Die Gelbe Sumpfschildkröte (Mauremys mutica, Syn.: Cathaiemys mutica), auch Dreikiel-Wasserschildkröte, Dreikiel-Bachschildkröte oder Gelbe Bachschildkröte genannt, ist eine Art der Altwelt-Sumpfschildkröten und gehört zu der Gattung der Bachschildkröten (Mauremys). Es handelt sich um eine im Südosten Chinas und auf einer japanischen Insel vorkommende Schildkrötenart. Ihre Systematik ist bislang nicht abschließend geklärt. Zeitweise wurde sie zusammen mit Annam-Bachschildkröte in der Gattung Asiatischen Wasserschildkröten (Cathaiemys) geführt. Auf der IUCN-Liste des Jahres 2006 wird die Gelbe Sumpfschildkröte als gefährdet geführt.
Die Gelbe Sumpfschildkröte hat eine Carapaxlänge von bis zu 18 Zentimeter. Der Rückenpanzer ist von rotbrauner Farbe. Er weist drei Längskiele auf, die schwarz gefärbt sind. Der mittlere Kiel ist der am deutlichsten ausgeprägte und bei einzelnen Individuen gelegentlich der einzige, der erkennbar ist. Der Bauchpanzer ist gelblich bis orange. Kennzeichnend für diese Art ist ein gelber Streifen, der direkt hinter dem Augen beginnt und an der Kopfseite verläuft. Er ist oft schwarz eingefasst. Die Kehle ist ebenfalls gelblich. Die Geschlechter lassen sich daran unterscheiden, dass Männchen einen konkav geformten Bauchpanzer haben. Ihr Schwanz ist außerdem länger als bei den Weibchen.
Die Gelbe Sumpfschildkröte kommt im Südosten Chinas vor sowie auf den westlichen der Ryūkyū-Inseln, die zu Japan gehören. Diese Inselgruppe im Ostchinesischen Meer liegt zwischen Kyūshū und Taiwan. Das Verbreitungsgebiet reicht von China ausgehend bis in den Norden von Vietnam.[1] Die auf den Ryūkyū-Inseln vorkommenden Schildkröten gehören der Unterart Mauremys mutica kami an. Die auf dem Festland lebenden Mauremys mutica mutica stellen die Nominatform dar.
Die Gelbe Sumpfschildkröte ist eine sehr anpassungsfähige Art, die sich sowohl in Niederungen als auch in Waldbächen des Hügellandes findet. Die Artvertreter sind allerdings schlechte Schwimmer. Sie ernähren sich neben animalischer Kost vor allem von Früchten.[2]
Das Gelege der Gelben Sumpfschildkröte enthält im Regelfall ein bis zwei Eier. Nur Ausnahmefällen kommt es auch zu Gelegen mit vier Eiern. Die Eier wiegen zwischen 7,5 und 12 Gramm. Die Zeitdauer zwischen Eiablage und Schlupf der Jungtiere ist abhängig von der Umgebungstemperatur und der relativen Luftfeuchtigkeit. Die Inkubationszeit beträgt zwischen 65 und 79 Tagen.
Die Gelbe Sumpfschildkröte (Mauremys mutica, Syn.: Cathaiemys mutica), auch Dreikiel-Wasserschildkröte, Dreikiel-Bachschildkröte oder Gelbe Bachschildkröte genannt, ist eine Art der Altwelt-Sumpfschildkröten und gehört zu der Gattung der Bachschildkröten (Mauremys). Es handelt sich um eine im Südosten Chinas und auf einer japanischen Insel vorkommende Schildkrötenart. Ihre Systematik ist bislang nicht abschließend geklärt. Zeitweise wurde sie zusammen mit Annam-Bachschildkröte in der Gattung Asiatischen Wasserschildkröten (Cathaiemys) geführt. Auf der IUCN-Liste des Jahres 2006 wird die Gelbe Sumpfschildkröte als gefährdet geführt.
