На відміну від Allactaga, вуха у кандибок короткі — 10—18 мм проти 55—80 у поширених в Україні Allactaga major.
Рід був виділений в окрему групу Гловером Алленом в 1925 році.
У працях початку і середини 20 століття визнаною науковою назвою роду була Scirtopoda Brandt (назва виявилася преокупованою: Scirtopoda (Halticus) Brandt, 1844 non Halticus Hahn, 1831 (рід Hemiptera)).
Рід включає в себе всього 3 види:
Рід відомий в Україні також під назвами «ємуранчик» та «трипалий земляний заєць»[1].
Кандибки представлені в Україні найзахіднішими популяціями виду Stylodipus telum (Lichtenstein, 1823), якого місцеве населення називає «ємуранчик» або «земляний заєць». Поширення виду обмежене нижньодніпровськими піщаними аренами в межах лівобережної частини Херсонської області — Олешківські піски та Чорноморський біосферний заповідник. Ця дрібна нижньодніпровська форма має назву Stylodipus telum falzfeini — кандибка Фальцфейнова (цей підвид описано 1913 року О. Браунером). В Україні кандибки мають охоронний статус від часу першого видання Червоної книги України і дотепер (1980, 1994, 2009).