La família dels auqueniptèrids (Auchenipteridae) és constituïda per peixos actinopterigis d'aigua dolça i salobre de l'ordre dels siluriformes.
Mengen principalment insectes, encara que també poden nodrir-se de peixos, gambetes, fruita, algues filamentoses i matèria vegetal en general.[4]
Es troba a Amèrica: des de Panamà fins a l'Argentina.[3]
Algunes de les espècies més petites s'amaguen en esquerdes durant el dia i surten a alimentar-se durant la nit.[5]
La família dels auqueniptèrids (Auchenipteridae) és constituïda per peixos actinopterigis d'aigua dolça i salobre de l'ordre dels siluriformes.
Die Falschen Dornwelse (Auchenipteridae; Gr.: „auchen“ = Nacken + „pteryx“, -„igos“ = Flosse, wegen der weit vorn sitzenden Rückenflosse), auch Trugdornwelse genannt, sind eine Familie südamerikanischer Welse (Siluriformes). Ihr Verbreitungsgebiet umfasst Brasilien, südlich bis Rio de Janeiro, die Guyanas, das südliche Trinidad, Venezuela, Kolumbien und das östliche Ecuador, Peru, Bolivien und Panama (nur Ageneiosus pardalis im Río Tuira[1]). Alle leben in Süßgewässern, Pseudauchenipterus nodosus geht auch in Brackwasser[2].
Ihr Körper ist schuppenlos, der Bereich zwischen Kopf und Rückenflossenansatz wird von skulpturierten Knochenplatten geschützt, die sich unter der Haut befinden. Falsche Dornwelse haben normalerweise drei Paare relativ kurze Barteln, eins am Oberkiefer und zwei am Unterkiefer. Das Paar an den Maxillaria ist am längsten, Barteln am Nasale fehlen. Die Rückenflosse steht weit vorne und ist kurz. Der erste Flossenstrahl der Rückenflosse und der Bauchflossen ist zu einem kräftigen Stachel ausgebildet. Ein Fettflosse ist vorhanden, aber klein, kann aber auch fehlen. Die Afterflosse kann lang oder kurz sein. Wahrscheinlich verfügen alle Arten über eine innere Befruchtung. Dazu sind bei einigen Gattungen die ersten zwei bis vier Flossenstrahlen der Afterflosse zu einem Begattungsorgan umgebildet. Die Seitenlinie ist oft verzweigt oder zickzackförmig.
Die meisten Arten sind nachtaktiv, einige aber gesellig und tagaktiv. Trugdornwelse ernähren sich von Krebstieren, Würmern, Insektenlarven, kleinen Fischen, Detritus und gelegentlich auch von Früchten.
Zusammen mit den Dornwelsen (Doradidae) bilden die Falsche Dornwelse innerhalb der Welsartigen (Siluriformes) die Überfamilie Doradoidea. Schwestergruppe der Doradoidea sind die Bratpfannen- und Banjowelse (Aspredinidae).[3]
Es gibt über 100 Arten in 20 Gattungen, die in die beiden Unterfamilien Auchenipterinae und Centromochlinae eingeteilt werden. Beide Unterfamilien können durch das Begattungsorgan der Männchen voneinander unterschieden werden. Bei der Unterfamilie Auchenipterinae ist der vordere Teil der Afterflosse ist zu einem Begattungsorgan umgebildet, dessen Öffnung sich normalerweise an der Spitze des ersten Flossenstrahls am Vorderrand der Afterflosse befindet. Bei den Centromochlinae ist die Afterflosse geschlechtsreifer Männchen zu einem samenleitenden, nach hinten gerichteten, parallel zur Wirbelsäule stehenden Organ umgewandelt, das aus den Flossenstrahlen, den vergrößerten Flossenträgern (Radialia) und den langen und verdickten Hämalbögen angrenzender Wirbel besteht.[4]
Die Falschen Dornwelse (Auchenipteridae; Gr.: „auchen“ = Nacken + „pteryx“, -„igos“ = Flosse, wegen der weit vorn sitzenden Rückenflosse), auch Trugdornwelse genannt, sind eine Familie südamerikanischer Welse (Siluriformes). Ihr Verbreitungsgebiet umfasst Brasilien, südlich bis Rio de Janeiro, die Guyanas, das südliche Trinidad, Venezuela, Kolumbien und das östliche Ecuador, Peru, Bolivien und Panama (nur Ageneiosus pardalis im Río Tuira). Alle leben in Süßgewässern, Pseudauchenipterus nodosus geht auch in Brackwasser.
