Стебло повзуче з вусиками 1,5-4 метра завдовжки. Стебла чіпляються до підтримок довгими вусиками. Листки чергові, черешкові, серцеподібні, пятилопатеві, крупнозубчасті.Корінь мясистий, великий, всередині білий, зовні жовтуватий, часто двороздільний або трироздільний, соковитий. Квітки на довгих квітоніжках, дрібні, жовтуваті, однодомні. Цвіте рослина в червні — липні. Плоди — чорні кулясті ягоди з яйцеподібними сплющеними насінинами, соковиті спочатку зелені коли дозрівають чорні. Вся рослина шорстка від коротких волосків.
Поширена в Європі. Росте як бур'ян у лісах і гаях, біля жител. Раніше розводилась як декоративна рослина. Тому її можна зустріти в старих парках.
У коренях виявлено летку олію, 23 жирні кислоти: олеїнова кислота, пальмітинова кислота, бріонілова кислота. Також виявлена смола, кумарини, сапоніни, алкалоїд бріоніцин, глікозиди бріонідин, бріонол, бріонін, бріозид, бреїн, кукурбітациди B, D, E, L, пектинові сполуки. Рослина отруйна.
В офіційній медицині не використовується. У народній використовується при подагрі, радикуліті, ревматизмі, невралгії, при набряклих суглобах.
В Греції та Італії відварене в солоній воді коріння вживають як звичайний овоч. Напровесні їх викопують, миють і вимочують протягом кількох годин у холодній воді, міняючи її щогодини. Потім очищають від кори, ріжуть на шматки й нанизують на нитки, висушують про запас. Свіжі корені можна зберігати в льоху як моркву чи редьку.[1]
Портал «Біологія» 
Переступень дводомний у Віківидах? 
Проект «Біологія» 
Переступень дводомний у Вікісховищі? 
