Cənubi Amerika dırnaqlıları (lat. Meridiungulata) — plasentalı məməlilərə aid nəsli kəsilmiş heyvan dəstəüstü.
Cənubi Amerikanın kaynazoy erasında cooğrafi izolyasiyası Cənubi Amerika dırnaqlıların nümayəndələri arsında əsaslı şəkildə təbəqələşmənin getməsinə səbəb oldu. Onlar arasında elə növlər var idi ki, müasir at, dəvə və kərgədanların hər birinə xas olan müəyyən xarici görünüşləri özündə əks elətdirirdi. Cənubi Amerika dırnaqlılarının ümumi əlaməti dişlərinin quruluşu və dırnaqlarının mövcudluğu olub. Bu heyvanlar otyeyən olub, yaşayış mühitindən asılı olaraq müxtəlif növ bitkilərlə qidalanıblar.
Cənubi Amerika dırnaqlıları (lat. Meridiungulata) — plasentalı məməlilərə aid nəsli kəsilmiş heyvan dəstəüstü.
Cənubi Amerikanın kaynazoy erasında cooğrafi izolyasiyası Cənubi Amerika dırnaqlıların nümayəndələri arsında əsaslı şəkildə təbəqələşmənin getməsinə səbəb oldu. Onlar arasında elə növlər var idi ki, müasir at, dəvə və kərgədanların hər birinə xas olan müəyyən xarici görünüşləri özündə əks elətdirirdi. Cənubi Amerika dırnaqlılarının ümumi əlaməti dişlərinin quruluşu və dırnaqlarının mövcudluğu olub. Bu heyvanlar otyeyən olub, yaşayış mühitindən asılı olaraq müxtəlif növ bitkilərlə qidalanıblar.
Els meridiungulats (Meridiungulata) són un superordre de mamífers ungulats sud-americans extints. Les seves relacions amb altres tipus d'ungulats, com ara els artiodàctils o perissodàctils, no estan gens clares i fins i tot hi ha hagut científics que han posat en dubte que es tracti d'un superordre monofilètic. Mentre no es trobi ADN per analitzar-lo, és probable que romangui la incertesa.
Meridiungulata Hego Amerikako ungulatuen goiordena iraungitua da, barnean Pyrotheria (agian baita Xenungulata ere), Astrapotheria, Notoungulata eta Litopterna ordenak zituena.
Hona hemen Rosek 2006an proposaturiko sailkapena:[2]
Meridiungulata Hego Amerikako ungulatuen goiordena iraungitua da, barnean Pyrotheria (agian baita Xenungulata ere), Astrapotheria, Notoungulata eta Litopterna ordenak zituena.
Meridiungulata on epävirallinen, hävinnyt ylälahko, joka kuuluu istukkanisäkkäiden osaluokkaan. Siihen luetaan useita Etelä-Amerikassa Tertiäärikaudella eläneitä lahkoja, kuten Pyrotheria, Notoungulata, Litopterna ja Astrapotheria.[1][2][3]
Meridiungulata on epävirallinen, hävinnyt ylälahko, joka kuuluu istukkanisäkkäiden osaluokkaan. Siihen luetaan useita Etelä-Amerikassa Tertiäärikaudella eläneitä lahkoja, kuten Pyrotheria, Notoungulata, Litopterna ja Astrapotheria.
Meridiungulata er en utdødd klade med pattedyr som inneholder fire undergrupper, hvorav to er omdiskuterte. Også kladen i seg selv er både omdiskutert og urangert, slik den pesenteres i kladogrammet nedenfor.
Meridiungulata kan ha oppstått i Sør-Amerika, fra en nordamerikansk progenitor. Gruppen inneholder søramerikanske hovdyr.
†Meridiungulata
Meridiungulata er en utdødd klade med pattedyr som inneholder fire undergrupper, hvorav to er omdiskuterte. Også kladen i seg selv er både omdiskutert og urangert, slik den pesenteres i kladogrammet nedenfor.