The driftwood catfishes are catfishes of the family Auchenipteridae. The two genera of the former family Ageneiosidae have been placed here, resulting in a grouping of about 125 species in about 22 genera.[3]
These fish are found in rivers from Panama to Argentina,[3] commonly in river flood plains.[4]
All but one species have three pairs of barbels, with the nasal barbels absent. Most species have very small adipose fins.[3] While Ageneiosus inermis, also known as the fidalgo, is known to reach 59 cm (23 in) in length, most are small, with some species not known at any longer than 3 cm (1.2 in).[3] The eggs are fertilised internally.[3]
Driftwood catfishes are nocturnal. Some of the smaller species are known to hide in logs and crevices during the day, and come out to feed at night. Some larger species can consume fruits and insects, and are probably omnivorous. Fish of this family seem to feed primarily on insects, but also eat fish, shrimp, fruit, and even filamentous algae and other plant material, at least occasionally.[4]
{{cite journal}}
: CS1 maint: uses authors parameter (link) {{cite journal}}
: CS1 maint: uses authors parameter (link) The driftwood catfishes are catfishes of the family Auchenipteridae. The two genera of the former family Ageneiosidae have been placed here, resulting in a grouping of about 125 species in about 22 genera.
These fish are found in rivers from Panama to Argentina, commonly in river flood plains.
All but one species have three pairs of barbels, with the nasal barbels absent. Most species have very small adipose fins. While Ageneiosus inermis, also known as the fidalgo, is known to reach 59 cm (23 in) in length, most are small, with some species not known at any longer than 3 cm (1.2 in). The eggs are fertilised internally.
Driftwood catfishes are nocturnal. Some of the smaller species are known to hide in logs and crevices during the day, and come out to feed at night. Some larger species can consume fruits and insects, and are probably omnivorous. Fish of this family seem to feed primarily on insects, but also eat fish, shrimp, fruit, and even filamentous algae and other plant material, at least occasionally.
La familia Auchenipteridae son peces de agua dulce o salobre, incluida en el orden Siluriformes, distribuidos por ríos y lagos americanos desde Panamá hasta Argentina.[1]
Su nombre procede del griego: auchen (cuello) + pteryx, -igos (aleta),[2] por su característica aleta en esta posición adelantada.
Tienen la piel desnuda sin escamas; casi todas las especies presentan tres pares de bigotes iguales alrededor de la boca, aunque en alguna especie los del maxilar superior son mucho más largos; las aletas dorsal y pectorales presentan una espina fuerte; pueden presentar o no una aleta adiposa.[1]
Se alimentan de forma similar a otras familias del orden de los bagres. La mayoría viven en agua dulce, aunque la especie Pseudauchenipterus nodosus penetra en las aguas salobres de los estuarios.[1]
Existen más de 100 especies válidas, agrupadas en los siguientes 21 géneros:[3]
La familia Auchenipteridae son peces de agua dulce o salobre, incluida en el orden Siluriformes, distribuidos por ríos y lagos americanos desde Panamá hasta Argentina.
Su nombre procede del griego: auchen (cuello) + pteryx, -igos (aleta), por su característica aleta en esta posición adelantada.
Auchenipteridae arrain siluriformeen familia da, Neotropikoko ur gezetan bizi dena.[1]. Lehen bi generok osaturiko Ageneiosidae familia barnean ditu.
