Capparis és un gènere de plantes amb flor dins la família de les caparàcies.
Les espècies de Capparis es troben en una gran diversitat d'hàbitats a les zones subtropicals i tropicals del planeta.
La més coneguda és la taperera (Capparis spinosa), que produeix les tàperes i que és una espècie que és autòctona als Països Catalans amb les subespècies canescens i rupestris.[1] D'altres com la C. decidua, C. mitchellii i el Mabinlang (C. masaikai) també són comestibles. El mabinlang és molt important a la medicina tradicional xinesa.
Algunes espècies de Capparis són difícils de trobar en estat salvatge degut a la destrucció d'hàbitat i d'altres es troben en perill d'extinció.
Capparis és un gènere de plantes amb flor dins la família de les caparàcies.
Kapary jsou nerozvinutá poupata květů keře kapary trnité, naložená v soli nebo solném nálevu, případně v solném nálevu s vinným octem. Nejlepší kapary pocházejí z francouzského Provence a jsou nazývány „nonpareilles“ (nesrovnatelné).[zdroj?] Používají se tedy hodně ve středomořské kuchyni (italské, španělské, řecké), do salátů, omáček, na těstoviny, pizzu i k různým masům jako je ragú, mleté řízky nebo ryby či jehněčí speciality. Kapary v nálevu lze při vaření použít bez úpravy, kvalitnější kapary nakládané pouze v soli je třeba před použitím propláchnout, aby svou chutí nepřehlušily chuť ostatních přísad pokrmu.
Kapary mají příznivý vliv na imunitní systém, hlavně proti kašli, protože uvolňuje hleny. Mezi jeho další pozitivní vlastnosti patří, že působí močopudnost a čistí tak organismus. Mezi další léčebné prvky patří antihistaminikum, které je obsaženo v pupenech rostliny.
Obrázky, zvuky či videa k tématu kapary ve Wikimedia Commons
Kapary jsou nerozvinutá poupata květů keře kapary trnité, naložená v soli nebo solném nálevu, případně v solném nálevu s vinným octem. Nejlepší kapary pocházejí z francouzského Provence a jsou nazývány „nonpareilles“ (nesrovnatelné).[zdroj?] Používají se tedy hodně ve středomořské kuchyni (italské, španělské, řecké), do salátů, omáček, na těstoviny, pizzu i k různým masům jako je ragú, mleté řízky nebo ryby či jehněčí speciality. Kapary v nálevu lze při vaření použít bez úpravy, kvalitnější kapary nakládané pouze v soli je třeba před použitím propláchnout, aby svou chutí nepřehlušily chuť ostatních přísad pokrmu.
Kapers-slægten (Capparis) er en slægt med ca. 250 arter, der er udbredt i klodens subtropiske og tropiske egne. Det er buske med modsatte, helrandede blade og med store, 4-tallige og regelmæssige blomster. Frugterne er kapsler med få frø.
Beskrevne arter
Capparis është grup i familjes Capparidaceae.
Capparis është grup i familjes Capparidaceae.
Η κάππαρις είναι γένος, αγγειόσπερμων, δικότυλων φυτών που ανήκει στην οικογένεια των Καππαρίδων και στην τάξη των Καππαρωδών, με 200 είδη δέντρων αλλά κυρίως θάμνων. Τα περισσότερα είδη φέρουν αγκάθια και βρίσκονται σε βραχώδεις και άνυδρες περιοχές των τροπικών και εύκρατων περιοχών της γης. Ορισμένα από τα είδη είναι έρποντα ή αναρριχητικά.
Στην ονομασία Κάππαρη απαντούν:
Στις Μεσογειακές χώρες βρίσκεται το είδος κάππαρις η κοινή (ή κάππαρις η ακανθώδης, Capparis spinosa), έρπων θάμνος με μικρά αγκάθια και βλαστούς που διακλαδίζονται και απλώνονται στο έδαφος. Τα άνθη του φύονται μεμονωμένα, είναι μεγάλα και έχουν χρώμα λευκό. Τα άνθη πριν ανοίξουν, στο στάδιο που είναι ακόμα οφθαλμοί, μαζεύονται και στη συνέχεια τοποθετούνται σε αλατισμένο νερό με ξύδι (τουρσί) αποτελώντας τη γνωστή κάππαρη του εμπορίου.
