El cercopitec coronat (Cercopithecus pogonias) és una espècie de primat de la família dels cercopitècids. Viu a Angola, el Camerun, la República Centreafricana, la República del Congo, la República Democràtica del Congo, Guinea Equatorial, Gabon i Nigèria.[1]
El cercopitec coronat (Cercopithecus pogonias) és una espècie de primat de la família dels cercopitècids. Viu a Angola, el Camerun, la República Centreafricana, la República del Congo, la República Democràtica del Congo, Guinea Equatorial, Gabon i Nigèria.
Die Kronenmeerkatze (Cercopithecus pogonias) ist eine Primatenart aus der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) innerhalb der Familie der Meerkatzenverwandten (Cercopithecidae).
Das Fell der Kronenmeerkatzen ist an der Oberseite graugrün und an der Unterseite gelblich gefärbt, die Hände und Füße sind schwarz. Auffällig ist der Kopf: der Bereich um die Augen ist bläulich und die Schnauze rosa gefärbt. Das Gesicht wird von einem gelblichen Backenbart umrahmt. An der Oberseite des Kopfes befindet sich der namensgebende schwarze Schopf, neben diesem Schopf sind ebenfalls gelbe Haarbüschel vorhanden, die sich bis zu den schwarzen Strichen erstrecken, die sich von den Augen zu den Ohren ziehen.
Männchen weisen eine Kopfrumpflänge von 50 bis 66 Zentimeter auf und sind damit größer als die Weibchen, die maximal 46 Zentimeter erreichen. Der Schwanz ist mit 50 bis 87 Zentimeter länger als der Körper. Das Gewicht variiert zwischen 2 und 6 Kilogramm, wobei die Männchen schwerer als die Weibchen werden.
Kronenmeerkatzen leben im mittleren Afrika. Ihr Verbreitungsgebiet erstreckt sich vom südöstlichen Nigeria, Kamerun und Äquatorialguinea (einschließlich der Insel Bioko) über Gabun und die Republik Kongo bis in den nördlich des Kongo gelegenen Teil der Demokratischen Republik Kongo. Ihr Lebensraum sind Wälder, vorwiegend tropische Regenwälder.
Kronenmeerkatzen sind tagaktive Baumbewohner, die sich meist in den höheren Regionen der Bäume aufhalten. Sie leben wie alle Meerkatzen in Haremsgruppen, die rund 13 bis 18 Tiere umfassen und sich aus einem Männchen, vielen Weibchen und den dazugehörigen Jungtieren zusammensetzen. Überzählige Männchen bilden oft Junggesellengruppen. Es sind territoriale Tiere, die ihre Reviere gegenüber anderen Gruppen verteidigen.
Sie kommunizieren mittels Lauten, Gesten und Körperhaltungen. Laute Rufe, die von den Männchen ausgestoßen werden, weisen andere Gruppen auf das eigene Revier hin. Ein Starren, oft mit hochgezogenen Augenbrauen und offenem Mund, ist eine Drohgebärde, und ist manchmal mit wippenden Kopfbewegungen verbunden.
Kronenmeerkatzen ernähren sich in erster Linie von Früchten, daneben nehmen sie auch Samen, Blätter und andere Pflanzenteile sowie Insekten und andere wirbellose Tiere zu sich.
Nach einer rund fünfmonatigen Tragzeit bringt das Weibchen meist ein einzelnes Jungtier zur Welt. Dieses wird im zweiten Lebenshalbjahr entwöhnt. Weibchen sind mit drei Jahren und Männchen mit rund sechs bis sieben Jahren geschlechtsreif. Die Lebenserwartung kann über 30 Jahre betragen.
Zu den natürlichen Feinden der Kronenmeerkatze zählen Kronenadler, Pythons, Leoparden und Afrikanische Goldkatzen. Von den Menschen wird sie wegen ihres Fleisches gejagt, eine Rolle spielt auch die Zerstörung ihres Lebensraumes. Die Art ist aber weit verbreitet und zählt nicht zu den bedrohten Arten.
Die Kronenmeerkatze wird innerhalb der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) zur mona-Gruppe gerechnet, ist also unter anderem eng mit der Monameerkatze verwandt. Die Wolf-Meerkatze wird manchmal mit ihr zu einer Art zusammengefasst.
Die Kronenmeerkatze (Cercopithecus pogonias) ist eine Primatenart aus der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) innerhalb der Familie der Meerkatzenverwandten (Cercopithecidae).