Meridiungulata kan ha oppstått i Sør-Amerika, fra en nordamerikansk progenitor. Gruppen inneholder søramerikanske hovdyr.
Меридіунгуляти або Південноамериканські копитні (Meridiungulata) — група викопних ссавців, що належать до когорти Лавразіотерії (Laurasiatheria) та були ендеміками Південної Америки. Через географічну ізоляцію Південної Америки в період кайнозою, серед південноамериканських копитних відбулося істотне розшарування їх представників і заняття різних екологічних ніш. Існували види, що нагадували внаслідок конвергентної еволюції сучасних коней, верблюдів і носорогів, не будучи їх родичами. Загальними ознаками південноамериканських копитних залишалася будова зубів і наявність копит. Як правило, ці тварини були рослиноїдними і живилися, залежно від середовища проживання, різними видами рослин.
З'явилися перші меридіунгуляти у палеоцені та вимерли у плейстоцені. Найбільшим рядом групи були нотоунгуляти, що об'єднують більше 100 видів тварин, розмірами від зайця до бегемота. Далі, по мірі зменшення видового складу, слідують ряди літоптерни, астрапотерії і піротерії, найнезвичайніші тварини з групи. Їх знайшли в міоценових відкладеннях Аргентини.
Череп токсодона (Toxodon platensis) з Лондонського Музею природної історії був знайдений в плейстоценових відкладеннях біля Монтевідео, Уругвай. Чарльз Дарвін, здійснюючи подорож углиб континенту, почув про дивну знахідку і врятував її для науки, викупивши у місцевих хлопчаків, що жбурляли в неї камінням.
Зовні ці тварини до деякої міри нагадують представників фауни інших континентів, що, безсумнівно, пов'язано з подібними умовами проживання: жителі рівнин зазвичай мають довгі легкі кінцівки з скороченим числом пальців; зуби рослиноїдних тварин мають високі коронки, що пов'язано з необхідністю перетирати їжу. І хоча сьогодні, реконструюючи древніх копитних, дослідники виходять з адаптаційних особливостей, які спостерігаються у сучасних оленів, антилоп, коней, носорогів, всі південноамериканські нотоунгуляти анатомічно значно відрізнялися від цих тварин. У відкладеннях раннього еоцену у Вайомінгу, (США), та Монголії було знайдено кілька дрібних нотоунгулят, але вони не залишили після себе нащадків. Можливо, вони не витримали конкуренції з іншими ссавцями. А ось в Південній Америці нотоунгуляти процвітали і зуміли протриматися аж до плейстоцену. Найвідомішим представником цієї групи є токсодон (Toxodon platensis), розміром з гіпопотама. Залишки цієї тварини виявив Чарльз Дарвін під час знаменитої експедиції на корабля «Бігль».
Меридіунгуляти або Південноамериканські копитні (Meridiungulata) — група викопних ссавців, що належать до когорти Лавразіотерії (Laurasiatheria) та були ендеміками Південної Америки. Через географічну ізоляцію Південної Америки в період кайнозою, серед південноамериканських копитних відбулося істотне розшарування їх представників і заняття різних екологічних ніш. Існували види, що нагадували внаслідок конвергентної еволюції сучасних коней, верблюдів і носорогів, не будучи їх родичами. Загальними ознаками південноамериканських копитних залишалася будова зубів і наявність копит. Як правило, ці тварини були рослиноїдними і живилися, залежно від середовища проживання, різними видами рослин.
З'явилися перші меридіунгуляти у палеоцені та вимерли у плейстоцені. Найбільшим рядом групи були нотоунгуляти, що об'єднують більше 100 видів тварин, розмірами від зайця до бегемота. Далі, по мірі зменшення видового складу, слідують ряди літоптерни, астрапотерії і піротерії, найнезвичайніші тварини з групи. Їх знайшли в міоценових відкладеннях Аргентини.
