Planhigyn blodeuol ag un had-ddeilen (monocotyledon) yw Llinad dail eiddew sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Araceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Lemna trisulca a'r enw Saesneg yw Ivy-leaved duckweed. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Llinad Eiddew, Bwyd Hwyaid, Dail Meillion y Dwfr, Llinad y Dŵr Eiddewddail a Llinhad y Dŵr Eiddewddail.
Mae'n byw mewn corsydd a gwlyptir eraill mewn hinsawdd oer. Mae'r casgliad byw mwyaf o'r teulu hwn yn cael ei gadw yn Missouri Botanical Gardens.
Planhigyn blodeuol ag un had-ddeilen (monocotyledon) yw Llinad dail eiddew sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Araceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Lemna trisulca a'r enw Saesneg yw Ivy-leaved duckweed. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Llinad Eiddew, Bwyd Hwyaid, Dail Meillion y Dwfr, Llinad y Dŵr Eiddewddail a Llinhad y Dŵr Eiddewddail.
Mae'n byw mewn corsydd a gwlyptir eraill mewn hinsawdd oer. Mae'r casgliad byw mwyaf o'r teulu hwn yn cael ei gadw yn Missouri Botanical Gardens.
Okřehek trojbrázdý (Lemna trisulca L.) je druh jednoděložné rostliny z čeledi árónovité (Araceae). Starší systémy ho řadí do samostatné čeledi okřehkovité (Lemnaceae).
Jedná se o extrémně redukovanou vodní rostlinu, která je kromě doby květu spíše ponořená, je víceméně jednoletá (alespoň v mírném a chladném pásu), jednodomá s jednopohlavnými květy. Celá lodyha má „stélkovitý tvar“, „stélka“ je drobná, jednotlivé „lístky“ jsou cca 3-15 mm dlouhé, úzce vejčité. Lístky jsou spojeny po 3-50 kusech a rostlina tvoří řetězovitě shloučené vidličnatě větvené útvary. Tímto znakem se nápadně liší od všech dalších okřehků rostoucích v ČR. Listy zcela chybí, někteří autoři považují rozšířené části „stélky“ za list. Kořeny jsou přítomny, na každý „lístek“ připadá jen 1 kořen, někdy se kořeny nevyvíjejí. „Lístek“ je velmi tenký, prosvítavý, při vrcholu s pilovitým okrajem. Turiony vždy chybějí. Vegetativní rozmnožování vysoce převažuje nad pohlavním a rostliny vytvářejí rozsáhlé kolonie, okřehek trojbrázdý kvete jen velmi vzácně. Květy jsou v redukovaných květenstvích obsahujících většinou 3 květy, květenství je uzavřeno v drobném toulcovitém membránovitém listenu. Okvětí chybí. Samčích květy jsou v květenství většinou 2 a jsou redukované na 1 tyčinku. Samičí květ redukován na gyneceum, které je zdánlivě složené z 1 plodolistu, zdánlivě monomerické (snad by mohlo být interpretováno jako pseudomonomerické), semeník je svrchní. Plod je suchý, nepukavý měchýřek, obsahující většinou 1 semeno.
Okřehek trojbrázdý je rozšířen na vhodných lokalitách skoro po celém světě, chybí v Antarktidě, vysoké Arktidě a v Jižní Americe. V tropech je však rozšířen hlavně v horách.
V ČR se vyskytuje poměrně běžně od nížin do podhůří. Najdeme ho v různých tůních, říčních ramenech a méně intenzivně obhospodařovaných rybnících. „Velkovýkrmny kaprů“ mu však rozhodně neprospívají. Společenstvo s dominancí okřehku trojbrázdého je popisováno jako as. Lemnetum trisulcae Knapp et Stoffers 1962 ze sv. Lemnion minoris Tüxen 1955. Hojný je však i v mnoha dalších společenstvech vodních rostlin.