The yellow pond turtle (Mauremys mutica), is a medium-sized (to 19.5 cm), semiaquatic turtle in the family Geoemydidae. This species has a characteristic broad yellow stripe extending behind the eye and down the neck; the carapace ranges in color from grayish brown to brown, and the plastron is yellow or orange with black blotches along the outer edges.[4] It is native to East Asia, ranging from central Vietnam and Laos, north through the coastal provinces of south and central China, with insular populations known from Taiwan, Hainan and the Ryukyu Islands.[1] Although populations in the southern Ryukyus are thought to be native, populations in the northern and central Ryukyus, as well as central Japan, are believed to have been introduced as a result of imports from Taiwan.[5]
This species inhabits ponds, creeks, swamps, marshes, and other bodies of shallow, slow-moving water. It is omnivorous, feeding on insects, fish, tadpoles, and vegetable matter such as leaves and seeds. The yellow pond turtle generally remains in or close to water during the day, but may become more active at night and during rainy weather, when it sometimes ventures onto land.[5]
One subspecies, M. m. kami, is currently recognized in the southern Ryukyu Islands.[5] Research has shown unexpected genetic diversity in M. mutica, raising the possibility that additional subspecies might exist. Evidence of widespread hybridization further complicates efforts to understand the genetics of this and related species.[6] Several hybrid Asian pond turtles that were described as new species have been found to be hybrids. Fujian pond turtles (Mauremys iversoni) are hybrid specimens mainly produced in Chinese turtle farms, usually from matings between female yellow pond turtles and golden coin turtles (Cuora trifasciata) males. The supposed Mauremys pritchardi turtles are wild and captive-bred hybrids between the present species and the Chinese pond turtle (Chinemys reevesi).[7][8]
"Clemmys guangxiensis" is a composite taxon described from specimens of M. mutica and the natural hybrid "Mauremys" × iversoni.[8]
The yellow pond turtle is threatened with extinction. China is the largest consumer of turtles in the world, and this trade has been cited as the greatest threat to Asian turtles, including M. mutica. Most of the turtle trade is destined for human consumption, but traditional medicine[9] and the pet trade are also driving demand for turtles.[10][11][12] Habitat loss and water pollution are additional impacts. The IUCN considers M. mutica a critically endangered species and it is listed in CITES Appendix II.[1]
The yellow pond turtle (Mauremys mutica), is a medium-sized (to 19.5 cm), semiaquatic turtle in the family Geoemydidae. This species has a characteristic broad yellow stripe extending behind the eye and down the neck; the carapace ranges in color from grayish brown to brown, and the plastron is yellow or orange with black blotches along the outer edges. It is native to East Asia, ranging from central Vietnam and Laos, north through the coastal provinces of south and central China, with insular populations known from Taiwan, Hainan and the Ryukyu Islands. Although populations in the southern Ryukyus are thought to be native, populations in the northern and central Ryukyus, as well as central Japan, are believed to have been introduced as a result of imports from Taiwan.
This species inhabits ponds, creeks, swamps, marshes, and other bodies of shallow, slow-moving water. It is omnivorous, feeding on insects, fish, tadpoles, and vegetable matter such as leaves and seeds. The yellow pond turtle generally remains in or close to water during the day, but may become more active at night and during rainy weather, when it sometimes ventures onto land.
One subspecies, M. m. kami, is currently recognized in the southern Ryukyu Islands. Research has shown unexpected genetic diversity in M. mutica, raising the possibility that additional subspecies might exist. Evidence of widespread hybridization further complicates efforts to understand the genetics of this and related species. Several hybrid Asian pond turtles that were described as new species have been found to be hybrids. Fujian pond turtles (Mauremys iversoni) are hybrid specimens mainly produced in Chinese turtle farms, usually from matings between female yellow pond turtles and golden coin turtles (Cuora trifasciata) males. The supposed Mauremys pritchardi turtles are wild and captive-bred hybrids between the present species and the Chinese pond turtle (Chinemys reevesi).
"Clemmys guangxiensis" is a composite taxon described from specimens of M. mutica and the natural hybrid "Mauremys" × iversoni.
The yellow pond turtle is threatened with extinction. China is the largest consumer of turtles in the world, and this trade has been cited as the greatest threat to Asian turtles, including M. mutica. Most of the turtle trade is destined for human consumption, but traditional medicine and the pet trade are also driving demand for turtles. Habitat loss and water pollution are additional impacts. The IUCN considers M. mutica a critically endangered species and it is listed in CITES Appendix II.
