Rhynchocypris percnurus és una espècie de peix de la família dels ciprínids i de l'ordre dels cipriniformes.
Menja cucs, crustacis i insectes i llurs larves.[7]
És un peix d'aigua dolça i de clima temperat (15°C-23°C).[6][8]
Es troba a Alemanya, Polònia, rius àrtics russos i la conca del riu Amur.[6][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18]
Rhynchocypris percnurus és una espècie de peix de la família dels ciprínids i de l'ordre dels cipriniformes.
Die Sumpfelritze (Rhynchocypris percnurus) ist eine Art aus der Familie der Karpfenfische (Cyprinidae).
Der bis 12 Zentimeter lange Fisch ähnelt der Elritze, ist aber gedrungener, hochrückiger und dadurch plumper. Der Rücken trägt eine dunkelbraune Färbung mit grünlichem Glanz. Die Seiten sind gelblich mit kleinen, unregelmäßigen dunklen Punkten, der Bauch ist weiß.
Das Verbreitungsgebiet der Art reicht von der Dwina bis zur Kolyma sowie zur Kama und zum Dnepr. Ein isoliertes Vorkommen liegt in Polen. Es gibt mehrere Unterarten, davon in Europa:
Die Sumpfelritze besiedelt stehende Gewässer mit starkem Pflanzenwuchs und hat ein geringes Sauerstoffbedürfnis. Sie ist ein Schwarmfisch und ernährt sich von Kleinkrebsen, Insektenlarven, Würmern und Anflugnahrung. Sie laicht von April bis Juni. Die Eier werden an den Blättern von Wasserpflanzen abgelegt. Der Fisch wird örtlich mit Zugnetzen und Reusen gefangen.
Die Sumpfelritze (Rhynchocypris percnurus) ist eine Art aus der Familie der Karpfenfische (Cyprinidae).
Мунду (лат. Phoxinus perenurus, нууч. Озерный гольян) диэн Cyprinidae ыалга киирэр, ньулуун ууга олорор кыра балыктар уустара. Саха Сиригэр күөл мундута (P. perenurus) уонна оруука (өрүс мундута) бааллар. Мунду уонтан тахса көрүҥнээх. Күөнэхтэн уратыта - арыый бөдөҥ уонна лаапчаана кыһыл, хараҕа быччаҕар.
Саха сирин күөллэригэр үксүгэр 69 кыраадыс хотугу кэтирээһиҥҥэ диэри үөскүүр. Икки сааһыгар ситэр, биэс сааһыгар диэри олорор. Бэһис сылыгар 12 см усталаах, 34 г тиийэ ыйааһыннаах буолар. Үрэх, өрүс мундута ордук бөдөҥ буолар.
Саас хаар ууллан күөлгэ киириитэ, сайыы тахсыыта аан бастаан собо иннинэ мунду аһыы тахсар. Чычаас сылаас ууга аһыыр. Онтон күөлүгэр төннөр, сотору кэминэн искэҕэ ситэн уу сөбүгэр сылыйаатын ыан барар. Собо курдук эмиэ хас да түһүмэхтээн ыыр. Бастакы ыама бэс ыйын саҥатыгар уу үрдэ 8-9 кыраадыс сылыйдаҕына буолар. Иккис - сүрүн ыама - бастакыттан уонча хонон баран буолар. Үһүс - кыра ыама - собо бастакы ыамын эрэ иннинэ буолар. Биир мунду ортотунан 2500 искэҕи ыыр. Искэҕин уу үрдүттэн 20-50 см дириҥҥэ налыы отугар-маһыгар түһэрэр. Тыаллаахха ыабат, тоҕо диэтэххэ ол күөл отугар-маһыгар ыйанан турар искэҕи долгун хамсатан уу тымныы түгэҕэр түһэрдэҕинэ искэх тоҥон өлөр. Атыыр мунду буоһаабыт искэҕиттэн 5 хонон баран мунду ыамата тахсар. Онтон онус хонугар холкутук устан, аһыыр кыахтанар[1].
Мунду (лат. Phoxinus perenurus, нууч. Озерный гольян) диэн Cyprinidae ыалга киирэр, ньулуун ууга олорор кыра балыктар уустара. Саха Сиригэр күөл мундута (P. perenurus) уонна оруука (өрүс мундута) бааллар. Мунду уонтан тахса көрүҥнээх. Күөнэхтэн уратыта - арыый бөдөҥ уонна лаапчаана кыһыл, хараҕа быччаҕар.