FishBaseren arabera, familiak egun 113 espezie ditu, 21 generotan banaturik:[2]
Auchenipteridae arrain siluriformeen familia da, Neotropikoko ur gezetan bizi dena.. Lehen bi generok osaturiko Ageneiosidae familia barnean ditu.
Nahkamonnit (Auchenipteridae) on monnikaloihin kuuluva heimo. Heimon lajeja tavataan Etelä-Amerikasta makeista vesistä.
Nahkamonnien heimoon kuuluu lähteestä riippuen 19–20 sukua ja 60–94 lajia. Toisinaan Ageneiosus- ja Tetranematichthys-sukujen lajien katsotaan muodostavan oman heimonsa ulappamonnit (Ageneiosidae). Nahkamonnit ovat peinehköjä tai keskikokoisia lajeja. Suurimmat niistä voivat saavuttaa yli 50 cm:n pituuden, mutta yleensä ne jäävät alle 30 cm pitkiksi. Ruumiinrakenteeltaan ne ovat pitkulaisia ja suomuttomia kaloja. Selkäevä on lyhyt ja sijaitsee lähellä silmiä, selkäevässä ja rintaevissä on terävä piikki. Eräillä heimon kaloilla on rasvaevä. Nahkamonnilajeilla on kuonossaan 3 paria viiksisäikeitä, jotka kuitenkin puuttuvat Ageneiosus- ja Tetranematichthys-sukujen lajeilta.[1][2][3]
Nahkamonnilajeja tavataan alueelta, joka ulottuu Panamasta Argentiinaan Río de la Platan alueelle. Nahkamonnit elävät joissa ja järvissä, eräät lajit kuten nystynahkamonni (Pseudauchenipterus nodosus) elävät murtovesissä. Ne ovat tyypillisesti yöaktiivisia ja piileskelevät kivenkoloissa tai veteen vaatuneissa puunrungoissa. Heimon kalojen ravintoa ovat selkärangattomat eläimet, veteen putoavat hedelmät ja suurimmat lajit syövät myös kaloja.[1][3][4]
Nahkamonnit (Auchenipteridae) on monnikaloihin kuuluva heimo. Heimon lajeja tavataan Etelä-Amerikasta makeista vesistä.
Les Auchenipteridés (Auchenipteridae) forment une famille de poissons-chats (ordre des Siluriformes).
Selon World Register of Marine Species (29 octobre 2017)[1] :
Les Auchenipteridés (Auchenipteridae) forment une famille de poissons-chats (ordre des Siluriformes).
Auchenipteridae è una famiglia di pesci ossei d'acqua dolce appartenente all'ordine Siluriformes.
Sono diffusi in America centrale (solo a Panama) e meridionale tropicale, a sud fino all'Argentina[1]. Sono particolarmente comuni nei fiumi amazzonici. Pseudauchenipterus nodosus vive anche in acqua salmastra[1].
Gli Auchenipteridae hanno pinna dorsale breve e munita di una spina robusta, la pinna anale è invece lunga. Anche nelle pinne pettorali c'è una spina. La pinna adiposa può essere o meno presente. Scaglie assenti. In quasi tutte le specie ci sono tre paia di barbigli di cui il più lungo è quello mascellare[1].
Ageneiosus inermis raggiunge 60 cm di lunghezza, le altre specie sono quasi tutte sotto i 20 cm[2].
Ageneiosus inermis ha fecondazione interna[3].
Le specie più grandi vengono sfruttate dalla pesca commerciale e artigianale in Amazzonia.
Alcune specie sono allevate in acquario.
Auchenipteridae è una famiglia di pesci ossei d'acqua dolce appartenente all'ordine Siluriformes.