A yellow pond turtle, Mauremys mutica, at the surface of the water in a terrarium
Mauremys iversoni Mauremys generoko animalia da. Narrastien barruko Geoemydidae familian sailkatuta dago.
Mauremys iversoni Mauremys generoko animalia da. Narrastien barruko Geoemydidae familian sailkatuta dago.
Mauremys mutica Mauremys generoko animalia da. Narrastien barruko Geoemydidae familian sailkatuta dago.
Mauremys mutica Mauremys generoko animalia da. Narrastien barruko Geoemydidae familian sailkatuta dago.
Mauremys mutica, l'Émyde mutique, est une espèce de tortues de la famille des Geoemydidae[1].
Cette espèce se rencontre[1] :
Selon TFTSG (21 juin 2011)[2] :
Mauremys mutica, l'Émyde mutique, est une espèce de tortues de la famille des Geoemydidae.
A Mauremys mutica é unha especie de tartaruga de tamaño medio (arredor de 19,5 cm), e semiacuática da familia Geoemydidae. Esta especie ten unha característica franxa amarela ancha que se estende detrás do ollo e no pescozo; a súa cuncha varía de cor dende o marrón a marrón agrisado e o plastrón é amarelo ou laranxa con manchas negras ó longo dos bordos exteriores.[2] Habita en Asia, e o seu hábitat esténdese polo Vietnam central cara ó norte pasando polas provincias do sur e o centro da China. Ademais, existen poboacións insulares en Taiwán, Hainan, nas illas Ryukyu e o Xapón.[3] Crese que as poboacións xaponesas poden ser debidas a introducións da especie dende Taiwán.[4]
A Mauremys mutica é unha especie de tartaruga de tamaño medio (arredor de 19,5 cm), e semiacuática da familia Geoemydidae. Esta especie ten unha característica franxa amarela ancha que se estende detrás do ollo e no pescozo; a súa cuncha varía de cor dende o marrón a marrón agrisado e o plastrón é amarelo ou laranxa con manchas negras ó longo dos bordos exteriores. Habita en Asia, e o seu hábitat esténdese polo Vietnam central cara ó norte pasando polas provincias do sur e o centro da China. Ademais, existen poboacións insulares en Taiwán, Hainan, nas illas Ryukyu e o Xapón. Crese que as poboacións xaponesas poden ser debidas a introducións da especie dende Taiwán.
La tartaruga palustre gialla (Mauremys mutica Cantor, 1842) è una rara specie di tartaruga della famiglia dei Geoemididi[2].
Ne vengono riconosciute due sottospecie[2]:
Il carapace, lungo circa 200 mm, è leggermente bombato con una colorazione generalmente tendente al marrone o al nero, ma variabile considerevolmente in base alla distribuzione geografica della specie. Il piastrone è giallo con macchie nere. La testa e il collo variano dal grigio al verde-oliva scuro, mentre gli arti e la coda sono grigio-oliva dorsalmente e grigio-giallastri ventralmente. Sul capo sono presenti diverse linee di colore giallo, mento e collo sono gialli. La sottospecie M. m. mutica presenta un carapace a cupola marrone scuro o grigio-nerastro, il piastrone è scuro e il capo è grigio-nero con una striscia chiara. La sottospecie M. m. kami ha un carapace appiattito giallastro o marrone chiaro e nel capo non è presente la striatura chiara. È onnivora, si nutre di lombrichi, insetti, pesci, girini, lumache, granchi e sostanze vegetali come foglie, steli, semi e frutti. Le uova sono di solito deposte tra aprile e agosto, ogni covata è composta da 1-8 uova che schiudono dopo circa 94 giorni[3].
Ampiamente distribuita nell'Asia orientale: nel Vietnam settentrionale, Cina centrale e meridionale, sulle isole di Hainan e Taiwan, introdotta in Giappone (ad eccezione dell'arcipelago di Ryukyu dove la specie è naturalmente presente). Sono riconosciute due sottospecie: M. m. mutica e M. m. kami sottospecie endemica delle isole Ryukyu. È una specie semi-acquatica, che vive in corpi d'acqua a lento corso, compresi stagni, acquitrini, paludi e ruscelli, in aree di pianura[3].