Η κάππαρη πολλαπλασιάζεται με σπόρο η με μόσχευμα. Παρότι η κάππαρη φυτρώνει εκεί που δεν την περιμένεις, οι δύο τρόποι πολλαπλασιασμού στην πράξη έχουν πολλές δυσκολίες. Οι σπόροι της κάππαρης έχουν μια εξωτερική φλούδα που είναι πολύ δύσκολο να διαπεραστεί από το νερό για να βλαστήσει το έμβρυο. Ακόμη κι όταν βλαστήσει ο σπόρος και βγει το φυτό βάζοντας τα στη τελική θέση αναμένουμε συνήθως στα τέσσερα φυτά να επιζήσει το ένα. Ο πολλαπλασιασμός με βλαστό που παίρνουμε από το φυτό έχει κι αυτός πολύ λίγες πιθανότητες να είναι επιτυχής ακόμη κι αν φανεί ότι αρχικά έχει πιάσει.
Στην Ιταλία και Τουρκία παράγουν φυτά κάππαρης. Πιθανόν αυτό να γίνεται με in vitro καλλιέργεια ιστών. Η Τουρκία παράγει αρκετή από ότι φαίνεται κάππαρη τουρσί την οποία εξάγει ακόμη και στην Ελλάδα. Καλλιέργεια κάππαρης γίνεται και στην Κύπρο.
Η κάππαρη χρησιμοποιείται ως καρύκευμα σε διάφορες σαλάτες, σε ποικιλία από τουρσιά και σε σάλτσες. Η γεύση της είναι πικάντικη και ελαφρώς καυτερή· αυτό οφείλεται στην ύπαρξη τού σιναπέλαιου που απελευθερώνεται από τους ιστούς του φυτού. Ο φλοιός τής ρίζας χρησιμοποιείται στη θεραπεία διαφόρων παθήσεων όπως αρθρίτιδες, ρευματισμοί και πονόδοντοι. Στην αρχαιότητα πίστευαν ότι το φυτό έχει θεραπευτικές αλλά και μαγικές ιδιότητες.
Η κάππαρη είναι πιθανόν το περισσότερο ξεροφυτικό φυτό της Μεσογειακής ζώνης. Στην Ισπανία το χρησιμοποιούν για να σχηματίσουν αντιπυρικές ζώνες καθότι σε διαστήματα μεγάλης ξηρασίας το φυτό δεν πέφτει σε θερινή νάρκη, όπως κάποια άλλα που ξεραίνονται εντελώς, αλλά διατηρεί τους χυμούς στους ιστούς της. Συνήθως φύεται σε σχισμές απόκρημνων βράχων πολύ κοντά στην θάλασσα. Αυτή είναι μια παραλλαγή της ποικιλίας κάππαρις η ακανθώδης που έχει ελάχιστα μέχρι καθόλου αγκάθια και μεγάλα σχετικά φύλλα. Μια ποικιλία με αγκάθια και πιο μικρά φύλλα βρίσκεται σε πολλά σημεία της Αθήνας σε απίθανα μέρη. Σε ενώσεις κράσπεδων, σε σχισμές πεζοδρομίων, σε σχισμές τοίχων 1ου, 2ου, ακόμη και 3ου ορόφου. Το πιθανότερο είναι ότι οι σπόροι βλάστησαν σε αυτά τα σημεία μεταφερόμενοι περισσότερο από τα μυρμήγκια παρά από τον αέρα.
Η κάππαρις είναι γένος, αγγειόσπερμων, δικότυλων φυτών που ανήκει στην οικογένεια των Καππαρίδων και στην τάξη των Καππαρωδών, με 200 είδη δέντρων αλλά κυρίως θάμνων. Τα περισσότερα είδη φέρουν αγκάθια και βρίσκονται σε βραχώδεις και άνυδρες περιοχές των τροπικών και εύκρατων περιοχών της γης. Ορισμένα από τα είδη είναι έρποντα ή αναρριχητικά.
