Cobitis melanoleuca Nichols 1925

Presence of two black spots on caudal base, lower one sometimes weak (Ref. 59043).

During courtship, 'the male follows the female and, after both enter dense vegetation (e.g. filamentous algae), the male forms a complete ring around the female's body behind the dorsal as the female releases the eggs' (Ref. 59043).

Dorsal spines (total): 2 - 3; Dorsal soft rays (total): 6 - 7; Anal spines: 2 - 3; Analsoft rays: 5 - 6

Adults are found from small lowland streams to large rivers with gentle current, and lakes mostly with dense vegetation on sand-silt to sand-gravel bottom (Ref. 59043). Oviparous, possibly with distinct pairing during breeding similar to congeners (Ref. 205).

Cobitis melanoleuca — İlişgənkimilər fəsiləsinə daxil olan balıq növü. Təsərrüfat əhəmiyyəti yoxdur.

Cobitis melanoleuca és una espècie de peix de la família dels cobítids i de l'ordre dels cipriniformes.

Cobitis melanoleuca es una especie de peces de la familia Cobitidae en el orden de los Cypriniformes.

(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});

Cobitis melanoleuca Cobitis generoko animalia da. Arrainen barruko Cobitidae familian sailkatzen da.

Характеристика

Тіло видовжене, сплюснуте з боків, вкрите дуже дрібною лускою. Очі малі, розташовані у верхній частині голови. Під очима розташовані гострі кісткові колючки. Навколо ротового отвору три пари вусиків. При основі хвостового плавця дві чіткі темні видовжені плями. Зазвичай в хвостовому плавці 14-15 розгалужених променів. Найбільша довжина тіла до 9 см, маса до 9,5 г, тривалість життя 4-5 років. Забарвлення дуже варіює, але переважають сірувато-буруваті чи жовтуваті тони. На боках тіла плями, які іноді зливаються в широку смугу. Під час нересту забарвлення яскравішає: спина стає жовтою, плями темнішають, вздовж голови і тіла з'являються епітеліальні горбки.

Таксономія

Один з близько 70 видів роду Cobitis. Вид поділяють на декілька форм, у тому числі підвиди:

• Cobitis melanoleuca Nichols, 1925 — Щипавка сибірська.
  • Cobitis melanoleuca gladkovi Victor P. Vasil'ev & Vasil'eva, 2008 — щипавка сибірська Гладкова;
  • Cobitis melanoleuca melanoleuca Nichols, 1925 — типова форма щипавки сибірської.

Розповсюдження

Широко поширений в прісноводних водоймах Європи від басейну Дону до Уралу, в Сибіру, Монголії, у водоймах Далекого Сходу (зокрема й в басейні Амуру), Північного Китаю і на півострові Корея. В Україні зустрічається тільки в басейні Сіверського Дінця (західна межа ареалу), де відмічена як у корінному руслі, так і в притоці — річці Красна.

Спосіб життя

Прісноводна малорухлива риба, яка не здійснює широких міграцій. Трапляється переважно на прибережних ділянках річок з уповільненою течією, або в затоках з мулисто-піщаним дном, зустрічається в евтрофованих водоймах. Веде донний спосіб життя. Багато часу проводить, занурившись у ґрунт. Живлення складається з зоо- та фітопланктону, організмів зообентосу. Вік статевого дозрівання, плодючість, хід нересту та розвитку у водоймах України потребують додаткового вивчення.

Значення

Промислового значення не має. Розводиться аматорами у акваріумах. Вид занесений до Червоної книги України^[2].

Див. також

• Щипавка звичайна (Cobitis taenia)
• Щипавка (Cobitis)

Виноски

Посилання

• Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). "Cobitis melanoleuca melanoleuca" на FishBase. Версія за серпень 2013 року.
• Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). "Cobitis melanoleuca gladkovi" на FishBase. Версія за серпень 2013 року.
• Щипавка сибірська

Сибирская щиповка (лат. Сobitis melanoleuca) — рыба семейства вьюновых.

Обитает в реках и озёрах от Урала на западе до Яны с её притоком Адыча на востоке. Встречается в во всем бассейне Амура, включая Сунгари, Уссури и оз. Ханка. Известна в приморских реках, впадающих в залив Петра Великого, и на Сахалине (реки Тымь и Поронай, оз. Невское). Распространена также реках на полуострове Корея.

Тело щиповки сильно сжатое с боков, особенно в области головы. Маленькая речная рыбка, крупнейшие экземпляры щиповки редко бывают длиной больше 13 см. Окраска пестренькая, но не яркая, основной тон серый, светло-желтый или бурый, по которому разбросаны маленькие темные пятнышки, наибольшие из них расположены продольными рядами. Питается мелкими беспозвоночными. Щиповка предпочитает песчано-глинистый грунт, в который легко закапывается. Икра у щиповки жёлтого цвета.