Obrázky, zvuky či videa k tématu okřehek trojbrázdý ve Wikimedia Commons
Okřehek trojbrázdý (Lemna trisulca L.) je druh jednoděložné rostliny z čeledi árónovité (Araceae). Starší systémy ho řadí do samostatné čeledi okřehkovité (Lemnaceae).
Die Dreifurchige Wasserlinse (Lemna trisulca), benannt nach den drei Nerven[1] ihrer Glieder, ist eine Art aus der Gattung der Wasserlinsen (Lemna) innerhalb der Familie der Aronstabgewächse (Araceae).
Wasserlinsen bestehen meist aus einem oder mehreren scheinbaren „Blättern“ (Phyllokladien), die luftgefüllte Hohlräume enthalten. Sie schwimmen damit an der Oberfläche von Gewässern. Von diesen Blättchen senkt sich je eine Wurzel ins Wasser herab, mit der Nährsalze aufgenommen werden können. Es fehlt eine Gliederung in Stängel und Blatt.
Im Gegensatz zu den anderen Wasserlinsen lebt Lemna trisulca größtenteils untergetaucht. Dies betrifft die größeren (3–15 mm langen), flach gebauten sterilen Sprossglieder, die oft kreuzweise mit langen Stielen zu mehreren zusammenhängen, grün gefärbt sind und etwas transparent erscheinen. Nur die kleineren blühenden Sprossglieder, die einzeln schwimmen, purpurn überlaufen und an den Rändern nach unten gekrümmt sind, steigen zur Oberfläche auf. Die unscheinbaren Blüten sitzen dabei in randständigen Taschen.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 40 oder 44.[2]
Die Art ist weltweit verbreitet. Wie für Wasserlinsen typisch, bildet auch Lemna trisulca oft Massenbestände in besonnten Tümpeln, Weihern und Gräben, besonders in Niedermoorgebieten und Flussauen. Es handelt sich allerdings um weniger stickstoffbelastete Gewässer als beispielsweise bei der Buckligen Wasserlinse, die stark eutrophierte Wasserverhältnisse anzeigt. Dementsprechend ist die Dreifurchige Wasserlinse nicht überall häufig und kann in einigen Regionen auch fehlen. Typische Begleitarten sind u. a. Froschbiss und Wasserfeder. Sie ist eine Charakterart des Verbands Lemnion.[2]
Im Herbst speichert sie Stärke, um dann zur Überwinterung auf den frostfreien Grund abzusinken.
Die Dreifurchige Wasserlinse (Lemna trisulca), benannt nach den drei Nerven ihrer Glieder, ist eine Art aus der Gattung der Wasserlinsen (Lemna) innerhalb der Familie der Aronstabgewächse (Araceae).
Lemna trisulca L. (syn. Staurogeton trisulcus (L.) Schur; star duckweed;[1] ivy-leaved duckweed[2]) is a species of aquatic plants in the arum family Araceae. It has a subcosmopolitan distribution. Unlike other duckweeds, it has submerged rather than floating fronds, except when flowering or fruiting. Also unlike other duckweeds, a large number of fronds remain attached to each other at a time.
The fronds usually grow submerged and are oblong-lanceolate in shape and are up to 14 mm long. They are blunt at the end and taper to a tail-like stalk at the other.[3]
This species is widely distributed in cool-temperate regions, including Great Britain and Ireland,[4][5] Asia (Bangladesh, China (Northern, Western, Southern [Yunnan]), Taiwan, India (Eastern, Northern), Indonesia (Sumatra, New Guinea), Brunei, Japan, Malaysia, Myanmar, Papua New Guinea, Pakistan, Philippines); Europe; Oceania; N. America; and S. America.[6]
Lemna trisulca L. (syn. Staurogeton trisulcus (L.) Schur; star duckweed; ivy-leaved duckweed) is a species of aquatic plants in the arum family Araceae. It has a subcosmopolitan distribution. Unlike other duckweeds, it has submerged rather than floating fronds, except when flowering or fruiting. Also unlike other duckweeds, a large number of fronds remain attached to each other at a time.
