Таку незвичайну назву цей рід дістав завдяки будові квітки: човник, оточений вітрилом та веслами, нагадує жіночий клітор у куточку вульви. Назву Flos clitoridis ternatensibus дав у 1678 році німецький ботанік Г. Е. Румф першим описаним видам цього роду. Аналогічно її йменував німецький ботанік Й. Ф. Брейне у 1747 році[1]. Примітно, що різні назви цієї рослини мовами місцевого населення теж пов'язані з жіночими статевими органами.
Проте, таку відверту назву уподобали не всі ботаніки, деяким вона здалася проявом поганого смаку. Критикували назву Кліторія Джеймс Сміт у 1807 році, Амос Ітон у 1817, Мішель Етьєнн Декуртіль у 1826, Ітон з В. Райтом у 1840. Були запропоновані інші назви: Vexillaria (Eaton 1817) та Nauchea (Descourtilz 1826), але вони не відбивали особливостей незвичайної будови квітки і не прижилися[2].
Ненаукові назви: «голубині крила» (англомовні країни), «соромітна квітка» (Німеччина), «метеликовий горошок» (англомовні країни, Німеччина), «анчан» (Таїланд).
Рослини роду Clitoria ростуть у тропічних та помірних широтах, зокрема в Південно-Східній Азії та Мадагаскарі, деякі види походять з тропіків та субтропіків Америки. Найбільш поширеним видом є кліторія трійчаста (Clitoria ternatea).
У Південно-Східній Азії квітки кліторії вживають замість харчового барвника — малайці підбарвлюють ними страви з рису (зокрема «хао том»), а у Таїланді їх використовують для приготування напою блакитного кольору нам док анчан (тайськ. น้ำดอกอัญชัน).
Кліторія трійчаста є лікарською рослиною: її коріння використовують в аюрведичній медицині[3].
Деякі види кліторії вирощують як декоративні рослини. Найбільш поширена у культурі кліторія трійчаста, гірше приживається кліторія атлантична. Представники роду Кліторія є теплолюбними рослинами: так, трійчаста кліторія не переносить температуру нижче 10 °C, отже, у регіонах з помірним кліматом кліторію можна вирощувати тільки у закритому ґрунті (в оранжереях або горщиках), і лише частину року її можна виставляти на відкрите повітря.
Кліторія трійчаста потребує доброго сонячного освітлення, їй не протипоказане навіть пряме проміння. Влітку рослини ліпше виносити на відкрите повітря. Рослина любить воду, обов'язкове регулярне поливання, ліпше м'якою відстоялою водою. Вона віддає перевагу багатим на живильні речовини структурованим ґрунтам, для посадки можна використати ґрунтосуміш з торфу, річкового піску, перегною та дернової землі (у пропорції 2:1:1:1). Субстрат повинен бути добре дренованим: щоб запобігти перезволоженню. Корисні підживляння добривами для квітних рослин: їх рекомендують вносити протягом всього періоду вегетації, двічі на місяць. Якщо кліторію вирощують як багаторічник, навесні проводять обрізання та пересадження у більший горщик.
Розмножують кліторію насінням та живцями. Насіння рекомендують висіювати у лютому-березні, перед сівбою його вимочують у воді або розчині стимулятору на 3-4 години, потім садять у суміш торфу, річкового піску та листяної землі (1:1:1) або у торфяні таблетки. Ємності з посівом повинні перебувати у теплому місці (близько 20 °C), не слід забувати про зволоження та провітрювання. Сходи з'являються приблизно через 10 днів. Коли вони зміцніють, їх пікирують в окремі горщики. Живці зрізають у квітні-липні, висаджують у торфяні таблетки, вологий перліт або вермикуліт. У відкритий ґрунт розсаду висаджують, лише коли минуть заморозки. Заквітає кліторія у середині літа та цвіте до осені. Перед заморозками її викопують та переносять до теплого приміщення. Можна вирощувати кліторію і як однорічну рослину[4][5].
Кліторія Плюм'є (Clitoria Plumieri). Малюнок 1821 року
Кліторія атлантична (Clitoria mariana)
Кліторія трійчаста (Clitoria ternatea), у Бангладеші відома як «Неел Апораджіта»
Кліторія трійчаста у Вішакхапатнамі (Індія)
Кліторія трійчаста з блакитною квіткою
Кліторія серпоподібна (Clitoria falcata)
Clitoria fairchildiana
.jpg)
_in_Shantinagar,_Dhaka.jpg)