The crested mona monkey, also known as the crowned guenon, crowned monkey, golden-bellied guenon, or golden-bellied monkey, (Cercopithecus pogonias), is a species of African primate in the family Cercopithecidae found in west central Africa.
The crested mona monkey is a medium-sized, long tailed arboreal monkey with the females being smaller than the males but showing similar colouration and pattern of coat. They have a brown coat speckled with grey which becomes black on its lower arms and legs and on the base of its long tail. The rump, belly and the insides of the legs are golden-yellow contrasting with the rest of the fur. The males have a distinctive blue scrotum. Their faces are mainly dark blue with a pink muzzle. Around the face the fur is yellow marked with a wide black stripes which runs from the beside the eyes over to the temples and across the centre of the forehead where it forms the characteristic small crest which gives this species its common name.[4][5]
Western central Africa from the Cross River in Nigeria and southern Cameroon south to Cabinda, Angola, including Bioko Island, and east into the Central African Republic, eastern Congo and the northern Democratic Republic of Congo.[5]
The Crested mona monkey occurs in mature lowland rainforest, in both primary and secondary forest, where there is a well developed canopy and with a clear understorey. Will also occur in flooded forest but avoids small forest patches, gallery forests and open secondary forest with a dense understorey.[5]
The crested mona monkey is a highly vocal species with a wide repertoire of calls. Both males and females have vocal sacs which are inflated to be used as resonators. A typical call is the booming call made by the adult male which can be heard more than 200m away. Social interactions include tail twining between resting monkeys and a ritualised head display.[5]
The crested mona monkey is an agile species, which crosses large gaps between trees by jumping. They are normally found in groups of between 8 and 20 individuals which are typically made up of a single male, several females and their dependent offspring. Groups are highly vocal, with the males producing the loud, "boom" mentioned above announcing their presence and status, there is also a sharp hacking call which is used as an alarm. The dominant males are able to establish groups, and therefore the lives of most males are rather solitary and are marked by an absence of social contact. Surprisingly, this appears to lead to some males joining groups of other monkeys such as the black colobus Colobus satanas, where these solitary males can form strong group bonds with the non conspecific monkeys, possibly resulting in a permanent loss of mating opportunities. The social groups of crested mona monkeys will also associate with other guenon species, especially with moustached guenon Cercopithecus cephus and greater spot-nosed monkey Cercopithecus nictitans . In the Atlantic coastal forests, this includes red-capped mangabey as well. These large mixed-species groups grant the monkeys' increased protection from predation, as the greater number of eyes on the sky means that the spotting of predators such as birds of prey is more likely, and it also facilitates the sharing of information between groups about the best foraging sites.[6]
The crested mona monkey is mainly frugivorous but invertebrates are also frequently taken, along with small quantities of leaves. Unlike most guenons, populations of the crested mona monkey in the northern parts of its range are known to migrate over long distances to forage for seasonally abundant food supplies. The crested mona monkey has a polygynous mating system where the dominant male in each group has exclusive breeding access to all the females in that group. Breeding seem to take place at any time of year, and the females give birth to a single baby after a gestation period of roughly five months.[6]
This species sits within the mona superspecies grouping within Cercopithecus.[5] There does not seem to be a consensus around how many subspecies of the crested mona monkey are recognised and some which were formerly considered subspecies of this species are now regarded as species in their own right, e.g. Wolf's mona monkey Cercopithecus wolfi and Dent's mona monkey Cercopithecus denti. Three subspecies appear to be the most widely accepted treatment.[3]
The subspecies and their ranges are:[5]
The subspecies schwarzianus is not now generally recognised.[5]
The crested mona monkey, also known as the crowned guenon, crowned monkey, golden-bellied guenon, or golden-bellied monkey, (Cercopithecus pogonias), is a species of African primate in the family Cercopithecidae found in west central Africa.
El cercopiteco coronado de Grey (Cercopithecus pogonias) es una especie de primate catarrino perteneciente a la familia Cercopithecidae.[2] Se encuentra en Angola, Camerún, República Centroafricana, República del Congo, República Democrática del Congo, Guinea Ecuatorial, Gabón y Nigeria.[1]
De longitud en la cabeza y el cuerpo logra de 44 a 54 cm. La cola mide de 73 a 81 cm. El peso de los machos es de unos 4.3 kg. Las hembras pesan unos 2.9 kg.
La alimentación consiste de frutas, hojas, retoños, semillas, flores e invertebrados. Se mantiene en grupos que cuentan de 5 a 19 individuos. Habita en las selvas húmedas de vegetación primaria. Cada grupo emplea un área de acción de 55 a 100 hectáreas.
