Rhizoprionodon oligolinx és una espècie de peix de la família dels carcarínids i de l'ordre dels carcariniformes.
Les femelles poden assolir els 70 cm de longitud total.[3]
Es troba des del Golf Pèrsic fins a Tailàndia, Indonèsia, Xina, Japó, el Golf de Carpentària i Palau.[3]
Rhizoprionodon oligolinx és una espècie de peix de la família dels carcarínids i de l'ordre dels carcariniformes.
Der Graue Scharfnasenhai (Rhizoprionodon oligolinx) ist eine Art der Scharfnasenhaie (Rhizoprionodon) innerhalb der Requiemhaie (Carcharhinidae). Die Art ist in den tropischen Gewässern des Indischen bis Pazifischen Ozeans von der Arabischen Halbinsel bis zu den südostasiatischen Inseln bei Indonesien und Japan verbreitet.
Der Graue Scharfnasenhai ist ein vergleichsweise kleiner Hai mit einer durchschnittlichen Körperlänge von etwa 50 cm und einer Maximallänge von über 70 Zentimetern. Er hat eine dunkelgraue, grau-braune bis bronzefarbene Körperfarbe und eine hellere Bauchregion ohne Musterung. Die Spitzen der Flossen sind dunkler grau gefärbt. Die Schnauze ist lang und das Maul von unten betrachtet breit parabolisch, die Augen sind groß und befinden sich relativ weit oben am Kopf. Die Nasenlöcher sind schmal und langgezogen, zudem besitzt die Art nur kurze Labialfalten.
Er besitzt eine Afterflosse und zwei Rückenflossen. Dabei ist die erste Rückenflosse deutlich größer als die zweite und liegt leicht vor oder über den freien Enden der Brustflossen während die zweite erst hinter der Analflosse entspringt. Die Analflosse ist etwas größer als die zweite Rückenflosse. Die Schwanzflosse besitzt einen verhältnismäßig kurzen unteren und langen oberen Lobus mit deutlichem Endlappen. Wie alle Arten der Gattung besitzen die Tiere fünf Kiemenspalten und haben kein Spritzloch, die 4. und 5. Kiemenspalte befinden sich oberhalb des Brustflossenansatzes.
Der Graue Scharfnasenhai ist eine Flachwasserart, über dessen Lebensweise kaum Informationen vorliegen. Er ernährt sich räuberisch vor allem von verschiedenen Fischen, Krebstieren, Schnecken und Tintenfischen. Die Haie sind wie die verwandten Arten lebendgebärend und bilden eine Dottersack-Plazenta aus (plazental vivipar). Die drei bis fünf Jungtiere kommen mit einer Länge von etwa 21 bis 26 cm zur Welt, mit einer Körperlänge von etwa 30 bis 40 cm sind die Tiere geschlechtsreif.
Der Graue Scharfnasenhai in den tropischen Gewässern des Indischen bis Pazifischen Ozeans von der Arabischen Halbinsel bis zu den südostasiatischen Inseln bei Indonesien und der Südspitze Japans verbreitet. Sein Lebensraum befindet sich im Bereich des Kontinentalschelfs in vergleichsweise niedrigen Wassertiefen.
Der Graue Scharfnasenhai (Rhizoprionodon oligolinx) ist eine Art der Scharfnasenhaie (Rhizoprionodon) innerhalb der Requiemhaie (Carcharhinidae). Die Art ist in den tropischen Gewässern des Indischen bis Pazifischen Ozeans von der Arabischen Halbinsel bis zu den südostasiatischen Inseln bei Indonesien und Japan verbreitet.
The grey sharpnose shark, Rhizoprionodon oligolinx, is a requiem shark of the family Carcharhinidae. It is found in the tropical waters of the Indo-West Pacific Oceans, between latitudes 30° N and 18° S, from the surface to a depth of 36 m. It can reach a length of about 70 cm.
It is fished in the Gazetteer Indo-West Pacific and the waters from the Persian Gulf east to Thailand, Indonesia, China, and Japan. It has also been found in the Gulf of Carpentaria and Palau. In appearance and size, this species is very close to Rhizoprionodon taylori.