Lemna trisulca es una planta acuática pequeña, de la familia de las aráceas.
Hierba acuática flotante, monoica, reducida a varias ramas pequeñas planas (filocladios) unidas en grupo por un eje común más o menos dividido. Filocladios de 5-15 mm, con una raíz central; los estériless sumergidos, oblongos o estrechamente ovados, translúcidos; los fértiles algo más pequeños, flotantes, verdes. Flores unisexuales, sin periantio, dispuestas en inflorescencia, con dos flores masculinas y una femenina, en una pequeña excavación del margen de los filocladios fértiles, protegidas por una bráctea membranosa (espata) muy reducida; las masculinas con un estambre; las femeninas con ovario globoso de un solo carpelo. Fruto en utrículo esférico con una semilla. [1]
Subcosmopolita. En lagunas de agua dulce algo eutofizadas. Florece y fructifica de primavera a otoño.
Datos: Q158194
Multimedia:
Especies: Lemna trisulca
Lemna trisulca es una planta acuática pequeña, de la familia de las aráceas.
Ristlemmel (Lemna trisulca) on ujulehtedega veetaim (nümfeiid) lemleliste sugukonnast.
Taim kasvab seisvas või aeglaselt voolavas vees. Taime leidub Eestis hajusalt.[1]
Ristlemmel (Lemna trisulca) on ujulehtedega veetaim (nümfeiid) lemleliste sugukonnast.
Taim kasvab seisvas või aeglaselt voolavas vees. Taime leidub Eestis hajusalt.
Ristilimaska (Lemna trisulca) on vehkakasveihin kuuluva, veden pinnan alla upoksissa keijuva pieni monivuotinen kasvi.
Ristilimaskan versot ovat yksijuurisia tai usein juurettomia. Kukkimattomat versot ovat kooltaan 5–17 mm pitkiä ja pitkulaisia tai puikeita. Verson kärki on hammaslaitainen, tyvi pitkä ja kapea. Versot ovat toisiinsa nähden ristikkäin ja muodostavat kymmenien versojen keijuvia ketjuja. Muiden limaskojen tapaan myös ristilimaska muodostaa suuria kasvustoja. Kukkivat versot ovat kukkimattomia pienempiä ja lyhytyvisiä. Kukkivat versot kelluvat kun taas kukkimattomat ovat upoksissa keijuvia. Kukinto on vaatimaton ja muodostuu kahdesta hedekukasta ja yhdestä emikukasta. Se sijaitsee verson laidan taskussa kalvon suojaamana. Ristilimaska kukkii kesä-heinäkuussa. Suomessa kukintoja on tavattu hyvin harvoin eikä sen tiedetä tuottaneen Suomessa siemeniä.[2][3]
Ristilimaskan levinneisyysalue kattaa lähes koko Euroopan aivan pohjoisimpia osia lukuun ottamatta. Levinneisyysalue jatkuu läpi Venäjän Japaniin saakka, ja Keski-Aasiasta Intiaan ja Kaakkois-Aasiaan. Sitä tavataan laajalti myös Pohjois-Amerikassa ja monin paikoin Etelä-Amerikassa.[4] Suomessa ristilimaskaa tavataan koko rannikkoalueella, erityisen paljon Pohjanlahden perukasta. Laji kasvaa paikoitellen myös sisämaassa eteläisessä Suomessa ja Länsi- ja Keski-Lapissa.[5]
Ristilimaska kasvaa suojaisissa paikoissa vähäsuolaisessa murtovedessä, rantalaguuneissa sekä neutraalivetisissä, rehevissä järvissä.[2] Kasvi leviää Suomessa – jossa se ei tuota siemeniä – lintujen mukana tai takertumalla kalastusvälineisiin ja veneisiin.[3]
Ristilimaska (Lemna trisulca) on vehkakasveihin kuuluva, veden pinnan alla upoksissa keijuva pieni monivuotinen kasvi.