Ageneiosus
Asterophysus
Auchenipterichthys
Auchenipterus
Centromochlus
Entomocorus
Epapterus
Gelanoglanis
Glanidium
Liosomadoras
Parauchenipterus
Pseudauchenipterus
Auchenipteridae sunt familia silurorum sine squamis quae in fluminibus a Panama usque ad Argentinam habitant.
Tria paria barbularum sunt omnibus praeter unam speciem. Parvi sunt; minimi non plus quam 3 cm et Ageneiosus inermis species maxima usque ad 59 cm longitudine attingit.
Duo genera familiae Ageneiosidarum recens sub hac familia suppositae sunt. Nunc adsunt circa 60 species sub undeviginti generibus.
Haec stipula ad Siluriformes spectat. Amplifica, si potes!Didžiaakiai šamai (lot. Auchenipteridae, angl. Driftwood catfishes) – šamažuvių (Siluriformes) šeima. Dydis – nuo 3 iki 59 cm. Daugiausia su vandenyje esančia mediena susiję šamai, auginami ir akvariumuose. Paplitę upėse nuo Panamos iki Argentinos.
Šeimoje yra 19 genčių, apie 100 rūšių.
Didžiaakiai šamai (lot. Auchenipteridae, angl. Driftwood catfishes) – šamažuvių (Siluriformes) šeima. Dydis – nuo 3 iki 59 cm. Daugiausia su vandenyje esančia mediena susiję šamai, auginami ir akvariumuose. Paplitę upėse nuo Panamos iki Argentinos.
Šeimoje yra 19 genčių, apie 100 rūšių.
De Houtmeervallen (Auchenipteridae) zijn een familie in de orde van Meervalachtigen (Siluriformes). Deze familie wordt aangetroffen in rivieren van Panama tot Argentinië.
Alle soorten op één na hebben drie paren baarddraden met de neus-baarddraden afwezig. Het dierlijke vet is zelden afwezig, maar is zeer klein.
Terwijl Ageneiosus inermis een lengte kan bereiken van 59 cm, zijn de meeste soorten klein, waarbij sommige soorten niet langer worden dan drie centimeter. De interne inseminatie is waarschijnlijk voor alle soorten. De twee geslachten van de familie Ageneiosidae zijn hier geplaatst, resulterend in een groepering van ongeveer 60 soorten in ongeveer 19 geslachten.
De Houtmeervallen (Auchenipteridae) zijn een familie in de orde van Meervalachtigen (Siluriformes). Deze familie wordt aangetroffen in rivieren van Panama tot Argentinië.
Alle soorten op één na hebben drie paren baarddraden met de neus-baarddraden afwezig. Het dierlijke vet is zelden afwezig, maar is zeer klein.
Terwijl Ageneiosus inermis een lengte kan bereiken van 59 cm, zijn de meeste soorten klein, waarbij sommige soorten niet langer worden dan drie centimeter. De interne inseminatie is waarschijnlijk voor alle soorten. De twee geslachten van de familie Ageneiosidae zijn hier geplaatst, resulterend in een groepering van ongeveer 60 soorten in ongeveer 19 geslachten.
Auchenipteridae – rodzina ryb sumokształtnych (Siluriformes), blisko spokrewniona z Aspredinidae i Doradidae (kirysowate). Obejmuje ok. 115 gatunków[1].
Panama i tropikalna strefa Ameryki Południowej (po Argentynę). Zasiedlają wody słodkie, a jeden gatunek występuje w wodach słonawych. W zapisie kopalnym znane są z miocenu Argentyny[1].
Ciało nagie (grzbietowa część ciała między głową a płetwą grzbietową z kostnymi płytkami pod skórą); zwykle trzy pary wąsików (wąsiki nosowe nie występują), najdłuższa jest para wąsików szczękowych; w płetwach piersiowych i grzbietowej występuje mocny kolec; płetwa tłuszczowa obecna, ale mała, rzadko nieobecna. Zapłodnienie wewnętrzne prawdopodobnie u wszystkich gatunków[1].