Саха сирин күөллэригэр үксүгэр 69 кыраадыс хотугу кэтирээһиҥҥэ диэри үөскүүр. Икки сааһыгар ситэр, биэс сааһыгар диэри олорор. Бэһис сылыгар 12 см усталаах, 34 г тиийэ ыйааһыннаах буолар. Үрэх, өрүс мундута ордук бөдөҥ буолар.
Саас хаар ууллан күөлгэ киириитэ, сайыы тахсыыта аан бастаан собо иннинэ мунду аһыы тахсар. Чычаас сылаас ууга аһыыр. Онтон күөлүгэр төннөр, сотору кэминэн искэҕэ ситэн уу сөбүгэр сылыйаатын ыан барар. Собо курдук эмиэ хас да түһүмэхтээн ыыр. Бастакы ыама бэс ыйын саҥатыгар уу үрдэ 8-9 кыраадыс сылыйдаҕына буолар. Иккис - сүрүн ыама - бастакыттан уонча хонон баран буолар. Үһүс - кыра ыама - собо бастакы ыамын эрэ иннинэ буолар. Биир мунду ортотунан 2500 искэҕи ыыр. Искэҕин уу үрдүттэн 20-50 см дириҥҥэ налыы отугар-маһыгар түһэрэр. Тыаллаахха ыабат, тоҕо диэтэххэ ол күөл отугар-маһыгар ыйанан турар искэҕи долгун хамсатан уу тымныы түгэҕэр түһэрдэҕинэ искэх тоҥон өлөр. Атыыр мунду буоһаабыт искэҕиттэн 5 хонон баран мунду ыамата тахсар. Онтон онус хонугар холкутук устан, аһыыр кыахтанар.
The lake minnow or swamp minnow (Rhynchocypris percnurus) is a Eurasian species of small freshwater cyprinid fish.[2] It has a wide but disjunct distribution including parts of Europe (Belarus, Czech Republic, Germany, Lithuania, Poland, Russia, and Ukraine) and Asia (northern China, Japan, Korea, and Siberia).[1]
Individuals in this species can grow up to 18.5 cm. This species also reproduces sexually.[3]
The lake minnow or swamp minnow (Rhynchocypris percnurus) is a Eurasian species of small freshwater cyprinid fish. It has a wide but disjunct distribution including parts of Europe (Belarus, Czech Republic, Germany, Lithuania, Poland, Russia, and Ukraine) and Asia (northern China, Japan, Korea, and Siberia).
Individuals in this species can grow up to 18.5 cm. This species also reproduces sexually.
Rhynchocypris percnurus es una especie de peces de la familia Cyprinidae en el orden de los Cypriniformes.
Come gusanos, crustáceos insectos y sus larvas.
Es un pez de agua dulce y de clima templado. (15 °C-23 °C).
Se encuentra en Alemania, Polonia, ríos árticos rusos y la cuenca del río Amur.
Rhynchocypris percnurus es una especie de peces de la familia Cyprinidae en el orden de los Cypriniformes.
Rhynchocypris percnurus Rhynchocypris generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Cyprinidae familian.
Rhynchocypris percnurus Rhynchocypris generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Cyprinidae familian.
Ežerinė rainė (Rhynchocypris percnurus syn. Phoxinus percnurus) – karpžuvių žuvis, priklausanti karpinių (Cyprinidae) šeimai. Anksčiau buvo priskirta rainių (Phoxinus) genčiai.
Užaugusių kūno ilgis nuo 4 cm, didžiausias iki 18,5 cm, vidutiniškas apie 9 cm. Didžiausias svoris – 100 g. Burna nedidelė, kūnas išmargintas smulkiomis juodomis ar rudomis dėmėmis.
Žuvis trumpaamžė, gyvenanti iki 6 metų. Subręsta būdama 2 metų, kūno svoriui pasiekus 3,5 gramus. Neršia gegužės–birželio mėnesiais, vandens temperatūrai pakilus iki 9 laipsnių. Vislumas – 19–23 tūkstančiai ikrų.
Gyvena ežerų priedugnėje, žiemą įsirausia į dumblą. Minta smulkiais moliuskais, vabzdžių lervomis, kirmėlėmis, taip pat ėda ir kitų žuvų ikrus. Gali gyventi ežeruose vienos arba kartu su paprastaisiais karosais ir lynais. Lietuvoje su ežerinėmis rainėmis gyvena sidabriniai karosai.