The diet of the grey sharpnose shark consists of crustaceans, fishes, and cephalopods.
It is commonly caught by inshore demersal gillnet fisheries, especially off Java for fish meal and its fins. It is also killed for human consumption, fresh or dried salted.
It is considered to be harmless to people.
{{cite journal}}: CS1 maint: multiple names: authors list (link) The grey sharpnose shark, Rhizoprionodon oligolinx, is a requiem shark of the family Carcharhinidae. It is found in the tropical waters of the Indo-West Pacific Oceans, between latitudes 30° N and 18° S, from the surface to a depth of 36 m. It can reach a length of about 70 cm.
It is fished in the Gazetteer Indo-West Pacific and the waters from the Persian Gulf east to Thailand, Indonesia, China, and Japan. It has also been found in the Gulf of Carpentaria and Palau. In appearance and size, this species is very close to Rhizoprionodon taylori.
The diet of the grey sharpnose shark consists of crustaceans, fishes, and cephalopods.
It is commonly caught by inshore demersal gillnet fisheries, especially off Java for fish meal and its fins. It is also killed for human consumption, fresh or dried salted.
It is considered to be harmless to people.
El cazón picudo gris (Rhizoprionodon oligolinx) es un carcarriniforme de la familia Carcharhinidae, que habita en las aguas tropicales del Indo-Pacífico entre las latitudes 30º N y 18º S, desde la superficie hasta los 36 m de profundidad. Su longitud máxima es de 70 cm.
El cazón picudo gris (Rhizoprionodon oligolinx) es un carcarriniforme de la familia Carcharhinidae, que habita en las aguas tropicales del Indo-Pacífico entre las latitudes 30º N y 18º S, desde la superficie hasta los 36 m de profundidad. Su longitud máxima es de 70 cm.
Rhizoprionodon oligolinx Rhizoprionodon generoko animalia da. Arrainen barruko Carcharhinidae familian sailkatzen da.
Rhizoprionodon oligolinx Rhizoprionodon generoko animalia da. Arrainen barruko Carcharhinidae familian sailkatzen da.
De grijze scherpsnuithaai (Rhizoprionodon oligolinx) is een vis uit de familie van roofhaaien (Carcharhinidae), orde grondhaaien (Carcharhiniformes), die voorkomt in het westen van de Indische Oceaan, het oosten van de Indische Oceaan en het noordwesten en de Grote Oceaan.
De grijze scherpsnuithaai kan een lengte bereiken van 70 centimeter. Het lichaam van de vis heeft een langgerekte vorm.De vis heeft twee rugvinnen en één aarsvin.
De grijze scherpsnuithaai is een zoutwatervis die voorkomt in een tropisch klimaat. De soort is voornamelijk te vinden in getijdestromen en zeeën. De diepte waarop de soort voorkomt is maximaal 36 meter onder het wateroppervlak.
Het dieet van de vis bestaat hoofdzakelijk uit dierlijk voedsel, waarmee het zich voedt door te jagen op macrofauna en vis.
De grijze scherpsnuithaai is voor de visserij van aanzienlijk commercieel belang.
De grijze scherpsnuithaai (Rhizoprionodon oligolinx) is een vis uit de familie van roofhaaien (Carcharhinidae), orde grondhaaien (Carcharhiniformes), die voorkomt in het westen van de Indische Oceaan, het oosten van de Indische Oceaan en het noordwesten en de Grote Oceaan.
O tubarão-bico-fino-cinzento é uma espécie de tubarão muito pequena do gênero Rhizoprionodon da família Carcharhinidae. É a menor espécie do seu gênero, um espécime macho adulto chega cerca até 65 cm quando adulto, e uma fêmea até 70 cm. Pode ser encontrado em águas costeiras tropicais no Indo-pacífico na Ásia, de profundidades de até 36 metros.[1]
O tubarão-bico-fino-cinzento é como todos os outros seus parentes do gênero Rhizoprionodon: tem um focinho longo e fino, olhos grandes e circulares, barbatanas dorsais e peitorais pequenas e um tamanho bem pequeno, mas a sua área dorsal uma coloração cinzenta mais escura, e a sua barriga é branca. É a menor espécie de seu gênero, seu tamanho máximo é de pouco menos que 70 cm de comprimento quando adulto. Quando maturos podem medir de 32-65 cm.
