Belontie (Belontia) je rod labyrintních paprskoploutvých ryb z čeledi guramovití (Osphronemidae). Především ve starší literatuře se pro tento rod používá české jméno rájovec, ale to je jméno nejednoznačné, používané pro více rodů. Rod se vyskytuje v jižní a jihovýchodní Asii a zahrnuje pouze dva druhy, belontii Hasseltovu (Belontia hasselti) a belontii cejlonskou (Belontia signata).
Rod Belontia zahrnuje dva druhy:
Typovým druhem rodu je belontie Hasseltova (poprvé popsána jako Polycanthus hasselti.[1]
Belontie (Belontia) je rod labyrintních paprskoploutvých ryb z čeledi guramovití (Osphronemidae). Především ve starší literatuře se pro tento rod používá české jméno rájovec, ale to je jméno nejednoznačné, používané pro více rodů. Rod se vyskytuje v jižní a jihovýchodní Asii a zahrnuje pouze dva druhy, belontii Hasseltovu (Belontia hasselti) a belontii cejlonskou (Belontia signata).
Belontia ist eine zwei Arten umfassende Gattung der Labyrinthfische (Anabantoidei). Der Wabenschwanzmakropode (Belontia hasselti) lebt in Südostasien, der Ceylonmakropode (Belontia signata) auf Sri Lanka. Der Gattungsname leitet sich von „Belontja“ ab, der einheimischen Bezeichnung für den Wabenschwanzmakropoden in Palembang.
Belontia-Arten haben einen mäßig gestreckten, seitlich abgeflachten Körper und werden 15 bis 20 cm lang. Weibchen bleiben bei beiden Arten etwas kleiner und haben eine gedrungenere Körperform. Von den unpaaren Flossen wird die Rückenflosse von 16 bis 20 Hart- und 9 bis 13 Weichstrahlen gestützt. Bei der Afterflosse sind es 13 bis 17 Hart- und 10 bis 13 Weichstrahlen, bei den Bauchflossen ein Hart- und fünf Weichstrahlen. Brust- und Schwanzflosse sind ohne Hartstrahlen, 11 bis 13 Flossenstrahlen sind es bei den Brustflossen, 16 bis 18 zählt man in der Schwanzflosse. Rücken- und Afterflosse sind annähernd gleich lang und liegen einander fast symmetrisch gegenüber. Beide Flossen sind spitz ausgezogen, bei den Männchen länger als bei den Weibchen. Die Schwanzflosse ist abgerundet. Die Anzahl der Branchiostegalstrahlen liegt bei sechs.
Der Wabenschwanzmakropode kommt in Südostasien, auf der Malaiischen Halbinsel, Sumatra, Borneo und auf Java in der Nähe von Jakarta vor, der Ceylonmakropode auf Sri Lanka in den Provinzen Nord, Sabaragamuwa und West.
Belontia-Arten sind zur Laichzeit revierbildend, bilden eine Elternfamilie und legen ihre Eier in ein Schaumnest.
Belontia ist eine zwei Arten umfassende Gattung der Labyrinthfische (Anabantoidei). Der Wabenschwanzmakropode (Belontia hasselti) lebt in Südostasien, der Ceylonmakropode (Belontia signata) auf Sri Lanka. Der Gattungsname leitet sich von „Belontja“ ab, der einheimischen Bezeichnung für den Wabenschwanzmakropoden in Palembang.
Belontia, sometimes referred to combtail gouramies, is a genus of gouramis, the only genus within the subfamily Belontiinae, native to freshwater habitats in Southeast Asia and Sri Lanka.[2] These are medium sized to large gouramies that are seldom kept in aquariums due to their aggression and relative lack of the color common to the gouramies.
There are currently two recognized species in this genus:[2]
Belontia, sometimes referred to combtail gouramies, is a genus of gouramis, the only genus within the subfamily Belontiinae, native to freshwater habitats in Southeast Asia and Sri Lanka. These are medium sized to large gouramies that are seldom kept in aquariums due to their aggression and relative lack of the color common to the gouramies.
Belontia est un genre de poissons d'eau douce de la famille des Osphronemidae et qui se rencontre en Asie. C'est l'unique genre de la sous-famille des Belontiinae.
Belontia est un genre de poissons d'eau douce de la famille des Osphronemidae et qui se rencontre en Asie. C'est l'unique genre de la sous-famille des Belontiinae.
Belontia Myers, 1923 è un genere di pesci ossei appartenenti alla famiglia Osphronemidae. È l'unico genere nella sottofamiglia Belontiinae[1].
Belontia Myers, 1923 è un genere di pesci ossei appartenenti alla famiglia Osphronemidae. È l'unico genere nella sottofamiglia Belontiinae.
Belontia is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de echte goerami's (Osphronemidae).
Belontia is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de echte goerami's (Osphronemidae).
Belontia – rodzaj ryb z podrodziny beloncjowatych w obrębie rodziny guramiowatych (Osphronemidae).
Gatunki zaliczane do tego rodzaju [2]:
Belontia – rodzaj ryb z podrodziny beloncjowatych w obrębie rodziny guramiowatych (Osphronemidae).
Белонтія (Belontia) — рід лабіринтових риб з родини осфронемових (Osphronemidae). Він займає особливу позицію в складі родини, утворюючи окрему монотипну підродину белонтієвих (Belontiinae).
Белонтії мають яйцеподібне, видовжене, сплющене з боків тіло, спинний і анальний плавці довгі і низькі. Рот верхній, губи товсті.
Як і всі лабіринтові, ці риби можуть додатково дихати атмосферним повітрям за допомогою розташованого над зябрами спеціального лабіринтового органу. Вони періодично спливають до поверхні води, щоб зробити черговий ковток повітря.
Рід включає лише два види, які мешкають в природі досить далеко один від одного:
Нерестяться парами, самець будує гніздо з піни, в якому відбувається інкубація ікри. Під час догляду за потомством у белонтій утворюється сім'я: самець доглядає за гніздом та ікрою, а самка охороняє околиці навколо гнізда.
Белонтія Гасселта має певне значення в рибальстві. Окрім того, обидва види белонтій, хоч і не часто, тримають в акваріумах.
Белонтія (Belontia) — рід лабіринтових риб з родини осфронемових (Osphronemidae). Він займає особливу позицію в складі родини, утворюючи окрему монотипну підродину белонтієвих (Belontiinae).
Белонтії мають яйцеподібне, видовжене, сплющене з боків тіло, спинний і анальний плавці довгі і низькі. Рот верхній, губи товсті.
Як і всі лабіринтові, ці риби можуть додатково дихати атмосферним повітрям за допомогою розташованого над зябрами спеціального лабіринтового органу. Вони періодично спливають до поверхні води, щоб зробити черговий ковток повітря.
Рід включає лише два види, які мешкають в природі досить далеко один від одного:
Belontia hasselti (Cuvier, 1831) — белонтія Гасселта; довжина самця до 20 см, самки до 17,5 см; Малайський півострів, острови Суматра, Ява, Калімантан. Belontia signata (Günther, 1861) — цейлонський макропод; довжина самця до 14,7 см, самки до 13,5 см; острів Цейлон (Шрі-Ланка).Нерестяться парами, самець будує гніздо з піни, в якому відбувається інкубація ікри. Під час догляду за потомством у белонтій утворюється сім'я: самець доглядає за гніздом та ікрою, а самка охороняє околиці навколо гнізда.
Белонтія Гасселта має певне значення в рибальстві. Окрім того, обидва види белонтій, хоч і не часто, тримають в акваріумах.
