La família dels sisòrids és constituïda per peixos actinopterigis d'aigua dolça de l'ordre dels siluriformes.[3] present des de Turquia i Síria fins al sud de la Xina i Borneo.[4][5]
La família dels sisòrids és constituïda per peixos actinopterigis d'aigua dolça de l'ordre dels siluriformes. present des de Turquia i Síria fins al sud de la Xina i Borneo.
Die Gebirgswelse (Sisoridae), auch Turkestanische Zwergwelse genannt, leben mit über 200 Arten und 17 Gattungen im südlichen Asien, von Kleinasien und Syrien bis Indien und in den Süden Chinas und auf Borneo. Verbreitungsschwerpunkt ist Vorderasien.
Die meisten Arten der Familie sind klein, erreichen Längen von 4 bis 20 Zentimetern und leben in schnell fließenden Gebirgsbächen und Stromschnellen. Die größten Arten Bagarius bagarius und Bagarius yarrelli leben im Ganges, im Mekong und in anderen Strömen Südostasiens und werden 2 Meter lang. Alle, bis auf die Gattung Sisor haben vier Paare Barteln. Sisor hat ein Bartelpaar auf dem Maxillare und fünf Bartelpaare auf dem Unterkiefer. Der Körper der Gebirgswelse ist normalerweise mit kleinen Tuberkeln bedeckt. Eine Fettflosse ist vorhanden. Sie ist bei einigen Gattungen mit der Schwanzflosse verschmolzen und besteht bei Sisor nur aus einem kleinen Stachel. Die Basis der Rückenflosse ist kurz. Sie kann mit oder ohne vorangehenden Stachel sein. Einige Gattungen haben ein aus Maul und Flossen gebildetes Adhäsionorgan.
Die Gebirgswelse (Sisoridae), auch Turkestanische Zwergwelse genannt, leben mit über 200 Arten und 17 Gattungen im südlichen Asien, von Kleinasien und Syrien bis Indien und in den Süden Chinas und auf Borneo. Verbreitungsschwerpunkt ist Vorderasien.
Тоо жаяндары (лат. Sisoridae) — тоо өзөндөрүндө жашоочу жаян балыктардын бир түкүмү, булардын Индистан тоо жаяны (лат. Bagarius bagarius) деген түрү бар.
Тоо жаяндары (лат. Sisoridae) — тоо өзөндөрүндө жашоочу жаян балыктардын бир түкүмү, булардын Индистан тоо жаяны (лат. Bagarius bagarius) деген түрү бар.
Sisoridae is a family of catfishes. These Asian catfishes live in fast-moving waters and often have adaptations that allow them to adhere to objects in their habitats. The family includes about 235 species.
The family Sisoridae is recognized as a natural, monophyletic group based on morphological and molecular evidence.[3] It is divided into two subfamilies, Sisorinae and Glyptosterninae (glyptosternoids). The Sisorinae contain the five genera Bagarius, Gagata, Gogangra, Nangra, and Sisor. The Glyptosterninae contain three tribes. Glyptothoracini contains only the genus Glyptothorax and Pseudecheneidina contains only the genus Pseudecheneis. The remaining genera, Chimarrichthys, Exostoma, Glaridoglanis, Glyptosternon, Myersglanis, Oreoglanis, Parachiloglanis, Pareuchiloglanis, and Pseudexostoma, are contained in the tribe Glyptosternina.[2] The monophyly of the entire family and the tribe Glyptosterninae are well supported by osteological morphology and molecular data.[3]
In the genera Glyptothorax (tribe Glyptothoracini) and Pseudecheneis (tribe Pseudecheneidina), the species have thoracic adhesive apparatuses to attach to objects in the stream bed; in Glyptothorax, grooves of this apparatus run parallel or oblique to the axis of the body, while in Pseudecheneis grooves run transverse to the axis of the body. The thoracic adhesive apparatus is not present in the other sisorid genera. The paired fins may be plaited to form an adhesive apparatus in Pseudecheneis, glyptosternoids, and variably in Glyptothorax. Thus, glyptosternoids lack a thoracic adhesive apparatus, but do have plaited paired fins, and members of the subfamily Sisorinae lack either a thoracic adhesive apparatus or plaited paired fins.[2]
The monophyly of certain glyptosternoid genera is doubtful. The paraphyly of Pareuchiloglanis, Oreoglanis, and Pseudexostoma (with the possible inclusion of Myersglanis and Parachiloglanis) has been demonstrated and a rediagnosis of glyptosternine genera is needed.[4]
Evidence from a 2007 molecular analysis supports polyphyly of Pareuchiloglanis. Glaridoglanis might be a basal member of the tribe Glyptosternina. Pseudecheneis may be placed in the tribe Glyptosternina, but its sister-group relationship between it and the monophyletic glyptosternoids cannot be rejected.[3]
It has been proposed to move the genera of Erethistidae into Sisoridae.[5]