O tubarão-bico-fino-cinzento vive em águas costeiras de climas tropicais no ocidente do Oceano Índico e ocidente do Oceano Pacífico, desde a Arábia, passando pelo sul do Irã, sul do Paquistão, sul da Índia, Bangladesh, Myanmar, Tailândia, Malásia, Camboja, Vietnã, China, e rodeando toda a Indonésia. Pode ser encontrado em profundidades de 0 até 36 metros.
O tubarão-bico-fino-cinzento é carnívoro. Seu prato consiste em comer peixes ósseos, cefalópodes (como polvos e lulas) e crustáceos (como caranguejos e lagostas).
O tubarão-bico-fino-cinzento é víviparo, tendo de 3 à 5 filhotes em um ninho. Quando os filhotes nascem, o tamanho médio é de 20 para 30 cm de comprimento.
O tubarão-bico-fino-cinzento foi considerado como espécie pouco preocupante pela União Internacional para a Conservação da Natureza (IUCN) desde 2003. Porém, é explorado para comercialização e consumição dos humanos e servido fresco com sal seco.
O tubarão-bico-fino-cinzento é uma espécie de tubarão muito pequena do gênero Rhizoprionodon da família Carcharhinidae. É a menor espécie do seu gênero, um espécime macho adulto chega cerca até 65 cm quando adulto, e uma fêmea até 70 cm. Pode ser encontrado em águas costeiras tropicais no Indo-pacífico na Ásia, de profundidades de até 36 metros.
Загальна довжина досягає 70 см, середній розмір становить 55-60 см. Голова довга, яка досягає 4,7% довжини усього тіла. Морда витягнута. Ніс загострений. Очі середнього розміру, круглі, з мигательною перетинкою. Бризкальца відсутні. У кутах рота на верхній губі присутні довгі, чітко виражені губні складки, який мають 0,31,3% довжини тіла акули. Рот різко зігнутий, завершується позаду лінії очей. На кожній щелепі розташовано по 23-24 робочих зубів. Вони дрібні, зігнуті. Тулуб стрункий, обтічний. Осьовий скелет нараховує 151–164 хребця. Грудні плавці невеликі та широкі, мають трикутну форму, їх задній край увігнутий. Мають 2 спинних плавця, з яких передній значно перевершує задній. Передній спинний плавець розташований між грудними і черевними плавцями. Хвостовий гетероцеркальний.
Забарвлення спини сіре або сіро-коричневе, з бронзовим відливом у живих особин. Черево має білуватий колір. кінчики плавців трохи темніше за загальний фон.
Тримається на глибинах до 30-50 м. Воліє до верхніх шарів водної поверхні біля материкового й острівного шельфу. Живиться дрібними костистими рибами, кальмарами, креветками.
Статева зрілість настає при розмірах 35-40 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує від 3 до 5 акуленят завдовжки 21-26 см. Народження відбувається щорічно.
М'ясо їстівне, проте промислового вилову не ведеться.
Для людини небезпеки не становить.
Мешкає від Перської затоки уздовж азійського узбережжя до Китаю, включно з акваторією Індокитаю та Малаккського півострова. зустрічається також неподалік від індонезійських островів Суматра та Ява. Зрідка трапляється біля південно-східного Китаю, о. Палау, запливає до південної Японії.
Самцы и самки серых длиннорылых акул достигают половой зрелости при длине 29—38 и 32—41 см соответственно[8]. Подобно прочим представителям семейства серых акул, серые длиннорылые акулы являются живородящими; развивающиеся эмбрионы получают питание посредством плацентарной связи с матерью, образованной опустевшим желточным мешком[9]. В помёте 3—5 новорождённых длиной 21—26 см. Вероятно, самки приносят потомство ежегодно[8]. Рацион состоит из костистых рыб, головоногих и ракообразных[6].
Мясо серых длиннорылых акул используют в пищу[8] и для производства рыбной муки[7]. Опасности для человека они не представляют. Международный союз охраны природы оценил охранный статус вида как «Вызывающий наименьшие опасения»[3].