È una delle specie più comunemente commercializzate in Asia, considerato il suo alto valore di mercato. Viene frequentemente catturata sia per la sua carne che per la medicina tradizionale e il commercio internazionale a fini terraristici[3].
La tartaruga palustre gialla (Mauremys mutica Cantor, 1842) è una rara specie di tartaruga della famiglia dei Geoemididi.
Geltonasis balinis vėžlys (Mauremys mutica; angl. Yellow pond turtle) – dėžinių vėžlių (Geoemydidae) šeimos (seniau vadintos Bataguridae) rūšis, gyvenanti Kinijoje (Anhui, Džedziangas, Dziangsu, Fudzianas, Guangdongas, Hainanas, Guangsi, Junanas ir kt. provincijos), Japonijoje (daug kur introdukuoti, o Riūkiū salose gyvena natūraliai), Taivane ir Šiauriniame bei centriniame Vietname, galbūt ir kaimyniniame Laose.
Rūšis 1842 m. aprašė Cantor kaip Emys muticus, bet vėliau rūšis priskirta kitai genčiai.
Iš šios vėžlių rūšies kaip tėvinės rūšies atsirado kelios hibridinės Azijos balinių vėžlių formos, aprašomos kaip naujos rūšys. Mauremys iversoni individai gaunami vėžlių fermose, kur auginami Rivso vėžliai, tačiau toks kryžminimasis galbūt nutinka ir gamtinėmis sąlygomis, kai susiporuoja geltonojo balinio vėžlio patelės ir Cuora trifasciata patinai. Manomai rūšiai Pričardo baliniam vėžliui (Mauremys pritchardi) priklauso tiek laukiniai, tiek nelaisvėje gimę geltonojo balinio vėžlio ir Rivso vėžlio hibridai.[2]
Šiuo metu pripažintas vienas porūšis. Tai Mauremys mutica kami , gyvenantis Riūkiū salose.
Neseni genetiniai tyrimai[3] parodė, kad gali egzistuoti dar keli porūšiai, ypač Vietname ir Hainane.
Geltonieji balų vėžliai nyksta dėl gaudymo maistui ir vaistams bei auginimui kaip naminiams gyvūnėliams. Šiuos vėžlius pardavinėja Azijos turguose. Iš jų šarvų gamina kinų tradicinės medicinos vaistus.[4]
Pasaulinė gamtos apsaugos organizacija laiko M. mutica nykstančia rūšimi.[5]
Geltonasis balinis vėžlys (Mauremys mutica; angl. Yellow pond turtle) – dėžinių vėžlių (Geoemydidae) šeimos (seniau vadintos Bataguridae) rūšis, gyvenanti Kinijoje (Anhui, Džedziangas, Dziangsu, Fudzianas, Guangdongas, Hainanas, Guangsi, Junanas ir kt. provincijos), Japonijoje (daug kur introdukuoti, o Riūkiū salose gyvena natūraliai), Taivane ir Šiauriniame bei centriniame Vietname, galbūt ir kaimyniniame Laose.
Rūšis 1842 m. aprašė Cantor kaip Emys muticus, bet vėliau rūšis priskirta kitai genčiai.
Iš šios vėžlių rūšies kaip tėvinės rūšies atsirado kelios hibridinės Azijos balinių vėžlių formos, aprašomos kaip naujos rūšys. Mauremys iversoni individai gaunami vėžlių fermose, kur auginami Rivso vėžliai, tačiau toks kryžminimasis galbūt nutinka ir gamtinėmis sąlygomis, kai susiporuoja geltonojo balinio vėžlio patelės ir Cuora trifasciata patinai. Manomai rūšiai Pričardo baliniam vėžliui (Mauremys pritchardi) priklauso tiek laukiniai, tiek nelaisvėje gimę geltonojo balinio vėžlio ir Rivso vėžlio hibridai.
Šiuo metu pripažintas vienas porūšis. Tai Mauremys mutica kami , gyvenantis Riūkiū salose.