Paplitusi Rytų Europos ežeruose, taip pat Vokietijoje. Lietuvoje žinomos tik dvi radavietės, netoli Alytaus miesto (sunaikinta) ir šalia Dusios ežero. Žuvis įrašyta į Lietuvos raudonosios knygos 4 (I) kategoriją.
Ežerinė rainė (Rhynchocypris percnurus syn. Phoxinus percnurus) – karpžuvių žuvis, priklausanti karpinių (Cyprinidae) šeimai. Anksčiau buvo priskirta rainių (Phoxinus) genčiai.
Užaugusių kūno ilgis nuo 4 cm, didžiausias iki 18,5 cm, vidutiniškas apie 9 cm. Didžiausias svoris – 100 g. Burna nedidelė, kūnas išmargintas smulkiomis juodomis ar rudomis dėmėmis.
Žuvis trumpaamžė, gyvenanti iki 6 metų. Subręsta būdama 2 metų, kūno svoriui pasiekus 3,5 gramus. Neršia gegužės–birželio mėnesiais, vandens temperatūrai pakilus iki 9 laipsnių. Vislumas – 19–23 tūkstančiai ikrų.
Gyvena ežerų priedugnėje, žiemą įsirausia į dumblą. Minta smulkiais moliuskais, vabzdžių lervomis, kirmėlėmis, taip pat ėda ir kitų žuvų ikrus. Gali gyventi ežeruose vienos arba kartu su paprastaisiais karosais ir lynais. Lietuvoje su ežerinėmis rainėmis gyvena sidabriniai karosai.
Paplitusi Rytų Europos ežeruose, taip pat Vokietijoje. Lietuvoje žinomos tik dvi radavietės, netoli Alytaus miesto (sunaikinta) ir šalia Dusios ežero. Žuvis įrašyta į Lietuvos raudonosios knygos 4 (I) kategoriją.
Rhynchocypris percnurus is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de eigenlijke karpers (Cyprinidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1814 door Pallas.
Bronnen, noten en/of referenties
Strzebla błotna[3], strzebla przekopowa[4] (Rhynchocypris percnurus) – gatunek słodkowodnej ryby z rodziny karpiowatych (Cyprinidae).
Pallas (1811, wyd. 1814) opisał strzeblę błotną z jezior położonych wzdłuż Leny w Rosji, pod nazwą Cyprinus percnurus. Gatunek opisywano pod różnymi nazwami, przenoszono do rodzaju Moroco, Eupallasella i Phoxinus. Epitet gatunkowy percnurus zapisywano też perenurus. W przeprowadzonej w 2005 rewizji systematyki tego gatunku Bogustkaya i in.[5] uznali, że perenurus jest błędem typograficznym, a za prawidłową nazwę strzebli błotnej przyjęli Phoxinus percnurus (Pallas, 1814).
W literaturze polskiej spotyka się obydwie formy: percnurus i perenurus.
Od 2007 roku ichtiolodzy zgodnie zaliczają ten gatunek do rodzaju Rhynchocypris (we wcześniejszych pracach Kottelat proponował rodzaj Eupallasella)[6].
Eurazja. W Polsce dorzecza Odry i Wisły, a w Rosji dorzecza Dźwiny, Peczory i Wołgi, a także zlewiska Oceanu Arktycznego, Morza Beringa, Morza Ochockiego i Morza Japońskiego. Występuje także na Sachalinie i Hokkaido.
Żyje stadnie w silnie zarośniętych, niewielkich zbiornikach wodnych. Jest przystosowana do życia w miejscach o małej zawartości tlenu w wodzie (zamulone dno).
Osiąga do 18 cm długości. Ciało wydłużone, słabo wygrzbiecone. Grzbiet ciemnobrązowy z zielonym odcieniem. Boki żółtawobrązowe z nieregularnymi, ciemnymi plamkami. Brzuch kremowy. Mały otwór gębowy w położeniu końcowym.
Żywi się skorupiakami i owadami.
Ikra składana jest na roślinności wodnej.
Na terenie Polski strzebla błotna jest objęta ścisłą ochroną gatunkową, wymaga ochrony czynnej, nie stosuje się dla niej odstępstw od zakazów[7].
Została wpisana do Polskiej Czerwonej Księgi Zwierząt jako gatunek wysokiego ryzyka, silnie zagrożony.