Lemna trisulca, la Lentille d'eau à trois sillons, ou lenticule trisulquée, est une espèce de lentille d’eau, végétal de la famille des Araceae et de la sous-famille des Lemnoideae (autrefois, famille des Lemnaceae)[1]. Cette petite plante, submergée puis flottante, est présente dans les lacs et les rivières lentes d'une grande partie du monde.
Cette espèce est largement distribuée dans le monde. On la trouve dans les milieux stagnants à lentiques, dans les régions tempérées à fraiches ou froides, en Amérique du Nord et du sud, en Europe (notamment Grande-Bretagne et Irlande)[2],[3], en Asie (Bangladesh, Chine (nord, ouest, sud [Taiwan, Yunnan]), et en zones tropicales à subtropicale Inde (est, nord), Indonésie (Sumatra, Nouvelle-Guinée), Brunei, Japon, Malaisie, Myanmar, Papouasie-Nouvelle-Guinée, Pakistan, Philippines); Océanie et Amérique du Sud [4]. Elle est notamment présente au Canada[5].
C'est une très petite plante (18 mm de longueur au plus), qui se développe en thalles, pouvant former de petits chapelets épars à de vastes tapis de verdure (photo). D'abord submergée, la plante remonte à la surface au moment de la floraison (qui est estivale)[1].
Dans sa phase flottante, la racine est souvent trinervée.
Le fruit est un akène symétrique, fortement marquée de 12 à 15 côtes.
Contrairement à plusieurs espèces du genre Lemna, la lenticule trisulquée passe la majeure partie de sa vie à vivre entre deux eaux. Son ascension vers la surface et sa descente sous l'eau sont lentes. Ce sont des raphides d'oxalate de chaux qui agissent comme lest ou agent de flottaison, selon le cas[1].
Cette espèce est parfois semi-parasitée par une algue, Chlorochytrium lemnae[1].
C'est une plante flottante parfois utilisée en aquariophilie. Dans les aquariums, la lentille d'eau est souvent associée avec d'autres espèces flottantes comme la laitue d'eau pistie, l'azolle et la salvinie[6].
Lemna trisulca, la Lentille d'eau à trois sillons, ou lenticule trisulquée, est une espèce de lentille d’eau, végétal de la famille des Araceae et de la sous-famille des Lemnoideae (autrefois, famille des Lemnaceae). Cette petite plante, submergée puis flottante, est présente dans les lacs et les rivières lentes d'une grande partie du monde.
Podnurjena kačizna (Lemna trisulca) je rostlina z podswójby kačiznowych rostlinow (Lemnoideae) znutřka swójby aronowych rostlinow (Aronaceae).
Podnurjena kačizna je trajne zelo, kotrež docpěje wysokosć wot 0,7 hač do 1 cm. Rostlina płuwa jenož za čas kćěwa na powjerchu, mjeztym zo hinak płuwa pod wódnym powjerchom.
Čłonki su łopjenojte, docpěja dołhosć wot 3 hač do 10 mm a šěrokosć wot 1 hač do 5 mm, maja prědku zubatu kromu, zwjetša steja přez křiž a rjećazojće hromadźe wisaja. Kóždy čłonk ma jedyn korjeń.
Kćěje w juniju, ale rědko. Muske kćenja ma jedne próškowe łopješko. Žónske kćenja ma jednu pěstku.
Rosće w stejacych abo jara pomału běžace wodźiznach, w mórskich zaliwach, w hatach a we łužach. Ma radšo bóle mjenje wutkate, zwjetša čiste, na kislik bohate wodźizny.
Podnurjena kačizna. W: FloraWeb.de. (němsce)
Podnurjena kačizna (Lemna trisulca) je rostlina z podswójby kačiznowych rostlinow (Lemnoideae) znutřka swójby aronowych rostlinow (Aronaceae).
Lemna trisulca L., 1753 è una pianta acquatica della famiglia delle Aracee.[2]
La specie ha una distribuzione cosmopolita.[2]
Vive in acque dolci, specialmente nelle risorgive e nelle pozzanghere di acqua stagnante.
