Die Japanische Meersau (Oxynotus japonicus) ist eine Art der Schweinshaie (Oxynotidae) innerhalb der Dornhaiartigen (Squaliformes).
Die Japanische Meersau ist bislang nur von wenigen Exemplaren bekannt. Die Maximallänge der sieben beschriebenen Individuen betrug 64,5 Zentimeter.[1] Sie hat wie alle Arten der Familie einen sehr hochrückigen Körper mit dreieckigem Querschnitt, so dass sich zwischen Brust- und Bauchflossen seitliche Kiele befinden. Die Färbung der Haie ist einheitlich dunkelbraun und ohne Musterung. Die Lippen, die Ränder der Nasenklappen, die Flossenansätze und die inneren Ränder der Klaspern sind weiß.[2]
Die Schnauze ist kurz und abgestumpft. Die zwei Rückenflossen sind sehr hoch und segelartig mit dreieckiger Spitze und konkaver Rückseite; der Dorn vor der ersten Rückenflosse weist nach vorn. Eine Afterflosse fehlt. Vor den Kiemen befindet sich ein kleines und hochkant-ovales Spritzloch mit einer Länge von weniger als dem halben Augendurchmesser.[2]
Die Japanische Meersau ist nur in der Suruga-Bucht der japanischen Insel Honshū im westlichen Pazifik nachgewiesen.[2][1]
Der Hai lebt über dem Bereich des Kontinentalsockels in einer Tiefe von etwa 150 bis 350 Metern.[2][1]
Über die Lebensweise dieser Art liegen keine Informationen vor. Wahrscheinlich ernährt sich der Hai von bodenlebenden Wirbellosen und kleineren Fischen. Die hochrückige Form stellt dabei eine Anpassung an die bodennahe Lebensweise der Haie dar.[3]
Er ist wahrscheinlich wie andere Arten der Gattung lebendgebärend (ovovivipar), bildet jedoch keine Dottersack-Plazenta aus.
Die Japanische Meersau wird nicht gezielt kommerziell befischt, kann jedoch wie andere Haie als Beifang in der Schleppnetzfischerei gefangen werden. Konkrete Fangdaten liegen zu dieser Art nicht vor, insgesamt wurden bislang nur sieben Einzeltiere beschrieben. Aufgrund der nur wenigen vorliegenden Daten ist der Hai als „data deficient“ in der Roten Liste gefährdeter Arten der IUCN eingestuft, aufgrund des sehr begrenzten Verbreitungsgebietes und des vorhandenen Fischereidrucks wird jedoch eine Gefährdungseinstufung für die Zukunft angenommen.[1]
Die Japanische Meersau (Oxynotus japonicus) ist eine Art der Schweinshaie (Oxynotidae) innerhalb der Dornhaiartigen (Squaliformes).
The Japanese roughshark (Oxynotus japonicus) is a rare species of shark in the family Oxynotidae, known only from a handful of specimens recovered from Suruga Bay and the Enshunada Sea off Japan. It is a benthic species that occurs at a depth of 150–350 m (490–1,150 ft). This shark is caught (and discarded) as bycatch by bottom trawlers throughout its entire limited range, and may be threatened given the declines in other bottom deep sea species in Suruga Bay.[1]
This species grows to 64.5 cm (25.4 in) long.[1] It is similar to other rough sharks in having a stout, high trunk, a dorsally depressed head, and two sail-like dorsal fins with deeply embedded spines. The snout is short, with large nostrils whose lateral and medial apertures are separated by a thick nasal flap. The eyes and spiracles are oval in shape. The five pairs of gill slits are very small and vertical. The mouth is small, with thick, fleshy lips; the teeth in the upper jaw are narrow, erect, and smooth-edged, while those in the lower jaw are broad, blade-like, and smooth-edged. Only one row of teeth in the lower jaw are functional.[2]
The large dorsal fins are subtriangular in shape, with the first dorsal spine sloping slightly backward. The pectoral fins have a convex front margin and a concave rear margin. The anal fin is absent. There is a strong ridge running between the pectoral and pelvic fins on each side of the body. The dermal denticles are large and widely spaced, giving the skin a very rough texture. This species differs from the similar sailfin roughshark in the positioning of the dorsal fins and the shape of the spiracle. The color is a uniform dark brown, with the lips, nasal flap margins, fin axils and inner margins of claspers white.[2]
Reproduction is ovoviviparous, as in other dogfish sharks.[3] Size at maturity is 59 cm (23 in) long for females and 54 cm (21 in) long for males.[1]
The Japanese roughshark (Oxynotus japonicus) is a rare species of shark in the family Oxynotidae, known only from a handful of specimens recovered from Suruga Bay and the Enshunada Sea off Japan. It is a benthic species that occurs at a depth of 150–350 m (490–1,150 ft). This shark is caught (and discarded) as bycatch by bottom trawlers throughout its entire limited range, and may be threatened given the declines in other bottom deep sea species in Suruga Bay.