El cercopiteco coronado de Grey (Cercopithecus pogonias) es una especie de primate catarrino perteneciente a la familia Cercopithecidae. Se encuentra en Angola, Camerún, República Centroafricana, República del Congo, República Democrática del Congo, Guinea Ecuatorial, Gabón y Nigeria.
De longitud en la cabeza y el cuerpo logra de 44 a 54 cm. La cola mide de 73 a 81 cm. El peso de los machos es de unos 4.3 kg. Las hembras pesan unos 2.9 kg.
La alimentación consiste de frutas, hojas, retoños, semillas, flores e invertebrados. Se mantiene en grupos que cuentan de 5 a 19 individuos. Habita en las selvas húmedas de vegetación primaria. Cada grupo emplea un área de acción de 55 a 100 hectáreas.
Cercopithecus pogonias Cercopithecus generoko espezieetako bat da. Generoko guztiak bezala Afrikan bizi da. Angola, Kamerun, Kongo, Gabon eta Nigerian aurki daitezke.
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Le Cercopithèque pogonias (Cercopithecus pogonias) est une espèce de singes de la famille des cercopithécidés. C'est un cercopithèque arboricole qui vit dans l'ouest de l'Afrique centrale.
Selon la troisième édition de Mammal Species of the World de 2005[2]:
Le Cercopithèque pogonias (Cercopithecus pogonias) est une espèce de singes de la famille des cercopithécidés. C'est un cercopithèque arboricole qui vit dans l'ouest de l'Afrique centrale.
Il cercopiteco coronato (Cercopithecus pogonias Bennett, 1833) è un primate della famiglia delle Cercopithecidae.
La lunghezza del corpo può variare tra 40 e 65 cm, quella della coda può arrivare a 87 cm; il peso è tra 2 e 6 kg. Come per gli altri cercopitechi, vi è un certo dimorfismo sessuale, con il maschio più grande della femmina. Il colore del corpo è grigio-verde sul lato dorsale e giallastro sul lato ventrale; le estremità degli arti sono nere; il muso esibisce una varietà di colori: la zona intorno agli occhi è bluastra, ma sottili strisce nere vanno dagli occhi alle orecchie, le labbra sono rosa e le “basette” laterali gialle; alla sommità del capo è il ciuffo nero che dà il nome alla specie.
La specie è presente in Africa centrale; l'areale comprende il sudest della Nigeria, il Camerun, la Guinea equatoriale, la Repubblica del Congo e la parte occidentale della Repubblica Democratica del Congo. L'habitat è la foresta pluviale tropicale.
Conduce vita arboricola e ha attività diurna. Vive in gruppi territoriali, formati da un maschio adulto, diverse femmine e piccoli, per un totale da 13 a 18 individui. Si formano anche gruppi di giovani maschi.
Si nutre soprattutto di frutta, ma la dieta comprende anche foglie, insetti e altri invertebrati.
La maturità sessuale è raggiunta a tre anni dalle femmine, dai sei ai sette anni dai maschi. La longevità è intorno ai 30 anni.
La specie non è considerata in pericolo dalla IUCN.
Il cercopiteco coronato (Cercopithecus pogonias Bennett, 1833) è un primate della famiglia delle Cercopithecidae.
Karūnuotoji markata (lot. Cercopithecus pogonias, vok. Kronenmeerkatze) – šunbeždžionių (Cercopithecidae) šeimos primatas, priklausantis markatų (Cercopithecinae) pošeimiui.
Šis straipsnis apie zoologiją yra nebaigtas. Jūs galite prisidėti prie Vikipedijos papildydami šį straipsnį. De kroonmeerkat of Graymeerkat (Cercopithecus pogonias) is een soort van het geslacht echte meerkatten (Cercopithecus). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Bennett in 1833.
Multimedia w Wikimedia Commons Koczkodan czubaty[3] (Cercopithecus pogonias) – gatunek ssaka z rodziny koczkodanowatych (Cercopithecidae). Żyje od południowo-zachodniej Nigerii po Kotlinę Kongo.
Wyróżniono kilka podgatunków C. pogonias[3]:
Koczkodan czubaty żyje w tropikalnych dżunglach deszczowych, zamieszkuje głównie wyższe piętra drzew, aż po korony. Na ziemię schodzi bardzo rzadko. Żyje w stadach rodzinnych, składających się z 6-10 osobników. Głównie jest to jeden dojrzały płciowo samiec i 1-2 zdolne do reprodukcji samice oraz ich młode. Młode zazwyczaj opuszczają rodzinę i żyją w "kawalerskich" stadach do czasu, gdy osiągną dojrzałość płciową. Wtedy starają się założyć własną rodzinę.