Lemna trisulca L., 1753 è una pianta acquatica della famiglia delle Aracee.
Trilypė plūdena (lot. Lemna trisulca) – plūdeninių (Lemnaceae) šeimos plūdenų (Lemna) genties augalų rūšis.
Augalas 6-10 mm dydžio. Kosmopolitas.
Auga stovinčiuose ir lėtai tekančiuose vandenyse. Lietuvoje labai dažna rūšis.
Trilypė plūdena (lot. Lemna trisulca) – plūdeninių (Lemnaceae) šeimos plūdenų (Lemna) genties augalų rūšis.
Augalas 6-10 mm dydžio. Kosmopolitas.
Auga stovinčiuose ir lėtai tekančiuose vandenyse. Lietuvoje labai dažna rūšis.
Puntkroos (Lemna trisulca ) is een plant uit de aronskelkfamilie (Araceae) die voorkomt in Europa, Azië, Noord-Amerika en Mexico. Bij de plant zitten de lancetvormige schijfjes onder water, behalve als ze bloeien. De schijfjes zijn aan één eind steelachtig versmald. Bloeiende schijfjes zijn eirond tot eirond-lancetvormig. Hierin verschilt puntkroos van klein kroos (Lemna minor), waarbij de schijfjes altijd op het wateroppervlak drijven. De plant komt voor in zoet en brak, voedselrijk water en vermeerdert zich vooral vegetatief.
Een schijfje is een bladachtige stengel zonder bladeren. Een enkel worteldraadje hangt aan elk plantje.
Puntkroos bloeit van mei tot juni.
De bloemen zijn eenslachtig en eenhuizig. Een bloemdek ontbreekt. Aan de rand van een schijfje zitten vaak twee mannelijke en één vrouwelijke bloem bijeen. De mannelijke bloem heeft één meeldraad en de vrouwelijke een eenhokkig vruchtbeginsel.
De vrucht is een droge vrucht.
Puntkroos (Lemna trisulca ) is een plant uit de aronskelkfamilie (Araceae) die voorkomt in Europa, Azië, Noord-Amerika en Mexico. Bij de plant zitten de lancetvormige schijfjes onder water, behalve als ze bloeien. De schijfjes zijn aan één eind steelachtig versmald. Bloeiende schijfjes zijn eirond tot eirond-lancetvormig. Hierin verschilt puntkroos van klein kroos (Lemna minor), waarbij de schijfjes altijd op het wateroppervlak drijven. De plant komt voor in zoet en brak, voedselrijk water en vermeerdert zich vooral vegetatief.
Een schijfje is een bladachtige stengel zonder bladeren. Een enkel worteldraadje hangt aan elk plantje.
Puntkroos bloeit van mei tot juni.
De bloemen zijn eenslachtig en eenhuizig. Een bloemdek ontbreekt. Aan de rand van een schijfje zitten vaak twee mannelijke en één vrouwelijke bloem bijeen. De mannelijke bloem heeft één meeldraad en de vrouwelijke een eenhokkig vruchtbeginsel.
De vrucht is een droge vrucht.
Rzęsa trójrowkowa (Lemna trisulca L.) – gatunek byliny należący do rodziny obrazkowatych (według systemu Reveala) lub odrębnej rodziny rzęsowatych. Występuje w niemal całej Holarktyce, a także w Australlii. W Polsce jest rośliną pospolitą, występującą w pleustonie w toni wodnej, rzadko na powierzchni zbiorników wodnych. Forma życiowa, jako pleustofita pływającego głównie pod powierzchnią wody (w przeciwieństwie do większości rzęs), a nawet czasem przyczepiającego się do zanurzonych obiektów (innych makrofitów, kamieni), jest określana jako ceratofilid lub wolffielid, czyli nietypowy lemnid.