This species grows to 64.5 cm (25.4 in) long. It is similar to other rough sharks in having a stout, high trunk, a dorsally depressed head, and two sail-like dorsal fins with deeply embedded spines. The snout is short, with large nostrils whose lateral and medial apertures are separated by a thick nasal flap. The eyes and spiracles are oval in shape. The five pairs of gill slits are very small and vertical. The mouth is small, with thick, fleshy lips; the teeth in the upper jaw are narrow, erect, and smooth-edged, while those in the lower jaw are broad, blade-like, and smooth-edged. Only one row of teeth in the lower jaw are functional.
The large dorsal fins are subtriangular in shape, with the first dorsal spine sloping slightly backward. The pectoral fins have a convex front margin and a concave rear margin. The anal fin is absent. There is a strong ridge running between the pectoral and pelvic fins on each side of the body. The dermal denticles are large and widely spaced, giving the skin a very rough texture. This species differs from the similar sailfin roughshark in the positioning of the dorsal fins and the shape of the spiracle. The color is a uniform dark brown, with the lips, nasal flap margins, fin axils and inner margins of claspers white.
Reproduction is ovoviviparous, as in other dogfish sharks. Size at maturity is 59 cm (23 in) long for females and 54 cm (21 in) long for males.
El cerdo marino japonés (Oxynotus japonicus) es una especie poco común de escualiforme de la familia Oxynotidae, que se conoce a partir de unos pocos especímenes recuperados de la bahía de Suruga y el mar de Enshunada en Japón. Es una especie béntica que habita a profundidades de entre 150 y 350 m. Este tiburón es atrapado como captura accesoria en la pesca de arrastre a lo largo de su limitado rango de distribución, lo cual puede suponer un peligro para él, dado el declive de las poblaciones de otras especies que habitan en el fondo de la bahía de Suruga. Su longitud máxima es de 65 cm. Su reproducción es ovovivípara.
El cerdo marino japonés (Oxynotus japonicus) es una especie poco común de escualiforme de la familia Oxynotidae, que se conoce a partir de unos pocos especímenes recuperados de la bahía de Suruga y el mar de Enshunada en Japón. Es una especie béntica que habita a profundidades de entre 150 y 350 m. Este tiburón es atrapado como captura accesoria en la pesca de arrastre a lo largo de su limitado rango de distribución, lo cual puede suponer un peligro para él, dado el declive de las poblaciones de otras especies que habitan en el fondo de la bahía de Suruga. Su longitud máxima es de 65 cm. Su reproducción es ovovivípara.
Oxynotus japonicus Oxynotus generoko animalia da. Arrainen barruko Oxynotidae familian sailkatzen da.
Oxynotus japonicus Oxynotus generoko animalia da. Arrainen barruko Oxynotidae familian sailkatzen da.