Strzebla błotna, strzebla przekopowa (Rhynchocypris percnurus) – gatunek słodkowodnej ryby z rodziny karpiowatych (Cyprinidae).
Rhynchocypris percnurus é uma espécie de peixe actinopterígeo da família Cyprinidae.
Pode ser encontrada nos seguintes países: Alemanha, Bielorrússia, Estónia, Letónia, Lituânia, Polónia, Rússia e Ucrânia.
Rhynchocypris percnurus é uma espécie de peixe actinopterígeo da família Cyprinidae.
Pode ser encontrada nos seguintes países: Alemanha, Bielorrússia, Estónia, Letónia, Lituânia, Polónia, Rússia e Ucrânia.
Тіло видовжене, низьке, дещо стиснуте з боків, вкрите дуже дрібною лускою. Бічна лінія неповна, часто переривчаста (у молоді завдовжки до 3,5 см зазвичай відсутня). Черево між черевними і анальним плавцями заокруглене. Найбільша довжина тіла близько 7 см, маса — до 5,6 г, тривалість життя до 4 років. Спина темна, жовтувато- або зеленкувато-бура, боки золотисті, черево жовтувато-сріблясте. На боках є численні, досить виразно окреслені темні плямки. Парні плавці жовтуваті або жовтувато-рожеві, непарні сірувато-жовті.
Населяє озера, що належать до басейнів усіх річок Північного Льодовитого океану від Північної Двіни на заході до Колими на сході; в басейнах Ками, Вятки, Волги, Оки, Дніпра і Вісли представлений особливими підвидами. У басейні Тихого океану озерний гольян зустрічається на південь від річок Уди і Тугур, далі в басейні Амура; в озерах Північного Китаю, Кореї і Примор'я живе його підвид маньчжурський озерний ян, в озерах Сахаліну — підвид сахалінський гольян. В Україні відомий з водойм басейну Верхнього і Середнього Дніпра, зокрема в басейні верхньої течії Прип'яті, Десни, Остра, Трубіжа, Ворскли, Супою, Сожа, Стохода, Здвижу, а також із заплавних озерець і осушуваних каналів Волинської області та маленьких озер околиць Києва. Вперше відзначений на верхній течії Сіверського Дінця (оз. Борове, 2000 р.).
Прісноводна зграйна придонна озерна риба, яка зустрічається тільки в мілководних невеликих замкнених, стоячих або ледь проточних водоймах з піщано-мулистим або мулистим ґрунтом та з добре розвиненою рослинністю, як правило, уникає руслових ділянок річок. Споживають червів, дорослих комах, їхні личинки і лялечки, водорості, вищу рослинність, а також ікру риб і амфібій.
Розмножується в травні-липні. Плодючість у особин завдовжки 4,4-6,6 см коливається від 360 до 2920 ікринок. Ікра клейка, відкладається кількома порціями в прибережній зоні на рослинність. Молодь живиться планктоном. Статевої зрілості досягає у 2 роки при довжині тіла понад 4 см.
Точно невідома. З 1960-х рр. ареал і чисельність невпинно скорочуються. Фактично зник у водоймах Київщини, частково в басейні Десни, в лівобережних притоках Дніпра, став рідкісним в басейні Прип'яті. До скорочення популяції призвело осушування боліт і заплавних водойм, торфорозробка, гідромеліоративні роботи.
Заборона вилову, виявлення типових місць перебування, вивчення сучасних поширення і чисельності, встановлення заповідного режиму. Занесений до списків МСОП.
Промислового значення не має.
Rhynchocypris percnurus là một loài cá vây tia trong Họ Cá chép. Nó được tìm thấy ở Belarus, Estonia, Đức, Latvia, Litva, Ba Lan, Nga, và Ukraina.
Bài viết về Họ Cá chép này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Rhynchocypris percnurus là một loài cá vây tia trong Họ Cá chép. Nó được tìm thấy ở Belarus, Estonia, Đức, Latvia, Litva, Ba Lan, Nga, và Ukraina.
湖鱥（学名：Phoxinus percnurus）为鲤科鱥屬的鱼类。分布於歐亞大陸，该物种的模式产地在勒拿河，體長可達18.5公分。[1] 喜群游，棲息在水草密佈的水域，屬肉食性，以甲殼類、昆蟲及蠕蟲等為食，為經濟性魚類。
这是一篇與鯉形目相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