Hydrofit. Występuje w wodach stojących, przeważnie w niedużych zbiornikach wodnych (starorzecza, stawy, zbiorniki astatyczne, doły potorfowe), ale także w litoralu dużych jezior. W wodach płynących tylko przy brzegu wśród roślinności. Nie posiada typowych dla lemnidów przystosowań do środowiska powietrznego, jednak znosi kontakt z powierzchnią, a nawet przez jakiś czas po wyschnięciu zbiornika wytrzymuje, wegetując na mokrym dnie. Jednak całkowitego wysychania nie znosi, w czym jest najwrażliwsza z rzęs. Rośnie w zbiorowiskach szuwarowych, zbiorowiskach pleustonu, elodeidów, pod nymfeidami itp. Zasiedla najczęściej wody eutroficzne, bogate w wapń, również przeżyźnione. Spośród rzęs najlepiej znosi zacienienie. Znosi też wmarzanie w lód. Jest gatunkiem charakterystycznym dla zbiorowisk pleustonowych (klasa Lemnetea) i tworzonego przez nią wraz z innymi rzęsami i spirodelą wielkorzeniową zespołu Lemno-Spirodeletum polyrrhizae W. Koch 1954 em. Müll. et Görs 1960 lub, według innego systemu, zespołu Lemnetum trisulcae (Kelhofer 1915) Knapp et Stoffers 1962.
Zbigniew Podbielkowski, Henryk Tomaszewicz: Zarys hydrobotaniki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996. ISBN 83-01-00566-1.
Rzęsa trójrowkowa (Lemna trisulca L.) – gatunek byliny należący do rodziny obrazkowatych (według systemu Reveala) lub odrębnej rodziny rzęsowatych. Występuje w niemal całej Holarktyce, a także w Australlii. W Polsce jest rośliną pospolitą, występującą w pleustonie w toni wodnej, rzadko na powierzchni zbiorników wodnych. Forma życiowa, jako pleustofita pływającego głównie pod powierzchnią wody (w przeciwieństwie do większości rzęs), a nawet czasem przyczepiającego się do zanurzonych obiektów (innych makrofitów, kamieni), jest określana jako ceratofilid lub wolffielid, czyli nietypowy lemnid.
Korsandmat (Lemna trisulca L., synonym Staurogeton trisulcus (L.) Schur), dialektalt i Skåne kallad annamad,[1] är en art av växter i familjen kallaväxter
Växten är en av världens minsta fröväxter, men blommar ytterst sällan. Dess frukter är nötter, som bara blygsamt bidrar till växtens spridning. Däremot förökar den sig så våldsamt genom avknoppning av bladskott att den lätt blir invasiv i de vattensamlingar, där den slår sig ner.
Lemna härleds etymologiskt troligen från grekiska λιμνε, limne, vilket betyder 'marskland'. Artnamnet trisulca är en sammansättning av latinets tres, 'tre', och sulcus, som betyder 'fåra'. Detta syftar på de tre-flikiga bladen.
Wikimedia Commons har media som rör Korsandmat.
Korsandmat (Lemna trisulca L., synonym Staurogeton trisulcus (L.) Schur), dialektalt i Skåne kallad annamad, är en art av växter i familjen kallaväxter
Växten är en av världens minsta fröväxter, men blommar ytterst sällan. Dess frukter är nötter, som bara blygsamt bidrar till växtens spridning. Däremot förökar den sig så våldsamt genom avknoppning av bladskott att den lätt blir invasiv i de vattensamlingar, där den slår sig ner.
Найбільша рослина роду.
Стебла — напівпрозорі пластинки, без листя, в числі від трьох до п'ятдесяти, 3-15 (20) мм довжиною, 1-5 мм шириною, в 2-3,5 рази в довжину більше ширини, з кожного боку з однією жилкою, до верхівці звужені і іноді злегка неправильно зазубрені, дорослі до основи звужені в досить довгу, до 10 мм завдовжки, ніжку, яка виступає з материнського екземпляра, блідо-зелені, ланцетоподібні. Стебла утворюють довгі, іноді розгалужені, спіралеподібні ланцюжка. Перед зимівлею пластинки потовщуються, стають більш округлими, заповнюються крохмалем, стають важчими і осідають на дно.
