Tripterygion és un gènere de peixos de la família dels tripterígids.
Viuen sobre fons rocallosos en aigües poc fondes fins als 10 m.
Sovint se'ls troba en companyia de Blennius nigriceps.
Tripterygion és un gènere de peixos de la família dels tripterígids.
Tripterygion is a genus of fish in the family Tripterygiidae, the threefin blennies, the species of which are found in the north eastern Atlantic Ocean, the Mediterranean Sea and the Black Sea.[3]
Tripterygion is a genus of fish in the family Tripterygiidae, the threefin blennies, the species of which are found in the north eastern Atlantic Ocean, the Mediterranean Sea and the Black Sea.
Tripterygion es un género de peces perciformes de la familia Tripterygiidae.[1]
Se reconocen las siguientes especies:[1]
Tripterygion es un género de peces perciformes de la familia Tripterygiidae.
Tripterygion est un genre de blennies de la famille des Tripterygiidae.
Selon World Register of Marine Species (9 avril 2021)[1] :
Tripterygion delaisi mâle et femelle.
Tripterygion est un genre de blennies de la famille des Tripterygiidae.
Pjevčić (lat. Tripterygion), rod grgečki iz porodice Tripterygiidae. Postoje četiri priznate vrste[1] manjih morskih riba od kojih neke žive i u Jadranu.
Pjevčić (lat. Tripterygion), rod grgečki iz porodice Tripterygiidae. Postoje četiri priznate vrste manjih morskih riba od kojih neke žive i u Jadranu.
Tripterygion è un genere di pesci d'acqua salata appartenenti alla famiglia Tripterygiidae e conosciuti comunemente come peperoncini.
Queste specie sono diffuse nel Mar mediterraneo e nel Mar Nero, mentre Tripterygion delaisi è presente anche nell'Oceano Atlantico orientale; tutte le specie abitano fondali rocciosi ricchi di anfratti.
I peperoncini sono pesci di piccole dimensioni (5–8 cm) dal corpo allungato, testa grossa e pinne pettorali ampie e tondeggianti. La livrea cambia a seconda della specie.
Il genere comprende le seguenti specie:
T. delaisi
T. melanurus
T. tripteronotus
Tripterygion è un genere di pesci d'acqua salata appartenenti alla famiglia Tripterygiidae e conosciuti comunemente come peperoncini.
Tripterygion is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de drievinslijmvissen (Tripterygiidae).[1] Het geslacht is in 1827 benoemd door Antoine Risso.
Tripterygion is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de drievinslijmvissen (Tripterygiidae). Het geslacht is in 1827 benoemd door Antoine Risso.
Трьохперка (Tripterygion) — рід риб родини Трьохперкових (Tripterygiidae). Існує з пізнього міоцену[1]
Містить чотири види:
Деякі рибки, що мешкають на глибині понад 10 м, мають видоспецифічні флуоресцентні маркери, що світяться червоним кольором. Світло червоного спектру туди майже не проникає, тому такі плями добре помітні. Так, у самців і самиць чорноголового трьохпера є флуоресцентне кільце навколо ока, причому інтенсивність його світіння вони можуть довільно міняти — так рибки можуть бути то більше, то менш помітні[[2].
Але не було відомо, чи можуть самі трьохпери сприймати цей колір, — адже тварини, що зазвичай мешкають на глибині, погано розрізняють рідкісний тут червоний колір. В ході експериментів з'ясувалося, що трьохпери, в умовах природного для них освітлення, сприймають червону флуоресценцію, і навіть краще за деякі інші кольори. Тому флуоресцентні маркери можуть використовуватися трьохперами для упізнання особин свого виду[3].
Трьохперка (Tripterygion) — рід риб родини Трьохперкових (Tripterygiidae). Існує з пізнього міоцену
Містить чотири види:
Tripterygion delaisi Cadenat & Blache, 1970 Tripterygion melanurus Guichenot, 1850 Tripterygion tartessicum Carreras-Carbonell, Pascual & Macpherson, 2007 Tripterygion tripteronotum (Risso, 1810)Деякі рибки, що мешкають на глибині понад 10 м, мають видоспецифічні флуоресцентні маркери, що світяться червоним кольором. Світло червоного спектру туди майже не проникає, тому такі плями добре помітні. Так, у самців і самиць чорноголового трьохпера є флуоресцентне кільце навколо ока, причому інтенсивність його світіння вони можуть довільно міняти — так рибки можуть бути то більше, то менш помітні[.
Але не було відомо, чи можуть самі трьохпери сприймати цей колір, — адже тварини, що зазвичай мешкають на глибині, погано розрізняють рідкісний тут червоний колір. В ході експериментів з'ясувалося, що трьохпери, в умовах природного для них освітлення, сприймають червону флуоресценцію, і навіть краще за деякі інші кольори. Тому флуоресцентні маркери можуть використовуватися трьохперами для упізнання особин свого виду.