Neseni genetiniai tyrimai parodė, kad gali egzistuoti dar keli porūšiai, ypač Vietname ir Hainane.
Geltonieji balų vėžliai nyksta dėl gaudymo maistui ir vaistams bei auginimui kaip naminiams gyvūnėliams. Šiuos vėžlius pardavinėja Azijos turguose. Iš jų šarvų gamina kinų tradicinės medicinos vaistus.
Pasaulinė gamtos apsaugos organizacija laiko M. mutica nykstančia rūšimi.
Kura-Kura Kolam Kuning (Mauremys mutica) ialah kura-kura semi akuatik dari keluarga Geoemydidae
|access-date= memerlukan |url= (bantuan)
Kura-Kura Kolam Kuning (Mauremys mutica) ialah kura-kura semi akuatik dari keluarga Geoemydidae
De driekielwaterschildpad[2] (Mauremys mutica) is een schildpad uit de familie Geoemydidae. De schildpad is qua Nederlandstalige naam te verwarren met de driestreepdoosschildpad (Cuora trifasciata). De soort werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Theodore Edward Cantor in 1842. Oorspronkelijk werd de wetenschappelijke naam Emys muticus gebruikt.
De Nederlandse naam is te danken aan de duidelijk zichtbare kiel op het midden van het rugschild, met aan weerszijden twee minder duidelijke laterale kielen. Deze zijn bij de juvenielen meer prominent maar vervagen naarmate de schildpad ouder wordt. De schildkleur van volwassen exemplaren is bruin tot donkerbruin, de naden tussen de hoornplaten zijn donkerder. De maximale schildlengte is ongeveer 20 centimeter.
De huid van de kop en poten is grijs tot groen van kleur aan de bovenzijde, maar geelachtig aan de onderzijde. Achter het oog is een duidelijke brede gele streep zichtbaar die over het trommelvlies doorloopt tot in de nek. Soms is een tweede streep aanwezig van de mondhoek tot onder het trommelvlies. De kop en nek zijn geel gekleurd en soms gevlekt.
De driekielwaterschildpad komt voor in Azië; in China, Japan, Taiwan en Vietnam.[3] De habitat bestaat uit langzaam stromende, grotere wateren zoals moerassen, zowel met als zonder houtige begroeiing. De schildpad is overdag actief en zont graag. De schildpad duikt weleens op in de handel in exotische dieren, ook wordt er op gejaagd voor het vlees of voor als traditioneel medicijn. Over de biologie en levenswijze is weinig bekend.
De driekielwaterschildpad (Mauremys mutica) is een schildpad uit de familie Geoemydidae. De schildpad is qua Nederlandstalige naam te verwarren met de driestreepdoosschildpad (Cuora trifasciata). De soort werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Theodore Edward Cantor in 1842. Oorspronkelijk werd de wetenschappelijke naam Emys muticus gebruikt.
Multimedia w Wikimedia Commons Azjatycki żółw bagienny (Mauremys mutica) z ang. Asian Yellow Pond Turtle jest gatunkiem z rodziny batagurowatych. Dał on początek kilku hybrydom żółwi bagiennych, które traktowane są jako oddzielne gatunki. „Mauremys” iversoni jest hybrydą powstałą głównie na chińskich farmach żółwi, ale występuje również na wolności, głównie jako połączenie Mauremys mutica i Cuora trifasciata. Gatunek "Mauremys" pritchardi jest z kolei hybrydą z Chinemys reevesi. Obecnie wyróżnia się jeden podgatunek: Mauremys mutica cami zamieszkujący archipelag Riukiu w Japonii.
Ostatnie badania wykazały, że możliwe jest wyróżnienie kolejnych podgatunków, zwłaszcza na terenie Wietnamu oraz chińskiej prowincji Hajnan.
Gatunek chroniony przez Konwencję o międzynarodowym handlu dzikimi zwierzętami i roślinami gatunków zagrożonych wyginięciem CITES.
Głowa szara lub brązowa z szeroką żółtą linią rozciągającą się od oczu do ucha. Broda i szyja żółta. Plastron żółty z dużą czarną plamą na każdej tarczy (w niektórych populacjach w większości lub całkowicie czarny. Karapaks brązowy. Samce mają lekko wklęsły plastron, samice zupełnie płaski. Samce mają dłuższe i grubsze ogony.