Розмножується вегетативно.
Коріння іноді відсутнє.
Цвіте іноді в червні — липні, а плодоносить рідко. Суцвіття спочатку оточене рудиментарним плівчастим покривалом, на зразок мішечка. Квітка складається з одного маточки і двох тичинок, без оцвітини.
Плоди симетричні, 0,6-0,9 мм завдовжки, 0,7-1,2 мм завширшки, з крилоподібними краями; крило близько 0,15 мм завширшки, стовпчик близько 0,15 мм довжиною.
Насіння 0,6-1,1 мм довжиною, 0,5-0,8 мм завтовшки, з 12-18 помітними ребрами.
Вирощується як акваріумна рослина.
У розведенні ряски триборозенчастої особливих труднощів не виникає. Від великої зарості відокремлюють невелику частину. За умов, комфортних для рослини, з декількох листочків може утворитися нова рослина. У природних умовах ряска досить швидко утворює зарості і вкриває всю поверхню водойми. Теж саме відбудеться і в акваріумі, якщо не стежити за рослиною. Тому, щоб уникнути сильного затемнення акваріума, необхідно регулярно проріджувати зарості ряски триборозенчастої.
Для утримання ряски триборозенчастої найкраще підійде помірно теплий акваріум. Оптимальні параметри води: загальна жорсткість до 8 ° реакція - нейтральна або слабо кисла, температура води — в межах 18-22 °С. Рослина в слабо лужній холодній воді гине. Освітлення в акваріумі для ряски триборозенчастої має бути сильним, але розсіяне. Рослина не любить прямого сонячного світла. При штучному освітленні можна застосовувати лампи денного світла (тип ЛБ), потужність яких не повинна бути менше 0,5 Вт на літр води. Використовувати лампи розжарювання не рекомендується, тому що вони впливають не температуру верхнього шару води. Вода, в якій росте ряска, повинна бути чистою, так як осідають на її листі частинки муті погіршують їх харчування і рослина гине. В акваріумів ряска триборозенчаста особливо широкого поширення не знайшла. Пов'язано це з сезонним характером росту акваріумних рослин. До зими її містять в акваріумі, а на період зимівлі переносять в неглибоку ємність. При зимовому утриманні підтримується температура в межах 5-12 ° С і слабке освітлення. Рослини, що перезимували, переносять навесні в теплий акваріум.
Bèo cám ba sóng (danh pháp khoa học: Lemna trisulca) là một loài thực vật có hoa trong họ Ráy (Araceae). Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Bèo cám ba sóng (danh pháp khoa học: Lemna trisulca) là một loài thực vật có hoa trong họ Ráy (Araceae). Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Lemna trisulca L., 1753
Охранный статус
Ря́ска трёхдо́льная, или Ряска тройча́тая (лат. Lemna trisulca) — многолетнее водное растение, вид рода Ряска (Lemna) подсемейства Рясковые семейства Ароидные, или Аронниковые (Araceae) (ранее это подсемейство выделяли в отдельное семейство).
Самое крупное растение рода.
Стебли — полупрозрачные пластинки, без листьев, в числе от трёх до пятидесяти, 3—15 (20[2]) мм длиной, 1—5 мм шириной, в 2—3,5 раза в длину больше ширины, с каждой стороны с одной жилкой, к верхушке суженные и иногда слегка неправильно зазубренные, взрослые к основанию суженные в довольно длинную, до 10 мм длиной, ножку, выступающую из материнского экземпляра, бледно-зелёные, ланцетовидные.
Стебли образуют длинные, иногда ветвящиеся, спиралевидные цепочки. Перед зимовкой пластинки утолщаются, становятся более округлыми, заполняются крахмалом, становятся более тяжёлыми и оседают на дно[2]. Размножается вегетативно.
Корни иногда отсутствуют.
Цветёт иногда в июне — июле, а плодоносит редко. Соцветие вначале окружено рудиментарным плёнчатым покрывалом, наподобие мешочка. Цветок состоит из одного пестика и двух тычинок, без околоцветника.
