiveréckia podólica) — многолетнее травянистое растение; вид рода Шиверекия (Schivereckia) семейства Капустные (Brassicaceae).