Череп токсодона (Toxodon platensis) з Лондонського Музею природної історії був знайдений в плейстоценових відкладеннях біля Монтевідео, Уругвай. Чарльз Дарвін, здійснюючи подорож углиб континенту, почув про дивну знахідку і врятував її для науки, викупивши у місцевих хлопчаків, що жбурляли в неї камінням.
Зовні ці тварини до деякої міри нагадують представників фауни інших континентів, що, безсумнівно, пов'язано з подібними умовами проживання: жителі рівнин зазвичай мають довгі легкі кінцівки з скороченим числом пальців; зуби рослиноїдних тварин мають високі коронки, що пов'язано з необхідністю перетирати їжу. І хоча сьогодні, реконструюючи древніх копитних, дослідники виходять з адаптаційних особливостей, які спостерігаються у сучасних оленів, антилоп, коней, носорогів, всі південноамериканські нотоунгуляти анатомічно значно відрізнялися від цих тварин. У відкладеннях раннього еоцену у Вайомінгу, (США), та Монголії було знайдено кілька дрібних нотоунгулят, але вони не залишили після себе нащадків. Можливо, вони не витримали конкуренції з іншими ссавцями. А ось в Південній Америці нотоунгуляти процвітали і зуміли протриматися аж до плейстоцену. Найвідомішим представником цієї групи є токсодон (Toxodon platensis), розміром з гіпопотама. Залишки цієї тварини виявив Чарльз Дарвін під час знаменитої експедиції на корабля «Бігль».
Южноамериканские копытные делятся, как правило, на пять отрядов:
Южноамериканские копытные делятся, как правило, на пять отрядов:
Литоптерны (Litopterna) — животные, внешне напоминавшие лошадей или верблюдов. Среди наиболее известных представителей находится макраухения Нотоунгуляты (Notoungulata) — наиболее разветвлённый и разнообразный отряд, в котором были животные, похожие и на носорогов, и на грызунообразных Астрапотерии (Astrapotheria) — довольно крупные животные, сохранившиеся до миоцена. Пиротерии (Pyrotheria) — крупные животные, благодаря бивням напоминавшие слонов. Ксенунгуляты (Xenungulata) — древняя, довольно примитивная группа, известная только из палеоцена.南蹄目（Meridiungulata）是南美洲有蹄類的一個分支，可能是屬於勞亞獸總目，其下包括焦獸目、閃獸目、南方有蹄目及滑距骨目。牠們可能是源自於北美洲的踝節目祖先，並在南美洲植根[1]，與奇蹄目及偶蹄目有關。[2]大部份南蹄目都是獨立於其他有蹄類進行演化，是趨同演化的一個例子。但是，一些古生物學家質疑南蹄目是否單系群，並指焦獸目與其他哺乳動物，如重腳目，比南美洲的有蹄類更為接近。[3]