Sisorids inhabit freshwater and originate from southern Asia, from Turkey and Syria to South China and Borneo, primarily in the Oriental region.[6] Glyptosterninae is distributed from the Caucasus to China.[7] Most glyptosternine genera are found in China, with the exception of Myersglanis.[3] Glyptosternoid catfish species have restricted distributions, and many apparently wide-ranging species have been shown to consist of more than one species, each with restricted distributions.[8] Sisorids are mostly small forms inhabit mountain streams.[6]
The oldest known sisorid fossil is B. bagarius found in Sumatra and India of the Pliocene.[9] The origin of glyptosternoid fishes could be in the later Pliocene.[9] Another study proposes glyptosternoids possibly originated in the Oligocene-Miocene boundary (19–24 Mya) and radiated from the Miocene to Pleistocene along with several rapid speciation events in a relatively short time.[3] The three great uplifts of the Qinghai/Tibet Plateau destroyed the pattern of river systems in the late Pliocene to the early Pleistocene. The ancestor of Euchiloglanis originated from the allied Glyptosternon in the second uplift and Pareuchiloglanis, Pseudexostoma, Oreoglanis, Exostoma, and Glaridoglanis originated with the third uplift. The Exostoma group (Exostoma, Pseudexostoma, and Oreoglanis) originated after the outline of the Qinghai/Tibet Plateau was formed. The speciation of this group was not strong and the distribution limited.[9]
Most of these fish have four pairs of barbels and a large adipose fin. The maximum size is 2 metres.[6] In all fish except those of the subfamily Sisorinae, some sort of adhesive apparatus, either in the form of a thoracic adhesive apparatus or in plaited paired fins, allow the fish to adhere to objects.[2]
Sisoridae is a family of catfishes. These Asian catfishes live in fast-moving waters and often have adaptations that allow them to adhere to objects in their habitats. The family includes about 235 species.
Sisoridae es una familia de peces del orden Siluriformes. Incluye especies asiáticas, típicas de aguas rápidas y con frecuencia adaptadas para adherirse a objetos en el lecho de los ríos para no ser arrastrados por la corriente. Sisoridae incluye alrededor de 235 especies.
La mayoría de estos peces tiene 4 pares de bigotes y una gran aleta adiposa. Pueden llegar a medir como máximo 2 metros. La mayoría tienen también adaptaciones en el pecho para adherirse al lecho de los ríos.
Esta familia es originaria del oriente (Sudeste Asiático, Turquía, Sur de China, Siria, Borneo). No habitan en aguas frías. Los especímenes más pequeños se encuentran en arroyos de montaña.
Sisoridae es una familia de peces del orden Siluriformes. Incluye especies asiáticas, típicas de aguas rápidas y con frecuencia adaptadas para adherirse a objetos en el lecho de los ríos para no ser arrastrados por la corriente. Sisoridae incluye alrededor de 235 especies.
Sisoridae arrain siluriformeen familietako bat da, Asiako ur gezatan bizi dena.[1]
Familiak 204 espezie ditu, 17 generotan banaturik.[2] Hona hemen bere sailkapena:[3]
Sisoridae arrain siluriformeen familietako bat da, Asiako ur gezatan bizi dena.
Koskimonnit (Sisoridae) on monnikaloihin kuuluva heimo. Heimon lajeja tavataan makeista vesistä Aasiasta.
Varhaisimmat koskimonnien heimoon kuuluvien lajien fossiilit on ajoitettu plioseenikaudelle. Nykyään heimoon kuuluu lähteestä riippuen 17–22 sukua ja 85–167 lajia. Koskimonnit jaetaan kahteen alaheimoon, jotka ovat Glyptosterninae ja Sisorinae. Suurin osa koskimonneista on pienehköjä kaloja, mutta suurimmat lajit, kuten jättivirtamonni (Bagarius yarrelli) voivat saavuttaa 2 metrin pituuden. Heimon kaloille tyypillisiä piirteitä ovat suurikokoinen rasvaevä, joka voi olla yhtynyt pyrstöevän kanssa, lyhyehkö selkäevä, suomuton iho, jossa on nystyjä ja kuonon 4 viiksisäieparia. Siimakoskimonnilla (Sisor rabdophorus) säiepareja on 6. Useilla koskimonneilla on myös tarttumaelin vatsassa, jonka avulla ne voivat tarrautua kiviin.[1][2][3][4]
Koskimonnilajeja tavataan makeista vesistä Turkista Syyriaan ja Afganistanista Intain ja Pakistanin sekä Kaakkois-Aasian kautta Etelä-Kiinaan. Suurin osa heimon kaloista elää nopeasti virtaavissa puroissa ja joissa, joskin heimon kuuluu myös hitaammin virtaavissa vesissä eläviä lajeja.[2][3][4]
Koskimonnit (Sisoridae) on monnikaloihin kuuluva heimo. Heimon lajeja tavataan makeista vesistä Aasiasta.