Podstawowe dane Długość ciała Samce 50-66 cm, samice 38-46 cm Długość ogona Samce 60-87 cm, samice 50-68 cm Masa ciała Samce 3-6 kg, samice 1,8-3,5 kg Dojrzałość płciowa Samce w 2-3 roku, samice w 6-7 Okres godowy Maj-październik Ciąża Ok. 6 miesięcy Liczba młodychGrupa w nocy zawsze śpi razem w koronach drzew, na terenie, gdzie stado szuka pożywienia w ciągu dnia. Dorosły samiec bardzo czujnie pilnuje stada. Trzyma wszystkich intruzów na dystans.
W ciągu dnia koczkodany są bardziej towarzyskie i gromadzą się razem z innymi gatunkami małp, np. koczkodanami zielonosiwymi czy białowargimi. Mogą nawet na krótki czas tworzyć wspólne stada.
Małpy te wiele czasu poświęcają na pielęgnację sierści, zarówno własnej, jak i towarzyszy ze stada. Palcami, zębami i wargami usuwają wzajemnie pasożyty z sierści. Cała rodzina żyje razem. Poszczególni jej członkowie porozumiewają się ciągłym mamrotaniem, szczekaniem i innymi odgłosami. Koczkodany te do komunikacji używają bogatej gestykulacji i wyrazów twarzy.
Dojrzałe płciowo samice koczkodana czubatego gotowe są do zapłodnienia co 30 dni przez cały rok. Mimo to młode rodzą się najczęściej między listopadem, a kwietniem. Dzieje się tak, ponieważ mają wtedy najwięcej pożywienia. Samo parzenie odbywa się w nocy, wysoko w koronach drzew, w miejscu gdzie małpy sypiają. Ciąża trwa około 6 miesięcy. Po tym czasie rodzi się najczęściej jedno młode. Bliźnięta pojawiają się dość rzadko. Noworodek od razy chwyta się mocno sierści na brzuchu matki.
Noworodek koczkodan czubatego ma delikatne, jasne futerko, waży 300 g i ma już otwarte oczy. Ssie mleko matki, po którym bardzo szybko rośnie, a po kilku tygodniach może już skakać po gałęziach. Po pół roku zostaje odstawiony od matki. W tym czasie jest już samodzielny, ma też nową sierść. Kolejne lata, do osiągnięcia dojrzałości płciowej, spędza w stadzie matki.
Gatunek ten żywi się liśćmi, miękkimi, świeżymi pędami i owocami. W jego jadłospisie nie brak też nasion oraz różnych soków i owadów.
Pożywienie najpierw starannie sprawdza, a potem ręką wkłada do ust. Miękkie i soczyste jedzenie dostarcza mu dużej ilości płynów, dlatego nie musi regularnie pić.
Koczkodany wyruszają czasem na pola i plantacje owoców na skrajach dżungli. Tam, gdzie jest pod dostatkiem pożywienia, często żeruje kilka stad. Część zwierząt stoi na straży i pilnuje. Grupy takie mogą liczyć nawet 2 000 osobników.
Sierść: Żółtawa, czarna pręga przebiega wzdłuż całego kręgosłupa, od barków po ogon. Nogi ma ciemne na zewnątrz, stronę wewnętrzna jest pomarańczowa. Stopy i dłonie czarne. Samiec i samica są ubarwione tak samo.
Głowa: Zaokrąglona z krótkim nosem. Twarz czarna z białymi paskami. Torby policzkowe służą do przenoszenia pożywienia. Sierść na czole ma oliwkowy odcień. Trzy czarne pręgi zaczynają się nad brwiami i przecinają całą głowę aż po kark. Sierść środkowej pręgi tworzy mały grzebień.
Kończyny: Umięśnione kończyny tylne są o wiele dłuższe niż przednie. Za ich pomocą zwinnie skacze z gałęzi na gałąź.
Ogon: Jest długi i cienki. Służy do utrzymywanie równowagi. Tak jak u innych małp wąskonosych jego ogon nie jest chwytny.
Obecnie nie jest bezpośrednio zagrożony wyginięciem, lecz w wyniku stałego niszczenia lasów deszczowych jego populacja powoli się zmniejsza.
