Trictenotomidae je čeleď brouků z nadčeledi Tenebrionoidea.
Obrázky, zvuky či videa k tématu Trictenotomidae ve Wikimedia Commons
V tomto článku byl použit překlad textu z článku Trictenotomidae na norské (bokmål) Wikipedii.
Trictenotomidae je čeleď brouků z nadčeledi Tenebrionoidea.
The Trictenotomidae are a small family of beetles in the superfamily Tenebrionoidea, containing fifteen species in two genera. Most species are found in the Oriental realm where they live in montane forest habitats. The family is considered, based on larval characters as well as sequence-based studies,[1] to be closely related to the Salpingidae.[2]
Adult Trictenotomidae can be mistaken for Cerambycidae (Prioninae) or Lucanidae but their 5-5-4 tarsal formula makes them distinctive. They have a long 11-segmented antenna. There are no fossil species known as yet, and nearly all the species are found mainly along the Himalayas extending into China, Korea, the Sunda Islands, and the Philippine Archipelago.[3] Trictenotoma grayi is found in the Western Ghats of peninsular India while T. templetonii is found in Sri Lanka. Adult beetles are attracted to lights and specimens are found widely in collections around the world however very little was known of their life-history until the habits of Trictenotoma formosana were studied in captivity in Taiwan in 2019. Based on that species, these are thought to breed in wood, the eggs being laid under bark. The eggs hatch after about 10 days. The larvae are carnivorous and can be cannibalistic. They build tunnels in soft wood in which they stay. They feed on their exuviae and may undergo 8-9 moults over the course of one and a half years before they pupate. The pupae eclose in 40 to 46 days as adults. Adults feed on tree sap.[4]
_(14598244840).jpg)
The scape of the antenna is longer than segments 2 and 3 together and the second segment isg rounded. The eight antennal segment is simple in Trictenotoma and has lateral projections in Autocrates. The terminal three antennal segments form a club.[5][6]
The Trictenotomidae are a small family of beetles in the superfamily Tenebrionoidea, containing fifteen species in two genera. Most species are found in the Oriental realm where they live in montane forest habitats. The family is considered, based on larval characters as well as sequence-based studies, to be closely related to the Salpingidae.
Trictenotoma grayiAdult Trictenotomidae can be mistaken for Cerambycidae (Prioninae) or Lucanidae but their 5-5-4 tarsal formula makes them distinctive. They have a long 11-segmented antenna. There are no fossil species known as yet, and nearly all the species are found mainly along the Himalayas extending into China, Korea, the Sunda Islands, and the Philippine Archipelago. Trictenotoma grayi is found in the Western Ghats of peninsular India while T. templetonii is found in Sri Lanka. Adult beetles are attracted to lights and specimens are found widely in collections around the world however very little was known of their life-history until the habits of Trictenotoma formosana were studied in captivity in Taiwan in 2019. Based on that species, these are thought to breed in wood, the eggs being laid under bark. The eggs hatch after about 10 days. The larvae are carnivorous and can be cannibalistic. They build tunnels in soft wood in which they stay. They feed on their exuviae and may undergo 8-9 moults over the course of one and a half years before they pupate. The pupae eclose in 40 to 46 days as adults. Adults feed on tree sap.
Adult Autocrates aeneus and larva of Trictenotoma childreni The scape of the antenna is longer than segments 2 and 3 together and the second segment isg rounded. The eight antennal segment is simple in Trictenotoma and has lateral projections in Autocrates. The terminal three antennal segments form a club.
Genus Autocrates J. Thomson, 1860 Autocrates aeneus Parry, 1847 Autocrates maqueti Drumont, 2006 Autocrates obertheuri Vuillet, 1910 Autocrates ivanovi Drumont, 2016 Autocrates vitalisi Vuillet, 1912 Genus Trictenotoma Gray, 1832 Trictenotoma childreni Gray, 1832 Trictenotoma cindarella Kreische, 1921 Trictenotoma davidi Deyrolle, 1875 Trictenotoma formosana Kreische, 1920 Trictenotoma grayi Smith, 1851 Trictenotoma lansbergi Dohrn, 1882 Trictenotoma mniszechi Deyrolle, 1875 Trictenotoma mouhoti Deyrolle, 1875 Trictenotoma pollocki Telnov & Drumont, 2020 Trictenotoma templetoni Westwood, 1848 Trictenotoma westwoodi Deyrolle, 1875Trictenotomidae es una pequeña familia de coleópteros polífagos.[1][2] La familia es conocida sólo en el sudeste asiático. Hay 13 especies descritas. A pesar de que estos escarabajos son muy grandes y notables se sabe poco acerca de ellos. Las larvas de las especies conocidas viven bajo la corteza de árboles muertos, y se cree que esto también se aplica a otras especies. Los adultos son robustos con grandes mandíbulas. Pueden parecerse a ciertos miembros de Cerambycidae o Lucanidae, pero se distinguen de estos por la forma de la cabeza y por los tarsos de las patas con cinco segmentos o artejos en los dos primeros pares y solo cuatro en el último par (fórmula 5,5,4).
