Micromesistius zo ur genad e rummatadur ar pesked.
Micromesistius és un gènere de peixos pertanyent a la família dels gàdids.[3]
Té lloc a 180-360 m de profunditat, a 10-30 m del fons marí i sobre la vora de la plataforma continental.[4]
Es nodreixen principalment de petits crustacis (eufausiacis i amfípodes) i, molt rarament, de peixos.[4]
Són peixos mesopelàgics, els exemplars adults dels quals viuen entre 160 i 3.000 m de fondària. Els juvenils ho fan en aigües poc fondes i, de vegades, litorals.[4]
Micromesistius australis australis es troba a la Patagònia argentina, Xile i les illes Malvines, Geòrgia del Sud, Shetland del Sud i Òrcades del Sud. Micromesistius australis pallidus és autòcton de l'illa Sud de Nova Zelanda,[5] mentre que la maire (Micromesistius poutassou) és pròpia de l'Atlàntic nord-oriental (des del mar de Barentsz, el mar de Noruega i Islàndia fins a la Mediterrània occidental i la costa africana fins al cap Bojador) i l'Atlàntic nord-occidental (el sud de Groenlàndia, el sud-est del Canadà i el nord-est dels Estats Units).[6][7]
Micromesistius és un gènere de peixos pertanyent a la família dels gàdids.
Micromesistius, the blue whitings, is a genus of cods.
The two currently recognized species in this genus are:[1]
Micromesistius, the blue whitings, is a genus of cods.
Micromesistius es un género de peces de la familia Gadidae, del orden Gadiformes. Este género marino fue descrito científicamente en 1863 por Theodore Gill.
Especies reconocidas del género:[1]
Micromesistius es un género de peces de la familia Gadidae, del orden Gadiformes. Este género marino fue descrito científicamente en 1863 por Theodore Gill.
Micromesistius est un genre de poissons de la famille des Gadidae.
Selon FishBase (14 fev. 2016)[1] et World Register of Marine Species (14 fev. 2016)[2] :
Micromesistius é un xénero de peixes osteítios da orde dos gadiformes e familia dos gádidos.
Actualmente recoñécense dúas especies neste xénero:[1]
Micromesistius é un xénero de peixes osteítios da orde dos gadiformes e familia dos gádidos.
Micromesistius è un genere di pesci d'acqua salata appartenenti alla famiglia Gadidae.
Le due specie del genere vivono nei due diversi emisferi: M. australis è diffuso nelle acque dell'emisfero australe, dalle isole Falkland alla Nuova Zelanda, mentre M. poutassou è diffuso nell'emisfero boreale, dalle acque dell'Artico, scendendo all'Atlantico, fino alle coste africane, Mediterraneo incluso.
Micromesistius è un genere di pesci d'acqua salata appartenenti alla famiglia Gadidae.
Micromesistius is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de kabeljauwen (Gadidae), orde van kabeljauwachtigen (Gadiformes).
Micromesistius is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de kabeljauwen (Gadidae), orde van kabeljauwachtigen (Gadiformes).
Multimedia w Wikimedia Commons Micromesistius – rodzaj ryb z rodziny dorszowatych (Gadidae).
Błękitek występuje w północnym Oceanie Atlantyckim, a błękitek południowy w dwóch populacjach – jedna pomiędzy Falklandami i Argentyną, a druga w pobliżu Nowej Zelandii.
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Micromesistius – rodzaj ryb z rodziny dorszowatych (Gadidae).
Micromesistius T. N. Gill, 1863 é um género de peixes pertencentes à família Gadidae (bacalhaus).[4]
Peixes de corpo alongado, com a mandíbula inferior ligeiramente saliente em relação à superior. Não apresenta barbetes bucais. Canais sensoriais presentes na cabeça. Primeira barbatana anal alargada e barbatanas dorsais nitidamente separadas. Linha lateral contínua ao longo de todo o corpo.[5]
As espécies pertencentes a este género são mesopelágicas, com os espécimes adultos a serem encontrados entre os 160 e os 3 000 m de profundidade. As maiores densidades ocorrem entre os 180 e os 360 m de profundidade, em geral entre os 10 e os 30 m acima dos fundos marinhos e sobre as margens da plataforma continental.[5] Alimentam-se principalmente de pequenos crustáceos (eufausiáceos e anfípodes) e, muito raramente, de peixos.[5] Os juvenis ocorrem em águas pouco profundas, por vezes em zonas costeiras.[5]
O género inclui as seguintes espécies validadas:[6]
A espécie Micromesistius australis australis ocorre nas costas da Patagónia argentina, do Chile e das ilhas Falkland, Geórgia do Sul, Shetland do Sul e Órcades do Sul. A subespécie Micromesistius australis pallidus é endémica nas águas em torno da ilha do Sul da Nova Zelândia.[28]
A espécie Micromesistius poutassou ocorre no Oceano Atlântico nordeste (desde o mar de Barents, o mar da Noruega e Islândia até ao Mediterrânea ocidental e a costa africana até ao cabo Bojador) e o Atlântico noroeste (águas do sul da Gronelândia, sueste do Canadá e nordeste dos Estados Unidos).[29][30]
Micromesistius T. N. Gill, 1863 é um género de peixes pertencentes à família Gadidae (bacalhaus).
Путасу́ (Micromesistius) — рід кісткових риб родини тріскових. До роду путасу належать два види: путасу північна (Micromesistius poutassou Risso, 1827) і путасу південна (Micromesistius australis Norman, 1937).