南蹄目（Meridiungulata）是南美洲有蹄類的一個分支，可能是屬於勞亞獸總目，其下包括焦獸目、閃獸目、南方有蹄目及滑距骨目。牠們可能是源自於北美洲的踝節目祖先，並在南美洲植根，與奇蹄目及偶蹄目有關。大部份南蹄目都是獨立於其他有蹄類進行演化，是趨同演化的一個例子。但是，一些古生物學家質疑南蹄目是否單系群，並指焦獸目與其他哺乳動物，如重腳目，比南美洲的有蹄類更為接近。
保全状況評価 絶滅（化石） 地質時代 暁新世 - 更新世 分類 界 : 動物界 Animalia 門 : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata 綱 : 哺乳綱 Mammalia 亜綱 : 獣亜綱 Theria 下綱 : 真獣下綱 Eutheria 上目 : ローラシア獣上目? Laurasiatheria 階級なし : †午蹄中目 Meridiungulata 学名 Meridiungulata McKenna, 1975 和名 午蹄中目 目 午蹄中目（ごていちゅうもく、学名: Meridiungulata）は化石哺乳類のタクソンの1つ。新生代の南アメリカ大陸に生息していた有蹄動物である滑距目・南蹄目・雷獣目・異蹄目・火獣目の5目を総括する。
中目 (mirorder) は、命名者マッケナとベルが目と上目の間に追加した2つの階級のうち下の方で、上目・大目・中目・目、と並ぶ。彼らの分類では午蹄中目は、上獣巨目顕獣上目有蹄大目に属するいくつかの中目の1つであったが、この上位分類は広く支持されなかった。このため、どの階級とすべきかについては、いまだ議論が多い。
学名 Meridiungulata は、直訳すると、正午 (meridi-) の蹄 (ungulata) の意だが、meridi- には「南」という意味もあり、南半球産であることを表している。
起源については、他の多くの有蹄動物と同じく白亜紀末に栄えた顆節目から進化したとする説が有力であり、当然にローラシア獣上目に属すると考えられているが、アトラントゲナータ仮説（北方真獣類を参照）の考え方により、ローラシア獣類とは別系統でゴンドワナ大陸で出現・進化した独自の系統とする説（アフリカ獣上目または異節上目に近いという説）もある。最新のプロテオーム解析を用いた研究によると、すくなくともトクソドンとマクラウケニアに関しては、ウマ目の姉妹群とされる[1]。
他の大型哺乳類が少ない南アメリカ大陸で適応拡散を遂げ、様々な形態の種が表れている。その形態はあたかも平行進化の見本市のごとき様相を呈しており、ゾウのように鼻の伸びたピロテリウム、カバに似たトクソドン、ウマと同じく蹄が一本になったトアテリウム、ラクダに似たマクラウケニアなど、別系統であるはずの旧世界の哺乳類たちによく似た形態に進化しているものも多い。
鮮新世中期の約300万年前にパナマ地峡が形成され、北アメリカ大陸の哺乳類たちが南アメリカ大陸に移住するようになると、生存競争に敗れニッチを奪われた種が次々と絶滅し、午蹄中目は大きく衰退した。滑距目や南蹄目の一部の種はそれでも命脈を保ち続けたが、更新世には絶滅した。更新世末期、最終氷期の終盤になるとベーリング地峡を渡って南北アメリカ大陸にホモ・サピエンスすなわち現生人類（南米のインディオ、北米のインディアンの祖先集団）が移住すると、大型哺乳類の多くの種が急速に絶滅したが（それまで南北アメリカ大陸は人類が足を踏み入れたことがなく、人間に警戒心を持たない動物達は狩猟などに対処する術をもっていなかった。このため、彼等の絶滅は人類による関与が大きいとされる）、その中にマクラウケニアなどの最後の午蹄中目が含まれているのか、あるいは既に人類の到達以前に滅んでいたのかははっきりしていない。
この項目は、古生物学に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:地球科学、プロジェクト:生物／Portal:地球科学、Portal:生物学）。 午蹄中目（ごていちゅうもく、学名: Meridiungulata）は化石哺乳類のタクソンの1つ。新生代の南アメリカ大陸に生息していた有蹄動物である滑距目・南蹄目・雷獣目・異蹄目・火獣目の5目を総括する。
中目 (mirorder) は、命名者マッケナとベルが目と上目の間に追加した2つの階級のうち下の方で、上目・大目・中目・目、と並ぶ。彼らの分類では午蹄中目は、上獣巨目顕獣上目有蹄大目に属するいくつかの中目の1つであったが、この上位分類は広く支持されなかった。このため、どの階級とすべきかについては、いまだ議論が多い。
学名 Meridiungulata は、直訳すると、正午 (meridi-) の蹄 (ungulata) の意だが、meridi- には「南」という意味もあり、南半球産であることを表している。