Le squale du Japon (Oxynotus japonicus) est une espèce rare de requin de la famille des Oxynotidae, connue seulement à partir d' une poignée de spécimens récupérés dans la baie de Suruga et la mer d'Enshunada au large du Japon. C'est une espèce benthique qui se produit à une profondeur de 150 à 350 m (490 à 1 150 pi). Ce requin est capturé (et rejeté) comme prise accessoire par les chalutiers de fond dans toute son aire de répartition limitée, et peut être menacé compte tenu du déclin d'autres espèces d'eau profonde dans la baie de Suruga.
Cette espèce atteint 64,5 cm (25,4 po) de long. Il est similaire aux autres requins rugueux en ce qu'il a un tronc trapu et haut , une tête dorsalement déprimée et deux nageoires dorsales en forme de voile avec des épines profondément enfoncées . Le museau est court, avec de grandes narines dont les ouvertures latérale et médiale sont séparées par un épais lambeau nasal. Les yeux et les stigmates sont de forme ovale. Les cinq paires de fentes branchiales sont très petites et verticales. La bouche est petite, avec des lèvres épaisses et charnues ; les dents de la mâchoire supérieuresont étroits, dressés et à bords lisses, tandis que ceux de la mâchoire inférieure sont larges, en forme de lame et à bords lisses. Une seule rangée de dents de la mâchoire inférieure est fonctionnelle.
Les grandes nageoires dorsales sont de forme subtriangulaire, la première épine dorsale étant légèrement inclinée vers l'arrière. Les nageoires pectorales ont une marge avant convexe et une marge arrière concave. La nageoire anale est absente. Il y a une forte crête entre les nageoires pectorales et pelviennes de chaque côté du corps. Les denticules dermiques sont larges et largement espacés, donnant à la peau une texture très rugueuse. Cette espèce diffère du Roughshark à voile similaire par le positionnement des nageoires dorsales et la forme du stigmate. La couleur est un brun foncé uniforme, avec les lèvres, les marges des rabats nasaux, les aisselles des nageoires et les marges intérieures des agrafes blanches.
La reproduction est ovovivipare , comme chez les autres requins aiguillats. taille à maturité est de 59 cm (23 pouces) de long pour les femelles et de 54 cm (21 pouces) de long pour les mâles .
Le squale du Japon (Oxynotus japonicus) est une espèce rare de requin de la famille des Oxynotidae, connue seulement à partir d' une poignée de spécimens récupérés dans la baie de Suruga et la mer d'Enshunada au large du Japon. C'est une espèce benthique qui se produit à une profondeur de 150 à 350 m (490 à 1 150 pi). Ce requin est capturé (et rejeté) comme prise accessoire par les chalutiers de fond dans toute son aire de répartition limitée, et peut être menacé compte tenu du déclin d'autres espèces d'eau profonde dans la baie de Suruga.
Cette espèce atteint 64,5 cm (25,4 po) de long. Il est similaire aux autres requins rugueux en ce qu'il a un tronc trapu et haut , une tête dorsalement déprimée et deux nageoires dorsales en forme de voile avec des épines profondément enfoncées . Le museau est court, avec de grandes narines dont les ouvertures latérale et médiale sont séparées par un épais lambeau nasal. Les yeux et les stigmates sont de forme ovale. Les cinq paires de fentes branchiales sont très petites et verticales. La bouche est petite, avec des lèvres épaisses et charnues ; les dents de la mâchoire supérieuresont étroits, dressés et à bords lisses, tandis que ceux de la mâchoire inférieure sont larges, en forme de lame et à bords lisses. Une seule rangée de dents de la mâchoire inférieure est fonctionnelle.