Харчується планктонними рачками і пелагічними мальками риб — світляних анчоусів, оселедця, тріски та інших видів. Статевозрілою путасу стає у віці від 1 до 4 років, коли досягає довжини 17-20 см, але зазвичай при дожині 23-26 см. Росте повільно і в віці 8-10 років довжина становить 30-35 см. Своєю чергою путасу входить до харчового ланцюга тріски, пікші та морських ссавців, таких як круглоголовий кит або кит гринда та звичайних дельфінів.
Розмножується ближче до екваторіальної області свого поширення, переважно над схилами відмілин, на глибині 180-300 метрів і глибше при температурі води 8-10°. Личинки і мальки зустрічаються на глибинах понад 1000 м. Молодняк поширюється на великі відстані океанічними течіями.
Початок широкого промислового вилову риби путасу припадає на 70-і роки XX століття. За останні десятиліття в рибній індустрії країн Європи швидко зростає частка вилову цієї риби. За даними підрозділу ООН (Food and Agriculture Organization) у 2006 році путасу стала п’ятою промисловою рибою за обсягом вилову. В продаж риба надходить зазвичай в замороженому стані або як напівфабрикат.
За смаком путасу нагадує мерлузу. Її використовують як столову рибу, варять, смажать та переробляють на фарш, а печінку консервують. Рибою підгодовують домашніх тварин, зокрема котів.
Путасу північна (Micromesistius poutassou (Risso, 1827)) може досягати в довжину до 47 см, але зазвичай довжина її становить 30-35 см. Ареал поширення переважно в північно-східних водах Атлантичного океану від західної частини Середземного моря до Ісландії, Шпіцбергену та західної частини Баренцового моря.
Путасу південна (Micromesistius australis (Norman, 1937)) трохи більша розміром за північну, досягає в довжину 50-55 см і ваги 1-1,2 кг. Риба вгодованіша. Поширена у водах схилу Патагонського шельфу від Ла-Плати до Південних Оркнейських островів.
Путасу́ (Micromesistius) — рід кісткових риб родини тріскових. До роду путасу належать два види: путасу північна (Micromesistius poutassou Risso, 1827) і путасу південна (Micromesistius australis Norman, 1937).
Харчується планктонними рачками і пелагічними мальками риб — світляних анчоусів, оселедця, тріски та інших видів. Статевозрілою путасу стає у віці від 1 до 4 років, коли досягає довжини 17-20 см, але зазвичай при дожині 23-26 см. Росте повільно і в віці 8-10 років довжина становить 30-35 см. Своєю чергою путасу входить до харчового ланцюга тріски, пікші та морських ссавців, таких як круглоголовий кит або кит гринда та звичайних дельфінів.
Розмножується ближче до екваторіальної області свого поширення, переважно над схилами відмілин, на глибині 180-300 метрів і глибше при температурі води 8-10°. Личинки і мальки зустрічаються на глибинах понад 1000 м. Молодняк поширюється на великі відстані океанічними течіями.
Путассу́ (лат. Micromesistius) — род рыб семейства тресковых. У них удлинённое, низкое тело. Окраска дорсальной поверхности голубовато-серого или зеленоватого цвета, бока серебристые, брюхо белое. Между тремя спинными плавниками широкие промежутки. Первый из двух анальных плавников очень длинный. Рот полуверхний или конечный, нижняя челюсть выступает вперед; зубы мелкие. Усик на подбородке отсутствует[1]. Максимальная зарегистрированная длина 90 см. Южные путассу в целом крупнее северных[2][3].
Эти пелагические рыбы распространены в северной и юго-западной частях Атлантического океана, в юго-восточной и юго-западной частях Тихого океана, в тропиках не попадаются. Держатся над глубинами. Питаются планктоном[1]. В свою очередь служат кормовой базой трески, пикши и морских млекопитающих, таких как гринды и дельфины[4].
Название рода происходит от слов др.-греч. μικρός — «маленький», др.-греч. μέσος — «средний» и др.-греч. ιστίων — «парус».
Оба вида путассу являются объектом целевого промысла. По вкусу их мясо напоминает мерлузу. Печень, содержащая около 50% жира, служит сырьём для изготовления медицинского рыбьего жира[1].
В составе рода выделяют два вида:
Путассу́ (лат. Micromesistius) — род рыб семейства тресковых. У них удлинённое, низкое тело. Окраска дорсальной поверхности голубовато-серого или зеленоватого цвета, бока серебристые, брюхо белое. Между тремя спинными плавниками широкие промежутки. Первый из двух анальных плавников очень длинный. Рот полуверхний или конечный, нижняя челюсть выступает вперед; зубы мелкие. Усик на подбородке отсутствует. Максимальная зарегистрированная длина 90 см. Южные путассу в целом крупнее северных.
Эти пелагические рыбы распространены в северной и юго-западной частях Атлантического океана, в юго-восточной и юго-западной частях Тихого океана, в тропиках не попадаются. Держатся над глубинами. Питаются планктоном. В свою очередь служат кормовой базой трески, пикши и морских млекопитающих, таких как гринды и дельфины.
Название рода происходит от слов др.-греч. μικρός — «маленький», др.-греч. μέσος — «средний» и др.-греч. ιστίων — «парус».
Оба вида путассу являются объектом целевого промысла. По вкусу их мясо напоминает мерлузу. Печень, содержащая около 50% жира, служит сырьём для изготовления медицинского рыбьего жира.
В составе рода выделяют два вида:
Micromesistius poutassou Risso, 1827 — Северная путассу Micromesistius australis Norman, 1937 — Южная путассу
.gif)
