Губні полапки дуже довгі, в чотири рази довші за поздовжній вимір голови, вдвічі коротші за черевце. Розмах крил від 34 до 47 мм. Передні крила із широким випинанням на зовнішньому краї. Задні крила з півколовим випинанням на костальному краї. Крила зверху брунатно-бурі, з великими охристими плямами. Біля костального краю переднього крила є невелика білувата пляма. Нижня поверхня задніх крил коричнево-сіра, з рисунком, що нагадує жилкування листка. Статевий диморфізм невиразний.
Метелики вилітають у квітні — травні і зустрічаються весь теплий період року. Гусениця живиться на залізному дереві (Celtis australis). У залежності від висоти розвивається в одному чи двох поколіннях. Зимують метелики.
Зустрічається у Південній Європі, Північній Африці, помірному і субтропічному поясах Азії, Далекому Сході. В Україні відома лише з Криму: південних схилів Головного пасма, Південного берегу, яйли. Літає по узліссях і галявинах, ділянках з чагарниковою рослинністю.
У Словаччині у другій половині ХХ сторіччя спостерігали розширення ареалу метелика на північ.[1]
Носачку-листовидку занесено до Червоної книги України, статус — рідкісний. Охороняється у природних заповідниках гірського Криму.
2013 року було прочитано мітохондріальний геном носачки. Систематики виявили її філогенетично близькість до іншої підродини сонцевиків Calinaginae[en].[2] Геном носачки містить 31 пару хромосом.[3]