Koczkodan czubaty (Cercopithecus pogonias) – gatunek ssaka z rodziny koczkodanowatych (Cercopithecidae). Żyje od południowo-zachodniej Nigerii po Kotlinę Kongo.
Cercopithecus pogonias é uma espécie de Macaco do Velho Mundo, da subfamília Cercopithecinae. Ocorre em Angola, Camarões, República Centro-Africana, República do Congo, República Democrática do Congo, Guiné Equatorial, Gabão e Nigéria.[2]
Cercopithecus pogonias é uma espécie de Macaco do Velho Mundo, da subfamília Cercopithecinae. Ocorre em Angola, Camarões, República Centro-Africana, República do Congo, República Democrática do Congo, Guiné Equatorial, Gabão e Nigéria.
Kronmarkatta (Cercopithecus pogonias) är en primat i släktet markattor som förekommer i centrala Afrika.
Artens päls är på ryggen samt sidorna grågrön och på buken gulaktig, fram- och bakfötterna är svarta. Ansiktet har en påfallande färgteckning: regionen kring ögonen är blåaktig, regionen kring munnen rosa och vid kinderna finns ett gult till vitt skägg. Djuret har en vit tofs på huvudet som gav arten sitt namn. En mörk strimma sträcker sig från ögonen till öronen.[2]
Hannar når en kroppslängd mellan 50 och 66 cm och är så större än honor som maximalt når 46 cm längd. Därtill kommer hos båda kön en 50 till 87 cm lång svans. Vikten varierar mellan 2 och 4,5 kg (sällan upp till 6 kg), hannar är tyngre än honor.[2]
Kronmarkattans utbredningsområde sträcker sig från sydöstra Nigeria, Kamerun och Ekvatorialguinea (inklusive ön Bioko) över Gabon och Kongo-Brazzaville till västra Kongo-Kinshasa. Arten vistas främst i tropisk regnskog.[1]
Individerna är aktiva på dagen och vistas nästan hela livet på träd högt över marken. Liksom andra markattor bildar de flockar med vanligen 8 till 20 individer. Gruppen utgörs av en dominant hanne, några könsmogna honor och deras ungar. Andra könsmogna hannar bildar ofta ungkarlsgrupper eller ansluter sig till grupper med nära besläktade arter, som svart guereza (Colobus satanas). Varje grupp försvarar sitt revir mot andra flockar.[2]
För kommunikationen har de olika läten, ansiktsuttryck och kroppsspråk. Den dominante hannen har till exempel ett högt varningsläte när främmande individer når reviret.[2]
Kronmarkattan livnär sig främst av frukter och äter dessutom frön, blad och andra växtdelar samt insekter och andra ryggradslösa djur.[2]
Dräktigheten varar i cirka fem månader och sedan föder honan vanligen ett enda ungdjur åt gången.[2] Ungdjuret avvänjs under andra levnadsåret. Könsmognaden infaller för honor efter ungefär 3 år och för hannar efter 6 till 7 år. Enskilda individer blev över 30 år gamla.
Kronmarkattans naturliga fiender utgörs av större rovfåglar som kronörn, av leoparder, pytonormar och afrikansk guldkatt. Primaten jagas även av människor för köttets skull och den hotas i viss mån av skogsavverkningar. På grund av det jämförelsevis stora utbredningsområde listas arten av IUCN som livskraftig (least concern).[1]
Kronmarkattan bildar tillsammans med nunnemarkattan (Cercopithecus mona) och några andra markattor den så kallade mona-gruppen inom släktet.[3] Ibland sammanfattas kronmarkattan och Wolfs markatta (Cercopithecus wolfi) till en enda art.[1]
Wikimedia Commons har media som rör Kronmarkatta.
Kronmarkatta (Cercopithecus pogonias) är en primat i släktet markattor som förekommer i centrala Afrika.
В даний час цей вид включає в себе сім різних підвидів, які розрізняються місцем проживання і, в малій мірі, зовнішнім виглядом. Тим не менш, вони, як правило мають дрібно плямисте коричневий і сіре хутро, яке стає чорним на низу кінцівках і на нижній частині довгого хвоста. Круп, живіт і внутрішні поверхні ніг золотисто-жовті. Область навколо очей синя, морда рожева. Хутро навколо лиця жовтого кольору і характерними є широкі чорні смуги від кутів очей до вух і через середину лоба, де темне хутро утворює невеликий гребінь. Самці мають довжину тіла 50-66 см, самиці максимум 46 см. Хвіст 50-87 см. Вага коливається в межах 2-6 кг, самці важчі.