Les grandes nageoires dorsales sont de forme subtriangulaire, la première épine dorsale étant légèrement inclinée vers l'arrière. Les nageoires pectorales ont une marge avant convexe et une marge arrière concave. La nageoire anale est absente. Il y a une forte crête entre les nageoires pectorales et pelviennes de chaque côté du corps. Les denticules dermiques sont larges et largement espacés, donnant à la peau une texture très rugueuse. Cette espèce diffère du Roughshark à voile similaire par le positionnement des nageoires dorsales et la forme du stigmate. La couleur est un brun foncé uniforme, avec les lèvres, les marges des rabats nasaux, les aisselles des nageoires et les marges intérieures des agrafes blanches.
La reproduction est ovovivipare , comme chez les autres requins aiguillats. taille à maturité est de 59 cm (23 pouces) de long pour les femelles et de 54 cm (21 pouces) de long pour les mâles .
De Japanse ruwhaai (Oxynotus japonicus) is een vissensoort uit de familie van de zeevarkenshaaien (Oxynotidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1985 door Yano & Murofushi.
Bronnen, noten en/of referentiesЗагальна довжина досягає 64,5 см. Голова сплощена зверху. Морда коротка з великими ніздрями. Очі великі овальної форми. За ними розташовані овальні бризкальца, які меньші ніж в інших представників її роду. Рот невеликий з товстими губами. Зуби верхньої щелепи вузькі, прямі, шилоподібні. Зуби нижньої щелепи широкі, заготстрені, трикутної форми, розташовані щільно. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб високий, гладкий. Шкіряна луска велика, розставлені широко, які надають акулі грубого вигляду. Грудні плавці мають опуклі передні краї та вогнуті задні. Має 2 великих спинних плавця трикутної форми, що мають вітрилоподібну форму. Перед кожним з цих плавці присутні товсті на невисокі шипи. Між грудними та черевними плавцями присутні виражені хребці, по 1 з кожного боку. Анальний плавець відсутній. Хвостовий плавець гетероцеркальний.
Забарвлення однородне, темно-коричневе. В області губ, носових клапанів, внутрішнього края черевних плавців присутні білі плями.
Тримається на глибині від 150 до 300 м. Це бентофаг, полює на дні. Живиться ракоподібними, морськими черв'яками, дрібною рибою.
Статева зрілість настає при розмірі самця 54 см, самиці — 59 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 10 дитинчат.
Мешкає біля узбережжя о. Хонсю (Японія), в затоці Суруга-бей.
Oxynotus japonicus Yano & Murofushi, 1985
Ареал Охранный статусOxynotus japonicus — редкий вид рода трёхгранных акул одноимённого семейства отряда катранообразных, известен всего по 7 зарегистрированным экземплярам. Распространён в северо-западной части Тихого океана на глубине до 350 м. Максимальный зарегистрированный размер 64,5 см. Тело короткое, массивное и высокое, треугольное в поперечнике, высокие и крупные спинные плавники в виде паруса, у основания которых имеются короткие, толстые шипы. Анальный плавник отсутствует. Эти акулы размножаются яйцеживорождением. Коммерческой ценности не представляют[1].
Oxynotus japonicus обитают на ограниченной территории в западной части Тихого океана в водах залива Суруга и моря Эншу-Нада на глубине от 150 до 350 м[1].
Максимальный зарегистрированный размер составляет 64,5 см. Тело массивное, короткое, высокое, треугольное в поперечнике. Голова слегка приплюснута, рыло короткое и закруглённое. Крупные ноздри расположены близко друг к другу и разделены толстой кожной складкой. Сразу позади овальных глаз имеются круглые брызгальца. Рот маленький, толстые губы усеяны бугорками. Верхние зубы небольшие с узким остриём, нижние широкие, в виде треугольных лезвий. 5 пар маленьких жаберных щелей.
Спинные плавники очень высокие, в виде паруса. У их основания имеется шип, у которого виден только кончик. Первый спинной плавник сдвинут вперёд. Вдоль брюха между основаниями грудных и брюшных плавников пролегают жёсткие кили. Анальный плавник отсутствует. У края верхней лопасти хвостового плавника имеется вентральная выемка. Кожа очень грубая, поскольку хаотично и неплотно покрыта крупными плакоидными чешуйками с заострённой верхушкой[1].
