Однорічна рослина. Нижні листки протилежні, решта чергуються. Квіти в пазухах листків, віночок трубчастий, дещо неправильної форми, жовтуватий. Зустрічаються форми з блакитними або пурпуровими квітами. 4 тичинки, з них 2 довші за інші. Плід — коробочка з численним насінням. Насіння містить до 60 % олії.
Дані харчування — смаженого та сухого незбираного кунжуту
Харчова цінність в 100 г (3,5 унції):
Насіння смажене Насіння сушене Енергія 565 ккал (+2360 кДж) 573 ккал (2400 кДж) Вуглеводи 25,7 г 23.45 г Цукор 0,48 г 0,3 г Харчові волокна 14,0 г 11,8 г Жир 48,00 г 49,7 г Білок 16.96 г 17,7 г Вітаміни: Тіамін (B1) 0,8 мг (70 %ДН) 0,8 мг (70 %ДН) Рибофлавін (В2) 0,25 мг (21 %ДН) 0,25 мг (21 %ДН) Нікотинова кислота (В3) 4.6 мг (31 %ДН) 4.5 мг (30 %ДН) Фолієва кислота (В9) 98 мкг (25 %ДН) 97 мкг (24 %ДН) Корисні речовини: Кальцій 989 мг (99 %ДН) 975 мг (98 %ДН) Залізо 14.8 мг (114 %ДН) 14.6 мг (112 %ДН) Магній 356 мг (100 %ДН) 351 мг (99 %ДН) Марганець 2,5 мг (119 %ДН) 2,5 мг (119 %ДН) Фосфор 638 мг (91 %ДН) 629 мг (90 %ДН) Калій 475 мг (10 %ДН) 468 мг (10 %ДН) Натрій 11 мг (1 %ДН) 11 мг (1 %ДН) Цинк 7.16 мг (7 %ДН) 7.8 мг (82 %ДН)Культивування кунжуту почалося з давніших часів. Грецький філософ Геродот вже називав його сезамом.
Насіння кунжуту використовується як для виробництва олії, так і в борошняних виробах (булочки, випічка). Особливо інтенсивний смак і аромат мають смажені зернятка кунжуту. Їх також використовують як приправу.
В Китаї та на Сході вважається, що зернятка кунжуту подовжують життя. В Аюрведі кунжутова олія використовується зовнішньо при захворюваннях шкіри.
В Україні з кунжуту роблять козинаки.
Рослина підходить для вирощування в Україні, оскільки її вегетаційний період складає 120—140 днів. У 1960-ті рр. радянська влада заборонила сіяти кунжут в українському Причорномор'ї, бо це начебто ознака розкоші. Запорізька область у 2015 році планувала почати сіяти кунжут для створення нових робочих місць, але підвела погода.