Incluye los siguientes géneros y especies:[3]
Trictenotomidae es una pequeña familia de coleópteros polífagos. La familia es conocida sólo en el sudeste asiático. Hay 13 especies descritas. A pesar de que estos escarabajos son muy grandes y notables se sabe poco acerca de ellos. Las larvas de las especies conocidas viven bajo la corteza de árboles muertos, y se cree que esto también se aplica a otras especies. Los adultos son robustos con grandes mandíbulas. Pueden parecerse a ciertos miembros de Cerambycidae o Lucanidae, pero se distinguen de estos por la forma de la cabeza y por los tarsos de las patas con cinco segmentos o artejos en los dos primeros pares y solo cuatro en el último par (fórmula 5,5,4).
Trictenotomidae er en artsfattig familie av biller som bare er kjent fra Sørøst-Asia. Det er beskrevet 13 arter. Til tross for at disse billene er meget store og oppsiktsvekkende er lite kjent om dem. Larvene til den eneste arten der disse er kjent lever under barken på døde trær, og man antar at dette også gjelder de andre. Billene kjennes særlig på sine sterkt forstørrede, fremoverrettede kjever (mandibler). De kan ligne på visse trebukker (Cerambycidae) eller hjortebiller (Lucanidae), men kan skilles fra disse på at for- og mellomføttene er fem-leddet, bakføttene fire-leddet.
Store til meget store (40 – mer enn 80 mm) biller, avlange, med sterkt forstørrede, fremoverrettede kjever. Kroppsformen er svakt avflatet. Oversiden er nenten metallisk eller fløyelsaktig, kledt med fine, korte hår. Skallet (kutikulaen) er svært tykt og billene er meget harde. Hodet er stort og bredt, med store fasettøyne som er mye høyere enn brede. Overkjevene (mandiblene) er ofte lengre enn resten av hodet, med flere tenner på innsiden. Antennene er 11-leddete og omtrent så lange som halve kroppslengden. Det innerste leddet er forlenget og klubbeformet, de tre ytterste leddene er mye kortere enn de innenfor og danner en liten kølle. Brystskjoldet (pronotum) er omtrent dobbelt så langt som bredt. Framhjørnene er noe framtrukket. Sidekanten har en knekk på midten eller flere kraftige tenner. Hos noen arter har oversiden et par blanke knøler. Dekkvingene er avlange, jevnt tilsmalnende bakover, uten punktrekker. Beina er middels lange, slanke, for- og mellomføttene består av fem ledd, bakføttene av fire. Kjønnene er noe ulike, hannene har større kjever enn hunnene.
Trictenotomidene lever i subtropiske og tropiske skoger, både regnskoger og monsunskoger. Trolig lever larvene til alle artene under bark på døde trær. Billene flyr godt, men også de voksne tilbringer trolig mesteparten av tiden under bark. De er utbredt mellom India og Indonesia, nordover går de til det sørlige Kina (Yunnan).
Telnov, D.: Trictenotomid beetles (Trictenotomidae). Med bilder av to av artene. [1]
Trictenotomidae er en artsfattig familie av biller som bare er kjent fra Sørøst-Asia. Det er beskrevet 13 arter. Til tross for at disse billene er meget store og oppsiktsvekkende er lite kjent om dem. Larvene til den eneste arten der disse er kjent lever under barken på døde trær, og man antar at dette også gjelder de andre. Billene kjennes særlig på sine sterkt forstørrede, fremoverrettede kjever (mandibler). De kan ligne på visse trebukker (Cerambycidae) eller hjortebiller (Lucanidae), men kan skilles fra disse på at for- og mellomføttene er fem-leddet, bakføttene fire-leddet.
Родина поширена у тропіках Азії від Індії і Шрі-Ланки, через Індокитай, до Китаю та Індонезійських островів.
Триктенотоміди — великі й ефектні жуки, проте забарвлення тіла більшості з них досить однорідна. Деякі з них мають блискуче, металеве забарвлення поверхні тіла (Autocrates aeneus , A. vitalisi), інші в тій чи іншій мірі покриті густим волосяним покривом. Autocrates oberthueri має на надкрилах кілька світлих волосяних рядів. Триктенотоміди серед всіх інших представників надродини Tenebrionoidea виділяються, по-перше, своїми розмірами. Навіть у індивідів -карликів довжина тіла не буває меншою ніж 4 см, а у багатьох видів вона становить 8 і більше сантиметрів. По-друге, триктенотоміди дуже примітні своїм зовнішнім виглядом. Габітуально вони дуже нагадують деяких вусачів) і рогачів (останніх через наявність тричленикової булави вусиків). Ця схожість ще більше посилюється великими розмірами всіх цих груп.
