dcsimg

Mitsukurina owstoni ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Опис

Досягає довжини 3,8 м і ваги 210 кг, проте траплялися особини до 6 кг. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Свою назву отримала за химерну зовнішність: морда цієї акули закінчується довгим дзьобоподібним виростом (у старих акул він менший), а довгі щелепи рухливі, здатні висуватися назовні. Передні зуби — довгі і гострі, а задні — пристосовані для роздавлювання раковин. на верхній щелепі є 35-53 рядків зубів, а на нижній — 31-62. Виріст на носі містить велику кількість електрочутливих клітин і допомагає акулі знаходити здобич в глибоководній темряві. Очі маленькі без мигальної мембрани. Бризгальця знаходяться позаду очей. тулуб доволі стрункий та м'язистий. Печінка дуже велика — сягає 25 % ваги тіла (як і у деяких інших видів акул, вона замінює плавальний міхур). Плавці мають незвичайну для акул закруглену форму. Анальний плавець і черевні плавці добре розвинені і перевищують розмірами спинний плавець.

Забарвлення також незвичайне: близьке до рожевого, рожево-біле (шкіра напівпрозора, і кровоносні судини просвічують крізь неї). Плавці мають блакитнуватий колір.

Спосіб життя

Біологія цієї акула слабко вивчена. Досліджено лише 45 особин. Мешкає на глибині від 200 до 1400 м. Живиться донною костистою рибою, головоногими молюсками, ракоподібними. Акула-домовик ловить здобич, висуваючи щелепи і втягуючи в пащу воду разом із здобиччю.

Це яйцеживородна акула. Статева зрілість у самців настає при розмірі у 2,6 м. При цьому для акули характерний внутрішньоматочний канібалізм — більш сильні дитинчата ще до народження з'їдають слабких, і в підсумку на світ з'являється дуже невелика кількість акуленят, проте великих (до 82 см) і добре підготовлених до життя.

Розповсюдження

Зустрічається в теплих і помірних водах всіх океанів. В Атлантиці: від Мексиканської затоки, північної частини південної Америки до островів Зеленого мису, Сенегалу та Мадейри. Трапляється також біля Піренейського півострова, втім не заходить до Середземного моря. В Індійському океані: від південної Африки до Перської затоки та Індії й Шрі-Ланки. У Тихому океані: від Японії (на заході) й Каліфорнії (на сході) до Австралії та Нової Зеландії.

Примітки

Джерела

  • Ebert, D.A. (2003). Sharks, Rays, and Chimaeras of California. University of California Press. pp. 96-97. ISBN 0-520-22265-2.
  • Kurt Fiedler: Lehrbuch der Speziellen Zoologie, Band II, Teil 2: Fische. Gustav Fischer Verlag Jena, 1991, ISBN 3-334-00339-6
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK