Sicista strandi ye una especie de royedor de la familia Dipodidae.
Sicista strandi és una espècie de rosegador miomorf de la família Dipodidae. Es troba a Rússia i Ucraïna.[1] Habita en prats inundables a la part sud de les zones boscoses, estepes i boscos-estepes a la zona de muntanya. És una espècie solitària, s'alimenta de llavors, baies i insectes i es reprodueix un cop l'any després de la hibernació.[1]
Sicista strandi és una espècie de rosegador miomorf de la família Dipodidae. Es troba a Rússia i Ucraïna. Habita en prats inundables a la part sud de les zones boscoses, estepes i boscos-estepes a la zona de muntanya. És una espècie solitària, s'alimenta de llavors, baies i insectes i es reprodueix un cop l'any després de la hibernació.
Die Strand-Birkenmaus (Sicista strandi) ist ein Nagetier in der Gattung der Birkenmäuse, das im östlichen Europa vorkommt.[1] Sie gilt als Schwesterart der Waldbirkenmaus (Sicista betulina).[2]
Die Art erreicht eine Kopfrumpflänge von 6,6 bis 7,7 cm, eine Schwanzlänge von 8,5 bis 10,1 cm sowie ein Gewicht von 9,5 bis 13,2 g. Die Hinterfüße sind 1,6 bis 1,9 cm lang und die Länge der Ohren beträgt 0,9 bis 1,4 cm. Bei Exemplaren des Flachlandes hat das Fell der Oberseite eine braune Grundfarbe mit gelblichen Schattierungen, während Individuen im Gebirge oberseits eher rotbraun sind. In diese Grundfarbe sind einzelne durchgängig schwarze Haare eingemischt und wie bei der Waldbirkenmaus kommt ein schwarzer Aalstrich vor. Das Fell der Unterseite ist weiß, gelegentlich mit gelben oder roten Farbtönen. Weiterhin ist der Schwanz deutlich in eine braune Oberseite sowie eine weiße Unterseite aufgeteilt. Unterschiede zur Waldbirkenmaus bestehen im Chromosomensatz (2n = 44 anstelle 2n =32) sowie im Aufbau des Penisknochens.[3]
Diese Birkenmaus kommt in den nördlichen Ausläufern des Kaukasus und im angrenzenden Flachland vor. Sie erreicht im Norden den Oblast Kursk, im Osten die Wolga und im Westen vermutlich den Dnepr. Die Strand-Birkenmaus bewohnt Waldlichtungen und Bergwiesen bis 2100 Meter Höhe sowie Steppen und Waldsteppen im Flachland.[2]
Populationen im Flachland halten von Oktober bis April Winterschlaf, während Exemplare im Kaukasus etwas länger ruhen. Kurz nach dem Aufwachen erfolgt die Paarung, auf die nach der Trächtigkeit die Geburt eines Wurfes mit 3 bis 5 Nachkommen folgt. Erwachsene Exemplare leben ansonsten einzelgängerisch. Die Nahrung besteht aus Beeren, Samen sowie jungen Pflanzentrieben, die mit Insekten komplettiert werden.[3][2]
Fortschreitende Urbanisierung kann in Zukunft das Verbreitungsgebiet Fragmentieren und den Bestand negativ beeinflussen.[2] Steppenbrände scheint die Strand-Birkenmaus gut zu verkraften.[3] Sie wird von der IUCN als nicht gefährdet (Least Concern) gelistet.[2]
Die Strand-Birkenmaus (Sicista strandi) ist ein Nagetier in der Gattung der Birkenmäuse, das im östlichen Europa vorkommt. Sie gilt als Schwesterart der Waldbirkenmaus (Sicista betulina).
Strand's birch mouse (Sicista strandi) is a species of rodent in the family Sminthidae. It is endemic to Russia.
Strand's birch mouse (Sicista strandi) is a species of rodent in the family Sminthidae. It is endemic to Russia.