Στην ονομασία Κάππαρη απαντούν:
Αγκαθωτός θάμνος που απαντά στις ευρωπαϊκές χώρες της Μεσογείου, από τον οποίο προέρχεται η κάππαρη του εμπορίου (οικογ. Καππαρίδες) Ονομασία των κλειστών ανθοφόρων οφθαλμών του φυτού κάππαρη, διατηρημένοι σε άλμη ή σε ξύδι, τρώγονται ως καρύκευμα.ஆதண்டை (capparis) (உயிரியல் பெயர்:capparis sepiaria) என்ற இந்த இனத்தாவரம் பூக்கும் வகையைச் சேர்ந்தது ஆகும். இதன் வாழிடம் அயனமண்டலத்திற்கும், மித வெப்ப மண்டலத்திற்கும் இடைப்பட்ட பகுதியாகும். இத்தாவரம் புதர் போல் வளர்ந்து கொடிபோல் படர்ந்தும் காணப்படுகிறது.
இந்த தாவரத்தின் கனிப் பகுதியை நோய் தீர்க்கும் மருந்தாக உபயோகிக்கிறார்கள்.
ஆதண்டை (capparis) (உயிரியல் பெயர்:capparis sepiaria) என்ற இந்த இனத்தாவரம் பூக்கும் வகையைச் சேர்ந்தது ஆகும். இதன் வாழிடம் அயனமண்டலத்திற்கும், மித வெப்ப மண்டலத்திற்கும் இடைப்பட்ட பகுதியாகும். இத்தாவரம் புதர் போல் வளர்ந்து கொடிபோல் படர்ந்தும் காணப்படுகிறது.
Capparis is a flowering plant genus, comprising around 250 species[2] in the family Capparaceae which is included in the Brassicaceae in the unrevised APG II system. These plants are shrubs or lianas and are collectively known as caper shrubs or caperbushes. Capparis species occur over a wide range of habitat in the subtropical and tropical zones.
The leaves are simple, entire and rarely reduced. Flowers are bisexual, bracteates, axillary or supra-axillary, solitary or in rows, in racemes or umbels. Sepals and petals are 4 in number and are free. Stamens are many, ovary on a gynophore, 1-celled. Fruit is a berry, globose or ellipsoid.[3]
Caperbushes are mainly used by humans for their fruit, which are rich in micronutrients. C. spinosa, simply known as caper, yields fruit and more importantly flower buds, which are widely used pickled as a vegetable condiment. The fruit of other species, such as karir (C. decidua), are also used for cooking; C. mitchellii and the Wild passionfruit (the local subspecies of C. spinosa) are well-known bush tucker in Australia. Mabinlang seeds (C. masaikai) are eaten as sweets.
Mabinlang is also used in Traditional Chinese Medicine. Aspalathos, the root of a shrub contained for example in the sacred Ancient Egyptian incense kp.t (kyphi), is sometimes considered to be C. spinosa. Other species have also recorded uses in herbalism and folk medicine; dedicated research is largely lacking however. Mabinlins are sweet-tasting proteins found in Mabinlang seed (and possibly in other Capparis species); at least one of them is highly resistant to heat. The market for mabinlins is not large, but this is mainly due to insufficient supply rather than to lack of demand.
The 1889 book The Useful Native Plants of Australia records that Capparis canescens was also referred to as "Mondoleu" by the indigenous people from Rockhampton area of Queensland and that "The fruit is pyriform and half an inch in diameter. It is eaten by the aborigines without any preparation." (Thozet.) Mr. P. O'Shanesy observes that the pulpy part in which these Australian species of Capparis are imbedded is a good substitute for mustard."[4]
Caperbushes from arid regions - chiefly C. decidua - are highly useful in landscape gardening, afforestation and reforestation. They can stop soil erosion and preserve agricultural land. Any large-flowered species can be used to attract butterflies. The Crimson Rose (Atrophaneura hector), a spectacular swallowtail butterfly of South Asia, likes to visit flowers of C. spinosa in the winter months for example.
The fruit and seeds of caperbushes are relished by many birds and other animals such as spiny-tailed lizards. Capparis plants are highly important as food for certain Lepidoptera caterpillars, many of them being Pierinae:
The plant pathogenic ascomycete fungus Mycosphaerella capparis was described from a caperbush. Some species of Capparis are becoming rare, mainly due to habitat destruction, and a few are seriously threatened with extinction.
