Гемікриптофіт. Дворічна трав'яна рослина 35-50 см заввишки. Стебла від середини розгалужені, разом з листками трохи павутинисті. Листки пірчасто- та (нижні) тричі пірчасторозсічені. Суцвіття кошик. Обгортка майже куляста, її листочки жовтуваті, придатки трохи опуклі, жовті, при основи часто з трикутною темнопурпуровою плямою. Квітки світложовті. Плід білувата або бурувата сім'янка 3,5-5 мм завдовжки. Цвіте у серпні-вересні. Плодоносить у вересні- жовтні. Розмножується насінням.
Пониззя Інгульця: по лівому березі в околицях с. Заповіт та Новогреднєве (Херсонська обл.); на правому березі — при впадінні р. Висунь в околицях с. Яковлівки (Миколаївська обл.). Відомий лише з трьох неподалік розташованих піщаних масивів в пониззі Інгульця загальною площею менше 5 км2. В цілому чисельність виду низька, стан та відтворення популяції незадовільні, однак детальні сучасні дані щодо стану та чисельності популяції відсутні. Зростає по слабкогорбистих середньозарослих пісках із незначним антропогенним навантаженням в пониззі річки Інгулець. Є характерним компонентом псамофітностепових угруповань кл. Festucetea vaginatea. Ксерофіт.
Занесена до Червоної книги України, статус — зникаючий. Занесена до Європейського червоного списку. Необхідне проведення сучасних популяційних досліджень, обстеження Нижньоінгулецьких пісків з метою виявлення ділянок, придатних для створення резервату в місцях зростання виду та його репатріації, введення в культуру в ботанічних садах. Заборонено добування піску, освоєння територій, їх розорювання чи заліснення, проведення надмірного випасу, збирання рослин.
Centaurea paczoskii là một loài thực vật có hoa trong họ Cúc. Loài này được Kotov ex Klokov mô tả khoa học đầu tiên năm 1936.[1]
Centaurea paczoskii là một loài thực vật có hoa trong họ Cúc. Loài này được Kotov ex Klokov mô tả khoa học đầu tiên năm 1936.