Sicista strandi es una especie de roedor de la familia Dipodidae.
Sicista strandi Sicista generoko animalia da. Karraskarien barruko Sicistinae azpifamilia eta Dipodidae familian sailkatuta dago.
Sicista strandi Sicista generoko animalia da. Karraskarien barruko Sicistinae azpifamilia eta Dipodidae familian sailkatuta dago.
Sicista strandi is een zoogdier uit de familie van de jerboa's (Dipodidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Formozov in 1931.
Bronnen, noten en/of referentiesSmużka dońska[2] (Sicista strandi) – gatunek gryzonia z rodziny skoczkowatych (Dipodidae), występujący w Europie Wschodniej.
Gatunek został opisany naukowo w 1931 przez Aleksandra Formozowa, który jako miejsce typowe wskazał wieś Uczkułan w rejonie karaczajewskim w Karaczajo-Czerkiesji w Rosji[4]. Jest gatunkiem siostrzanym smużki leśnej (Sicista betulina)[3], odróżnia ją przede wszystkim kariotyp. Potrzebne są dalsze badania, aby stwierdzić, czy są to faktycznie oddzielne gatunki[4].
Smużka dońska występuje w południowo-zachodniej Rosji, od Wołgi po Don i od obwodu kurskiego po Kaukaz Północny, oraz we wschodniej Ukrainie. Zachodnia granica zasięgu nie jest znana, przypuszczalnie przebiega wzdłuż rzeki Dniepr. Gryzoń ten zamieszkuje tereny zalewowe w południowej części strefy lasów, zamieszkuje stepy i lasostepy w obszarach górskich. Występuje do wysokości 2100 m n.p.m.[3]
Smużka dońska prowadzi naziemny, samotny tryb życia. Żywi się nasionami, jagodami i owadami. Zimą hibernuje, rozmnaża się raz w roku po przebudzeniu ze snu zimowego[3].
Gryzoń nie jest pospolity, ale zamieszkuje duży obszar i nie stwierdzono spadku jego liczebności. Jest uznawany za gatunek najmniejszej troski. Na obszarach występowania smużki dońskiej zachodzą niekorzystne dla niej zmiany, skutkujące utratą sprzyjającego środowiska, ale nie stanowią one obecnie zagrożenia dla gatunku[3].
Smużka dońska (Sicista strandi) – gatunek gryzonia z rodziny skoczkowatych (Dipodidae), występujący w Europie Wschodniej.
Sicista strandi[2][3] är en däggdjursart som först beskrevs av Alexander N. Formozov 1931. Sicista strandi ingår i släktet buskmöss och familjen hoppmöss.[4][5] IUCN kategoriserar arten globalt som livskraftig.[1] Inga underarter finns listade.[4]
Arten har en svartaktig längsgående strimma på ryggens mitt.[6]
Denna buskmus förekommer i norra delar av Kaukasus och i det angränsande låglandet i sydvästra Ryssland och östra Ukraina. Habitatet utgörs av stäpper och av regioner med gräsmarker och skogar. Individerna lever främst ensamma och äter frön, bär och insekter. De håller vinterdvala och parar sig kort därefter.[1]
Sicista strandi är en däggdjursart som först beskrevs av Alexander N. Formozov 1931. Sicista strandi ingår i släktet buskmöss och familjen hoppmöss. IUCN kategoriserar arten globalt som livskraftig. Inga underarter finns listade.
Arten har en svartaktig längsgående strimma på ryggens mitt.
Denna buskmus förekommer i norra delar av Kaukasus och i det angränsande låglandet i sydvästra Ryssland och östra Ukraina. Habitatet utgörs av stäpper och av regioner med gräsmarker och skogar. Individerna lever främst ensamma och äter frön, bär och insekter. De håller vinterdvala och parar sig kort därefter.
Видовий ранг цієї форми з'ясовано тільки 1989 року[2], тому видова назва є не усталеною. Вид відомий також під назвою «мишівка Штранда».
Історія виявлення виду в Україні тісна пов'язана з ім'ям відомого дослідника фауни Луганщини Олександра Кондратенка, завдяки участі якого цей вид був вперше відловлений і переданий для цитогенетичного аналізу. Власне, цей дослідник і запропонував назвати новий для фауни України вид "мишівкою донською", що добре відбиває відомі особливості його географічного поширення.
Мишівка донська — один з 13-ти видів роду мишівка (Sicista), один з 4-х видів цього роду у фауні України. Вид входить до групи «лісових» мишівок, Sicista ex gr. «betulina», і є видом-двійником мишівки лісової (Sicista betulina).
В каріотипі мишівки донської — 44 хромосоми, що різко відрізняє її від мишівки лісової (2n=32). Надійні морфологічні відмінності між видами не виявлені.
Вид поширений в межах степової зони, на схід від Дніпра і на захід від Волги, на південь — до Підкавказзя. Типовим місцем оселення виду є вершини ярів, узлісся байраків, чагарниковий степ.
Вид є зимосплячим, і його активність відмічається тільки у період між квітнем і вереснем. Фактичні знахідки в Україні випадають тільки на літні місяці. Така сезонна активність пов'язана з доступністю головної поживи мижівок — різноманітних комах.
Мишівки активні у сутінковий час. Мешкають у заростях. Для лазіння у заростях активно використовують свій довгий (до 150% від довжини тіла) чіпкий хвіст.
Розмножуються лише раз на рік, докладних даних про розмноження немає. Найімовірніше у приплоді 4-5 малят.
Як і вся група мишівок в цілому, цей вид є дуже рідкісним. З огляду на малий його ареал цей вид — один з найуразливіших серед ссавців Європи. Його частка у населенні дрібних ссавців при різних методиках обліку звичайно становить до 1%. З 2006 року вид рекомендований для включення до Червоної книги України, і 2009 року його було включено до нового видання ЧКУ[4].
Sicista strandi là một loài động vật có vú trong họ Dipodidae, bộ Gặm nhấm. Loài này được Formozov mô tả năm 1931.[2]
Sicista strandi là một loài động vật có vú trong họ Dipodidae, bộ Gặm nhấm. Loài này được Formozov mô tả năm 1931.
Sicista strandi (Formozov, 1931)
Охранный статусМышо́вка Штра́нда[1] (лат. Sicista strandi) — вид грызунов из семейства мышовковых (Zapodidae). Видовое название дано в честь норвежского энтомолога Эмбрика Странда[en] (1876—1947)[2]. Распространены в степях и лесостепях Украины и юга Европейской части России: от юга Курской области до Кавказа, где встречается на высоте до 2100 м[3][4]. На востоке ареал, по-видимому, ограничен Волгой[4]. Популяции из горных районов характеризуются более яркой окраской[4].
Мышовки Штранда по внешнему строению неотличимы от представителей другого вида грызунов — лесных мышовок (Sicista betulina)[4]. Отличия между этими видами состоят в строении бакулюма (костного скелета пениса), который у самцов мышовок Штранда характеризуется большей длиной и отсутствием дистального расширения на вершине стержня[4]. Диплоидное число хромосом мышовки Штранда — 44[4].
Мышо́вка Штра́нда (лат. Sicista strandi) — вид грызунов из семейства мышовковых (Zapodidae). Видовое название дано в честь норвежского энтомолога Эмбрика Странда[en] (1876—1947). Распространены в степях и лесостепях Украины и юга Европейской части России: от юга Курской области до Кавказа, где встречается на высоте до 2100 м. На востоке ареал, по-видимому, ограничен Волгой. Популяции из горных районов характеризуются более яркой окраской.
스트란드긴꼬리쥐(Sicista strandi)는 뛰는쥐과에 속하는 설치류의 일종이다.[2] 러시아의 토착종이다.