Плямисто-руда кішка є найменшою дикою кішкою Азії та є конкурентом чорноногої кішки для звання найменшої дикої кішки світу. Довжина тіла плямисто-рудої кішки становить 35-48 см із довжиною хвоста у 15-30 см. Важить 0,9-1,6 кг.
Її зовнішність дуже схожа на зовнішність бенгальської кішки, але плями менш чіткі і справляють враження розпливчастості. У кішки коротка м'яка шерсть, струнке тіло з відносно короткими лапами, хвіст короткий і пухнастий, округла голова, великі очі і невеликі вуха. Забарвлення сірого кольору з ледь помітними іржавими плямами на спині та боках. Хутро на животі біле із великими темними смугами. Хвіст є найтемнішою частиною тіла, а плями на ньому є найменш видимими. На кожному боці голови є по шість темних смуг, які тягнуться до щік та чола[5].
Розповсюдження плямисто-рудої кішки доволі обмежений. Мешкає в основному у вологих та сухих листяних лісах, а також у чагарниках та на полях. Не проживає у вічнозелених лісах[6]. Віддає перевагу щільній рослинності та кам'янистим територіям[7][8].
Існують дві окремі популяції двох підвидів плямисто-рудої кішки[2]: Prionailurus rubiginosus rubiginosus та Prionailurus rubiginosus phillipsi. Підвид P. r. rubiginosus мешкає на півдні Індії. Підвид P. r. phillipsi проживає острові Шрі-Ланка.
Традиційно вважалося, що ареал проживання плямисто-рудої кішки в Індії обмежувався південними територіями, але обліки показали, що вид розповсюджений по всі країні. Кішку бачили на сході штату Гуджарат, у Заповіднику живої природи і національному парку Гір, у Заповіднику тигрів Тадоба-Андхарі в штаті Махараштра, у горах Східні Гати[8][9][10][11][12]. Камери уловлювання виявили її присутність у Заповіднику тигрів Філібхіт у штаті Уттар-Прадеш та у Заповіднику живої природи Надзіра в штаті Махараштра[13][14]. Через високу кількість гризунів на сільськогосподарських територіях, існує популяція із високим рівнем розмноження на заході штату Махараштра[15].
В березі 2012 плямисто-руду кішку було вперше сфотографовано камерами уловлювання в Національному парку Бардія (Непал), а в березні 2016 — у Заповіднику живої природи Суклапханта (Непал)[16]. В грудні 2014 та у квітні 2015 кішку було сфотографовано камерами уловлювання в Національному парку Калесар в штаті Хар'яна[17].
Із Шрі-Ланки існує декілька записів з гірських та рівнинних тропічних лісів. Існує дві різні популяції, одна з якої населяє суху зону, а інша — вологу зону[18]. Згідно з поширеною теорією, пристосуватися до нових територій на Індійському субконтиненті плямисто-руду кішку змусила конкуренція з боку бенгальської кішки, якої немає на Цейлоні.
Про екологію та поведінку плямисто-рудої кішки у неволі відомо дуже мало. Особи, які проживають у неволі ведуть нічний спосіб життя, але короткочасно активні й протягом дня[5]. Більшість кішок у дикій природі також були помічені після заходу сонця. Деяких особин бачили на деревах та у печерах[19][20][21].
Живуть поодинці. Територія однієї особини може досягати 15 км². Досить часто селиться поблизу людських поселень, щоб полювати на свійську птицю. Піддається одомашенню.
Загалом кішки харчуються гризунами та птахами, але також полюють на ящірок, жаб та комах. Полюють переважно на землі, роблячи швидкі кидки, щоб зловити свою здобич. Можливо ховаються на деревах, аби втекти від великих хижаків. Самки та самці, які живуть у неволі мітять свою територію, розпорошуючи сечу[5].
Еструс триває п'ять днів, процес спарювання переважно короткочасний. Вважається, що це є результатом адаптації до уникнення більших хижаків у цей період, оскільки самки знаходяться в уразливому стані під час тічки. Самки готують лігво в затишному місці і народжують від одного до двох кошенят через 65-70 днів. При народженні кошенята важать 60-77 г і мають ряди чорних плям. Через 68 тижнів кошенята досягають статевого дозрівання, а також набувають хутрового забарвлення дорослих особин із іржавими плямами.
У неволі плямисто-руді кішки живуть до 12 років, але їх тривалість життя у дикій природі невідома[5].
Втрата територій для проживання та поширення сільськогосподарських угідь є серйозною проблемою для живої природи як в Індії, так і на Шрі-Ланці. Проте існують декілька записів про проживання плямисто-рудої кішки на культивованих та осілих територіях, хоча невідомо в якій мірі популяції кішок можуть зберігатися в таких областях.
Періодично з'являються доповіді про продажі на ринках шкур плямисто-рудої кішки[6]. В деяких областях на кішок полюють задля їжі чи знищують їх в результаті захистку своєї домашньої худоби[5].
Індійська популяція входить до Додатку I СІТЕС; популяція на Шрі-Ланці входить до Додатку II СІТЕС. Полювання та торгівля цим видом повністю заборонені по всій Індії та Шрі-Ланці[1].
Станом на 2010 рік популяція, яка знаходиться в неволі становить 56 особин у 8 установах. 11 з цих особин знаходяться у Національному зоологічному саді Шрі-Ланки, 45 особин знаходяться в 7 європейських зоопарках[22].
Кішка з кошенятами
Плямисто-рудий кіт в Берлінському зоопарку
Плямисто-рудий кіт вночі в горах Анамалай на півдні Індії
Кішка з кошеням у зоопарку Parc des Félins
Кішка з кошеням у зоопарку Parc des Félins
Кошеня в зоопарку Parc des Félins
Доросла кішка в зоопарку Parc des Félins
