Природньо гвоздика турецька росте на луках Південної Європи та Західної Азії. Як декоративна садова рослина, вирощується по всьому світі.[1][2][3][4]
Листя супротивне, ланцетоподібне, гостре, зелене або зелене з червонястим відтінком. Численні прямостоячі міцні стебла заввишки до 60 см закінчуються великими з великою кількістю квіток щитковидними голівками діаметром 8-12 см. Квітки різного забарвлення: білі, кремові, рожеві, червоні, темно-червоні і інших забарвлень і відтінків, нерідко строкаті або з очком і облямівкою, бархатисті, ароматні. У культурі багато сортів гвоздики турецької з простими і махровими квітками.[5]
Гвоздику турецьку широко використовують у ґрунтових посадках, для бордюрів уздовж доріжок і для зрізання — зрізані суцвіття дуже добре і довго зберігаються у воді. Її з успіхом можна висаджувати в квітучому стані в горщики і використовувати для прикраси кімнат, лоджій і балконів.[6]
Це незавершена стаття про Гвоздичні.