Країни поширення: Ангола, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Конго, Демократична Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Нігерія, Руанда, Уганда. Проживає до висоти приблизно 1250 м над рівнем моря. Пов'язаний з низовинними тропічними лісами, особливо первинними високими лісами, але також можуть бути знайдені в зрілих вторинних лісах передгірних і гірських лісах.
Вид денний і деревний. Живе в групах від 8 до 20 тварин, як правило, у складі одного самця, кількох самиць і потомства. Живуть високо під пологом лісу. C. pogonias є гнучким видом, здатним стрибати на великі відстані між деревами. Групи дуже галасливі. Взагалі, тільки домінуючі самці здатні створювати групи, тому більшість самців ведуть самотнє життя з обмеженим соціальним контактом. Може вступати в асоціацію з іншими видами. Раціон в основному складається з фруктів, але комахи також часто споживаються, разом з невеликими кількостями листя. На відміну від більшості мавп, популяції C. pogonias в північних частинах ареалу роблять довгі міграції, щоб знайти сезонно рясні запаси продовольства.
Розмноження, ймовірно, відбудеться протягом року, самиці народжують одне маля після періоду вагітності близько п'яти місяців.
Загрозами в частинах ареалу є знищення природного середовища існування через збезлісення, сільське господарство та людські поселення, також полювання на м'ясо є в більшій частині ареалу.
Цей вид занесений в Додаток II СІТЕС. Цей вид зустрічається в кількох природоохоронних територіях.
Cercopithecus pogonias là một loài động vật có vú trong họ Cercopithecidae, bộ Linh trưởng. Loài này được Bennett mô tả năm 1833.[2]
Bài viết liên quan đến Bộ Linh trưởng này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Cercopithecus pogonias là một loài động vật có vú trong họ Cercopithecidae, bộ Linh trưởng. Loài này được Bennett mô tả năm 1833.
Cercopithecus pogonias Bennett, 1833
Ареал
Чубатая мартышка[1] (лат. Cercopithecus pogonias) — вид приматов из семейства мартышковых.
Цвет шерсти различаются у разных подвидов от коричневого до серого. Нижняя часть конечностей и хвоста чёрная. Грудь, брюхо и внутренняя сторона конечностей золотисто-жёлтая. у самцов голубая мошонка. Морда тёмно-синяя, нос розовый. Шерсть, окружающая морду, жёлтая. От края глаз до ушей тянется тёмная полоса. На лбу небольшой хохолок, вокруг ушей также пучки длинных волос. Длина тела от 38 до 66 см, вес от 3 до 4,5 кг[2][3].
Вид достаточно широко распространён по всей Центральной Африке. Чубатые мартышки встречаются в Нигерии, на большей части территории Центрально-Африканской Республики, в Республике Конго и Демократической Республике Конго, Анголе, Экваториальной Гвинее и Габоне[4][5].
Встречаются на верхних ярусах леса. Передвигаются в кронах деревьев, совершая длинные прыжки. Образуют группы от 8 до 20 особей, состоящие из одного самца, нескольких самок и их потомства. Самцы, не сумевшие обзавестись гаремом, становятся одиночками и даже присоединяются к группам других обезьян, например чёрного колобуса (Colobus satanas).[2] В рационе фрукты, дополнение служат листья и насекомые. В отличие от других мартышек, представители этого вида, особенно в северной части ареала, могут мигрировать на солидные расстояния за сезонно доступными фруктами. Выраженного сезона размножения нет, роды проходят в любое время года. Беременность длится около 5 месяцев, в помёте обычно один детёныш[6].
Классификация вида и разделение его на подвиды дискуссионны. В частности, некоторые авторы включают мартышку Вольфа и мартышку Дента в состав вида в качестве подвидов,[7] тогда как другие выделяют их в отдельные виды. Ниже дана классификация согласно Groves 2001, 2005[5]:
Международный союз охраны природы присвоил этому виду охранный статус «Вызывает наименьшие опасения» ввиду его широкого распространения и малой вероятности быстрого сокращения популяции в будущем[8].
Чубатая мартышка (лат. Cercopithecus pogonias) — вид приматов из семейства мартышковых.
관머리모나원숭이(Cercopithecus pogonias)는 구세계원숭이의 일종이다. 관머리게논 또는 황금배게논, 황금배원숭이 등으로도 알려져 있다. 앙골라, 카메룬, 중앙아프리카공화국, 콩고공화국, 콩고민주공화국, 적도기니, 가봉 그리고 나이지리아에서 발견된다.[2]