Rodzaje zaliczane do tej rodziny grupowane są 2 w podrodzinach[1][2]:
Auchenipterinae: Ageneiosus - Asterophysus - Auchenipterichthys - Auchenipterus - Entomocorus - Epapterus - Liosomadoras - Pseudauchenipterus - Pseudepapterus - Pseudotatia - Spinipterus - Tetranematichthys - Tocantinsia - Trachelyichthys - Trachelyopterichthys - Trachelyopterus - Trachycorystes - Tympanopleura
Centromochlinae: Centromochlus - Gelanoglanis - Gephyromochlus - Glanidium - Tatia
Rodzajem typowym jest Auchenipterus.
Auchenipteridae – rodzina ryb sumokształtnych (Siluriformes), blisko spokrewniona z Aspredinidae i Doradidae (kirysowate). Obejmuje ok. 115 gatunków.
Auchenipteridae[1] är en familj av fiskar som ingår i ordningen malartade fiskar (Siluriformes).[1] Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Auchenipteridae 107 arter[1].
Kladogram enligt Catalogue of Life[1]:
Auchenipteridae
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 3 до 59 см. Очі невеличкі. У більшості видів присутні 3 пари вусиків, з яких вусики (1 пара) на верхній щелепі довші ніж на нижній (2 пари). Тулуб помірно кремезний без луски. Бічна лінія переривчаста або у вигляді зигзага. Спинний плавник короткий, зміщений до голови. Має сильний шип. Звідси походить інша назва цих сомів. Грудні плавці мають жорсткі шипи. Жировий плавець маленький або зовсім відсутній. Анальний плавець у різних видів довгий або короткий. У деякий видів перші 2—4 промені анального плавця утворюють своєрідний статевий орган.
Зустрічаються у прісних водоймах. Лише види роду Pseudauchenipterus входять до солонуватих вод гирла річок. Деякі види ведуть пелагічний спосіб життя. Віддають перевагу корчуватим місцям із м'яким ґрунтом. Активні вночі. Це зграйні риби. Протягом дня ховаються в щілинах та різних укриттях біля дна. Є доволі ненажерливими хижаками. Живляться зоопланктоном, фруктами, рибою, нитчастими водоростями.
Розмножується через внутрішнє запліднення.
Поширені від Панами до Аргентини.
Auchenipteridae là một họ cá da trơn trong bộ Siluriformes. Hai chi của họ trước đây Ageneiosidae, kết quả là một nhóm khoảng 60 loài trong khoảng 19 chi.[2]
Những con cá này được tìm thấy trong các con sông từ Panama đến Argentina.[2] Chúng thường được tìm thấy ở sông đồng bằng ngập lũ.[3]
|coauthors=
bị phản đối (trợ giúp)
Auchenipteridae là một họ cá da trơn trong bộ Siluriformes. Hai chi của họ trước đây Ageneiosidae, kết quả là một nhóm khoảng 60 loài trong khoảng 19 chi.
Những con cá này được tìm thấy trong các con sông từ Panama đến Argentina. Chúng thường được tìm thấy ở sông đồng bằng ngập lũ.
頸鰭鯰科下分22個屬,如下:
유목메기과 또는 아우케닙테루스과(Auchenipteridae)는 메기목에 속하는 조기어류 과의 하나이다.[1] 파나마부터 아르헨티나에 이르는 지역의 강 범람원(氾濫原)에서 주로 발견된다.[2][3]
22개 속으로 이루어져 있다.
다음은 설리반(Sullivan) 등과 디오고(Diogo)와 펭(Peng)의 연구에 기초한 계통 분류이다.[4][5]
메기목 로리카리아아목 메기아목 가시메기상과 공기호흡메기상과 바다동자개상과 Big Asia아시아 유리메기과
아시아 유리메기과
시소르상과 붉은꼬리메기상과Conorhynchos
Big AfricaAuchenoglanididae
붕메기상과