Голова зазвичай велика, сплощена. Очі великі, вертикальні, дрібнофасеткові, виїмчасті на передньому боковому краї близько вусиків. Мандибули великі, потужні, їх поверхня покрита більш-менш густими борозенками, структура яких є систематичною ознакою. Зовнішня їх поверхня рівна, а внутрішня в нерівномірних несиметричних зубцях. У самців роду Autocrates мандибули дуже великі і довгі.
Переднеспинка потужна, поперечна, завжди ширша за голову, з боків зазублена, її задній край в середині вигнутий. У представників роду Trictenotoma на диску переднеспинки є округлі за формою, але різні за розмірами, позбавлені опушения ділянки, призначення яких поки неясне.
Ноги довгі, лапки гетеромерні (формула лапок у обох статей 5:5:4). Всі гомілки на внутрішній стороні несуть по дві невеликі апікальні шпори. Членики лапок циліндричні, низ кожної з них покритий густими волосками. Поверхня тіла блискуча або звичайно вкрита густими (не у всіх видів) світлими (бежевими, рудими, помаранчевими, сірими) волосками, під якими видно невиразний основний фон. Статевий диморфізм добре виражений. Самці мають більш потужні мандибули.
Всі види родини населяють вологі і сезонні ліси тропічного і субтропічного поясу. На жаль, даних про біологію триктенотомід вкрай небагато. Вони залюбки летять на світло, але значну частину життя дорослі жуки проводять під корою дерев.
В даний час відома личинка лише одного з видів (Trictenotoma davidi). Личинки цього і, очевидно, інших видів розвиваються під корою. Інших відомостей про преімагінальні стадії триктенотомід немає.
Личинка слабо сплощена, епікраніальний шов короткий, 3-й сегмент антен зредукований, вічка не розвинені. Дихальця кільцеподібні, з овальною перітремой . Ймовірно, личинки мешкають під корою або в гниючій деревині.
Родина містить всього 13 видів у двох родах:[3]
Trictenotomidae là một family of beetles, in the large suborder Polyphaga.[1][2]
Phương tiện liên quan tới Trictenotomidae tại Wikimedia Commons
Bài viết về bọ cánh cứng này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Триктенотомиды (лат. Trictenotomidae) — небольшое семейство жесткокрылых насекомых, которые напоминают своеобразных усачей или рогачей (из-за присутствия трёхчлениковой булавы усиков). В семействе насчитывается всего 14 рецентных видов. Ископаемые виды не известны. Имеют ограниченные ареалы, лишь немногие доходят до Палеарктики (лишь до юго-восточной её части). Мало данных о биологии.
Крупного размера жуки (что увеличивает сходство с представителями выше перечисленных семейств), эффектные, хотя окрас тела многих видов довольно однородный. В длину от 4 до 8 см и более. Некоторые из них имеют блестящий металлический оттенок (например, Autocrates aeneus и Autocrates vitalisi), другие же в той или иной мере покрыты густым волосяным покровом (виды Trictenotoma). Надкрылья Autocrates oberthueri имеют несколько светлых волосяных рядов и выглядят продольно исчерченными.
Тело немного уплощённое в дорзовентральном направлении, возможно, для облегчения передвижения под корой деревьев.
Населяют влажные и сезонные леса тропиков и субтропиков. Взрослых жуков привлекает свет, к которому они добираются посредством полета. Обычно, большую часть своей жизни имаго проводят под корой деревьев.
Семейство: Trictenotomidae Blanchard, 1845
Триктенотомиды (лат. Trictenotomidae) — небольшое семейство жесткокрылых насекомых, которые напоминают своеобразных усачей или рогачей (из-за присутствия трёхчлениковой булавы усиков). В семействе насчитывается всего 14 рецентных видов. Ископаемые виды не известны. Имеют ограниченные ареалы, лишь немногие доходят до Палеарктики (лишь до юго-восточной её части). Мало данных о биологии.
擬鍬形蟲科（Trictenotomidae），又稱三櫛牛科，屬於鞘翅目中的擬步總科[1][2]，其包含了2個屬，共13種[3]。
擬鍬形蟲科 (Trictenotomidae)，又稱三櫛牛科，外觀近似天牛和鍬形蟲的綜合，但實際屬於鞘翅目中的擬步總科，其包含了2個屬，共13種，根據幼生期形態的系統發育分析，擬鍬形蟲科被認為與 樹皮蟲科 (Pythidae) 相當接近，互為姊妹群[4]。