Plants of the World Online currently includes:[9]
C.spinosa var nummularia fruit Capparis is a flowering plant genus, comprising around 250 species in the family Capparaceae which is included in the Brassicaceae in the unrevised APG II system. These plants are shrubs or lianas and are collectively known as caper shrubs or caperbushes. Capparis species occur over a wide range of habitat in the subtropical and tropical zones.
Capparis es un género de plantas con flores con 650 especies descritas y, de estas, solo 225 aceptadas pertenecientes a la familia Capparaceae. Hay también una quincena de taxones infra específicos aceptados de los más de 160 descritos. Son nativas de la región mediterránea principalmente.
Son arbustos o plantas rastreras, siendo el más conocido el Capparis spinosa que produce la alcaparra.
Son arbustos a árboles, glabros o pubescentes con tricomas lepidoto-peltados, estrellados, equinoides, y/o cortos y simples; plantas hermafroditas. Hojas simples o 1-folioladas, enteras; pecíolos cortos a largos, a veces con pulvínulos basales y apicales; estípulas diminutas escamiformes o ausentes. Inflorescencias racemosas, corimbosas, corimboso-paniculadas compuestas o las flores solitarias y axilares, brácteas, cuando presentes, diminutas, caducas, flores actinomorfas a zigomorfas; sépalos 4, libres, valvados, imbricados o abiertos en la yema, iguales o en 2 series desiguales, frecuentemente envolviendo a un disco carnoso o cada uno abrazando a una glándula nectarífera escamiforme; pétalos convoluto-imbricados o abiertos en la yema, iguales o a veces desiguales; estambres 6 a más de 200, los filamentos adheridos en un androginóforo muy corto, discoide o cónico; pistilo generalmente sobre un ginóforo delgado, corto a alargado (en las especies nicaragüenses), las 2 placentas con pocos a numerosos óvulos campilótropos. Fruto: una silicua carnosa linear-cilíndrica a obovoide o una baya más o menos esférica, con exocarpo coriáceo suave a duro, dehiscente o tardíamente dehiscente a indehiscente, carpóforo delgado a grueso o esencialmente sésil; semillas desde una a numerosas, generalmente más o menos cocleado-reniformes (rectas sólo en una forma de Capparis incana), ariladas o sin arilo, a veces con una sarcotesta fibrosa fusionada, cotiledones generalmente muy convolutos.[2]
E género fue descrito por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 503–504. 1753.[2]
Capparis: nombre genérico que procede del griego: kapparis que es el nombre de la alcaparra.[3]
Capparis es un género de plantas con flores con 650 especies descritas y, de estas, solo 225 aceptadas pertenecientes a la familia Capparaceae. Hay también una quincena de taxones infra específicos aceptados de los más de 160 descritos. Son nativas de la región mediterránea principalmente.
Son arbustos o plantas rastreras, siendo el más conocido el Capparis spinosa que produce la alcaparra.
Kaprikset (Capparis) on kapriskasvien (Capparaceae) heimoon kuuluva kasvisuku. Sukuun kuuluu ainakin 180 lajia[1], joista tunnetuin lienee elintarvikkeenakin käytettävä pyörökapris eli kapris (Capparis spinosa).
Kaprikset (Capparis) on kapriskasvien (Capparaceae) heimoon kuuluva kasvisuku. Sukuun kuuluu ainakin 180 lajia, joista tunnetuin lienee elintarvikkeenakin käytettävä pyörökapris eli kapris (Capparis spinosa).
Capparis est un genre de végétaux de la famille des Capparaceae.
Ce sont des arbustes, de petits arbres ou des lianes, glabres, lépidotes ou pubescents.
Les feuilles alternes, simples sont en général coriaces[1],[2], à marge entière et avec un pétiole épaissi à l'apex.
La fleur blanche ou mauve comporte 4 (2+2) sépales, souvent avec une glande nectarifère à la base, 4 pétales et des étamines en nombre variable (de 7 à 120).
Le fruit est généralement indéhiscent.
Le genre Capparis est bien connu en Europe par le câprier commun, Capparis spinosa, arbrisseau méditerranéen cultivé pour ses boutons floraux consommés sous le nom de câpres et ses fruits consommés sous le nom de câprons.