Les Sisoridés (Sisoridae) forment une famille de poissons-chats appartenant à l'ordre des Siluriformes.
Ces poissons-chats sont originaires des eaux rapides d'Asie et possèdent une bouche en ventouse leur permettant d'adhérer à des éléments de leur habitat.
Les Sisoridés (Sisoridae) forment une famille de poissons-chats appartenant à l'ordre des Siluriformes.
Ces poissons-chats sont originaires des eaux rapides d'Asie et possèdent une bouche en ventouse leur permettant d'adhérer à des éléments de leur habitat.
Sisoridae è una famiglia di pesci ossei d'acqua dolce appartenente all'ordine Siluriformes.
La famiglia è endemica dell'Asia centromeridionale ad ovest fino alla Turchia anatolica. La maggior parte delle specie vive in Asia sudorientale tropicale. In maggioranza vivono in fiumi montani a corrente impetuosa[1].
I Sisoridae sono dotati di 4 paia di barbigli (tranne il genere Sisor) e in molte specie è presente un organo adesivo a ventosa nella regione toracica. La pinna dorsale ha base breve e può avere un robusto raggio spiniforme, la pinna adiposa è di solito grande e talvolta unita alla pinna caudale; in Sisor è invece rudimentale[1].
La maggior parte delle specie non supera i 15 cm di lunghezza, alcune specie del genere Bagarius possono invece raggiungere i 2 metri di lunghezza[2].
Sisoridae è una famiglia di pesci ossei d'acqua dolce appartenente all'ordine Siluriformes.
Kalniniai šamai (lot. Sisoridae, angl. Sisorid catfishes, vok. Gebirgswelse) – šamažuvių (Siluriformes) šeima. Tai Azijos kalnų upelių žuvys, kurių kelios rūšys neseniai pasirodė akvariumuose.
Šeimoje yra 19 genčių, 139 rūšys.
Kalniniai šamai (lot. Sisoridae, angl. Sisorid catfishes, vok. Gebirgswelse) – šamažuvių (Siluriformes) šeima. Tai Azijos kalnų upelių žuvys, kurių kelios rūšys neseniai pasirodė akvariumuose.
Šeimoje yra 19 genčių, 139 rūšys.
Sisoridae (Zuigmeervallen) zijn een familie van straalvinnige vissen uit de orde van Meervalachtigen (Siluriformes).[1]
Sisoridae (Zuigmeervallen) zijn een familie van straalvinnige vissen uit de orde van Meervalachtigen (Siluriformes).
Sisoridae – rodzina słodkowodnych ryb sumokształtnych (Siluriformes). Obejmuje co najmniej 202 gatunki[2].
Azja Południowa: Od Turcji i Syrii po południowe Chiny i Borneo[2].
Ciało większości gatunków jest pokryte małymi guzkami. Płetwa grzbietowa ma krótką podstawę. Obecna jest płetwa tłuszczowa, u niektórych gatunków zrośnięta z płetwą ogonową. Występują 4 pary wąsików (z wyjątkiem monotypowego Sisor, który ma parę wąsików na szczęce i 5 par na żuchwie). W większości są to małe ryby. Największe dorastają do 2 m długości. Zasiedlają górskie potoki[2].
Rodzaje zaliczane do Sisoridae grupowane są w 2 podrodzinach[2][3]:
Rodzajem typowym jest Sisor.
Sisoridae – rodzina słodkowodnych ryb sumokształtnych (Siluriformes). Obejmuje co najmniej 202 gatunki.
Sisoridae[1] är en familj av fiskar som ingår i ordningen malartade fiskar (Siluriformes).[1] Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Sisoridae 195 arter[1].