Плоды симметричные, 0,6—0,9 мм длиной, 0,7—1,2 мм шириной, с крыловидными краями; крыло около 0,15 мм шириной, столбик около 0,15 мм длиной.
Семена 0,6—1,1 мм длиной, 0,5—0,8 мм толщиной, с 12—18 заметными рёбрами.
Растёт в стоячих и медленнотекущих водоёмах лесной и степной зоны, очень часто. Растение является погруженным, то есть растёт в воде, у самой её поверхности, всплывая лишь во время цветения. Попадая вглубь водоёма, где мало света, цепочки растений, вращаясь, всплывают к поверхности воды. К началу цветения цепочки разрываются на более корокие, из 2—4 пластинок.
Расселяется с помощью птиц, лягушек, тритонов, прилипая к их телу и лапкам. Поедается многими дикими утками.
Ряска трёхдольная, плавая в толще воды, прекрасно очищает воду и обогащает её кислородом.
Выращивается в качестве аквариумного растения.
Ря́ска трёхдо́льная, или Ряска тройча́тая (лат. Lemna trisulca) — многолетнее водное растение, вид рода Ряска (Lemna) подсемейства Рясковые семейства Ароидные, или Аронниковые (Araceae) (ранее это подсемейство выделяли в отдельное семейство).
品藻（学名：Lemna trisulca），为天南星科浮萍属下的一个植物种[1][2]。生长于较寒冷而平静的淡水中，与其它浮萍属物种不同，品藻并非漂浮于水面上，而是半潜于水面下。
本种广泛分布世界各地较低温的区域，包括亚洲（华东、华南、内蒙古、新疆、台湾、日本列岛、中印半岛、马来半岛、马来群岛、孟加拉、印度东部及北部）、大洋洲、欧洲、东非、南美洲及北美洲等地[1]。
这是一篇天南星科小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
分類 界 : 植物界 Plantae 階級なし : 被子植物 angiosperms 階級なし : 単子葉類 monocots 目 : オモダカ目 Alismatales 科 : サトイモ科 Araceae 亜科 : ウキクサ亜科 Lemnoideae 属 : アオウキクサ属 Lemna 種 : ヒンジモ L. trisulca 学名 Lemna trisulcaヒンジモ (Lemna trisulca) はアオウキクサ属に分類される植物のひとつ。日本を含む世界各地に生育する。多年性の水草で、ウキクサ亜科には珍しい沈水性。浮葉性のウキクサと同様に、葉のような葉状体がその付け根から出芽を繰り返して増える。ヒンジモは品字藻の意味で、そのような葉状体の繋がった形を品の字と見たてて名付けられた。
ヨーロッパと北米に最も豊富だが、アジア・アフリカ・オーストラリア・ニューギニアなどからも個体群が発見されている[1]。
日本のヒンジモを Lemna trisulca var. sagittata として変種扱いとし、基亜種 L. t. var. trisulca をタイリクヒンジモとして扱うことがある[2]。
葉状体の長さは3-15mm、根の長さは0.5-2.5cm[3]。主に無性的な出芽によって繁殖し、花をつけることはまれ。ただし5-9月に、水面に小さい花をつけることもある[3]。殖芽は持たない[3]。
染色体数は2n = 20、40、42、60、63、80[3]。
絶滅危惧II類 (VU)（環境省レッドリスト）
|date= (help)CS1 maint: Uses authors parameter
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。
ヒンジモ (Lemna trisulca) はアオウキクサ属に分類される植物のひとつ。日本を含む世界各地に生育する。多年性の水草で、ウキクサ亜科には珍しい沈水性。浮葉性のウキクサと同様に、葉のような葉状体がその付け根から出芽を繰り返して増える。ヒンジモは品字藻の意味で、そのような葉状体の繋がった形を品の字と見たてて名付けられた。
![[3]](http://delta-intkey.com/angio/images/lemna839.gif){kind=link}