Эти акулы размножаются яйцеживорождением. Самцы и самки достигают половой зрелости при длине 54 см и 59 см соответственно[1].
Вид не имеет коммерческой ценности. Иногда в качестве прилова попадает в донные, пойманных акул выбрасывают за борт. Данных для оценки Международным союзом охраны природы статуса сохранности вида недостаточно[1].
Oxynotus japonicus — редкий вид рода трёхгранных акул одноимённого семейства отряда катранообразных, известен всего по 7 зарегистрированным экземплярам. Распространён в северо-западной части Тихого океана на глубине до 350 м. Максимальный зарегистрированный размер 64,5 см. Тело короткое, массивное и высокое, треугольное в поперечнике, высокие и крупные спинные плавники в виде паруса, у основания которых имеются короткие, толстые шипы. Анальный плавник отсутствует. Эти акулы размножаются яйцеживорождением. Коммерческой ценности не представляют.
オロシザメ(Oxynotus japonicus)はオロシザメ科に属するサメの一種。生態はほとんど分かっていない。日本の駿河湾や遠州灘などに生息する。最大で64.5cmに達し、体色は暗褐色で皮膚は非常に粗い。北半球の太平洋で同科のサメは本種しかいない。 稀に底引き網などで混獲されるが、IUCNは情報不足としている[1]。
日本の魚類学者 、矢野和成らによって、静岡県の戸田村の郷土造船資料館(現沼津市立戸田造船郷土資料博物館)の展示物であった個体をもとに記載された。この個体は、駿河湾戸田沖水深225~270メートルの底引き網漁によって得られた。[2]1985年に日本魚類学会の学会誌、日本魚類学雑誌32(2)に発表された。タイプ標本の個体が日本から得られ原記載産地となったため、Oxynotus japonicus と名付けられた。
温帯性の稀種であり、捕獲例もほとんどないため正確な分布はわからないが、駿河湾近辺で見つかることが多い。また、茨城県大洗町でも漁獲されたことがある[3]。北海道大学名誉教授仲谷一宏によると日本国外では台湾でも捕獲記録がある[4]。
第1背鰭棘は後方にわずかに傾き、第2背鰭の棘先端から第2背鰭先端までの高さは、棘先端から背鰭基底までの垂直高の約2倍であることから、ミナミオロシザメ 、Caribbean roughshark、Angular roughsharkの3種類と区別できる。 また、噴水孔が卵形で、第2背鰭基底の1.3倍が第1背鰭と第2背鰭の間の長さになることからSailfin roughsharkと区別できる[2]。 他のサメよりも盾鱗が粗く、おろし金のようになっており、本種の和名はこのような特徴から付けられている[5]。 また、大きな鼻を持つ顔つきがタヌキに似ていたため、オロシタヌキ、といった和名も候補に挙がっていた[5]。
捕獲例が少なく、2014年に駿河湾で水深250mから底曳網に入り、生きたまま揚がった個体が10例目であろうと言われている[6]。そのため、詳しい生態が分かっていない。2014年に沼津港深海水族館で飼育された際はどの餌にも興味を示さず、9日後に死亡したため、何を食べているかも分かっていない[6]。
底曳網で時折混獲されるが捕獲例が少ないためIUCNは情報不足としている[1]。
深海に生息している上、捕獲数が少ないことから水族館での飼育例はほとんどない。しかし、その中で確実な飼育記録は4件あり、 2011年3月20日に伊豆三津シーパラダイスで体長約50cmの個体が搬入され、1週間ほど飼育された[7]。 2014年3月2日に沼津港深海水族館に搬入された個体を9日間飼育した[8]。また、同水族館では2016年4月16日にも搬入され一週間ほど飼育された[9]。2017年3月11日にも63cmの雌が同水族館に搬入され[10]同月26日まで飼育された[11]。