Kladogram enligt Catalogue of Life[1]:
SisoridaeЗагальна довжина тіла представників цієї родини коливається від 10 см до 2 м. У більшості 4 пари вусиків, окрім сомів з роду Sisor, які наділені 2 парами на верхній та 5 парами на нижній щелепі. Тулуб кремезний, витягнутий. Шкіру вкрито дрібними горбиками. Спинний плавець невеликий, має коротку основу. Види родів Glyptothorax та Pseudecheneis мають грудні клейові апарати (прилипали) для кріплення до каміння або рослин біля дна. Канавки цього апарату проходять паралельно або з нахилом по відношенню до осі тулуба. Мають великий жировий плавець, що часто поєднується з хвостовим плавцем.
Прісноводні соми, що населяють річкові системи, швидкі, гірські струмки й пороги. Активні переважно у присмерку та вночі. Дрібні види живляться безхребетними, великі — рибами.
Поширені в Азії: від Туреччини та Сирії до південного Китаю та Великих Зондських островів (Індонезія), насамперед в річках Ганг та Меконг.
невизначене положення
Họ Cá chiên (danh pháp khoa học: Sisoridae) là một họ chứa 17 chi với khoảng 200 loài cá da trơn.
Các loài cá trong họ Sisoridae là cá nước ngọt sinh sống trong khu vực trải rộng từ Tây Nam Á, Nam Á qua Đông Nam Á, từ Thổ Nhĩ Kỳ và Syria tới miền nam Trung Quốc và Borneo, chủ yếu trong khu vực phía đông.[1] Các loài trong phân họ Glyptosterninae phân bố trong khu vực từ Kavkaz tới Trung Quốc.[2] Phần lớn các chi của Glyptosternina có ở Trung Quốc, trừ Myersglanis.[3] Các loài trong nhóm Glyptosternoid có sự phân bố hạn hẹp, và nhiều loài dường như có sự phân bố rộng có thể là các phức hợp loài, với mỗi loài trong phức hợp đều có sự phân bố hạn hẹp.[4] Trừ các loài thuộc chi Bagarius ra thì các loài cá chiên còn lại chủ yếu là cá nhỏ sinh sống trong khu vực sông suối miền núi.[1]
|coauthors=
bị phản đối (trợ giúp) |coauthors=
bị phản đối (trợ giúp) Phương tiện liên quan tới Sisoridae tại Wikimedia Commons
Họ Cá chiên (danh pháp khoa học: Sisoridae) là một họ chứa 17 chi với khoảng 200 loài cá da trơn.
Багариевые,[2][3] или горные сомы[2], или горносомиковые[3] (лат. Sisoridae) — семейство лучепёрых рыб из отряда сомообразных.
Южная Азия и Юго-Восточная Азия. Обитают в пресных водоёмах от Турции и Сирии до южного Китая и Индонезии (Борнео).[4] Встречаются в Непале.[5] Большинство родов Glyptosterninae встречаются в Китае, за исключением Myersglanis.[6]
В основном мелкие виды, обитающие в горных реках; некоторые крупные представители достигают 2 м в длину. Имеют 4 пары усиков. Спинной плавник с шипом или без него; основание короткое. Жировой плавник имеется.[4]
Древнейшим ископаемым представителем семейства Sisoridae является вид B. bagarius, обнаруженный в плиоценовых отложениях в Индии и на Суматре.[7]
Около 170 видов. Семейство Sisoridae формирует кладу, в которую входят семейства Erethistidae и Aspredinidae.[4] Несколько родов, ранее включаемых в Sisoridae в 1996 году были выделены в семейство Erethistidae[8], но уже в 2007 году было предложено вернуть их обратно.[9] Выделяют 2 подсемейства:[10]
|coauthors=
(справка) |coauthors=
(справка) |coauthors=
(справка) |coauthors=
(справка) Багариевые, или горные сомы, или горносомиковые (лат. Sisoridae) — семейство лучепёрых рыб из отряда сомообразных.
鮡科下分17個屬,如下:
시소르과(Sisoridae)는 메기목에 속하는 조기어류 과의 하나이다.[1] 아시아에서 발견되는 메기류로 급류에서 서식한다.
시소르류는 터키와 시리아부터 중국 남부와 보르네오섬에 이르는 남아시아의 민물에서 발견된다.[2]
시소르과는 다음과 같이 분류한다.[3]
다음은 설리반(Sullivan) 등과 디오고(Diogo)와 펭(Peng)의 연구에 기초한 계통 분류이다.[4][5]
메기목 로리카리아아목 메기아목 가시메기상과 공기호흡메기상과 바다동자개상과 Big Asia아시아 유리메기과
아시아 유리메기과
시소르상과 붉은꼬리메기상과Conorhynchos
Big AfricaAuchenoglanididae
붕메기상과