Niewielkie zbiorniki wodne.
Długość karapaksu nie przekracza 19 cm.
Wszystkożerny, żywi się m.in. korzeniami i pędami roślin oraz bezkręgowcami takimi jak owady, rureczniki czy pijawki.
Mauremys mutica występuje w Chinach, Japonii i Wietnamie. W Chinach bardzo rozpowszechniony, zwłaszcza w centrum i na południu kraju, w prowincjach Yunnan, Hubei, Anhui, Jiangsu, Zhejiang, Jiangxi, Hunan, Fujian, Guangdong i Hainan oraz regionie autonomicznym Guangxi. W Wietnamie, żółwie te odnaleźć można w bagnach, stawach, i wolno płynących potokach w nizinnych regionach w północnej i północno-środkowej części kraju.
Polowanie i handel, niszczenie naturalnego środowiska poprzez zanieczyszczenie wody, zwiększone użycie nawozów oraz pestycydów, oraz zmiana podmokłych terenów w ziemie uprawne.
Systematyka współcześnie żyjących żółwi Domena: eukarionty • Królestwo: zwierzęta • Typ: strunowce • Podtyp: kręgowce • Gromada: gady / zauropsydy • Rząd: żółwiePodrządAzjatycki żółw bagienny (Mauremys mutica) z ang. Asian Yellow Pond Turtle jest gatunkiem z rodziny batagurowatych. Dał on początek kilku hybrydom żółwi bagiennych, które traktowane są jako oddzielne gatunki. „Mauremys” iversoni jest hybrydą powstałą głównie na chińskich farmach żółwi, ale występuje również na wolności, głównie jako połączenie Mauremys mutica i Cuora trifasciata. Gatunek "Mauremys" pritchardi jest z kolei hybrydą z Chinemys reevesi. Obecnie wyróżnia się jeden podgatunek: Mauremys mutica cami zamieszkujący archipelag Riukiu w Japonii.
Ostatnie badania wykazały, że możliwe jest wyróżnienie kolejnych podgatunków, zwłaszcza na terenie Wietnamu oraz chińskiej prowincji Hajnan.
Gatunek chroniony przez Konwencję o międzynarodowym handlu dzikimi zwierzętami i roślinami gatunków zagrożonych wyginięciem CITES.
Mauremys mutica[6] är en sköldpaddsart som beskrevs av Theodore Edward Cantor 1842. Mauremys mutica ingår i släktet Mauremys och familjen Geoemydidae.[7][8] IUCN kategoriserar arten globalt som starkt hotad.[1]
Denna sköldpadda förekommer i östra Kina och Vietnam. Den lever även på Taiwan, Hainan och på sydliga japanska öar.[1]
Arten delas in i följande underarter:[7]
Wikispecies har information om Mauremys mutica.
Denna artikel om sköldpaddor saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
Mauremys mutica är en sköldpaddsart som beskrevs av Theodore Edward Cantor 1842. Mauremys mutica ingår i släktet Mauremys och familjen Geoemydidae. IUCN kategoriserar arten globalt som starkt hotad.
Denna sköldpadda förekommer i östra Kina och Vietnam. Den lever även på Taiwan, Hainan och på sydliga japanska öar.
Загальна довжина карапаксу досягає 19,4—20,5 см. Голова середнього розміру. Карапакс має еліптичну форму, з медіальний кілем і невеликими двома бічними кілями. Пластрон великий і довгий, що закриває карапакс.
Голова жовтувато—зелена зверху з 2-ма смугами, що тягуться від орбіти ока до тимпаничного щитка. Верхня смуга помаранчево—коричнева або жовто—зелена, широка з темним ободком, нижня — жовто—зелена смуга, без ободка. Вище них знаходиться ще одна світла смуга з темним ободком, яка тягнеться від тимпаничного щитка до шиї. Вузька жовта лінія тягнеться від орбіти ока до ніздрі. Щелепи жовті. Шия зверху оливкова або оливкова й рожево—помаранчева збоку та помаранчево—жовта знизу. Колір карапаксу червонувато—коричневий з темною облямівкою кожного щитка і темним кілем. На кожному щитку можуть бути темні тонкі смужки. Пластрон помаранчево—жовтого кольору з темним малюнком на кожному щитку. Загальний орнамент схожий на кінську підкову. Зовнішня поверхня кінцівок оливково—коричнева, внутрішня — жовто—помаранчева. Хвіст забарвлено як кінцівки, з 2 смужками.