Selon eFloras[2], il existerait entre 250 et 400 espèces de Capparis :
Capparis est un genre de végétaux de la famille des Capparaceae.
Kapara (kapar, lat. Capparis), biljni rod sa oko 120 vrsta[1] korisnog grmlja i lijana iz porodice kaparovki (Capparaceae). Rod je raširen po suptropskim i tropskim regijama, dok je u Hrvatskoj poznata vrsta Capparis spinosa, poznata jednostavno pod imenom kapara ili kapar, dok naziv vrste spinosa, znači trnovit.[2]
Kapara (kapar, lat. Capparis), biljni rod sa oko 120 vrsta korisnog grmlja i lijana iz porodice kaparovki (Capparaceae). Rod je raširen po suptropskim i tropskim regijama, dok je u Hrvatskoj poznata vrsta Capparis spinosa, poznata jednostavno pod imenom kapara ili kapar, dok naziv vrste spinosa, znači trnovit.
Kaporowc (Capparis) je ród ze swójby kaporowcowych rostlinow (Capparaceae).
Wobsahuje sćěhowace družiny:
Capparis Tourn. ex L. è un genere della famiglia Capparaceae comprendente piante fruticose, lianose o arboree distribuite in regioni temperate, subtropicali e tropicali di Africa, Eurasia e Oceania.[1]
In Italia vegeta il cappero (Capparis spinosa), a foglie glauche e stipole generalmente caduche ed erbacee.
Le specie di questo genere hanno foglie alterne, semplici, provviste di stipole spinescenti, fiori ermafroditi, attinomorfi e tetrameri, solitari o riuniti in racemi, con androceo composto da numerosi stami e ovario peduncolato. Il frutto è una capsula uniloculare contenente più semi.
Comprende le seguenti specie:[1]
Capparis Tourn. ex L. è un genere della famiglia Capparaceae comprendente piante fruticose, lianose o arboree distribuite in regioni temperate, subtropicali e tropicali di Africa, Eurasia e Oceania.
In Italia vegeta il cappero (Capparis spinosa), a foglie glauche e stipole generalmente caduche ed erbacee.
Kaparis (lot. Capparis, angl. Caper-bush, vok. Kapernstrauch) – kaparinių (Capparaceae) šeimos augalų gentis, kuriai priklauso daugiametės žolės, krūmai ir medžiai.
Gentyje yra apie 250 rūšių. dygliuotojo kapario (Capparis spinosa) sunokę vaisiai valgomi. Juose yra apie 18 proc. baltymų.
Dygliuotasis kaparis (Capparis spinosa)
Capparis is een geslacht uit de familie (Capparaceae). De soorten uit het geslacht zijn struiken en lianen die voorkomen in de (sub)-tropische klimaatzones. De ongeopende bloemknopjes van de soort Capparis spinosa worden gegeten en staan bekend als kappertjes.
Capparis aegyptia
Capparis arborea
Capparis baducca
Capparis cartilaginea
Capparis cleghornii
Capparis cynophallophora
Capparis decidua
Capparis floribunda
Capparis lasiantha
Capparis loranthifolia
Capparis monii
Capparis orientalis
Capparis sepiaria
Capparis speciosa
Capparis spinosa
Capparis tomentosa
Capparis zeylanica
Capparis zoharyi
Capparis is een geslacht uit de familie (Capparaceae). De soorten uit het geslacht zijn struiken en lianen die voorkomen in de (sub)-tropische klimaatzones. De ongeopende bloemknopjes van de soort Capparis spinosa worden gegeten en staan bekend als kappertjes.
Kapary, kapar (Capparis L.) – rodzaj roślin należących do rodziny kaparowatych. Należy do niego ok. 250 gatunków występujących w strefie tropikalnej, tylko 2 gatunki występują w Europie[2].
Drzewa, krzewy lub pnącza. Charakterystyczną cechą jest występowanie parami hakowatych kolców przy nasadzie liścia (często widoczne są one tylko na niedojrzałych liściach). Kwiaty duże, na długich szypułach, pachnące, koloru białego, kremowego, lub różowego. Owoce guzowatego kształtu i rozwijają się na łodygach wydłużających się powyżej nieodpadającego kielicha[2].
Kapary, kapar (Capparis L.) – rodzaj roślin należących do rodziny kaparowatych. Należy do niego ok. 250 gatunków występujących w strefie tropikalnej, tylko 2 gatunki występują w Europie.
Capparis L. é um género botânico pertencente à família Capparaceae.[1]
Capparis L. é um género botânico pertencente à família Capparaceae.
Нерозкриті квіткові бруньки вічнозеленого чагарника Capparis spinosa використовують у їжу солені чи мариновані; при приготуванні закусок, салатів, солянок і начинок. Каперси використовують для приготування багатьох страв, часто попередньо вимочивши їх в мисці з водою або ошпаривши, щоб видалити надлишок солі. Смак їхній пікантний, гоструватий, злегка терпкий, кислуватий, трохи гірчичний. Сильний аромат каперси мають завдяки гірчичній олії, яка з'являється при розтиранні стебла рослини. Замість каперсів використовуються іноді недозрілі зелені зав'язі плодів настурції також у маринованому вигляді. Стиглі ж плоди каперсового куща вживають і в сирому вигляді. Вони являють собою стручкоподібні ягоди з червонуватою м'якоттю. У них міститься близько 18% білкових речовин, в насінні — олії до 30%, в бутонах — рутину близько 0,32%.
Ймовірно, в Європу каперси були завезені, а їх батьківщиною є Центральна Азія та Близький Схід. З давніх джерел відомо, що їх їли вже жителі Стародавньої Месопотамії. Разом з арабськими караванами каперс потрапив на Апеннінський півострів і Ібер, а потім вони поширилися цілим регіоном Середземномор’я. В 13-14 століттях широко поширились завдяки торговцям з Генуї, Флоренції та Венеції. З архівів відомо, що до 18 століття каперси були популярною їжею, але у наступні століття вони чомусь зникли з наших столів, і тільки в останні роки ми почали заново відкривати переваги і цінність цього делікатесу, що пов’язано з модою на середземноморську кухню (особливо піцу).[1]
У каперсів є популярний на Кавказі та відомий серед шанувальників кавказької кухні родич — джонджолі.
Нерозкриті квіткові бруньки вічнозеленого чагарника Capparis spinosa використовують у їжу солені чи мариновані; при приготуванні закусок, салатів, солянок і начинок. Каперси використовують для приготування багатьох страв, часто попередньо вимочивши їх в мисці з водою або ошпаривши, щоб видалити надлишок солі. Смак їхній пікантний, гоструватий, злегка терпкий, кислуватий, трохи гірчичний. Сильний аромат каперси мають завдяки гірчичній олії, яка з'являється при розтиранні стебла рослини. Замість каперсів використовуються іноді недозрілі зелені зав'язі плодів настурції також у маринованому вигляді. Стиглі ж плоди каперсового куща вживають і в сирому вигляді. Вони являють собою стручкоподібні ягоди з червонуватою м'якоттю. У них міститься близько 18% білкових речовин, в насінні — олії до 30%, в бутонах — рутину близько 0,32%.
Ймовірно, в Європу каперси були завезені, а їх батьківщиною є Центральна Азія та Близький Схід. З давніх джерел відомо, що їх їли вже жителі Стародавньої Месопотамії. Разом з арабськими караванами каперс потрапив на Апеннінський півострів і Ібер, а потім вони поширилися цілим регіоном Середземномор’я. В 13-14 століттях широко поширились завдяки торговцям з Генуї, Флоренції та Венеції. З архівів відомо, що до 18 століття каперси були популярною їжею, але у наступні століття вони чомусь зникли з наших столів, і тільки в останні роки ми почали заново відкривати переваги і цінність цього делікатесу, що пов’язано з модою на середземноморську кухню (особливо піцу).
У каперсів є популярний на Кавказі та відомий серед шанувальників кавказької кухні родич — джонджолі.
250
山柑属（学名：Capparis），又稱槌果藤属，是白花菜科下的一个属，为直立或攀援状灌木植物，少有小乔木。该属共有250种，分布于热带和温带地区。[2]
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_(2464329420).jpg)