Полюбляє водойми, загати у гірських струмках. Зустрічається на висоті близько 500 м над рівнем моря. Харчується ікрою риб, земноводними, комахами, дрібними ракоподібними, хробаками, рослинами, водоростями, фруктами.
У сезон парування самці агресивні до самиць, намагаються сильно кусати їх за шию, залазять на них. Як такого ритуалу залицяння немає, самець просто лізе на самицю і починає паруватися. Процес займає приблизно 15 хвилин, після чого самиця звільняється від самця. на початку травня — у середині червня самиця робить 2 кладки по 1—7 великих яєць розміром 46×27 мм. Інкубаційний період триває 74 дні при температурі 28 °C. Довжина новонароджених черепашат 41 мм, вага — 13 г.
Мешкає здебільшого у південному Китаю: Гуансі, Гуандун, Хайнань, Фуцзянь, Гуйчжоу, Юньнань. Також зустрічається у В'єтнамі, на Тайвані, архіпелазі Рюкю (Японія).
Mauremys mutica là một loài rùa trong họ Rùa đầm (Geoemydidae). Loài này được Cantor mô tả khoa học đầu tiên năm 1842.[2] có mai màu nâu hoặc nâu gụ, đầu màu nâu xám, hai bên má màu vàng nhạt, trên đầu có hai sọc màu vàng nhạt, yếm màu vàng có các tấm đen ở mỗi tấm yếm.
Loài rùa này có phân bố rộng rãi ở các nước nhiệt đới. Do bị chia cắt bởi vùng địa lý loài rùa này đã phân biệt thành hai phân loài[1]:
Danh pháp đồng nghĩa:
Danh pháp đồng nghĩa:
Mauremys mutica là một loài rùa trong họ Rùa đầm (Geoemydidae). Loài này được Cantor mô tả khoa học đầu tiên năm 1842. có mai màu nâu hoặc nâu gụ, đầu màu nâu xám, hai bên má màu vàng nhạt, trên đầu có hai sọc màu vàng nhạt, yếm màu vàng có các tấm đen ở mỗi tấm yếm.
黄喉拟水龟（学名：Mauremys mutica、yellow pond turtle）又稱柴棺龜、石金錢龜，为泽龟科拟水龟属的爬行动物。
分佈於中國的安徽、雲南、海南、河南、廣東、貴州、江西、浙江、福建、廣西、香港及越南北部，臺灣，日本波照間島、西表島、石垣島及與那國島，生活於低海拔地區的河流、湖泊等。
头部为绿色，有黄色带状纹，上颌橄榄色，下颌黄色；背甲长12～14公分；有三条脊棱，中央一条发达，两侧常不明显，后缘呈锯齿状，灰褐色背面，黄色腹面，散佈四角形的黑斑，四肢为橄榄色，具有绿色纵走带状纹；趾间具蹼。
材棺龜體格強健，雜食性但偏好肉食，水陸兩棲，但較喜歡在水邊活動，食物包括葉菜、蟋蟀、麵包蟲、,魚蝦等。生性膽怯，但略具攻擊性，會因為爭食而攻擊同類或其他龜類，有夜行傾向。 雄性尾部粗大，泄殖孔超過背甲邊緣，雌龜則尾部細短，泄殖孔距軀體較近。雌龜大於雄龜，每年可產卵1-3次，每次下1-5顆蛋，約65-80天孵化。冬天溫度低於20度以下時活動會逐漸減少，最後進入冬眠狀態。[3] 常见于丘陵地带半山区的山间盆地或河流谷地的水域中，常于附近的小灌丛或草丛中。性情害羞，夜行性烏龜。该物种的模式产地在浙江舟山群岛。在臺灣普遍稱為「柴棺龜」。[2]
